Від мільярда євро до цеглинки на плиті.

Результати нападу на житловий будинок у Києві, 6 липня 2026 року.

Місце, де був будинок

Київ. За п'ять днів до нашої розмови російська ракета вкотре знищила секцію житлової багатоповерхівки.

Важка техніка майже завершила процес очищення території від завалів. На місці колишніх квартир залишилася лише чорна порожнеча. Під деревом у дворі лежать квіти, дитячі іграшки, свічки та портрети загиблих сімей. Задня стіна сусіднього торговельного центру вкрита обгорілими слідами. Люди стоять у тиші, деякі з них плачуть.

Рекламное сообщение

— Я, напевно, більше ніколи не буду купувати каву тут. Ця станція метро тепер навічно залишиться в пам'яті як місце, пов'язане зі смертю, — тихо промовляє один із перехожих.

Українська енергетика сьогодні існує саме в такій системі координат. Її неможливо просто ремонтувати за мирними регламентами. Необхідно одночасно латати дірки після ударів, захищати вціліле бетоном і сітками від наступних атак, будувати децентралізовану малу генерацію та інтегруватися в європейський ринок.

У спокійний період ці етапи тривали б десятиліттями. Проте в умовах війни їх необхідно реалізувати одночасно.

Один мільярд євро, але не в одному гаманці.

Німеччина стала ключовим партнером України у відновленні енергосистеми. Утім, навіть відповідь на базове журналістське запитання "скільки саме передано?" перетворюється на складне розслідування.

Офіційні дані регулярно оновлюються. У березні 2026 року в Берліні було оголошено про понад 1,2 мільярда євро двосторонньої допомоги, а напередодні нової зимової пори Федеральне міністерство економіки та енергетики (BMWE) повідомило про новий великий транш: через державний банк розвитку KfW буде виділено ще близько 250 мільйонів євро для термінових ремонтних робіт.

"Для нас Україна -- це не далека війна. Її безпека -- це європейська відповідальність. Саме енергопостачання залишається фронтовою лінією цього протистояння, -- наголосила федеральна міністерка економіки та енергетики Катерина Райхе. -- Німеччина є найбільшим донором Фонду підтримки енергетики та допомагає Україні разом із німецьким бізнесом. Завдяки поставкам енергетичного обладнання вдалося відновити постачання для 1,4 мільйона людей".

Image credit: Mykola Berdnyk/DW

Міністерка економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе відвідала Київ.

Загальний обсяг підтримки важко підсумувати в одному формулюванні, оскільки в німецькому бюджеті не існує окремої статті, яка б стосувалася "українського світла". Фінансування розподіляється щонайменше між п’ятьма різними міністерствами, банком KfW, міжнародною агенцією GIZ, службою технічної допомоги THW та окремими муніципальними програмами.

Рекламное сообщение

Основним та найбільш організованим інструментом є Фонд підтримки енергетики України (Ukraine Energy Support Fund, UESF), який функціонує при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства в Австрії. Після вересневого траншу внесок Німеччини зріс з 560 млн до приблизно 810 мільйонів євро. Загалом цей міжнародний фонд зібрав понад 2,4 мільярда євро від більш ніж 35 партнерів, при цьому Берлін забезпечує близько третини всіх фінансових надходжень.

Другий важливий канал фінансування – це прямі позики та гранти для системного оператора НЕК "Укренерго". Згідно з інформацією компанії, з 2022 року уряд Німеччини через KfW виділив більше 366 мільйонів євро на закупівлю спеціалізованої техніки, високовольтного обладнання, системи захисту від дронів та будівництво інтерконекторів. Сам KfW оцінює своє фінансування "Укренерго" на суму понад 450 мільйонів євро, враховуючи також кошти, які адмініструються з боку Європейського Союзу. Загальний обсяг енергетичного портфеля KfW Entwicklungsbank в Україні становить 868 мільйонів євро.

Фото: Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiw

Трансформатор, переданий Україні теплоелектростанцією Rheinhafen, розташованою в Карлсруе, був доставлений до нашої країни завдяки підтримці Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в Україні.

