Дефіцит у 27 мільярдів: чому витрати на війну зростають швидше, ніж надходження фінансів.

Наприкінці серпня Володимир Зеленський озвучив вражаючу цифру: до завершення року Україні не вистачає 27 мільярдів доларів для оборонного бюджету, що перевищує 1 трильйон гривень. Ця інформація викликала жваве обговорення в європейських столицях, які наразі аналізують ситуацію. Проте існує велика ймовірність, що реальний дефіцит може бути ще більшим. Які причини цього фінансового браку і чи готова Європа його компенсувати? Коротка відповідь на це питання залишається невизначеною в кулуарах Верховної Ради, тоді як більш детальна інформація циркулює в Європі, між Лісабоном і Варшавою. Давайте розглянемо суть справи.

Позиції сторін

Зеленський дав стислу інформацію: на початку року Міністерство оборони використало фінансування, призначене для другої половини року. В основному ці кошти були витрачені на закупівлю дронів. Тепер немає можливості виплачувати зарплати військовим та купувати нову техніку.

Звільнений у липні міністр оборони Михайло Федоров повідомив через Reuters, що не має уявлення, звідки виникла ця цифра. Він підкреслив, що, за його даними, Україні не вистачало приблизно 5 мільярдів доларів, і йому було зрозуміло, де їх можна знайти.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев озвучив дві основні причини. Перша з них є системною: витрати на військові дії в цілому збільшуються. Друга причина є ситуативною: попереднє керівництво Міністерства оборони перенаправило кошти, призначені для зарплат військовослужбовців, на закупівлю дронів, що призвело до передчасного вичерпання бюджету.

"На певний час використовували" фінансові ресурси й при міністрі оборони Умєрову.

Гетманцев і Федоров мали конфлікти ще до того, як міністр подав у відставку. Федоров не заперечує факту перенаправлення коштів, але підкреслює, що це не його ініціатива. Подібним чином "тимчасове залучення" фінансів відбувалося і за керівництва міністра оборони Рустема Умєрова, а восени Верховна Рада "повертала" ці кошти, збільшуючи бюджет оборони.

Суть проблеми полягає не в механізмі, а в зростанні витрат на війну. Як зазначив один з наших джерел у Верховній Раді, який побажав залишитися анонімним, вказана фінансова нестача є лише мінімальною оцінкою від фактичних потреб.

"27 мільярдів -- це необхідний мінімум, який порахував новий уряд. Насправді потреба в коштах більша, ніж озвучено", -- каже він.

Інфляція війни

Наполеон нібито сказав: "Для успішного ведення військових дій мені необхідні три складові: фінанси, фінанси і ще раз фінанси".

У сучасних війнах гроші потрібні не взагалі, а саме в тому місці, де їх потребує поле бою. Перші два роки на фронті домінували гармати, міномети, танки. Потім ми побачили, як усе це знищується. Тепер основні кошти спрямовують на наземні роботизовані комплекси (НРК), дрони, ракети й системи дистанційного керування. Артилерія має ставати далекобійнішою, танки осучаснюватись електронними засобами, а піхота закопуватися глибше.

З війною змінюється і фінансування. Спочатку цьогорічний бюджет на оборону та безпеку складав 2,8 трлн грн. У червні Верховна Рада ухвалила рішення про додаткові витрати в розмірі 1,56 трлн грн, що призвело до рекордного загального обсягу у 4,4 трлн грн (переважна частина цих коштів надійде з Євросоюзу). Це означає, що існує понад 1 трлн грн дефіциту, що становить приблизно чверть вже значно збільшеного бюджету.

Недостатнє фінансування в оборонному бюджеті в середині року — це не новий феномен. Бюджет формується заздалегідь, тоді як майбутні виклики війни залишаються невідомими. У осінній період 2024 року Верховна Рада виділила приблизно 500 млрд грн для армійських потреб, а в 2025 році ця сума перевищила 700 млрд грн. Відповідальних за таку ситуацію немає, оскільки Міністерство оборони використовує фінанси не згідно з планами, а в залежності від актуальних потреб на фронті.

Усе для оборони

Цьогорічні потреби України мають низку факторів, що зумовлюють їхнє збільшення. Вартість однієї ракети-перехоплювача для системи Patriot може сягати до 4 мільйонів доларів, і таких засобів потрібно все більше. Крім того, Росія цілеспрямовано знищує наші порти, металургійні заводи та зернові термінали. Прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що удари по підприємствам призведуть до недоходу державного бюджету на 70 мільярдів гривень у вигляді податків. До кінця року ця сума може помітно зрости.

Росія невпинно розширює свої можливості.

"Росія невпинно розширює свої можливості.: більше реактивних дронів, більше балістики. Тому ці 27 мільярдів доларів потрібні Україні лише для того, щоб витримати нинішній темп війни", -- пояснює наш співрозмовник у Раді.

Інше питання полягає в тому, чому питання про дірку підняли саме в цей момент. Депутат вважає, що це пов'язано зі зміною урядових структур та їхньою політикою.

"У минулі роки країна намагалася знайти баланс між витратами на оборону, соціальними програмами та підтримкою, внаслідок чого сектор безпеки часто залишався з недостатнім фінансуванням. Нині ж пріоритети стають більш вузькими: війна, енергетика та критична інфраструктура", -- зазначає він.

Кошти є, але не в тій формі.

Найбільше джерело зовнішнього фінансування -- кредит Євросоюзу на підтримку України (Ukraine Support Loan) до 90 млрд євро на 2026-2027-й. Цього року Україна може отримати 45 млрд євро, переважно на оборону. Гроші надходять траншами за умови, що ми виконуємо погоджені реформи.

