"Національний банк вживає превентивних заходів" — Крамаренко коментує збільшення облікової ставки до 15,5%.

"Ці кроки є проактивними і в актуальних умовах вони є доцільними."

Національний банк України вперше з 2024 року підняв облікову ставку до 15,5%, зазначаючи, що це рішення викликане зростанням інфляції та потребою контролювати ціновий тиск. Як ви вважаєте, чи обґрунтоване це рішення і які наслідки воно може мати для економіки?

По-перше, про це рішення Національний банк попереджав. Вік казав, що воно можливе, навіть називалися приблизні дати, коли це може відбутися. Хоча учасники ринку, судячи з опитувань, очікували, що це буде все-таки дещо згодом. Але, очевидно, події, які відбуваються зараз, маю на увазі нове загострення на Близькому Сході і вплив його на світові ціни на нафту, удари по українській логістиці, передусім по портах навколо Одеси, усе це створює додаткові ризики прискорення інфляції. Плюс до того Національний банк відверто сказав, що він врахував той факт, що на тлі уповільнення загальної інфляції, так звана базова інфляція прискорюється. А базова інфляція - це та частина зростання цін, яка не залежить від сезонних якихось чинників. Тому для мене очевидно, що Національний банк почав діяти на випередження і навіть натякнув на те, що на початку осені може бути ще одне підвищення облікової ставки. Він це аргументує тим, що, по-перше, це має стримувати інфляцію, має підтримувати довіру до гривні, до Національного банку, як структури, яка опікується стійкістю гривні. І звісно, це має збільшувати привабливість депозитів, вкладень у державні облігації і відвертати зайву гривню з валютного ринку, тобто підтримувати курс також. На мій погляд, це дії на випередження і в поточній ситуації вони виправдані. Хоча, звісно, хотілося б збереження облікової ставки на попередніх рівнях, можливо навіть її зниження. Але обставини такі, які є, тому Нацбанк діє відповідним чином.

"Для зростання економіки зараз важливішим за вартість кредитів є приплив іноземної допомоги"

Яким чином це рішення позначиться на економічній ситуації з перспективи звичайного споживача? Чи зміняться умови по кредитах та депозитах, а також курс гривні в цілому? Які наслідки відчують прості українці і яким чином це вплине на їхнє повсякденне життя?

Я не вважаю, що це матиме значний вплив на вартість кредитів, оскільки основна частина їх вартості не пов'язана безпосередньо з вартістю грошей або обліковою ставкою, а більше залежить від ризиків, які несуть банки та позичальники. Тому, на мою думку, не слід очікувати суттєвого підвищення вартості кредитів. Щодо депозитів, то їх вартість може трохи зрости. Швидше за все, ставки будуть вищими, ніж ризики, пов'язані з інфляцією. Це означає, що особа, яка вкладає гривні, згідно з розрахунками Національного банку, матиме можливість отримати позитивний прибуток, тобто різницю між ставкою по депозиту та рівнем інфляції.

Вплив на економіку... Хочу наголосити, що держава запровадила значні пільгові програми кредитування, які намагається ефективно використовувати, зосередившись на секторах, що найбільше цього потребують. Я сподіваюся, що Міністерство фінансів знайде ресурси для підтримки цих ініціатив, що, в свою чергу, сприятиме загальному економічному зростанню. Однак, на мою думку, наразі більш критичним фактором для економічного розвитку є приплив іноземного фінансування. Зокрема, коли Національний банк України коригував прогноз зростання ВВП на підвищення, він зазначив, що зовнішні інвестиції підсилять наш оборонно-промисловий сектор, що, в свою чергу, матиме позитивний вплив на інші галузі. Оскільки працівники там отримують заробітну плату, а підрядники й постачальники також отримують фінансування, ці ресурси поступово розподілятимуться по всій економіці. Це стимулюватиме її розвиток і забезпечить швидше відновлення, ніж це прогнозувалося на початку року, коли ще не було ясності щодо фінансової підтримки.

"Ці кроки Національного банку покликані зміцнити гривню."

А як загалом мають реагувати пересічні українці, представники бізнесу, коли йдеться про підвищення облікової ставки?

Це нагадує дощ або зміну погоди. Я вже згадував, що дії Національного банку покликані підтримати гривню, забезпечити її цінову стабільність і стійкість курсу. Протягом брифінгу в четвер голова НБУ та інші представники неодноразово зазначали, що нестабільні, непередбачувані коливання будуть нейтралізовані їхніми заходами. Ми спостерігаємо, як вони активно здійснюють продаж валюти на ринку, аби утримати курс у визначених межах і запобігти можливим коливанням, які можуть дестабілізувати ситуацію. Тому вважаю, що терміни "стабільність", "стабілізація" та "підтримка стійкості гривні" найкраще відображають наслідки підвищення облікової ставки в Україні. Це має створити для бізнесу та простих громадян більше впевненості та визначеності в їхніх діях. У економічному контексті це є вкрай важливим, адже коли люди знають, що майбутнє буде більш-менш стабільним, вони готові інвестувати, витрачати кошти та планувати свої дії, навіть у складних умовах війни.

Олександр Крамаренко. Фото: interfax.com.ua

"Фінанси висловлюють наміри ясніше за все."

Яким чином пов'язані рішення НБУ, який тиждень тому знизив прогнози щодо інфляції та економічного зростання, і нещодавня заява Андрія Пишного про підвищення прогнозу зростання ВВП до 1,8%? Що саме змінилося в цій ситуації?

Здається, що ситуація з зовнішньою допомогою стала більш зрозумілою. На вчорашньому брифінгу представники Національного банку неодноразово підкреслювали цю тему, зазначаючи, що фінансування з-за кордону підтримує нашу економіку і надає впевненості в подальших кроках та тенденціях. Це, на мою думку, є ключовим моментом. Ми спостерігаємо, як питання фінансової та іншої допомоги Україні все більше інтегрується в зовнішню політику наших найбільш потужних і заможних сусідів у Європі. Вони вже бачать Україну, що стає очевидним з обсягу наданої допомоги. Кошти говорять про наміри краще за будь-які слова. Ви ж знаєте, можна говорити на дипломатичних зустрічах про що завгодно, але коли підписуються конкретні суми, які йдуть Україні, це свідчить про реальні наміри. Європейські країни вже сприймають Україну як частину своєї безпекової архітектури, тому зовнішнє фінансування перестає бути епізодичним явищем чи відповіддю на конкретні дії, а стає складовою частиною системи. Це, відповідно, підсилює впевненість Національного банку, принаймні так це виглядає, і дозволяє коригувати прогнози в позитивному напрямку.

"Ризики очевидні"

Які основні економічні ризики вбачаються до кінця цього року? Є якісь підстави говорити про можливі зміни щодо інфляції, щодо курсу гривні?

Національний банк обґрунтовано прогнозує, що в другій половині цього року інфляційний процес почне прискорюватись, а в 2027 році знову спостерігатиметься його уповільнення, подібно до цьогорічних тенденцій. Основні чинники, що впливають на цю ситуацію, включають ризики в сфері логістики, енергетики та зростання витрат на робочу силу. Ці фактори очевидні. Крім того, примусові підвищення тарифів на комунальні послуги, такі як водопостачання, також матимуть значний вплив. На жаль, ми перебуваємо в умовах війни.