Польща презентувала новий безпілотник з високою точністю удару під назвою TASACK (Юрій Світлик)

Сьогодні розкажу про цікавий польський високоточний ударний безпілотник TASACK, який, якщо вірити розробникам, намагається змінити економіку дронової війни.

Нова зброя для нової реальності

8 вересня 2026 року на виставці MSPO в Кельце польська компанія FlyFocus представила новий барражуючий боєприпас TASACK. На перший погляд, ця система може здаватися ще одним ударним дроном в умовах перенасиченості ринку такими озброєннями. Однак під простими технічними характеристиками криється спроба знайти рішення для проблеми, яка вже три роки впливає на хід війни в Україні: як створити високоточну зброю, яка була б водночас економічно вигідною, масовою та легкою у використанні.

Ця тріада — точність, простота та масштабованість виробництва — була прямо виділена генеральним директором і співзасновником FlyFocus Ігорем Скавінським як основний принцип розробки. Це не просто набір слів для прес-релізу, а справжня формула, яку намагається розробити вся оборонна промисловість Європи, спостерігаючи за конфліктом у сусідніх країнах.

Що таке TASACK: технічний опис системи

TASACK — це літальний апарат вагою 15 кг, який може подолати відстань до 110 км і перевозити бойову частину вагою до 5 кг зі швидкістю до 300 км/год. Хоча ці характеристики не є вражаючими в порівнянні, наприклад, з потужнішим Striker, що має дальність понад 1000 км і вже пройшов випробування під Києвом від компанії FlyFocus, призначення TASACK є зовсім іншим. Це не система глибокого удару, а тактичний пристрій, який розроблений для широкомасштабного використання безпосередньо в зонах бойових дій.

Основна інновація TASACK полягає не в бойових характеристиках, а в зручності управління. На відміну від FPV-дронів, які вимагають від оператора безперервного ручного пілотування, спостерігаючи за відео з перспективи першої особи (що потребує тривалого навчання, витримки та навичок, які можна здобути лише через практику), TASACK впроваджує систему "вкажи та клацни". Оператору достатньо виділити ціль на екрані, а стабілізований електрооптичний та інфрачервоний підвіс автоматично здійснить ідентифікацію, супровід та наведення. Дрон може атакувати з різних траєкторій — від пологого прямого наближення до майже вертикального пікірування, залежно від типу цілі та тактичних умов.

Заявлена точність — 1 метр CEP50 (тобто половина влучень припадає на відстань метра від цілі) — раніше асоціювалася лише з дорогими керованими боєприпасами, а не з більш доступними барражуючими системами. Автономність, що досягає 1,5 години в повітрі, разом із радіусом зв'язку в 80 кілометрів, надає оператору достатньо часу та можливостей для вибору оптимального моменту для атаки, уникаючи необхідності миттєвого одноразового запуску. Навігаційна система базується на поєднанні GPS та інерціальної системи як резервного варіанту, а також передбачає опційні засоби радіонавігації. Це свідчить про те, що розробники врахували можливість глушення супутникових сигналів, що є звичною реальністю на сучасному полі бою.

Логіка "спрощення" у якості військової концепції

Основна ідея FlyFocus полягає в тому, що комплексні можливості стають дійсно корисними лише тоді, коли їх можна виробляти у великих обсягах і швидко впроваджувати. Це випливає з уроків, отриманих внаслідок українського конфлікту, де ефективність FPV-дронів значною мірою залежить від людського фактора: навчання кваліфікованих пілотів займає від тижнів до місяців, а відновлення втрат серед досвідчених операторів є тривалою та складною задачею. Автоматизація процесу наведення є спробою усунути цю проблему: перетворити складну зброю, яка вимагає специфічних навичок, на інструмент, доступний для більш широкого кола військовослужбовців після короткого навчання.

Заявлена готовність до запуску за п'ять-сім хвилин продовжує цю ж логіку -- швидкість розгортання стає такою ж бойовою характеристикою, як дальність чи точність, оскільки визначає, наскільки система здатна реагувати на цілі, що з'являються раптово й ненадовго.

Цепочка постачання як аспект суверенітету

Особливу увагу варто звернути на підхід компанії FlyFocus до компонентної бази. Вона стверджує, що переважна більшість елементів TASACK, у тому числі карданний підвіс, виготовляється в Польщі. Це відповідає принципам, яких компанія дотримується з моменту свого заснування у 2017 році: акцент на компонентах, що відповідають стандартам НАТО, замість використання китайських комплектуючих, таких як акумулятори та польотні контролери, які, за визнанням експертів галузі, є домінуючими у більшості європейських виробників дронів.

Це не другорядна деталь, а питання стратегічної автономії. Залежність оборонної промисловості від компонентів, вироблених у країні, яка не є союзником НАТО, створює вразливість -- від можливого перекриття постачання до потенційних вбудованих вразливостей у електроніці. Курс на локалізацію виробництва, попри вищу собівартість, є ставкою на довгострокову надійність ланцюга постачання, а не лише на маркетингову "європейськість" продукту.

Фінанси, ринкова конкуренція та випробування на практиці.

У лютому 2026 року компанія FlyFocus успішно залучила перший раунд фінансування від інституційних інвесторів, отримавши 4,5 мільйона євро під керівництвом ffVC, з участю польського державного Інвестиційного фонду NCBR. Частина цих коштів буде використана для створення нового виробничого майданчика в Польщі. Хоча ця сума може здатися невеликою у контексті оборонних технологій, вона відображає зростаючу тенденцію: державні та приватні венчурні капітали в Європі все більше співпрацюють для фінансування виробництв дронів, визнаючи цю галузь як стратегічно важливу, а не лише як стартапи.

TASACK розширює існуюче портфоліо компанії, яке включає розвідувальний дрон Polaris, систему спостереження CableGuard, а також згаданий дальнобійний Striker. Останній пройшов випробування в околицях Києва в червні 2026 року і, за інформацією компанії, отримав позитивні відгуки від українських операторів. Важливим аспектом є те, що TASACK використовує спільний інтерфейс наземного управління з іншими платформами FlyFocus, що значно зменшує потребу в перенавчанні операторів при переході між різними системами. Для армії, яка працює з десятками різних типів безпілотників, така уніфікація інтерфейсів є не лише зручністю, а й важливим фактором, що впливає на бойову готовність.

Міністерства оборони Польщі та України вже користуються послугами цієї компанії, а її системи FlyFocus, згідно з інформацією від виробника, були використані в бойових ситуаціях в Україні. Це забезпечує компанії унікальну перевагу, рідкісну для оборонних стартапів — можливість розраховувати не лише на результати полігонних тестувань, а й на реальний бойовий досвід, що є найвагомішим аргументом для продажу в умовах сучасного ринку.

Перспективи та попередження

FlyFocus оголошує, що TASACK готовий до початку серійного виробництва в першому кварталі 2027 року. Це свідчить про те, що система знаходиться на завершальному етапі розробки, але ще не є масово впровадженою зброєю. Характеристики, такі як дальність, точність та автономність, наразі надаються виробником і не були підтверджені незалежними тестуваннями чи широким бойовим використанням, на відміну від вже випробуваного в бою Striker.

Тим не менш, TASACK показовий не так сам по собі, як тим, що він символізує: перехід оборонної індустрії від гонитби за максимальними технічними показниками до інженерії під конкретну економіку війни на виснаження -- де перемагає не найдосконаліша, а найбільш придатна до масового виробництва і швидкого освоєння система. У цьому сенсі польський дрон -- не стільки нова зброя, скільки ілюстрація того, куди рухається європейська оборонна промисловість під тиском війни, яка триває поруч.