Третім важливим напрямом є GIZ (Німецьке товариство міжнародного співробітництва). У рамках прямих закупівель на 2024-2025 роки агенція надала обладнання на суму, що перевищує 54 мільйони євро, включаючи більше 120 когенераційних установок, 26 модульних котелень, 160 трансформаторних підстанцій та 140 промислових систем для зберігання енергії. Крім того, GIZ передала українським громадам понад 22 тисячі одиниць техніки, яка була надана німецьким приватним сектором як гуманітарна підтримка, серед якої 18 тисяч сонячних панелей та майже двісті трансформаторів.

Четвертий канал — THW (Федеральна агенція технічної допомоги): приблизно 170 мільйонів євро, більше 1 700 підтверджених потужних генераторів, спеціалізована техніка для Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також мобільні установки для очищення води.

Ось варіант унікального тексту: "Читайте також: Віталій Токар, старший диспетчер Укренерго, зазначив: 'Ми не можемо отримати більший обсяг електроенергії з Європи через ушкодження в мережах'."

Додайте сюди проєкти фізичного захисту Рівненської та Південноукраїнської АЕС, обладнання від німецьких операторів мереж Amprion, TenneT, TransnetBW і 50Hertz -- і загальна сума перевищить будь-які консервативні звіти.

Чому цифри не сходяться в єдиний баланс? Тому що кожне відомство веде власний облік: хтось фіксує підписані зобов'язання, хтось -- фактично списані кошти, а хтось -- балансову вартість "заліза". Керівник підрозділу підтримки української енергетики Секретаріату Енергетичного Співтовариства Адам Балог визнає: "Ми також не бачимо всієї картини повністю".

Для донорів це питання координації та звітності. Для українського споживача -- чи з'явиться взимку струм у розетці.

Рекламное сообщение

Изображение: enneT

Техніка TenneT

"Ми завжди уникаємо переказу грошей наперед."

В осінній період 2025 року в Україні відбувся резонансний корупційний скандал, пов'язаний з діяльністю високопосадовців у енергетичному секторі. Це стало критичним моментом для західних партнерів країни.

"Корупційні скандали жодним чином не сприяють довірі, -- стримано, але жорстко коментує керівник представництва KfW в Україні Лоренц Гесснер. -- Як фінансова установа, головним клієнтом якої є Федеральний уряд Німеччини, ми надзвичайно чутливо ставимося до таких питань. Це прямі репутаційні та фінансові ризики".

Однак більш важливою є не лише реакція, а й фінансова структура, яку створили німці. Як зазначає Гесснер, "ми ніколи не передаємо всю суму фінансування одержувачам наперед. Ми здійснюємо прямі виплати підрядникам і лише після фактичного підтвердження завершення робіт. Ми не направляємо кошти через державний бюджет України для подальшого перерозподілу, а працюємо виключно безпосередньо з підприємствами".

Image Source: wirtschaft-entwicklung.de

керівник представництва KfW в Україні Лоренц Гесснер

Також зверніть увагу: Росія намагається ізолювати Київ від енергетичної мережі держави. Проте Кремль швидко втрачає свої переваги.

Цікаво, що у нещодавньому рішенні про виділення 250 мільйонів євро Берлін офіційно висунув контрвимогу: отримання підтримки через UESF тепер безпосередньо залежить від дотримання українськими державними енергетичними компаніями стандартів корпоративного управління та суворого контролю комплаєнсу з боку KfW.

У Відні, де розташований Секретаріат енергетичного співтовариства, процедури вибудувані не менш жорстко. Фонд залучає незалежного міжнародного закупівельного агента, тому тендери формально проходять поза системою українських публічних закупівель ProZorro.

"У місцях, де бюрократія практично відсутня і все проходить дуже швидко, часто виникає корупція, - зазначає Адам Балог. - Якщо проаналізувати резонансні кримінальні справи в цій сфері, то більшість з них пов'язані з закупівлями, що здійснюються за традиційними державними процедурами. Ми не можемо собі дозволити функціонувати за такою схемою."

