Піраміда штучного інтелекту та чипів починає руйнуватися. Це може стати ознакою великої фінансової катастрофи.
Світ з трепетом чекає на звітність великих технологічних компаній. Якщо їхні інвестиції в штучний інтелект та чіпи виявляться невдалими, це може призвести до нової глобальної фінансової кризи. Історично жодна з таких криз не обійшла стороною Україну.
Чутки про те, що "бульбашка" штучного інтелекту та чіпів на межі вибуху, що призведе до зупинки технологічної революції, набирають обертів. Це могло б не викликати у нас, українців, занепокоєння, але аналітики попереджають, що це може бути сигналом про майбутні глобальні потрясіння, які вже цієї осені можуть вплинути на світові фінансові ринки.
Протягом останнього десятиліття фондовий ринок, як і вся світова економіка, переживає період постійної кризи. Ця криза проявляється не лише у падінні, але й в нестачі зростання, особливо в реальному секторі. Саме тому поява нових технологій, таких як чіпи, штучний інтелект, робототехніка та біотехнології, які згруповані під терміном "нової технологічної революції", у минулому та поточному роках викликала значний інтерес на ринках. Вони, зрештою, почали демонструвати справжнє зростання, отримавши певну підтримку.
Проте це був лише біржовий "аванс", а тепер, у липні 2026 року, розпочався звітний період технічних корпорацій, який має виявити, чи дійсно штучний інтелект та інші інноваційні рішення приносять реальні результати. Для інвесторів "реальні результати" вимірюються у фінансових показниках. Однак перші звіти вказують на зростання збитків через величезні витрати на реалізацію інновацій. Іншими словами, наразі "нова технологічна революція" виявляється економічно невигідною.
Так, першим у сегменті Big Tech був звіт Alphabet (Google), який засвідчив зростання виручки до 119 млрд доларів (це майже на чверть - на 24%), але й ще швидше зростання видатків на інфраструктуру ШІ - до $195-205 млрд млрд. Новина про те, що Google не багатіє, а навпаки біднішає через ШІ одразу обвалила котирування його акцій на 7%, а зараз цінні папери торгуються на 15% дешевше, ніж було на піках у травні до звіту.
Схожа ситуація сталася з Tesla, коли компанія втратила 17,8% своєї капіталізації після публікації звіту. Акції Microsoft також зазнали зниження до річних мінімумів, хоча звіт був оприлюднений 29 липня, і основна реакція ринку, ймовірно, відбудеться пізніше.
У трохи кращій ситуації опинилися Meta та Amazon. Бо їхні інвестиції у ШІ ефективно перекривалися значною рекламною виручкою та "хмарними" сервісами (які необхідні, зокрема, і для сервісів на базі ШІ).
Найкраще ж себе фінансово почуває поки Apple, який пройшов повз цю "гонитву за інноваціями", а просто продавав смартфони з величезною націнкою за бренд.
Разом із розвитком ШІ-сервісів, ситуація погіршилася і для виробників чіпів та іншого "заліза", яке є основою цієї "технологічної революції". Одна з головних жертв цього періоду — компанія Nvidia, яка свого часу ініціювала цю "революцію" на фондових ринках. Вона зазнала зниження капіталізації на 12% від своїх максимальних значень, що еквівалентно втраті $180 мільярдів в "зелених" — це безпрецедентні втрати для галузі. Хоча в абсолютних цифрах найбільші втрати зазнав виробник комп'ютерної пам'яті Sandisk, який втратив 48% своєї вартості за місяць.
Найбільші технологічні компанії США зараз називають "Magnificent seven" ("Дивовижна сімка"), і очікування в інвесторів щодо них зараз не надто оптимістичні, якщо вірити західним ЗМІ.
Дмитро Чурін, фінансовий аналітик компанії EAVEX Capital, в інтерв'ю для УНІАН зазначив, що подібна ситуація є "очікуваним явищем".
"Акції технологічного сектору в США торгувалися значно вище їх справедливої фундаментальної вартості і тому корекція є дуже закономірним явищем в такій ситуації. Весь ринок акцій в останні два роки є дуже спекулятивним", - вважає він.
У свою чергу, Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи та економічний експерт, зауважує, що інвестори на роздоріжжі.
"Світ розділився на дві частини. Одні кажуть, що все нормально, що у техногігантів трильйонна капіталізація. Але вони не говорять, скільки потрібно років, щоб така вартість акцій окупилася. Якщо про це питаєш, вони кажуть, що стара економіка "закінчилася" і тому старі мірила вже не підходять для оцінки успіху корпорацій. Інші ж кажуть, що цей інвестиційний бум підходить до певної межі", - пояснює нам експерт.
