До родини відомого криптовалютного підприємця завітали кредитори: які перспективи у "імперії" Кості Кудо після його відходу з життя?

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Після смерті Костянтина Ганіча, відомого у криптоспільноті як Kostya Kudo, його родина отримала у спадок не лише майно, кошти в банках та дорогі автомобілі. Разом із ними прийшли кредитори, які намагаються повернути через суд гроші, нібито передані трейдеру у довірче управління.

Наразі відомо про щонайменше чотири позови, за двома з яких сума претензій сягає 400 тисяч доларів. Щоб майно не зникло до завершення розгляду, суд наклав арешт на частку квартири, банківські рахунки, Lamborghini Urus і Ferrari 296 GTB, що входять до спадщини.

Це ключовий момент у фіналі історії людини, що представляла себе як успішний трейдер і ментор для широкої аудиторії. Однак боргова драма навколо Kostya Kudo є лише яскравим елементом більшого сюжету. Поряд із приватними інвестиціями функціонувала школа Cryptology Key, яка отримувала прибутки від дорогих навчальних програм, просувала власні криптовалюти та створювала міжнародний імідж у Лондоні, в результаті чого потрапила під увагу кількох державних установ.

Ця історія демонструє, чому інфобізнес стає небезпечним, коли харизма підмінює ліцензію, демонстрація розкоші -- звітність, а особиста довіра до гуру -- правові гарантії. Докладніше - в матеріалі "Телеграфу".

Кредитори приходять по спадщину

У соцмережах Ганіч поставав людиною, яка розуміє ринок краще за інших: трейдинг, дорогі авто, впевнені прогнози та доступ до нібито особливого знання. Частина клієнтів не обмежувалася навчанням чи консультаціями, а й передавала Костянтину реальні кошти або стейблкоїни (від англ. stablecoin - стабільна монета - загальна назва типу криптовалюти, курс якої прив'язаний до звичайних грошей) для торгівлі на біржах.

З судових матеріалів випливає, що відносини оформлювали як "інвестиційні договори". За ними Ганіч зобов'язувався проводити спекулятивні операції на біржових ринках і ділитися прибутком. Проблема такої моделі очевидна: вкладник фактично віддає гроші конкретній людині, а замість банківського нагляду, страхування ризиків чи прозорої звітності отримує договір, підкріплений хіба що репутацією трейдера.

Після трагедії зі смертю Ганіча, яка сталася на фоні великого падіння криптовалютного ринку і призвела до миттєвої втрати інвестицій, ця структура почала руйнуватися. Декілька "партнерів" звернулися до суду, прагнучи відшкодувати свої збитки за рахунок спадкоємців – батьків Костянтина, Галини та Тараса Ганічів, а також його колишньої дружини Анастасії Клімової.

На даний момент у судовому реєстрі зафіксовано не менше чотирьох цивільних позовів від кредиторів:

Тетяна Чємічєва просить повернути 296 874 USDT, що еквівалентно приблизно 300 тисячам доларів США, у зв'язку з двома інвестиційними угодами.

Іван-Владислав Кіркач подає позов на суму 100 тисяч доларів.

Микола Хатмуллін та Олександр Лисенко звернулися до суду з ще двома заявами на стягнення боргу, але точні суми, які вони вимагають, не були розголошені.

Цивільні позови не є достатніми доказами шахрайства самі по собі, а відповідно до Цивільного кодексу України, спадкоємці несуть відповідальність за борги померлого лише в межах вартості успадкованого майна. Судові матеріали свідчать, що офіційна спадщина Ганича має досить обмежений обсяг: її вартість оцінюється приблизно в 600 тисяч доларів США. До її складу входить 1/5 частка квартири в типовій дев'ятиповерхівці на вулиці Північній у Києві, невеликі грошові активи в АТ "Універсал Банк", а також два розкішних автомобілі – Lamborghini Urus та Ferrari 296 GTB. Таким чином, наявних коштів навряд чи вистачить для погашення боргів перед кредиторами, які звернулися до суду.

Однак, ЗМІ висловлювали припущення, що реальні фінансові зобов'язання покійного інвестиційного експерта можуть перевищувати 30-60 мільйонів доларів. Питання про те, як вкладники зможуть повернути ці кошти, залишається невирішеним. Можливо, підказки можна знайти у заявах самого Ганіча про нібито викрадення невідомими особами доступу до його головного криптогаманця. Доля цих мільйонів і їхня реальність на момент смерті Kostya Kudo залишаються таємницею.

