Чи здатні українці витримати тривалі відключення електрики та опалення в зимовий період — результати дослідження.

Багато українців вступає в новий воєнний зимовий період з обмеженою або недостатньою підготовленістю до тривалих перебоїв у постачанні електрики та опалення.

Про це свідчать результати опитування "Слово і діло", проведеного наприкінці серпня 2026 року.

Основні елементи доступні у більшості, тоді як генератори присутні лише у 16%.

За даними дослідження, лише 9% українців вважають себе повністю готовими до можливих тривалих відключень електроенергії та опалення. Ще 37% оцінюють свою готовність як часткову. Водночас 47,5% заявили, що не готові: 32% через це непокояться, а 15,5% не вважають свою неготовність причиною для занепокоєння.

Найбільш забезпечені українські домогосподарства мають у своєму арсеналі основні речі. 91% респондентів володіють теплим одягом, ковдрами або спальниками, 85% забезпечені автономними джерелами світла, а 84% мають запас питної води на два-три дні. Підключені до енергії, 83% опитаних користуються павербанками. Крім того, 75% людей мають необхідні ліки, а 63% зберігають продукти тривалого зберігання.

Ситуація з обладнанням, яке дозволяє ефективно пережити тривалі відключення електроенергії, виглядає менш оптимістично. Лише 39% респондентів мають портативні газові пальники або балони, 32% володіють засобами автономного обігріву, а 31% користуються альтернативними джерелами зв'язку. Зарядні станції, такі як EcoFlow чи Bluetti, є лише у 20% опитуваних, а генератори – всього у 16%.

Фінансові ресурси значною мірою впливають на підготовку до зимового періоду.

Зважений індекс "Слово і діло", який враховує 12 засобів автономності, показав, що 51% домогосподарств мають середній рівень готовності. Вони здебільшого забезпечені базовими речами, але не мають достатньо дорогого обладнання.

25,5% домогосподарств демонструють високий рівень самостійності, у той час як 22% знаходяться в зоні низької готовності, а 1,5% взагалі не мають жодних із наведених ресурсів.

Відмінності стають особливо очевидними в залежності від рівня доходів. Серед домогосподарств, де щомісячний дохід на одного дорослого не перевищує 10 тисяч гривень, лише 18% виявляють високий рівень готовності. У групі з доходом від 20 до 40 тисяч гривень цей показник підвищується до 39%, тоді як серед тих, хто отримує більше 40 тисяч гривень на дорослого, він досягає 45%.

Отже, здатність підготуватися до тривалих відключень в значній мірі обумовлена не лише наявністю бажання, але й можливістю родини інвестувати в генератор, зарядну станцію та автономну систему опалення.

Вікові, гендерні та територіальні характеристики.

Жінки виявляють більше занепокоєння щодо своєї підготовленості до можливих тривалих відключень, ніж чоловіки: 36% жінок зазначили, що не готові до цього і це їх турбує, у порівнянні з 29% чоловіків. Серед молоді у віці 18-29 років спостерігається найнижчий рівень занепокоєння: лише 22% з них не мають підготовки до зими і відчувають через це тривогу. Водночас 23% молодих людей вказали, що не готові, але не вважають це серйозною проблемою. Найбільше занепокоєння виявила вікова група 45-54 років, де 38% респондентів висловили стурбованість через свою неготовність.

Найпомітніші відмінності дослідники зафіксували між регіонами. На Півдні та Півночі найбільше людей заявили, що не готові до відключень і це їх турбує -- 41% і 38% відповідно. Водночас повністю готовими себе вважають лише 4% жителів Півдня та 3% жителів Сходу. У Києві ситуація протилежна: 51% опитаних оцінюють свою готовність як часткову, а частка тих, кого непокоїть неготовність, становить 26%. На Сході натомість майже третина опитаних -- 29% -- заявила, що не готова, але не переймається через це. Це майже вдвічі більше за загальнонаціональний показник у 15,5%.

Після літніх атак українці відчули значне виснаження.

В той же час, підготовка до зимового періоду проходить на фоні значного психологічного виснаження. 67% опитаних зазначають, що після літніх обстрілів їхній психоемоційний стан став гіршим. Для 29% людей стало суттєво важче справлятися з моральним тягарем, тоді як 38% відзначили погіршення, але стверджують, що намагаються триматися.

У 30% випадків стан залишився незмінним — дослідники вважають, що це пов'язано з уже сформованими механізмами адаптації до постійних небезпек. Лише 3% відчули підвищення рішучості після обстрілів.

Роздуми про наближення зимового сезону викликають у людей не лише занепокоєння. Найпоширеніше відчуття — це надія на те, що найгірші часи вдасться пережити, про що заявили 46% респондентів. Практично таку ж кількість — 42% — висловлюють гнів і бажання, щоб ворог поніс покарання за свої дії. Крім того, 37% людей хвилюються за безпеку своїх близьких, 36% відчувають втому від постійного стресу, а 30% мають страх перед холодами та можливими відключеннями.

Опитування провели 25-31 серпня 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкети. У ньому взяли участь 1200 повнолітніх інтернет-користувачів з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій. Заявлена статистична похибка не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%.