Як індикатор настроїв, варто зосередити увагу на діях провідних хедж-фондів.
Хедж-фонди функціонують як своєрідна "фінансова розвідка". Вони мають доступ до інформації, яка недоступна більшості з нас. Для них критично важливо вчасно оцінити потенційний рівень прибутковості. Їхні дії, такі як розпродаж акцій, можуть виявитися першим сигналом тривоги. І це відбувається в літній період, коли багато хто перебуває у відпустках. Таким чином, осінь може стати надзвичайно "гарячою" на фондовому ринку, загрожуючи не тільки значними корекціями, але й ризиком серйозного падіння ринків у США, а відтак і в усьому світі, - підкреслює економічний експерт.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у своєму коментарі для УНІАН зазначає, що значні інвестиційні фонди помітно знизили свою активність, що свідчить про "історично рекордний" обсяг продажу акцій великих технологічних компаній.
Ринок переживає процес трансформації в умовах перегріву. Інвестори активно шукають нові можливості поза межами чіпів та штучного інтелекту. Вони починають сумніватися у стабільності цього сегмента, оскільки замість безперервного зростання спостерігаються значні коливання. Ці флуктуації зумовлені інформацією про те, що новітні технології можуть не відповідати очікуванням, а також через зростаючу конкуренцію. В результаті у інвесторів виникають питання: "Чому ми вклали стільки коштів у цей проект, якщо китайські виробники незабаром запропонують дешевші альтернативи?" – зазначає аналітик, відображаючи настрої на ринку.
Він додає, що через завищені ціни на акції техногігантів формується "переоціночна бульбашка".
"Поки це не виглядає як "бульбашка" всього фондового ринку, але у моменті ця нездорова переоцінка та концентрація інтересу лише на 7-12 акціях, які є "стовпами" ринку, стає проблемою", - зауважує фінансист.
Куди тікають інвестори
Якщо хедж-фонди слугують барометром для оцінки ситуації на фондовому ринку, то важливо з'ясувати, в які напрямки вони інвестують свої капітали.
"Сьогодні хедж-фонди та професійні інвестори змінили свій підхід: вони більше не зосереджуються лише на провідних акціях, а акцентують увагу на інвестиціях у передові технології. Зокрема, це стосується постачання електроенергії та компонентів, а також газу, необхідного для виробництва електроенергії для датацентрів. Не менш важливою є й вода, яка використовується для охолодження, оскільки її споживання є значним. Усі чіпи потребують кремнію, що призводить до зростання попиту на акції компанії Caterpillar, яка виготовляє екскаватори та іншу техніку для видобутку", - зазначає Андрій Шевчишин.
Схоже, що інвестиційні фонди активно досліджують нові можливості. Вони помічають, що основний ринок є настільки надмірно насиченим, що виникає потреба шукати інші варіанти. Ідеться не тільки про великі технологічні компанії, як зазначає фінансовий експерт.
"Інвестори шукають також "захисні" акції, передусім зі споживчого ринку зі сталим попитом. Це, наприклад, Procter & Gamble, Pfizer, Coca-cola за тою логікою, що пральні засоби, пігулки та напої матимуть попит за будь-яких умов. Так само гарну дохідність демонструють компанії з комунального обслуговування, з продажу нерухомості", - продовжує він.
В цілому, Андрій Шевчишин зазначає, що наразі важко прогнозувати майбутнє американського фондового ринку, оскільки ще неясно, в якому напрямку розвиватиметься ситуація.
Однак Уоррен Баффет вже понад рік утримується від активних інвестицій. Він вийшов з ринку акцій і наразі володіє облігаціями, а також інвестиціями в захищені та менш ризикові активи. Баффет спостерігає за можливими зниженнями на перегрітому ринку і зміною тренду, щоб мати можливість відновити покупки, - зазначає аналітик.
Економічний аналітик Ярослав Романчук також згадує про Воррена Баффета.
"В даний момент Баффет володіє 350-400 мільярдами доларів у готівці та чекає, коли ситуація стабілізується. Він не радить інвестувати в нинішніх умовах, закликаючи виходити в готівку. Його рекомендація полягає в тому, щоб перевести капітали з акцій у державні облігації та золото, а також здійснити диверсифікацію з захисними активами, щоб якось витримати цю нестабільність. Адже під час турбулентності передбачити напрямок руху акцій стає практично неможливо", - зазначає фахівець.
Причому він досить скептичний щодо "захисних" акцій, на які зараз звертають увагу інвестори. Глобальна нестабільність може вплинути і на ці активи, які свою функцію "захисту" не завжди зможуть виконувати.
