Єрмак+: Чому екс-сірий кардинал української політики обрав шлях адвокатури для військових?
Попри зусилля Вероніки Феншуй, кінець 2025 року та початок 2026-го видалися складними для Андрія Єрмака. Спочатку його звільнили з посади очільника Офісу президента, а потім НАБУ на пару із САП висунули йому підозру в легалізації 460 мільйонів гривень на будівництво елітного котеджного містечка "Династія".
Після серйозних випробувань з боку долі та правоохоронних органів Андрій Борисович спочатку розглядав можливість вступу до лав армії, але з часом ухвалив рішення повернутися до своєї адвокатської практики.
Хоча колишній голова Офісу президента так і не став військовослужбовцем, прагнення бути з ним на одному рівні – бажано в ролі сильної, впливової та, беззаперечно, корисної особи – залишається актуальним.
У межах Національної асоціації адвокатів України (НААУ) за його ініціативою створили комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, який він сам і очолив. Єрмак майже одразу запропонував програму "Адвокат+", яка повинна допомогти військовим вирішувати їхні правові питання.
По-перше, допомагати війську - справа, безумовно, благородна. Особливо, коли власна репутація потребує не просто полірування, а капітального ремонту. По-друге, може стати плюсом у суді. Під час обрання запобіжного заходу адвокат Єрмака Ігор Фомін наводив позитивні характеристики від НААУ та Національної гвардії, де якраз підкреслювали юридичну підтримку військовослужбовців.
І треба сказати, що Єрмак справді розгорнув неабияку активність на воєнно-юридичному фронті. Він майже одразу підписав меморандуми від НААУ з командуванням Нацгвардії, яке потім склало йому позитивну характеристику, та з військовою омбудсменкою Ольгою Решетиловою, яка підкреслювала конструктивну діяльність головного сірого кардинала нинішньої української влади.
Після цього розпочалась служба в армії. Дванадцять військових підрозділів звернулися до НАБУ та САП з проханням зняти електронний моніторинг з Єрмака, аргументуючи це тим, що він реалізує проект "Адвокат+" у своїх підрозділах і потребує можливості виїжджати на фронт. У вересні 2026 року ВАКС вирішив зняти електронний браслет з Андрія Борисовича, посилаючись на "загрозу для його життя", що стосується ексголови Офісу президента.
До цієї ініціативи приєдналися організації "Хартія", бойові групи "Чорні запорожці", "Холодний Яр", а також кілька підрозділів Десантно-штурмових військ. Минулого тижня до них приєднався батальйон "Вовки Да Вінчі", названа на честь українського героя Дмитра Коцюбайла. Наразі УП не вдалося точно з'ясувати, чому та яким чином ці шановані військові підрозділи вирішили підтримати проєкт, ініційований колишнім головою Офісу президента.
Андрій Єрмак у своїй заяві для УП повідомив, що наразі "Адвокат+" співпрацює з 31 бригадою.
Усі співрозмовники УП, як з військових, так і з адвокатської сфери, переконані, що основною мотивацією колишнього керівника Офісу президента є прагнення покращити свою репутацію. Проте, якщо розглянути ситуацію з більш широкої перспективи, стає очевидним, що питання доступу військових до адвокатських послуг досі залишається нерегульованим, навіть на п'ятий рік масштабної війни з Росією, коли в армію приєдналися мільйони нових бійців.
"Українська правда" інформує про юридичні виклики, з якими стикаються військовослужбовці, а також про реальну діяльність організації "Адвокат+". У статті розглядається, яким чином держава може забезпечити військових доступом до адвокатських послуг, не покладаючись на приватні ініціативи або залучення колишніх високопосадовців.
Чому військовим потрібен адвокат?
Перед тим, як розказати, що являє собою "Адвокат+" в армії, варто пояснити, яких юридичних послуг потребують військові та чому отримати їх - це проблема.
Колишній адвокат, а тепер військовослужбовець Артем Донець ділиться з "Українською правдою" своїм досвідом, зазначаючи, що юридичні аспекти, з якими стикаються військові, охоплюють широкий спектр питань — починаючи від розрахунку зарплат і завершуючи процедурами переведення, звільнення та службових розслідувань.
"Військовослужбовці можуть виступати як потерпілими, так і підозрюваними, особливо щодо військових злочинів. Під час виконання обов'язків трапляються різні ситуації, доводиться стикатися з правоохоронними органами, наприклад, із ДБР, тому тут потрібна допомога кваліфікованого адвоката", - підкреслює він.
