Шахраї обкрадають рахунки в ПриватБанку: суд не зможе зобов'язати банк повернути кошти.

Апеляційний суд відхилив скаргу клієнтки ПриватБанку, з рахунків якої злочинці заволоділи майже 60 тисячами гривень, на повернення втрачених коштів.

Кропивницький апеляційний суд 30 жовтня поставив крапку у справі про списання грошей з карток клієнтки АТ КБ "ПриватБанк". Жінці, з рахунків якої шахраї вивели 59 739,51 гривні, суд відмовив у поверненні коштів, і це рішення показує, наскільки тонкою є межа між відповідальністю банку і необережністю самого клієнта.

Історія почалася з того, що зловмисники отримали доступ до рахунків потерпілої. Кошти йшли через стандартні канали, якими користуються мільйони українців щодня, - зокрема через сервіс "Дія" і застосунок "Приват24". Саме ці інструменти, що покликані спрощувати життя, у руках шахраїв перетворилися на ключ до чужої кишені.

Чому фінансова установа не надала відповіді щодо коштів клієнтки?

Позиція суду зводиться до простого принципу: банк не несе відповідальності за операції, які були проведені з використанням коректних даних авторизації. Якщо транзакція підтверджена кодом, логіном і паролем, або іншим чинником, який належить самому клієнтові, формально операція вважається замовленою ним самим. Зламати таку позицію можна лише тоді, коли вдасться довести прямий намір чи недбалість банку.

У цій справі клієнтка заперечувала, що надавала шахраям будь-яку особисту інформацію або підтверджувала списання коштів. Проте суд врахував, що транзакції були виконані в межах звичних лімітів її рахунків, тому не було підстав визнавати їх помилковими чи несанкціонованими. Сума в 59 739,51 гривні залишилася в руках шахраїв, і банк не зобов'язаний був їх повертати.

ПриватБанк постійно нагадує своїм клієнтам, що працівники установи ніколи не просять надавати соті коди з SMS, тризначні коди з тилу карток або повний номер картки. Як тільки особа ділиться цими даними з незнайомцями, вона сама несе відповідальність за подальші фінансові операції.

Як убезпечити кошти на картці

Є кілька простих правил, які реально зменшують ризик втратити гроші. По-перше, ніколи не повідомляйте CVV-код, паролі від "Приват24" чи одноразові коди, навіть якщо співрозмовник називає себе "службою безпеки банку". По-друге, встановіть окремий ліміт на зняття готівки та онлайн-перекази, аби списання не пройшло великою сумою за раз. По-третє, за найменшої підозри одразу блокуйте картку через застосунок і телефонуйте на гарячу лінію.

Якщо гроші все ж були списані, необхідно діяти оперативно: зверніться до банку з письмовою заявою, зафіксуйте всі транзакції та, якщо знадобиться, звертайтеся до правоохоронних органів. Проте актуальна судова практика свідчить, що повернення коштів не завжди можливе, і вирішальним фактором для суду є підтвердження того, що операції були схвалені саме клієнтом.

Раніше портал Знай інформував про те, що закон захищає права працівника: чому роботодавець не має права примушувати до вибору певного банку.

Наш портал також повідомляв, що стара SIM-картка може призвести до боргових зобов'язань: які заходи вжити, щоб уберегтися від шахрайства.