Протилежний аспект цієї ситуації полягає в закритості інформації. Донори та Міністерство енергетики навмисно приховують деталі контрактів, обсяги постачань та розташування об'єктів, керуючись міркуваннями фізичної безпеки. Хоча антикорупційні заходи виявили свою ефективність, це призвело до практично повної відсутності прозорості в процесах для українського суспільства.

Прифронтові громади: техніка на добу

Рекламное сообщение

Місто Білопілля на Сумщині -- за десять кілометрів від кордону з РФ. Інфраструктура громади розстрілюється росіянами прицільно.

Фото: Сумська ОВА

Ракетний обстріл міста Білопілля відбувся 22 червня 2026 року.

Міський голова Юрій Зарко розповідає, що під удари системно потрапляють трансформатори, насосні станції, комунальні автобуси й навіть ремонтні машини. Станції першого підйому води винесені майже до самого кордону. Навіть маючи дизель-генератор, чергова бригада не може виїхати для його запуску: небо контролюють ворожі FPV-дрони, які полюють на цивільні автівки.

Обидва службові автомобілі мера вже були знищені внаслідок атак дронів, і тепер йому доводиться пересуватися лише пішки або на велосипеді. Один із потужних генераторів, що їх громада отримала через GIZ, росіяни знищили прямим ударом всього через кілька днів після його доставки; натомість інший вцілів завдяки натягнутій антивандальній сітці проти дронів.

"Ми не шукаємо великі промислові установки, які важко приховати, а потребуємо мобільних станцій потужністю від 10 кВт, які можна за лічені хвилини завантажити в пікап і оперативно перемістити на іншу локацію," -- зазначає мер.

У сусідній Хотінській громаді більшість населення евакуйована, проте місцеве самоврядування продовжує роботу. Її очільник Микола Торяник наголошує: генератор чи зарядна станція тут тримають не просто окрему будівлю -- вони дають змогу зберегти громаду як функціональну інституцію.

У KfW цю трагічну дилему визнають відверто: вибір пріоритетів повністю покладений на українську сторону, а ризик знищення майна на прифронтових територіях залишається колосальним. Але альтернатива -- залишити людей без базових послуг взагалі.

Тростянець та Монтабаур: горизонтальна структура

На фоні затяжних процесів великих міжнародних організацій найбільш ефективними стали безпосередні співпраці між громадами.

Фото: Суспільне

Атака на Тростянець відбулася 17 червня 2026 року.

Містечко Тростянець у Сумській області, яке витримало важкі часи окупації та постійні обстріли, знайшло підтримку в німецькому Монтабаурі (земля Рейнланд-Пфальц). Це партнерство виникло без участі державних установ: Наталія Штрефлер, уродженка Тростянця, звернулася до мерії Монтабаура, принісши з собою фотографії руйнувань свого рідного міста.

Німецька сторона швидко відреагувала на ситуацію. Тодішня міська голова Габі Віланд організувала поїздку для мера Тростянця Юрія Бови до місцевого будівельного гіпермаркету, де за власні кошти купила перший бензиновий генератор та необхідні інструменти. У подальшому співпраця розширилася: за підтримки партнерів і фондів Engagement Global та GIZ на дахах двох дитячих садків і будівлі міської ради були встановлені сонячні електростанції.

Рекламное сообщение

Три місцеві сонячні електростанції вже виробили більше 80 МВт·год електроенергії, що дозволило зекономити 1,1 млн гривень для міського бюджету. У 2026 році компанія Монтабаур доставила ще 500 перевірених вживаних сонячних панелей, які були встановлені на даху міської лікарні, разом з потужним генератором.

Изображение: trostyanets.info

Сонячні електростанції Тростянецької громади заощадили понад 1 млн грн за півріччя

Секрет досягнення успіху Тростянця виявляється досить простим: місто не стало чекати, поки німецька сторона фінансуватиме всі послуги "під ключ". Замість цього, воно виділило кошти на кабелі, інвертори та металеві конструкції, оперативно звітуючи про кожен вжитий крок. Допомога не закінчилася підписанням угоди, а проявилася у вигляді електрики в мережі лікарні.