Адвокат Денис Кузьмін у коментарі УП наголошує, що в умовах воєнного стану від рішень командира залежить не лише направлення на лікування військового, а й саме життя бійця. В підрозділах із недоброчесним керівництвом базові права штучно блокуються або стають предметом корупції, тож військовий залишається беззахисним у разі конфлікту.
Одна з найактуальніших проблем – це проходження військово-лікарських комісій. Часто виникають курйозні ситуації, коли поранений військовослужбовець підлягає огляду лікаря, який без вагань стверджує, що той абсолютно здоровий. При цьому висновки інших фахівців залишаються без уваги.
Крім того, існує проблема штучного затягування процесу: бійцям вкрай складно отримати офіційне направлення на лікування чи проходження медичної комісії від командування. Як я вже підкреслював, у нашій ситуації командир для солдата є своєрідним авторитетом. Якщо керівник адекватно ставиться до своїх обов'язків, ці питання вирішуються без затримок. Проте в деяких бригадах командири цинічно вимагатимуть гроші за такі направлення, - ділиться Кузьмін.
Військовослужбовець Олександр (ім'я змінено) працює в юридичному відділі підрозділу, який користується перевагами програми "Адвокат+".
Розглядаючи труднощі, з якими стикаються військовослужбовці, він зазначає, що кожному підрозділу в даний час критично необхідна професійна правова підтримка. Це зумовлено тим, що правова основа в армії є надзвичайно заплутаною, адже вона являє собою поєднання радянських норм, модернізованих українських законів та стандартів НАТО, що були імплементовані.
Військові підрозділи, виступаючи як юридичні особи, потребують юридичної підтримки у випадках судових розглядів, проблем з ненадійними постачальниками озброєння, а також для перевірки контрагентів. Обсяг роботи з міжнародними партнерами, донорами та благодійними організаціями є досить значним.
Деякі військовослужбовці звертаються за допомогою у вирішенні питань, пов'язаних із соціальними виплатами, особливо коли йдеться про великі суми, отримані за участь у бойових операціях.
Військовослужбовці також шукають підтримки у вирішенні питань, пов'язаних із зруйнованим житлом на захоплених територіях, а також щодо інших особистих юридичних аспектів.
"Військовослужбовцям часто доводиться стикатися з протистоянням з боку держави у судах різних інстанцій, що потребує висококваліфікованого правового захисту", - ділиться своїм досвідом військовий Олександр з підрозділу, до якого завітали представники "Адвокат+".
За словами Артема Донця, великою проблемою є доступ до правової допомоги військовослужбовців, які перебувають на передовій. Адже вони можуть тижнями сидіти без стабільного зв'язку чи інтернету, таким чином лишаючись у певній ізоляції:
"Уже сама ідея зв'язку з адвокатом може стати справжнім викликом, а використання онлайн-форматів або відправка документів поштою не завжди забезпечує необхідну надійність", - підкреслює Донець.
Отже, юристи, які беруться за справи військовослужбовців, повинні усвідомлювати цю особливість. Вони повинні бути готові до того, що їм знадобиться виїжджати до клієнтів у зони, наближені до фронту, для особистої зустрічі.
Зазвичай дані про військові підрозділи, їх місцезнаходження або завдання є конфіденційними. Юристи надсилають запити, але часто стикаються з відмовами, через що висловлюють невдоволення щодо обмежень у своїй діяльності.
Але треба розуміти позицію військових частин: вони просто виконують вимоги закону щодо охорони таємниці і не можуть надати такі дані. Тому адвокатам треба шукати інші шляхи отримання інформації через законні процедури допуску, що, звичайно, ускладнює та затягує процес", - підкреслює юрист.
Адвокат Кузьмін підкреслює, що така обставина змушує суди приймати рішення, спираючись на конфіденційну інформацію, яку сторона захисту не має можливості ані перевірити, ані спростувати.
"Правова підтримка+ у збройних силах"
Саме тут з'являється Андрій Єрмак зі своїм невтомним бажанням бути корисним для військових зі своїм "Адвокатом+".
Адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Ярослав Кузишин повідомив УП, що даний проєкт є ініціативою НААУ, яку втілює колишній голова ОПУ з метою надання правових послуг для військовослужбовців.