Школа, що продавала не лише знання

На відміну від схем з інвестдоговірними угодами, інша ініціатива Костянтина Ганіча, криптошкола Cryptology Key, продовжує активний набір учнів. Цей проєкт, що стартував у 2022 році, наразі пропонує курси за цінами в діапазоні від 700 до 1500 USDT (еквівалентно 700-1500 доларам США або близько 29-62 тисяч гривень). За ці кошти новачкам обіцяють навчити аналізувати ринок, відстежувати дії великих гравців, знаходити ліквідність та застосовувати технічні інструменти для прогнозування цінових трендів.

З одного боку, навчальний заклад функціонував без наявності освітньої ліцензії, прикриваючись вигаданим партнерством із Західноукраїнським національним університетом, про що свідчать судові матеріали. У відповідь на запит "Телеграфу" адміністрація університету офіційно заявила, що не має жодного зв'язку зі школою трейдингу.

З іншого боку, продаж курсів з трейдингу сам по собі не є неправомірним. Проблеми виникають, коли навчальний матеріал створює враження майже гарантованого отримання прибутку, а репутація викладача стає основою для того, щоб довірити йому свої кошти або придбати активи, які він рекламує. Таким чином, людині пропонують не лише знання, а й спрощений шлях до досягнення успіху.

Головна загроза інфоциганства полягає в тому, що ризики замасковані під професійними термінами, псевдонімами наставників, історіями успіху випускників та зображеннями розкішних автомобілів. Коли учень починає отримувати прибуток, це вважається підтвердженням ефективності методики. Якщо ж він втрачає свої інвестиції, йому пояснюють, що причина в недостатній дисципліні або неправильному виконанні рекомендацій. У такій моделі школа завжди залишається в виграші, адже отримує оплату за курс незалежно від того, чи досягають слухачі успіху, чи зазнають фінансових втрат.

Якщо керівники проєкту мають знання про те, як застосувати закон на свою вигоду, вони отримують значні переваги. Це яскраво ілюструють дані з матеріалів справи БЕБ. Варто зазначити, що кримінальне провадження за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) було ініційовано ще під час життя Ганіча, а саме в травні 2025 року.

В процесі аналітичного розслідування детективи встановили, що мільйонні доходи від продажу курсів були розділені і "розподілені" між 29 підконтрольними фізичними особами-підприємцями. Це дозволяло приховувати справжні розміри інфобізнесу, уникати сплати 20% податку на додану вартість та 18% податку на прибуток, а також не оформлювати офіційно працівників.

Попередні оцінки БЕБ вказують на потенційні несплачені податки за 2023-2024 роки в розмірі 70,1 млн грн, з яких 36,8 млн грн становить ПДВ, а 33,3 млн грн – податок на прибуток. Варто зазначити, що це не є остаточним боргом, визначеним судовим рішенням, а лише попередніми підрахунками, викладеними в матеріалах досудового розслідування, які підлягають перевірці судово-економічною експертизою. На основі цих даних суд зможе визначити, хто несе відповідальність за порушення.

П'ять ключових елементів досягнення успіху за майже нульову вартість.

В окремому розділі звітів Бюро економічної безпеки згадується випуск токенів під назвами Furmula, Emoji, Water, Rafpaf та Popcorn, який пов'язують із оточенням Cryptology Key. Ці монети не стали повноцінними проєктами з чітким попитом або практичним використанням; їхня торгівля відбувалася переважно на децентралізованих платформах, де створення токена та пулу ліквідності не потребує перевірки бізнес-моделі емітента.

Згідно з висновками слідства, учасників курсів могли заохочувати до придбання цих активів, представляючи їх як вигідні інвестиції. Для формування ілюзії високого попиту організатори переміщали кошти через мережу контрольованих транзитних гаманців, штучно здійснюючи покупки токенів між собою та створюючи вражаючі графіки зростання цін.

Коли наївні студенти почали інвестувати в монети під час їхнього максимального зростання, організатори схеми несподівано забрали ліквідність (грошові резерви). Це означало, що вони вивели з біржі реальні кошти (накопичені у SOL та USDT), залишивши інвесторів з безцінними цифровими "фантиками". Цей процес відомий як Pump&Dump ("накачай і скинь").

Детективи БЕБ висловлюють припущення, що розробники криптовалют могли значно заробити на створенні та реалізації "порожніх" токенів. Згідно з інформацією, отримані кошти вони нібито інвестували в престижну нерухомість та купівлю розкішних автомобілів. Серед прикладів такої "легалізації" слідство називає елітні суперкарі, такі як Lamborghini Urus та Ferrari 296 GTB, які, як відомо, належали Ганічу.