Згідно з інформацією, наданою Асоціацією міст України (АМУ), в Україні існує більше 270 прямих співпраць між містами України та Німеччини. Олег Гарник, експерт АМУ, зазначає, що децентралізований підхід сприяє швидкому вирішенню питань, обходячи складнощі бюрократичних процесів центральних органів влади.

Проте цей шлях стикається з новою проблемою — застарілістю нормативної бази. "Протягом трьох років місцеві органи влади здійснили модернізацію, яка зазвичай займає десятиліття. Однак українські закони не встигають адаптуватися до таких швидких змін, що призводить до юридичних суперечностей щодо передачі та підключення обладнання", — підкреслює Гарник.

Чому центральний фонд ігнорує дрібні міста?

Виникає цілком природне запитання: чому ж громадам доводиться шукати генератори в будівельних супермаркетах Баварії чи Рейнланд-Пфальцу, якщо в спільному фонді UESF зібрано більше двох мільярдів євро?

Відповідь Адама Балога руйнує романтичні уявлення: "Ми працюємо виключно з офіційним списком верифікованих бенефіціарів (eligible entities), який формує Міністерство енергетики України. Історично, в цей список входить лише дуже обмежена кількість муніципальних підприємств. Ми не можемо постачати обладнання більшості громад не з-за відсутності бажання, а через те, що не маємо права діяти без прямого затвердження української профільної робочої групи".

Читайте також: Графіки знову в дії, а похолодання, схоже, не зможе вирішити проблему. Які причини суттєвого погіршення ситуації зі світлом?

Image credit: ebrd_official on Instagram

Відновлене обладнання компанії "Укренерго" за підтримки EBRD

Найбільший і найбільш прозорий фінансовий механізм заточений під системні об'єкти -- магістральні підстанції, газотранспортну систему, ТЕС та великі розподільчі вузли. Місцевий рівень -- школи, невеликі лікарні, сільські водоканали -- традиційно опиняється поза увагою урядового переліку.

Фонд готовий зайти в муніципальний сектор, якщо український уряд внесе комунальні теплокомуненерго до списку пріоритетів і надасть чіткі технічні завдання. Проте поки цього немає, велика та мала допомога функціонують як два паралельні світи, що майже не перетинаються.

Парадокс інвертора: що трапляється після розвантаження вантажівки.

У одному з будівель Рівненської обласної клінічної лікарні енергоменеджер Анатолій Коваль презентує новітній 100-кіловатний інвертор для сонячних панелей. Це обладнання медичний заклад отримав безкоштовно, але його встановлення стало справжнім викликом: фінанси на монтаж, кріплення та залучення фахівців довелося шукати самостійно з внутрішніх ресурсів. Частина сонячних панелей залишалася на складі протягом кількох років.

Рекламное сообщение

Головна технічна проблема з'ясувалася згодом: установлений інвертор є суто мережевим. Поки в енергомережі міста є напруга, сонячна генерація знижує споживання лікарні. Як тільки стається аварійне відключення і струм зникає -- інвертор автоматично вимикається задля безпеки мережі. Автономно працювати корпус не може -- для цього потрібні дорогі промислові акумулятори (BESS) та автоматика вводу резерву.

Експерт з енергоефективності з Одеси Євген Філіпов вказує на те, що така ситуація є типовою для всієї України: "Часто на одного завгоспа покладають відповідальність за високотехнологічні системи, такі як сонячні панелі, дизельні генератори, акумуляторні блоки та стару радянську електропроводку, яка не здатна витримувати пікові навантаження. Постачання обладнання становить лише 30% успіху. Необхідні кваліфіковані спеціалісти, адаптована проектна документація та договори на обслуговування".

Фото: Зоряна Стельмах

Володимир Кудрицький може бути представленим як Володимир К. або Кудрицький В. в залежності від контексту.

