Телефонні "офіси": як функціонують шахрайські кол-центри в Україні та на чому базуються їхні прибутки.

Шахрайські кол-центри в Україні стали частиною великої кримінальної індустрії, що приносить мільярдні доходи, здійснюючи масові обмани як на території країни, так і за її межами.

Досліджуємо, що відомо про групи телефонних шахраїв, відомих як "офіси", та які заходи вживаються в Україні для боротьби з ними – читайте в статті на ТСН.ua.

Що собою являють шахрайські кол-центри та яким чином вони функціонують?

Шахрайські колцентри -- це організовані злочинні групи, які масово телефонують людям для виманювання грошей, персональних даних та доступу до банківських рахунків. Вони часто маскуються під співробітників банків, службу безпеки, поліцію, державні органи чи інвестиційні компанії.

Мета таких організацій -- залякати людину або зацікавити "вигідною пропозицією", щоб отримати доступ до її банківських рахунків, персональних даних та грошей. Зазвичай аферисти використовують для цього підготовлені сценарії розмов і чинять психологічний тиск.

Такі центри мають чітку структуру: організатори керують фінансами, технічна команда налаштовує IP-телефонію з підміною номерів та VPN для конспірації, оператори працюють за психологічними сценаріями, а фінансові посередники виводять вкрадені кошти.

Як працюють шахрайські колцентри в Україні

За даними швейцарської організації "Глобальна ініціатива", навесні в Україні налічувалося близько тисячі шахрайських колцентрів, де працювали майже 60 тисяч українців, повідомляє кореспондент ВВС Джафер Умеров. Згідно з оцінками ООН, цей бізнес приносив мільярди доларів.

Раніше шахраї в основному зосереджувалися на внутрішньому ринку та українських біженцях, проте тепер вони дедалі частіше намагаються обманути жителів Західної Європи та США, оскільки ті мають значніші фінансові ресурси та валютні накопичення.

"У звіті організації "Глобальна ініціатива" кажуть, такі колцентри "кришують" корумповані правоохоронці. А отримують вони за це від 10 до 15 тисяч доларів на місяць", -- зазначає журналіст.

За його словами, працівників для таких центрів залучають через Telegram і TikTok, обіцяючи молоді легкі статки, хоча реальні прибутки звичайних працівників зазвичай значно нижчі від обіцяних. При цьому звільнитися звідти вкрай складно: успішних операторів залякують, а в окремих випадках застосовують до них фізичне насильство.

Екс-співробітниця шахрайської організації, Анастасія (ім'я змінено), яка була частиною цього бізнесу з 2021 по 2025 рік, поділилася з журналістами "Суспільного" своїм досвідом роботи в таких "офісах". Вона зізналася, що потрапила туди через фінансові труднощі, піддавшись спокусі швидкого та значного доходу.

Коли я вперше прийшла на співбесіду, мені одразу стало зрозуміло, що вони намагаються заманити людей грошима. Мені пояснили, що виплати відбуваються щотижня, і що середня зарплата досить висока, без жодних обмежень. Ці кол-центри іменуються "офісами", а працівників називають "офісними працівниками", -- ділиться жінка.

Після співбесіди її закріпили за наставником для навчання. Працювали за закордонними базами, а співробітники дотримувалися суворої анонімності навіть між собою:

"Серед телефонних баз, з якими доводилося працювати, -- Росія, тобто "клієнти" були росіянами... В нашому середовищі вважалося, що росіяни -- найбагатші "клієнти", а ще вони "наївняки", тобто більш довірливі. В офісі мені одразу запропонували вигадати нікнейм, аби мого справжнього імені не знали. І ми не знали, як звати одне одного, навіть пропрацювавши тут кілька місяців", - зазначила колишня працівниця колцентру.

За словами жінки, упродовж дня один оператор здійснює 300-350 дзвінків, але вдалі угоди трапляються лише у близько десяти випадках. Суми ошуканих коливаються від мізерних кількох доларів до сотень тисяч -- наприклад, один із російських бізнесменів втратив близько 250 тисяч доларів.