"Можна перекластися у акції компаній, які будуть "вічними" - пов'язані з їжею, енергетикою. А потім, через 2-3 роки, за 10-15% від поточної вартості акцій купити папери інших компаній, які зараз попадають. Але якби був хоч один регіон у світі, де все було б стабільно", - розводить руками експерт.
Азія та Європа втратили орієнтири
Ярослав Романчук зазначає, що світ переживає значну турбулентність, що впливає на всі регіони. Особливо це стосується Азії та Європи, де до глобальних викликів приєднуються і внутрішні фінансові труднощі.
"Інвестиції можна класифікувати на коротко- і довгострокові. Наразі короткостроковий капітал починає залишати американські активи. Проте ці кошти не спрямовуються в Азію. У Китаї існує своя унікальна динаміка. Країна стикається з величезними корпоративними та державними боргами, а також з кризою надвиробництва, оскільки вже не може підтримувати рівень продажів, відповідний її промисловим потужностям. Ці виробничі можливості стали надмірними. Для китайської економіки це серйозний виклик, що вимагає структурних перетворень. А такі зміни завжди призводять до втрат — як для держави, так і для банків та інвесторів", — зазначає він.
Що стосується інших країн, то в Азії важливими гравцями є Японія, Корея та Тайвань, проте в усіх цих країнах існують труднощі з борговими зобов'язаннями.
У Японії спостерігаємо подібні труднощі з борговими зобов'язаннями та відсутністю розвитку. Це також стосується Південної Кореї та Тайваню. Інші азійські ринки, в свою чергу, обертаються навколо цих країн і США. Щодо Європи, то вона переживає кризу конкурентоспроможності. У межах Європейського Союзу вже немає значних можливостей для інвестицій, і тому європейські інвестори в основному вкладають кошти в американські активи. Важко знайти європейський хедж-фонд або інвестиційну компанію, яка не включала б акції "Дивовижної сімки" до свого портфеля, - зазначає фахівець, коментуючи залежність європейського ринку від США в умовах кризи.
В контексті Європи пан Романчук відзначає, що оборонна промисловість є ключовим чинником розвитку ринку. Проте, цей сектор також знаходиться на грані вичерпання своїх можливостей.
Оборонна промисловість демонструє вражаюче зростання протягом останніх п'яти років, зростаючи на 200-300% щорічно. Проте, виникає питання, де ж межа цього експоненціального зростання, адже постійно з’являються нові технології – дрони, ракети і багато іншого. З одного боку, ви можете інвестувати значні суми грошей, але якщо раптом настав мир, то це може призвести до серйозних втрат. Ніхто не може спрогнозувати, коли закінчиться війна та в яких регіонах вона може спалахнути, - пояснює експерт, торкаючись вагань інвесторів. - Зростаючий інтерес до таких акцій свідчить про очікування, що конфлікти не лише продовжаться, а й можуть розширитися. Європейські компанії, такі як Rheinmetall, вже значно піднялися в ціні, так само як і американські фірми. Проте цього не достатньо, щоб поглинути всі ті інвестиції, що відходять від секторів чіпів та штучного інтелекту.
Про те, що частина капіталів з чіпів перейшла й на ВПК, каже й Андрій Шевчишин. Який, втім, теж фіксує втрату динаміки у цій ніші.
"Рейнметалл та інші великі гравці на ринку вже досягли свого апогею, і наразі їх популярність не така висока, як раніше. Вони вже пережили свій "зірковий момент", - стверджує аналітик у сфері фінансів.
Щодо фінансових ринків Азії, аналітик висловлює ще більший скептицизм, хоча підкреслює, що найгірші часи вони вже залишили позаду.
"Японський, корейський та тайванський ринки відновлюються після величезного обвалу. Вони падали нещодавно просто шаленими темпами, особливо на тлі зростання котирувань чіпмейкерів - тоді інвестори виходили з азійських активів. Плюс, у кожній цій країні є свої "таргани"", - звертає він увагу.
У ситуації глобальної невизначеності та місцевих труднощів виникає дилема, з якою стикаються не лише "баффети" або хедж-фонди, а й звичайні інвестори, які не мають доступу до "фінансових інсайдерів".
Що чекає попереду і які кроки варто зробити?
Якщо фондові ринки по всьому світу переживають хвилювання, які кроки слід зробити звичайному акціонерові в цій ситуації?