Колишній голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький може бути представленим як Володимир К. або Кудрицький В. в залежності від контексту. поділяє всю міжнародну підтримку на дві категорії: "По-перше, структурована допомога (лінія KfW / Укренерго) -- чітке ТЕО, попереднє проєктування, стовідсоткове влучання у технічні потреби підстанцій та магістралей. По-друге, низхідна, менш скоординована допомога громадам -- ситуативне передавання техніки без аналізу спроможності її змонтувати та утримувати".

Через нестачу кадрів і фінансування для встановлення, значна кількість переданих дизельних генераторів і міні-ТЕЦ місяцями залишається неактивною. Координатор Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) Стефан Сікарс висловлює свою думку ще більш категорично: "Безладне придбання генераторів і їх розподіл у місцях, де бракує спеціалістів для монтажу, призводять до безглуздого витрачання коштів. Гроші просто зникають".

Конфлікт інтересів: німецькі гроші -- "чуже залізо"

Найгостріша суперечка в німецько-українських енергетичних відносинах точиться довкола питання: чиє обладнання купується за кошти донорів?

Комітет східноєвропейських економічних зв'язків (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft), який об'єднує сотні великих промислових компаній Німеччини, таких як Siemens Energy, все більше підкреслює проблему дискримінації європейських виробників.

"Німецькі компанії беруть участь у міжнародних тендерах, але рідко потрапляють навіть у першу п'ятірку через формальний критерій найнижчої ціни, -- коментує регіональна директорка асоціації Олена Окуліч. -- Натомість нерідко контракти виграють виробники з Китаю чи Індії. Виникає парадокс: Німеччина дає сотні мільйонів євро безповоротної допомоги, але німецька промисловість практично витіснена з цих замовлень".

В асоціації також висловлюють занепокоєння якістю демпінгової продукції та підозрюють, що на деяких торгах під виглядом нових агрегатів пропонують відновлене вживане обладнання з коротким строком служби.

Читайте також: Як уникнути відключень влітку? Які рішення підтримують енергетичну систему під час аномальної спеки і чи зможуть вони стати в нагоді взимку.

Фото: Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiw

Потужний трансформатор переданий Німеччиною для стабілізації енергосистеми на тлі триваючих атак Росії .

У Відні заперечують ці звинувачення, стверджуючи, що придбається лише нове обладнання, а ціни та терміни постачання є основними умовами для захисту коштів міжнародних платників податків.

Українські енергетики сприймають це як питання життєзабезпечення.

"Уявіть ситуацію: внаслідок ракетного удару розбито автотрансформатор, знеструмлено 300 тисяч родин, -- пояснює Володимир Кудрицький може бути представленим як Володимир К. або Кудрицький В. в залежності від контексту.. -- У компанії є вибір: купити сертифікований аналог в Азії за 2 мільйони доларів з поставкою через п'ять місяців чи замовити німецький за 6 мільйонів і чекати півтора-два роки, бо європейські заводи перевантажені замовленнями. В умовах війни вибір беззаперечний. Краще взяти п'ять трансформаторів і врятувати міста взимку, ніж чекати на два бездоганних німецьких агрегати".

Фінансові ресурси фонду UESF не мають прив'язки (untied), що означає, що вони не зобов'язані використовуватися конкретним виробником з країни-донора. Проте ситуація стає все більш напруженою.

Берлін відреагував на незадоволення місцевих підприємців: у нещодавньому рішенні BMWE щодо виділення 250 мільйонів євро чітко вказано, що KfW отримав завдання активно підтримувати залучення німецьких постачальників у процеси закупівель.

Перегони із часом: півтора року на створення трансформатора

Головний ворог відновлення -- промисловий календар. Від моменту формування потреби українським підприємством до прибуття обладнання на об'єкт минає від 12 до 18 місяців. Узгодження технічного завдання, оголошення торгів, виготовлення на заводі (промислові трансформатори та газові турбіни ніхто не тримає на складі) і доставка займають час кількох зим поспіль.

