Хто відповідає за моніторинг змін у нормативній грошовій оцінці земель для визначення орендної плати: позиція Верховного Суду - sud.ua
Шпанівська сільська рада звернулася до суду з позовом, в якому просила суд стягнути на свою користь з фізичної особи-підприємця як орендаря земельної ділянки заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності сільської ради. За доводами позивача заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем за період 2021-2024 роки орендної плати у збільшеному розмірі через зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, повідомляє Північно-західного апеляційний господарський суд.
Відповідач висловив заперечення проти позову, зазначивши, що йому не відомо про зміну нормативної грошової оцінки орендованої землі, а також про рішення позивача, яке затвердило цю зміну. Крім того, на веб-сайті Шпанівської територіальної громади інформація про це рішення відсутня, і він не підписував жодних додаткових угод до договору оренди, укладеного з позивачем раніше.
Розглянувши справу в касаційному порядку, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду вказав, що згідно з статтею 286.2 Податкового кодексу України, суб'єкти, що сплачують земельний податок (за винятком фізичних осіб), зобов'язані самостійно визначати суму податку на землю щороку станом на 1 січня. Не пізніше 20 лютого поточного року вони повинні подати до відповідного контролюючого органу податкову декларацію за формою, затвердженою відповідно до статті 46 цього Кодексу, розподіляючи річну суму на рівні частини по місяцях. Надання такої декларації звільняє від необхідності подання щомісячних декларацій. При подачі першої декларації, що позначає початок діяльності платника податку на землю, необхідно додати витяг з технічної документації, що містить нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а в подальшому цей витяг подається лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки.
Податкова декларація щодо земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки, що належать державі або громадам, має форму, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560. В одному з розділів цієї форми орендар повинен вказати інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку він орендує.
Верховний Суд визначив, що згідно з чинним законодавством, саме на орендаря покладений обов'язок щорічно самостійно звертатися до відповідних органів для отримання актуальних даних щодо нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки комунальної власності. Орендар також зобов’язаний відображати ці дані у своїй звітності та сплачувати орендну плату, виходячи з отриманої нормативної грошової оцінки.
У цьому контексті суд касаційної інстанції звернув увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20. Відповідно до земельного законодавства та Податкового кодексу України, немає обмежень щодо подання доказів, які стосуються нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що перебуває у державній (комунальній) власності, для цілей сплати орендної плати. Серед допустимих доказів для обґрунтування такої оцінки можуть бути технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена уповноваженим органом для укладення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з цього кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, який містить інформацію про предмет спору (п. 7.28). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що судові рішення, які трактують норми статей 20 та 23 Закону України "Про оцінку земель" як такі, що вказують на витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки як єдиний допустимий доказ, є помилковими. Це стосується також підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для сплати орендної плати або повернення безпідставно збережених коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору. Таким чином, не існує виключного переліку доказів для підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності у контексті сплати орендної плати.
Ознайомитися з повним текстом рішення Верховного Суду, ухваленого Касаційним господарським судом 06.08.2026 у справі № 918/1209/25, можна за наданим посиланням.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua, слідкуйте за оновленнями на Google Новини SUD.UA, а також підписуйтесь на наші VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, Instagram та на платформі Х, щоб завжди бути в центрі найактуальніших подій.
