На IEF2026 обговорювали, які типи людей залишаться незамінними в епоху штучного інтелекту: основні висновки панельної дискусії про людський капітал.
Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster, у своїй статті для AIN ділиться думками про те, чому зниження вартості штучного інтелекту підвищує важливість людських навичок. Вона також розглядає, як компанії адаптують свої команди до нових умов та як особливий досвід стійкості став ключовою перевагою українських спеціалістів.
Чим доступнішим стає штучний інтелект, тим більшою цінністю набувають ті якості, які не можуть бути замінені технологіями: особисті навички, довіра, відповідальність та здатність усвідомлювати корпоративні цінності. І, як не дивно, сьогодні Україна, з її неперевершеним досвідом війни та витривалості, може виявитися в цій ситуації не на програшній стороні, а навпаки — на виграшній.
У цьому матеріалі я підсумовую результати панельної дискусії на IEF2026 та ділюсь важливими висновками про людський капітал в умовах глобальних змін.
Українська IT-сфера переходить від традиційного аутсорсингу до створення комплексних рішень на основі штучного інтелекту.
Першою взяла слово Анастасія Фролова, віцепрезидентка та менеджерка SoftServe в Україні. Вона одразу розвінчала один із найпопулярніших страхів галузі: щодо звільнення через запровадження ШІ-технологій.
Традиційна аутсорсингова модель, яка роками була хребтом українського ІТ, змінюється, але не зникає. Клієнти більше не купують людей. Вони приходять зі своєю проблемою і чекають на комплексне рішення. Значна частина цих рішень вже базується на штучному інтелекті. У SoftServe вже понад 100 реалізованих ШІ-проєктів в межах АІ Lab.
Читайте також: Заміна розробників, помічник чи агент? ШІ вже давно в IT -- розповідають SoftServe, EPAM Україна, GlobalLogic, Genesis, MacPaw, Intellias і e-commerce команду "Сільпо"
Проте варто бути обережними з надмірним оптимізмом. Штучний інтелект дійсно може знизити витрати на робочу силу, але не завжди. Відомі технологічні корпорації, які скоротили штат у зв'язку з впровадженням ШІ, вже починають відновлювати деякі позиції, адже будь-яка система потребує людей, які координують проєкти, приймають рішення та несуть відповідальність за результати.
Штучний інтелект вже обробляє приблизно 30% завдань у сфері технічної підтримки.
Сергій Скуріхін, CEO ZONE3000, поділився конкретним кейсом зі своєї практики і розповів про те, як насправді відбувається впровадження ШІ в компанії.
Після укладення угоди з OpenAI, компанія приступила до створення власних рішень на базі штучного інтелекту для покращення обслуговування клієнтів.
Через рік після впровадження чатбота він виконував приблизно 30% завдань, які раніше виконували співробітники. Проте жоден працівник не був звільнений у зв'язку з інтеграцією штучного інтелекту. Навпаки, компанія зазнала зростання, і той же колектив тепер обслуговує більшу кількість клієнтів.
На даний момент у компанії спостерігається наступний розподіл: приблизно 30% працівників активно розпочали освоєння нових інструментів штучного інтелекту, деякі мають нейтральне ставлення, а інші проявляють скептицизм, проте з часом також починають залучатися до процесу.
Цікаво знати! На основі опитування від World Economic Report яке охопило понад 1000 роботодавців у 22 галузях і 55 економіках світу, які представляють понад 14 млн працівників: у наступні пʼять років прогнозується створення 170 млн нових робочих місць і скорочення 92 млн, що становить структурне оновлення ринку праці на рівні 22% від 1,2 млрд формальних робочих місць у досліджуваному масиві даних. Це означає чисте зростання зайнятості на 78 млн робочих місць. Окремо звіт фіксує: 39% базових навичок працівників зміняться до 2030 року, хоча це покращення порівняно з 44% у 2023-му.
Штучний інтелект сприяє створенню індивідуального підходу в освіті, роблячи його більш доступним для всіх.
