Пенсії та соціальні виплати під ризиком: чи може Україна знову зіткнутися з гіперінфляцією, подібною до тієї, що була в 2022 році?
Міністр фінансів Сергій Марченко попередив про можливі затримки із соцвиплатами в Україні через критичний рівень ліквідності державного бюджету. Виступаючи у парламентському комітеті, урядовець закликав нардепів негайно підтримати законопроекти, необхідні для отримання фінансової допомоги від ЄС та МВФ. У свою чергу, голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що державі поки не вистачає майже $30 млрд для покриття оборонних витрат і додаткових потреб Сил оборони. Наскільки реальною є загроза затримок соціальних виплат через дефіцит ліквідності бюджету? Чи може ситуація, що склалася, призвести до погіршення економічної ситуації для звичайних українців? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Не можна допустити повторення 2022 року
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, Олег Пендзин, підкреслив, що законопроекти, про які згадує міністр Марченко, вже тричі отримували відмову від народних депутатів під час голосування.
На сьогоднішній день нам слід усвідомити, що ми вже тривалий час ведемо війну, не маючи жодних ілюзій. Усі наші соціальні виплати фінансуються за рахунок позик, які безпосередньо пов'язані з програмами макроекономічної підтримки та ініціативами Міжнародного валютного фонду. Ці програми мають просту структуру: фінансування в обмін на проведення реформ. Існують певні критерії, або маяки: ви виконуєте умови – отримуєте кошти; не виконуєте – залишаєтеся без них. У 2025 році ми не змогли отримати 5,5 мільярда євро за програмою "Ukraine Facility" від ЄС, оскільки не виконали встановлені критерії. Ви вважаєте, що 2026 рік – це вперше подібна ситуація? Ні, це не так. Просто цього року обставини є набагато складнішими. Це пов’язано з тим, що обстріли українського бізнесу призвели до зниження доходів державного бюджету. Наші підприємства стали менше сплачувати податків. У серпні обсяги платежів скоротилися на 30%. – зазначив експерт.
Олег Пендзин продовжує, тому, коли ми аналізуємо ці речі, ми повинні розуміти, що це все дуже взаємопов'язане. Тому єдина надія сьогодні, що нардепи таки проголосують ці закони і ми отримаємо ті гроші, які нам обіцяно.
Розмірковуючи про можливе погіршення економічної ситуації в країні у разі, якщо Рада не ухвалить необхідні законодавчі ініціативи, експерт зазначив, що міністр Марченко вже відкрито про це говорив. Він попередив, що може виникнути ситуація, коли нам доведеться випускати облігації, які купуватиме Національний банк України, як це відбувалося в 2022 році. Тоді НБУ викупив облігації на суму 400 мільярдів гривень.
"Тоді це призвело до того, що у нас інфляція підскочила до 27%, а курс підскочив із 24-25 гривень за долар до 36. Марченко прямим тестом сказав: ви хочете такого ж? Не йдеться про те, що не буде соцвиплат. Йдеться про те, що джерело може бути таким, що призведе до серйозних інфляційних процесів", - констатував Олег Пендзин.
Недостатньо ефективна макроекономічна політика проявляється у негативних наслідках.
Економіст та президент Міжнародного інституту свободи в Україні Ярослав Романчук висловив свою думку щодо ситуації:
"П'ятий рік війни, п'ятий бюджет воєнного часу. Все зверстано та узгоджено. Є зовнішні джерела фінансування, за якими, як нам казав Марченко та решта, ми отримаємо на два роки 90 млрд доларів. Існують певні папери, підписані в рамках МВФ з іншими донорами. Як може уряд планувати або здійснювати платежі, коли в тебе ще третій квартал іде, а в тебе вже дірка в 30 млрд доларів? Отже, ви, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Кабінет міністрів загалом, Офіс президента, як лебідь, рак та щука. Ніхто не знає, що там діється".
Експерт підкреслює, що основна проблема української економічної політики полягає в відсутності централізованого управління та координації макроекономічних дій. Хоча в Україні триває повномасштабна війна, і з'являються новітні технології, такі як реактивні дрони, багато аспектів ситуації могли бути передбачені. Тому коли виникає питання про дефіцит у 30 мільярдів доларів, це свідчить або про неефективне планування, або про невиконання обіцянок з боку наших міжнародних партнерів, які говорили про підтримку протягом року.
"Тою чи іншою мірою, завжди в уряду має бути план B, план C, як повестися у разі, якщо буде затримка з фінансуванням. Ми ж маємо наслідок того, що в нас украй неякісна макроекономічна політика, немає узгодження. Знову ж таки, я ще 2022-го року, ще з самого початку повномасштабної війни, пропонував і казав створити той самий економічний штаб, мати свого головнокомандувача від економіки, який робив би координацію монетарної, фіскальної, регуляторної, центральної та регіональної політики. Такого до сьогодні немає. Ось ми й здобули. Цей лебідь, рак і щука розносять бюджет, немає уявлення про те, які видаткові статті мають бути несеквестовані. А сам факт появи розмов про проблеми з бюджетом говорить про те, що інерція некерованої економічної політики призвела до серйозних наслідків для економіки загалом", - зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
При цьому Ярослав Романчук каже, що коли міністр Марченко апелює до нардепів, говорячи про те, що потрібно терміново ухвалити законопроекти, необхідні для отримання фінансової допомоги ЄС і МВФ, то це виглядає так, що він намагається "гарячу картоплю" комусь перекинути.
"Він намагається відсторонитися від відповідальності за цю ситуацію, неначе не має до цього жодного відношення. Проблеми, які виникли в бюджеті цього року, а також у попередні роки, пов'язані з управлінням податками та іншими аспектами, зокрема, лежать на плечах Міністерства фінансів. Це відомство повинно було стати тим, що чітко і ясно заявляє "ні" у питаннях непріоритетних витрат, які потрібно радикально скоротити. І, нагадаю, у 2025 році це питання стало особливо актуальним. Ця цифра є абсолютно неприйнятною для країни, що веде війну, де військові витрати значно нижчі," - підкреслив економіст.
Читайте також на порталі "Коментарі" - товари, валюта та авто на сотні мільйонів: митники показали масштаби порушень.