Однак для остаточного висновку щодо цих токенів необхідно встановити їхніх емітентів, проаналізувати гаманці та підтвердити рух коштів експертизою. І саме ці докази мають згодом бути використані БЕБ як аргументи на суді.

До речі, сьогодні згадані токени й досі можна знайти та придбати на децентралізованих обмінниках. Коштують вони частки цента, а обсяги торгів за добу становлять кілька доларів. Це означає, що реальних покупців немає, проєкти мертві, а активи студентів знецінилися на 100%.

Етапи розвитку платформи: від безіменного веб-ресурсу до зареєстрованої компанії в Лондоні.

Освітній проєкт Cryptology Key не мав в Україні окремої юридичної особи з тотожною назвою. Платформа функціонувала суто як бренд, а офіційні права на торгову марку "CryptologyKey" (свідоцтво № 335729, зареєстроване 26.07.2023, хоча заявка подана ще у 2021 році) на папері належала в рівних частках трьом ключовим фігурам: Костянтину Ганічу (нині покійному Kostya Kudo), Вадиму Волошину та Аллану Курбан-Магомедову.

Якщо Ганіч виступав публічним обличчям та головним спікером школи, а Аллан Курбан-Магомедов і зараз активно підтримує публічний образ у соцмережах, то їхній третій партнер та інші учасники проєкту воліли залишатися в тіні.

Всі вони мали зареєстровані бізнеси, громадські організації та фонди, а також були фізичними особами-підприємцями. Наприклад, Ганіча займався консультуванням у галузі інформатизації та освіти, Волошин спеціалізувався на рекламних агенціях та наданні допоміжних послуг в освіті, а Курбан-Магомедов пропонував консультації з комерційної діяльності та управління.

Таким чином, Аллан, на відміну від Вадима, активно користується соціальними мережами. Він, подібно до Ганича в минулому, ділиться публікаціями про дорогі автомобілі та фотозвітами з закритих заходів криптоспільноти. Члени родини Курбан-Магомедова — його батьки та сестра — також є підприємцями-фізичними особами, маючи подібні види діяльності у консалтингу та IT.

Паралельно з подачею заявки на патент - у серпні 2021-го - було зареєстровано й домен сайту cryptology.school. Технічне обслуговування ресурсу здійснює український реєстратор, хоча анкетні дані власника анонімізовано, а мережевий трафік спрямовується через американську систему Cloudflare. При цьому термін реєстрації домену продовжений до 15 серпня 2027 року.

Очевидно, аби додати проєкту солідності, підвищити чеки на навчання та продавати курси під соусом "міжнародної кваліфікації", 13 серпня 2024 року організатори зареєстрували у Лондоні компанію CRYPTOLOGY KEY LABS LTD (Company number 15893692).

Проте, за даними британського реєстру Companies House, номінальним керівником та мажоритарним власником 50% акцій (50 шт.) стає такий собі Артем Яценко (Artem Yatsenko). Решту акцій "тримали" власники ТМ в Україні Вадим Волошин (13%), Аллан Курбан-Магомедов (13%), Костянтин Ганіч (12%) та ще одна "темна конячка" Владислав Бичков (12%).

Якщо Бичков має опосередкований зв'язок з українською частиною команди (зареєстрований за однією адресою чи то з родичем, чи то з однофамильцем В'ячеславом Бичковим - партнером Волошина по ТОВ "Группіровка Фудз"). То знайти сліди Яценка в Україні наразі не вдалося. Під час реєстрації фірми в Британії як сервісну адресу він зазначив лише місцеву адресу фірми. А це вказує на роль номінального власника.

Цікаво, що компанія CRYPTOLOGY KEY LABS LTD згодом "перемістилася" на вулицю Пол, 86-90 в Лондоні — популярне місце для масової реєстрації віртуальних офісів, де зареєстровано безліч фірм-оболонок з різних країн. У серпні 2025 року Вадим Волошин повністю відмовився від своєї частки, передавши її партнерам. Цей юридичний "вихід" виявився досить своєчасним, оскільки саме тоді аналітики Бюро економічної безпеки (БЕБ) завершували підготовку матеріалів щодо несплати компанією 70 млн грн податків, а до трагічного інциденту з Lamborghini Ганіча залишалося лише кілька тижнів.

Наразі CRYPTOLOGY KEY LABS LTD перебуває у статусі злісного порушника британського корпоративного права. На сайті британського реєстру світиться відмітка про прострочення обов'язкової річної звітності та запуск процедури примусового закриття фірми.

Регулятор визнала проєкт суперечливим, внаслідок чого його власники подали апеляцію.