"Але діяльність виглядає як піар-кампанія, спрямована на демонстрацію створення позитивного іміджу Єрмака, а не на реальну допомогу. Практична ефективність проєкту є вкрай низькою, оскільки на одну бригаду чисельністю 3-5 тисяч осіб закріплюється лише один адвокат. Такий фахівець має власну приватну практику і фізично не здатний якісно обслуговувати таку кількість військових", - наголошує юрист.
УП поспілкувалась на умовах анонімності з представниками двох бригад, які мають стосунок до правової роботи у своїх підрозділах.
Перший - Іван (ім'я було змінено), заступник командира військової частини з правової роботи, де впроваджений "Адвокат+".
Він зазначає, що за їхньою командою закріплений адвокат, представник НААУ, який докладає зусиль для надання підтримки в рамках ініціативи Єрмака.
"На ділі ця ініціатива виявилася неефективною, і, окрім самих візитів до підрозділів, не принесла жодної суттєвої користі. Лише один запит надійшов до частини від представників цієї ініціативи, після чого обговорення теми повністю припинилося," - ділиться військовослужбовець.
Він вважає цей проєкт нежиттєздатним і називає його виключно спробою пропіаритися, оскільки адвокатура є цивільною організацією, а отже, вона не має регламентованого доступу до військовослужбовців.
Примушування до вибору певних адвокатів з боку незнайомих осіб є правопорушенням, оскільки кожен військовослужбовець має право самостійно обирати свого захисника. Багато військових перебувають у зонах бойових дій, що ускладнює можливість доставки адвокатів для підписання угод про надання юридичних послуг.
"У нашій області існує тільки один укладений контракт за цією моделлю, але процес його підписання залишається неясним", - зазначає він.
Військовослужбовець вважає, що для легітимного та результативного функціонування така програма повинна бути оформлена як державний орган. Наприклад, аналогічно до державної адвокатури в США або правової служби військової юстиції, а не як ініціатива адвокатської асоціації, яка передає реалізацію цієї програми Андрію Єрмаку.
Військовослужбовці не піддавалися прямому тиску чи примусу щодо участі в цій ініціативі. Влаштовувалися зустрічі, на яких проєкт представлявся як вигідна ініціатива, проте суворих вказівок виконувати роботу лише за цією схемою не було.
"Проєкт не отримав підтримки та зацікавленості як з боку командування, так і серед рядового складу", - зазначив заступник начальника військової частини з юридичних питань.
Військовослужбовець Олександр, який побажав залишитися анонімним, розповів, що в рамках програми "Адвокат+" до його підрозділу завітала команда юристів. Організатори надали солдатам контактні номери телефонів та QR-коди для звернень за правовою допомогою.
"Наразі, цей проєкт виглядає як піар-кампанія, але зауважу, що він матиме реальну користь, якщо адвокати надаватимуть якісну допомогу. Зараз із кожною бригадою працює один адвокат з НААУ, чого насправді недостатньо, враховуючи кількість проблем військових.
Щоб ініціатива була ефективною, недостатньо тільки надавати консультації; адвокати повинні розробляти позовні документи, створювати доказову базу та активно представляти інтереси військових у судових інстанціях.
Попередні результати ефективності ініціативи можна буде оцінити приблизно в кінці листопада, що дозволить проаналізувати кількість фактичних звернень та успішно вирішених справ, - наголошує він.
Юрист та військовослужбовець Ілля Костін висловлює незадоволення щодо "Адвокат+". Він зазначає, що консультації здебільшого проходять у віртуальному форматі.
Якщо адвокат має тісні зв'язки з керівництвом, навряд чи він зможе представляти інтереси військовослужбовців, які виступають проти цього самого керівництва.
"Додатково, оскарження рішень бригади є неможливим без наявності доступу до відповідної документації, а цей процес контролюється виключно командиром", - підкреслює Костін.
Сам Андрій Єрмак розповідає, що жорсткої формули "одна бригада - один адвокат" у проєкті немає, а на цей час правників для його ініціативи достатньо.
"За кожною бригадою закріплений відповідальний адвокат, який є "точкою входу" для військовослужбовців. До складніших питань за потреби долучаються інші юристи.
Зараз у проєкті залучено понад 60 адвокатів. Кожен адвокат має глибоке розуміння специфіки свого підрозділу та знає, до кого і з якими запитаннями можна звертатися. Крім того, за ними стоїть розгалужена професійна мережа, що включає комітети Національної асоціації адвокатів України, регіональні ради адвокатів та експертів у різних правових сферах.