Прохання Києва про додаткові 27 млрд Брюссель зустрів із подивом. Потрібне "чітке розуміння фінансового стану України", кажуть у Єврокомісії. Утім, на вересневій зустрічі в межах Ялтинської європейської стратегії в Києві радник канцлера Німеччини Гюнтер Зауттер уперше визнав, що партнери мають покрити зростання оборонних витрат України.

Фінансові ресурси Європейського Союзу зазвичай можуть бути використані на придбання озброєння європейського виробництва.

Наступна перепона ховалася в правилах Євросоюзу. Фінансові ресурси Європейського Союзу зазвичай можуть бути використані на придбання озброєння європейського виробництва., тоді як протиракетна система Patriot здебільшого американського походження. Тож 8 вересня країни ЄС змушені були зробити виняток: можна купувати комплектуючі до Patriot у США.

Кожен такий крок вимагає чималих зусиль, що призводить до витрат часу та упущених можливостей на передовій.

Де можна знайти

Та головна проблема -- де взяти гроші вже зараз. Закрити дірку можна двома способами. Перший -- перенести частину коштів 2027 року на нинішній. Це швидко, але наступного року фінансова прогалина стане ще більшою. Другий -- конфіскувати російські активи, які лежать переважно в Бельгії. Однак Бельгія блокує таку ініціативу вже кілька років.

Наш співрозмовник у Раді вважає, що з цього кола треба виходити інакше: домогтися окремого безпекового рядка для України в багаторічному бюджеті ЄС. Великі видатки Євросоюз планує одразу на сім років. Наступний бюджет ухвалюватимуть на 2028-2034-й. Рядок у ньому не гарантуватиме грошей, однак закладе фундамент для стабільності та розуміння перспективи.

Ось інша версія вашого речення: "Україна перетворилася на бар'єр для Європи."

Ось інша версія вашого речення: "Україна перетворилася на бар'єр для Європи.", яка не ризикує життям своїх військових. "Тому в багаторічному бюджеті ЄС має з'явитися окрема стаття на захист Європи через підтримку України. Це фінансування безпеки самого Євросоюзу", -- пояснює наш співрозмовник.

Схожу ідею "нової конфігурації безпеки та ролі України" висловив під час Ялтинської європейської стратегії й керівник Офісу президента Кирило Буданов.

"Наскільки мені відомо, такі дискусії в Європі вже ведуться. Йдеться про приблизно 60 мільярдів євро на рік", -- каже наше джерело у Верховній Раді.

Концепція семирічного бюджету виглядає обґрунтованою, але вона також передбачає ряд складніших вимог: реалізацію реформ в Україні, проходження європейських аудиторських перевірок та забезпечення прозорої звітності. Додатково, для роботи з великими фінансами необхідно мати довіру. Саме в цій сфері в Україні виникають численні труднощі.

Досягли крайніх меж.

ЄС і МВФ місяцями повторюють Києву: гроші прив'язані до зобов'язань, які треба втілити в законах. Уже прострочені 36 зобов'язань за різними програмами підтримки. Через це Україна може недоотримати 30 млрд міжнародної допомоги, вважає Данило Гетманцев. Разом із діркою Міноборони в 27 млрд виходить 57 млрд доларів дефіциту.

Міністр фінансів Сергій Марченко висловився без обережностей: "Ми досягли критичної точки". Уряд ухвалив рішення перенести другорядні витрати на грудень, зосередившись на оборонних потребах. Якщо фінансування від партнерів затримається, Мінфін може розглянути варіант активізації друкарського верстата для емісії грошей.

Наша країна й сама створює собі перешкоди

Наша держава сама собі ставить перепони. Ми вже торкалися теми невдалого ухвалення Верховною Радою обов'язкового податку на посилки з китайських онлайн-магазинів, про що можна дізнатися тут.

Другий приклад є ще більш переконливим. Парламент прийняв закон, що регулює оподаткування доходів з цифрових платформ, відомий як "податок на OLX". Проте, депутати обережно включили до нього положення, яке дозволяє їм уникати суворого контролю. Наразі посилений нагляд за їхніми фінансами триває все життя, але, згідно з новими правилами, він може бути зупинений через рік після виходу на пенсію.

Суворий фінансовий моніторинг дійсно забезпечує надзвичайний контроль над українськими чиновниками, де навіть незначний переказ може викликати підозру. Проте, цю ситуацію слід вирішувати іншим чином — за участю та згодою основного кредитора і спонсора України.

Зараз така самодіяльність заблокувала б допомогу ЄС. Зеленський не підписав закон. Уряд вніс новий документ, але час втрачений, надходження допомоги підвисає.

Протилежний рух

Відповідно до оцінок, цьогорічні фінансові потреби України можуть перевищувати 27 мільярдів доларів. Питання безпеки залишатиметься актуальним і вимагатиме ресурсів навіть після завершення бойових дій, особливо в умовах, якщо в Росії збережеться поточний політичний режим.

Закріпити гроші на Україну в довгому бюджеті ЄС реально. Вихід у зустрічному русі. З одного боку, інтеграція Києва в архітектуру безпеки ЄС, з другого -- наближення до європейських стандартів і правил без спроб відкотити до звичних українських практик.

Цей курс не є альтернативою євроінтеграції і не суперечить їй. Проте він вирішує іншу проблему — можливість безкінечно затримуватись на малих фінансових траншах у "зоні очікування" Європейського Союзу.