"Всі чекають зрушень. Попереду вибори до Конгресу США, війна з Іраном продовжується. Це зараз головне. Адже через це споживчі ціни зростають, а настрої споживачів погіршуються - і не лише у США. Зростають ціни на пальне у пік агросезону (а збір врожаю не лише в Україні відбувається), що збільшує інфляційний тиск на покупця. Навіть Трамп визнав цю турбулентність та попросив американців "трохи потерпіти", - описує глобальну турбулентність Андрій Шевчишин. - Безпосередньо в інвесторів через це зростають побоювання щодо збільшення облікової ставки ФРС. Мабуть до виборів вони на це не ризикнуть, але у кінці року це дуже ймовірно".
Чим вищі відсоткові ставки, тим нижча ділова активність, яка й без того не є на пікових рівнях. Згідно з аналітиками, ставки на державні облігації США досягли своїх рекордів — 4,64% для десятирічних облігацій і 4,09% для однорічних.
Це означає, що інвестори виходять з американських акцій та заходять у більш надійні облігації як захисний актив. Власне, цю стратегію він вважає найбільш поміркованою для пересічного малого інвестора зараз, коли очікується вже не корекція, а щось значно потужніше.
Але тримачів в Україні катма - як це вплине на всіх інших? А вплине негативно, бо всі світові ринки це немов велика ванна, де замість води - гроші, які "ллються" тисячами потоків. Якщо раптом найбільший потік у США зупиняється, то в усіх починаються стрибки валют, пришвидшення інфляції та все те, що ми вже бачили у 2008-2009 роках та під час пандемії ковіду.
Крім того, Україна має велику залежність від зовнішнього фінансування. Наразі основними нашими партнерами є європейські країни. Проте, як зазначали експерти, європейські інвестори часто спрямовують свої капітали, в першу чергу, до США. Чим більше втрат зазнають європейські інвестори, а отже, і західні економіки, тим складніше буде Україні отримати нові фінансові транші для підтримки в умовах війни.
"Коли падає така велика "шафа" як Штати, то вона тягне за собою всіх. Всі "шухлядочки" світового ринку також "випадають". Мої очікування, що зараз відбудеться корекція ринку десь на 9%. За поточних обставин це нормальна ситуація. Навіть корекція у 15-20% це нормально для ринку за умов геополітичної нестабільності. Просто щоб скинути "пару" перегрітості. Якою буде корекція у технологічному сегменті - стане зрозуміло десь за 20 днів, по завершенні періоду звітності корпорацій. Тоді ринок, можливо, якось по-іншому почне рухатись", - робить пан Шевчишин свій висновок.
Ярослав Романчук передбачає, що восени ми можемо спостерігати ще більший спад, оскільки всі негативні чинники, про які згадувалося раніше, почнуть впливати на глобальні ринки одночасно. Він радить інвесторам слідувати прикладу Баффета і переходити в готівку.
Для всіх, хто не є інвестором, важливо пам'ятати, що ця, здавалося б, віддалена криза може призвести не лише до очевидних фінансових втрат для партнерів, але й до політичних змін у різних куточках світу, особливо в США. Це закономірний наслідок потужних криз, які завжди супроводжуються такими наслідками.
Існують прогнози, що ринок може зазнати падіння до 40% у порівнянні з нинішніми показниками. Це означає втрати в десятки трильйонів доларів. Таке явище обов'язково стане значним потрясінням, яке вплине не лише на політичні процеси, але й на багато інших сфер. Наразі це лише "грім", у той час як "блискавки" вже мерехтять десь далеко. Проте більшість інвесторів і аналітиків вже відзначають нестабільність усієї цієї інвестиційної "структури", - підкреслює президент Міжнародного інституту свободи.
Така ж точка зору є у Дмитра Чуріна, фінансового аналітика компанії EAVEX Capital.
"Щоб ефективно реалізувати інвестиційні стратегії, перш за все, необхідно усвідомлювати, на який термін варто вкладатися в ризиковані активи та на яких рівнях доцільно фіксувати прибутки або втрати. Головна порада полягає в тому, щоб інвестувати лише частину свого капіталу в акції. Диверсифікований інвестиційний портфель має включати облігації, кошти в різних валютах, нерухомість, а також акції компаній з різних секторів економіки", - зазначає пан Чурін, закликаючи до обережності.
Як можна помітити, рекомендації всіх опитаних фахівців в основному збігаються. Найважливіший висновок полягає в тому, що незалежно від того, єте ви інвестором чи ні, слід вже восени почати готуватися до "глобальних коливань".
Це питання особливо важливе для українців, які стикаються не лише з міжнародними фінансовими труднощами, але й із загрозою з боку російських ракет і безпілотників. Проте, "обізнаний – значить, підготовлений".