Проєкт "Cryptology Key" знову зазнав удару від регуляторних органів. 18 листопада 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) включила його до списку потенційно небезпечних шахрайських проєктів, виявивши ознаки шахрайства та відсутність відповідних державних ліцензій.

Здається, що співвласники бренду CryptologyKey, Вадим Волошин та Аллан Курбан-Магомедов, не прагнучи втратити популярний бренд, вирішили ініціювати спільний позов до Національної комісії, звернувшись до Київського окружного адміністративного суду. Рішення про відкриття провадження було ухвалено 10 червня 2026 року.

Цікаво зазначити, що Волошин став активним позивачем, незважаючи на те, що в серпні 2025 року він повністю продав свої 13% акцій у лондонській компанії CRYPTOLOGY KEY LABS LTD і юридично дистанціювався від британського сегмента фірми. Проте в Україні він досі офіційно володіє третиною частки в свідоцтві на торгову марку "CryptologyKey".

Отже, тепер кожна зі сторін повинна відстоювати свої аргументи в судовому процесі: Комісія повинна довести правомірність свого застереження, тоді як позивачі мають довести його незаконність.

Парадокс полягає в тому, що бренд залишається активним у звичному руслі. Веб-сайт функціонує, менеджери реалізують нові програми, а потенційні клієнти можуть навіть не підозрювати ні про список НКЦПФР, ні про податкові перевірки, ні про вимоги кредиторів до спадщини одного з засновників.

Це є вразливістю системи державного захисту від криптоінфобізнесу. Регулятор може видати попередження, правоохоронні органи можуть ініціювати розслідування, а суд може роками розглядати справи. Однак, між першим сигналом небезпеки та фактичним припиненням ризикованих практик можуть пройти місяці або навіть роки. У цей період проект продовжує експлуатувати довіру людей.

Чому інфоциганство не буває нешкідливим

Інфоциганство часто розглядається як форма нав'язливої реклами: мовляв, доросла особа має право сама вирішувати, чи варто інвестувати в навчальний курс. Проте в фінансовій сфері така легковажність може бути фатальною. Тут клієнт стикається не лише з витратами на навчання. Після завершення курсу його можуть підштовхнути до наступного етапу – передачі коштів наставнику, придбання рекомендованого токена або торгівлі з використанням кредитного плеча.

Сформується замкнене коло. На початку вчитель показує свої досягнення та реалізує свої знання. Ці знання, в свою чергу, викликають довіру до вчителя. Довіра перетворюється на фінансові вливання. Але коли кошти зникають, відповідальність розпливається між ринковими ризиками, анонімними рахунками, підприємцями, іноземними фірмами та контрактами, які не гарантують належного захисту.

Саме з цієї причини збитки від такого роду бізнесу не можна оцінювати лише через фінансові показники в рамках кримінального розслідування. Вони охоплюють також знецінення накопичень, появу боргових зобов'язань, сімейні конфлікти, недовіру до легальних фінансових установ і ілюзію, що достатньо знайти вдалого наставника, щоб обійти закони ризику.

Історія Cryptology Key поки не має остаточного юридичного фіналу. Немає вироку у податковому провадженні, позов до НКЦПФР ще має бути розглянутий, а вимоги кредиторів до спадкоємців Ганича лише проходять судовий шлях. Проте вже зараз вона демонструє ціну моделі, в якій освітній бренд, особистий культ і непрозорі фінансові операції зростаються в одну екосистему.

Після втрати основного публічного обличчя цієї системи його родина отримала фінансові активи. Студенти залишилися з навчальними матеріалами та токенами, кредитори -- з позовними вимогами, а держава -- з можливими несплаченими податками. Тим часом веб-ресурс, що обіцяв шлях до фінансової незалежності, продовжує залучати нових клієнтів.

Редакція "Телеграфу" звернулася до представників платформи Cryptology Key щодо претензій з боку БЕБ та регулятора, але на момент публікації не отримала відповіді.

Крім того, це видання звернулося з запитами до Бюро економічної безпеки, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, щоб з'ясувати, чи є законним продовження діяльності платформи cryptology.school, враховуючи наявність кримінальних справ та її включення до "чорного" списку ресурсів SCAM.

Наразі у Департаменті кіберполіції Національної поліції України повідомили, що за дорученням Бюро економічної безпеки ведеться супровід кримінального провадження за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Це провадження пов'язане зі схемою незаконного збагачення та ухилення від сплати податків під виглядом навчання криптотрейдингу. Однак правоохоронці не розкривають подробиць розслідування. Інформацію від інших відомств буде оприлюднено пізніше.

"Телеграф" продовжить стежити за судовими процесами, в яких фігурує криптошкола. Далі буде, не перемикайтеся...