Олексій Радченко, керівник компанії "Прозорі Рішення" та один із засновників GovTech Alliance of Ukraine, поділився своїми думками щодо інтеграції технологій штучного інтелекту в освітню сферу та цифрову трансформацію державних структур.
Основна ідея: Штучний інтелект відкрив нові можливості для реалізації проектів, які раніше вважалися економічно невигідними.
Чудовим прикладом є спільна ініціатива з дослідницькою лабораторією Гарвардського університету, що полягала у розробці системи адаптивного навчання. Ця система створювала персоналізовані навчальні траєкторії для кожного учня, враховуючи його рівень знань.
На сьогоднішній день ця проблема майже вирішена, оскільки штучний інтелект автоматично створює навчальні матеріали, пристосовуючи їх до потреб конкретного учня. Крім того, персоналізоване навчання стало доступним у великих масштабах, і замовники тепер, не підвищуючи витрати, отримують більше за ті ж кошти.
Читайте також: "Хочеш, я запропоную кілька заголовків для твого есе?" Штучний інтелект активно використовують у навчанні -- як він змінює систему освіти?
Спільні ключові думки
Незважаючи на різноманітність галузей та прикладів, ми прийшли до подібних висновків, які відображають те, що я спостерігаю у своїй професійній діяльності щоденно:
Штучний інтелект є інструментом, а не небезпекою. Подібні побоювання виникали під час кожної нової технологічної ери. Проте кількість програмістів від цього не зменшувалася. Важливо правильно ставитися до ШІ: не лякатися, а навчитися ефективно з ним взаємодіяти.
* За всіма технологічними інноваціями завжди стоять люди. Це і розробники, і ті, хто їх реалізує, а також ті, хто відповідає за результати. Штучний інтелект — це, як точно зауважив один з виступаючих, "удосконалений Google", але делегувати відповідальність йому не можна.
* Люди потребують один одного. Значення людського капіталу полягає в здатності до судження, емпатії та довіри. У кризові моменти ці якості виявляються надзвичайно важливими. І саме в цьому аспекті штучний інтелект поки що не може змагатися з людиною.
Хочу також підкреслити, що критичне мислення стало важливою базовою навичкою. У сучасному світі, переповненому інформаційним шумом, здатність відрізняти якісну інформацію від неякісної, перевіряти факти та ставити правильні запитання є не лише корисним вмінням, а й необхідністю для виживання як у бізнес-середовищі, так і в суспільстві загалом.
Україна перед вибором: обирати споживання чи створення власного технологічного майбутнього?
Ось питання, яке я розмірковувала ще до початку панелі, і воно залишається актуальним, проте з новими нюансами. Геополітичні зміни суттєво впливають на правила технологічної конкуренції. Доступ до напівпровідників і обчислювальних ресурсів став важливою валютою. Тому Україні необхідно визначитися: чи будемо ми споживати чужі технологічні досягнення, чи зможемо створити власні?
На мою думку, відповідь криється в самих прикладах, що були представлені на форумі. Організації, які укладають угоди з OpenAI та розробляють власні рішення в сфері штучного інтелекту, а також ті, які спільно з Гарвардом займаються вивченням адаптивного навчання, виступають не просто виконавцями, а справжніми партнерами. Вже сьогодні ці компанії формують "людську перевагу" та розглядають культуру як основу для трансформації через штучний інтелект.
Існує ще один аспект, про який ми обговорювали не так відкрито.
Ця дискусія ще раз підкреслила важливий аспект: справа не у тому, чи зможе штучний інтелект замінити людей. Справа в тому, які саме особистості залишаться незаміненими і як ми їх готуємо сьогодні. Мова йде про тих, хто здатен мислити критично, брати на себе відповідальність та формувати довіру в командах, з клієнтами та в суспільстві. Для українського ІТ це не виклик, а, можливо, наша найбільша несподівана конкурентна перевага.