Частина звернень вирішується консультацією, частина потребує подальшого супроводу, зокрема підготовки документів чи представництва в органах влади та суді. Лише за останній місяць адвокати проєкту опрацювали 308 звернень військовослужбовців та членів їхніх родин", - наголошує ініціатор ідеї "Адвокат+".
Військове правозахисництво
Вирішення цієї проблеми можливе через впровадження військової адвокатури на законодавчій основі.
Юрист Ілля Костін повідомляє, що наразі ця ідея знаходиться на обговоренні в рамках тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом Мар'яни Безуглої. У процесі розгляду аналізуються різні міжнародні моделі: французька, в якій військові адвокати не є штатними працівниками, але їхні послуги фінансує Міністерство оборони, та ізраїльська, де адвокати є військовослужбовцями з цілодобовим доступом до своїх клієнтів.
Безугла підкреслює, що на даний момент військову адвокатуру можна вважати лише концептуальною ідеєю, яка обговорюється у контексті механізмів військової юстиції.
Адвокат Денис Кузьмін працює над формуванням концепції в робочій групі, на яку звертає увагу Мар'яна Безугла. Він обмінюється своїми думками та розробками, які має намір представити колегам.
Відповідно до його слів, наразі існує серйозна проблема: військовослужбовець не має можливості укласти письмову угоду з адвокатом під час виконання бойового завдання.
Щоб вирішити цю проблему, потрібно безпосередньо інтегрувати електронний реєстр адвокатів у додаток "Армія+".
Процес повинен бути максимально зручним: військовослужбовець вибирає адвоката в додатку і підтверджує угоду через електронний підпис у "Дії". Після цього адвокат автоматично отримує всі необхідні повноваження для представлення інтересів бійця перед різними інстанціями, - розповідає юрист про свої розробки.
Кузьмін підкреслює, що на фронті часто виникають проблеми з доступом до інтернету або зв'язок може бути заглушений, тому система військової адвокатури повинна забезпечувати можливість укладення угоди вже під час мобілізації особи.
"Військовослужбовець повинен мати можливість передати необхідну інформацію своєму адвокату за допомогою телефону або месенджерів, і в умовах електронного документообігу це вже слід вважати дійсно укладеним договором", - наголошує він.
Адвокат зазначає, що для ефективного функціонування військової адвокатури та юстиції необхідно також вирішити питання, що стосується можливості адвокатів отримувати доступ до конфіденційних даних.
***
Андрій Єрмак відкидає твердження, що "Адвокат+" є лише піар-ходом. Він підкреслює, що юридична підтримка має справжню цінність лише тоді, коли військовослужбовець усвідомлює її наявність, знає, до кого може звернутися за допомогою, і розуміє, як скористатися цією підтримкою.
"А оцінювати проєкт варто не за кількістю публікацій, а за тим, чи вдалося вирішити проблему конкретного військовослужбовця і чи вдалося на основі таких звернень змінити систему. Саме за цими результатами ми й готові відповідати", - додає ексголова Офісу президента.
Також він зазначає, що до ініціативи можуть звернутись представники не тільки публічних підрозділів, таких як "Хартія" чи "Вовки да Вінчі".
"Військові, що служать у ТЦК та СП, мають рівні конституційні права на отримання професійної юридичної допомоги, як і всі інші військовослужбовці", - зазначив Єрмак.
Якщо розглянути картину без піар-аспектів, то "Адвокат+" акцентує увагу на важливій і досі невирішеній проблемі, що стосується держави: мільйони військових, які вже п'ятий рік перебувають у стані повномасштабної війни, все ще не мають належного та системного доступу до кваліфікованої юридичної підтримки.
Парадокс полягає в тому, що ключовим рушієм та обличчям правничої ініціативи став ексголова Офісу президента Андрій Єрмак, який перебуває під слідством за підозрою в корупційних злочинах і намагається покращити власну репутацію та позиції в суді.
Ситуація з правовим захистом військових зараз нагадує тимчасову латку, яка прикриває велику дірку в одязі. Держава, одним із керівників якої до останнього часу був і сам Єрмак, роками зволікала зі створенням військової адвокатури. За таких умов просувати правничі послуги військовим взялася людина із важкою репутацією. Однак таким чином нагальну проблему можна розв'язувати хіба що поверхнево.