Жінка покинула свою посаду через переїзд за кордон і за nearly чотири роки роботи жодного разу не зустрілася з керівництвом. Вона підкреслила, що їй пощастило піти без труднощів, оскільки зазвичай цінних співробітників в таких "офісах" неохоче відпускають.

Найрозповсюдженіші методи шахрайства по телефону.

Анастасія, колишня працівниця, поділилася, що вона була залучена до діяльності псевдобанку: видавала себе за співробітника служби безпеки, залякувала жертв непередбаченими операціями та примушувала їх надавати реквізити карток і коди з SMS-повідомлень. Її основною метою було спровокувати паніку та змусити людей діяти поспіхом, щоб вони не встигли перевірити достовірність отриманої інформації.

Інший колишній працівник такого "офісу" Артем (імʼя змінено), описав схему фейкових інвестицій через сайти знайомств. Ошуканці створювали привабливий жіночий профіль, завойовували довіру чоловіка, а потім пропонували вкласти гроші в криптовалюту, акції чи нафту.

Далі жертву перенаправляли на нібито досвідченого "трейдера", який переконував переказати кошти на підставну платформу. Суми таких "вкладень" коливалися від 100 до 124 тисяч доларів, а сам оператор отримував лише до 5% від прибутку.

Однією з популярних схем шахраїв є підроблені рахунки за електроенергію, як повідомляє журналістка ТСН.ua. Зловмисники активно розсилають фальшиві платіжки від імені Міністерства енергетики. У цих повідомленнях вони намагаються залякати людей боргами або закликають терміново здійснити оплату через надане посилання.

Слідуючи за цим посиланням, користувач опиняється на шахрайському веб-сайті, де його підштовхують до введення банківських реквізитів або скачування шкідливого ПЗ. Це надає злочинцям необмежений доступ до фінансових рахунків, особистих профілів та акаунтів у соціальних мережах.

Українцям рекомендують уникати переходу за підозрілими посиланнями та перевіряти стан своїх рахунків лише через офіційні додатки постачальників послуг.

Як в Україні ведуть боротьбу з шахрайськими кол-центрами

16 вересня Верховна Рада України прийняла закон, що посилює кримінальну відповідальність за електронне шахрайство та діяльність нелегальних кол-центрів. Цей новий нормативний акт усуває недоліки в законодавстві: якщо раніше правоохоронці займалися виключно окремими випадками фінансових зловживань, то тепер передбачене покарання за організацію та підтримку цілісних злочинних схем.

Закон встановлює жорсткі терміни ув'язнення за незаконний збір банківської інформації або особистих даних. За звичайні випадки шахрайства передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, тоді як за повторні злочини або ті, що вчинені групою осіб, санкції становитимуть від п'яти до десяти років. У разі дії воєнного стану терміни ув'язнення збільшуються до семи - дванадцяти років з можливістю конфіскації майна.

За створення або керівництво шахрайською організацією покарання становить від семи до 12 років тюрми з конфіскацією. Рядовим учасникам, а також тим, хто свідомо допомагає "офісам" приміщеннями, обладнанням чи інформацією, загрожує від п'яти до 10 років.

Особи, які займаються вербуванням працівників, обіцяючи їм значні доходи, можуть отримати покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п'яти років (а у випадку повторного вербування — до десяти років). Якщо ж таку діяльність організовує чиновник, використовуючи своє службове становище, то йому загрожує ув'язнення терміном від восьми до дванадцяти років, а також конфіскація майна і заборона займати державні посади.

В той же час, співробітники колцентрів мають можливість уникнути відповідальності, якщо до того, як їм буде пред’явлено підозру, вони самостійно повідомлять правоохоронні органи про діяльність злочинної групи та сприятимуть викриттю її керівників. Однак ця норма не поширюється на самих лідерів і засновників злочинних схем.

Нагадуємо, що вчені з Массачусетського університету в Амгерсті виявили серйозну вразливість, яка дає можливість злочинцям виконувати платежі з використанням прострочених банківських карток, обходячи захисні механізми терміналів. Ця проблема залишається небезпечною навіть після того, як викрадена картка була замінена на нову, оскільки старі картки можуть залишатися активними для несанкціонованих платежів.

Долучайтеся до наших каналів у Telegram та Viber!