Долар або гривня: як правильно вибрати способи заощадження в осінній період.

віцепрезидент Української банківської асоціації, керівник правління ГЛОБУС БАНКУ

Що робити із заощадженнями в період високої невизначеності - одне з найпоширеніших фінансових питань воєнного часу. Інстинктивна відповідь для багатьох українців залишається незмінною: купити долар або євро.

Ця стратегія має логіку, оскільки валюта зазвичай сприймається як засіб захисту від знецінення. Проте восени 2026 року обставини будуть значно більш складними, і тому просте правило "конвертуйте будь-яку вільну гривню в долари" не завжди буде оптимальним вибором.

До завершення вересня я прогнозую, що курс долара в основному коливатиметься в межах 44,4-44,8 грн. Водночас, рівень 45 грн варто сприймати більше як тимчасову верхню межу на готівковому ринку в разі раптового зростання попиту, ніж як новий стабільний орієнтир. Щодо євро, його курс може варіюватися в більш широкому діапазоні 51,5-52,5 грн, що зумовлено коливаннями світової пари євро/долар в межах приблизно 1,15-1,17. Проте це не означає, що валютні ризики відсутні. Попит на валюту на міжбанку наразі перевищує пропозицію приблизно на 15-20%, а імпортні потреби країни залишаються значними. До кінця вересня цей дисбаланс навряд чи суттєво зміниться, адже потреба в імпорті пального, енергетичного обладнання та інших критично важливих товарів залишається високою. Водночас цей дисбаланс частково компенсується інтервенціями Національного банку. У серпні регулятор продав близько 4,82 млрд доларів, що становить більш ніж 1,1 млрд на тиждень. На початок вересня міжнародні резерви сягали 48,7 млрд доларів, що є достатнім для покриття приблизно чотирьох місяців імпорту. Таким чином, до кінця місяця можливості НБУ для згладжування надмірних коливань курсу залишаться досить значними. Отже, для тих, хто сьогодні купує валюту з надією на швидке зростання її вартості, постає проста проблема: курс має піднятися настільки, щоб покрити не лише різницю між ціною покупки та продажу, а й той дохід, який ці кошти могли б принести в гривні. В цьому контексті ситуація зазнала суттєвих змін. Облікова ставка НБУ становить 15,5%, а банки в умовах осінньої конкуренції за вкладників вже пропонують за деякими депозитними програмами до 17,5% річних. Ще одним інструментом є гривневі ОВДП, чия дохідність на останніх розміщеннях коливалася в межах 15,2-16,5% річних, залежно від терміну. Для фізичних осіб є ще одна важлива перевага: дохід за державними облігаціями не оподатковується ПДФО та військовим збором.

Депозит під 17,5% або зберігання доларів у тайнику: як обрати найвигідніший варіант?

На мою думку, не слід порівнювати депозит та ОВДП, адже це два різних фінансових інструменти, призначені для різних цілей. Депозит є чудовим вибором для тих, хто цінує простоту, зрозумілі терміни вкладення, стабільний процентний дохід та можливість підбору програми відповідно до своїх фінансових цілей. Натомість ОВДП можуть зацікавити тих, хто прагне використовувати державні цінні папери як середньо- або довгостроковий засіб збереження коштів. Зростання популярності ОВДП вже відображається у статистичних даних: на початку вересня портфель цих цінних паперів, що належить фізичним особам, перевищив 163 мільярди гривень, що стало новим рекордом. Часто інфляція є аргументом проти гривні, і цей ризик дійсно варто враховувати. У серпні споживча інфляція склала лише 0,1% за місяць, проте в річному вимірі досягла 8,1%. Базова інфляція була ще вищою — 0,5% за місяць при такому ж річному показнику. Низький загальний показник інфляції у серпні значною мірою зумовлений сезонними факторами: ціни на овочі зменшилися на 18,3%, а на фрукти — на 12%. Однак водночас спостерігалося зростання цін на паливо та мастила на 8,1%, а транспорт — на 4,4%, яйця — на 4%. Таким чином, інфляційний тиск залишається актуальним. Нацбанк прогнозує, що до кінця року інфляція становитиме близько 10%, а наслідки атак та дорожчої логістики можуть додати ще 0,4-0,6 відсоткових пунктів. Отже, друга половина вересня може стати ключовим періодом для оцінки того, як швидко нові витрати бізнесу почнуть впливати на кінцеві ціни. Проте, навіть в умовах підвищеного ризику, дохідність гривневих інструментів наразі перевищує річний рівень інфляції. Тому я б радив не відмовлятися від валюти, а переосмислити підхід до структури своїх заощаджень. Одним із варіантів може бути розподіл до 50% своїх заощаджень між гривневими депозитами та ОВДП, близько 30% — на долар та євро, а ще 20% залишити в ліквідному резерві у готівці. Звісно, пропорції залежать від фінансових можливостей, термінів планування та індивідуальних потреб. Однак принцип диверсифікації видається значно більш розумним, ніж спроби вгадати, яка валюта "переможе" за кілька місяців. До кінця вересня головною фінансовою перевагою гривні залишається не відсутність ризиків — жоден інструмент не може гарантувати цього в умовах війни. Її перевага полягає в тому, що при відносно стабільному валютному ринку гривневі заощадження можуть приносити дохід, що важливо враховувати перед тим, як під впливом будь-яких новин кинутись до обмінника.