Брюссель ухилився від надання Україні додаткових фінансових коштів через невиконання запланованих реформ, повідомляє FT.

Ситуацію можна виправити, впровадивши обіцяні зміни.

Європейський Союз вирішив не задовольняти запит України на додаткові фінансові ресурси цього року, поки Київ не реалізує обіцяні реформи, повідомляє Financial Times. Впровадження цих реформ було умовою для отримання додаткового фінансування. Як зазначається у виданні, таке рішення Брюссель ухвалив на фоні наростаючих російських атак на цивільні об'єкти України та труднощів, з якими зіткнувся парламент у процесі ухвалення необхідних реформ для активізації допомоги з боку ЄС та інших донорів.

Цього літа Київ визначив свої додаткові військові витрати на рівні 27 мільярдів доларів і звернувся до Європейської комісії з проханням про фінансування цього дефіциту, закликаючи надати кошти з кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро з достроковим отриманням. Цей кредит мав на меті забезпечити більшість фінансових потреб України в 2026 та 2027 роках, з планом виділення до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання певних етапів реформ. Проте в цьому році Україні було виділено лише 15,7 мільярда євро, що частково стало наслідком затримок у реалізації реформ.

Президент Володимир Зеленський підкреслив термінову необхідність додаткового фінансування, в тому числі для збільшення виробництва безпілотників та засобів протиповітряної оборони, у зв'язку з посиленням авіаударів Москви по українських містах і критично важливій інфраструктурі перед зимовим сезоном. Однак Брюссель відмовив у запиті на дострокове виділення коштів, передбачених на 2027 рік, наполягаючи на тому, що Київ має виконати певні умови, які дозволять активувати близько 34 мільярдів євро фінансової підтримки з боку ЄС уже в цьому році.

У спільному повідомленні, яке було опубліковане 1 жовтня, Україна та Європейська комісія оголосили про те, що "визначили механізми фінансування бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік". Крім того, у документі зазначено, що сторони "підтвердили необхідні заходи для забезпечення своєчасного отримання цих коштів".

Серед реформ, які Україна має здійснити для отримання фінансування, -- встановлення ПДВ для дрібних посилок і запровадження нових правил оподаткування для цифрових платформ. Обидва заходи Верховна Рада ухвалила, але документ містить суперечливу поправку, яка послаблює правила щодо політично значущих осіб (PEPs). А запровадження таких правил ЄС вимагав для посилення боротьби з корупцією. У разі підписання цього закону така поправка може поставити під загрозу виконання Україною умов, пов'язаних із фінансуванням від ЄС.

Європейські комісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос надіслали листа спікеру українського парламенту Руслану Сиефанчуку, у якому наголосили, що додаткова фінансова допомога на 2026 рік залишається доступною для України за умови виконання нею необхідних реформ.

"Уникнення будь-якого послаблення української системи регулювання щодо політично значущих осіб (PEP)" було "критично важливим", -- йшлося в листі, з яким ознайомилося FT.

Про брак грошей Київ говорить відкрито. Ще 18 вересня президент Володимир Зеленський назвав дефіцит бюджету "космічним". Того ж місяця Брюссель перерахував 3,3 млрд євро на ракети й дрони. Гроші на армію надходять регулярно. Бюджетна частина залежить від реформ, і через затримки з ними Україна ризикує втратити 4,48 млрд євро європейської допомоги.

Чому держбюджет-2026 опинився на межі і що вирішує Верховна Рада, пояснює аналітик Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Сергій Шишко у статті ZN.UA "Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026".

Редакторка економічної секції ZN.UA Юлія Самаєва у своїй статті "Бюджет-2027 -- колос на неіснуючих грошах" пояснює, чому фінансовий план на наступний рік залежить від зовнішніх інвестицій, адже національні доходи не здатні забезпечити навіть потреби оборонного сектору.