Денис Прусаков, фахівець у сфері донорських програм, зазначає: "У мирний час процес заміни газової турбіни може тривати до п'яти років. Ми прагнемо скоротити цей час до кількох місяців, адже те, що на міжнародному ринку займає роки, ми намагаємося реалізувати швидше. Варто також врахувати, що планета проходить через глобальний енергетичний перехід, і черги на силове обладнання у провідних виробників розписані на багато років уперед".

Щоб розірвати це замкнене коло, німецька сторона передбачила в новому пакеті допомоги створення "стратегічного резерву критичних запчастин". Замість того, щоб чекати прильоту ракети й лише потім оголошувати кількамісячний тендер, ключові вузли замовлятимуть наперед, створюючи буферні склади в безпечних хабах (зокрема на території Польщі).

Північна Салтівка: підстанція як об'єкт уваги

Харків, район Північна Салтівка. Висотний будинок з обірваною внаслідок вибуху зовнішньою стіною: на кухні шостого поверху все ще дивом залишилися банки з домашніми заготовками.

Зображення: Дмитро Пруткін

Північна Салтівка, травень 2024-го року.

За сто метрів -- розбита трансформаторна підстанція. Вона мала живити новий комфортний район. У сучасній війні вона перетворилася на магніт для російського високоточного залізяччя.

Централізована енергетична система Радянського Союзу, що складається з великих підстанцій та теплових електростанцій, має значні вразливості. Однак, варто зазначити, що надмірна міцність радянських мереж, створених для потреб важкої промисловості, все ще підтримує Україну: ушкоджені електролінії вдається компенсувати завдяки резервним схемам. Тим не менш, цей запас надійності починає вичерпуватися.

Професор Геннадій Рябцев вважає, що реальне вирішення проблеми полягає в переході на "енергетичні соти" – автономні кластери розподіленої генерації, які включають газопоршневі міні-ТЕЦ, сонячні електростанції та промислові акумулятори. Ці системи керуються сучасними цифровими технологіями Smart Grid. У разі виведення з ладу одного з елементів, місто зможе уникнути повного затемнення.

Однак наразі відсутній єдиний централізований план для реалізації цього переходу. Громади працюють безладно, не узгоджуючи свої дії з графіками операторів розподілу.

Керамічна цегла на газовій плиті.

У коридорі київської квартири моєї знайомої знаходиться звичайна цеглина, яку використовують у будівництві.

У період суворих зимових відключень електрики, її ставили на газову плиту, підігрівали, а потім обережно переносили до спальні, щоб трохи підняти температуру в кімнаті. Пластикові пляшки заповнювали гарячою водою і розміщували під ковдрами для дітей. Коли настала весна, цеглину забрали з плити, але не викинули — вона готова до нового сезону.

Image credit: Oksana Parafeniuk/The New York Times

Сім'я Гончаруків вживає заходів, щоб зігріти свою квартиру, розігріваючи цеглу та каструлю з водою на газовій плиті, м. Київ, січень 2026 року.

Ознайомтеся також з цими незвичайними рішеннями. Управлінський хаос, який здатен зірвати підготовку до наступного зимового сезону.

Енергетична безпека, згідно з урядовими документами, оцінюється в мільйонах євро, обсягах пального та мегаватах енергетичних потужностей. Проте для звичайної людини це питання має більш простий вимір: чи буде вода з крана на дев'ятому поверсі, чи зможе вентилятор працювати в дитячій реанімації, і чи буде тепло в квартирі вранці.

Німецькі мільйони критично важливі -- без них українська енергосистема навряд чи втримала б удари останніх років. Проте ефективність допомоги вимірюється не тільки нулями у номіналах виділених чеків.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Цей контент створено в рамках ініціативи, яка отримала фінансування від Європейського центру журналістики за рахунок грантів Німеччини на офіційну допомогу у розвитку. Виконання цієї програми забезпечує Фонд Гейтса.

This project was funded by the European Journalism Centre, through the Official Development Assistance Germany Grants. This programme is powered by the Gates Foundation.