Роль "поганого хлопця". Чому в Європейському Союзі досі тривають суперечки щодо російських мільярдів.
БРЮССЕЛЬ - У Європейському Союзі активно обговорюють фінансові потреби України на найближчу перспективу. Це питання має всі шанси стати одним із центральних на майбутньому саміті керівників ЄС, запланованому на 15-16 жовтня.
Міністр фінансів Сергій Марченко, що відвідав Брюссель з метою "отримати фінансову підтримку", зокрема для пошуку джерел фінансування бюджету на 2027 рік, відкрито зазначає, що схвалена Євросоюзом позика у розмірі 90 мільярдів євро не здатна покрити всі передбачені потреби України.
"Війна триває довше, вона стає важчою. І нам потрібно знайти рішення щодо заморожених російських активів або інші інструменти, які дадуть нам змогу вижити", - зазначив урядовець під час дискусії в Центрі європейської політики (EPC) в Брюсселі.
Сергій Марченко роз'яснив причини зростання витрат на війну для України. Він зазначив, що Міністерство оборони повинно забезпечувати контрнаступальні можливості на фронті та працювати над засобами для перехоплення реактивних безпілотників. Водночас, важливі сектора української економіки стикаються з усе більшими втратами. Зокрема, металургійна галузь, яка раніше забезпечувала країну валютними надходженнями, опинилася на межі колапсу.
Аграрна галузь - ще одне важливе джерело валютних надходжень - також зіткнулася із серйозними проблемами. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, який цими днями теж перебуває у Брюсселі, називає ситуацію найскладнішою від початку повномасштабної війни.
Внаслідок обмеження експорту з Одеси Україна стикається з труднощами у вивезенні більшості зерна, яке призначене для міжнародних ринків. Як зазначив Висоцький, альтернативні шляхи можуть покрити лише близько 50% від необхідного обсягу експорту.
Український урядовець також просить ЄС виділити додаткові кошти - 1,1 мільярда євро - на логістику, яка дозволить транспортувати 22 мільйони тонн сільськогосподарської продукції до глибоководних портів Німеччини та Нідерландів. Цей обсяг він називає критичним мінімумом, необхідним для забезпечення наступної весняної посівної кампанії.
"Знайти це в рамках вже підписаних угод про підтримку буде надзвичайно складно. Тут необхідно розглядати питання залучення додаткових ресурсів", - зазначив Висоцький в інтерв'ю Радіо Свобода.
Міністр фінансів Сергій Марченко тим часом закликає європейських партнерів до рішучих, "сміливих" кроків. Одним із таких може стати нове рішення щодо заморожених російських активів. Попередній план ЄС щодо їх використання не вдалося погодити торік через заперечення деяких держав, насамперед Бельгії, де зберігається значна частина цих коштів.
За словами Марченка, у 2027 році Україні бракуватиме близько 32,6 мільярда доларів для покриття бюджетних потреб. Окремо він назвав додатковий запит на військове фінансування - близько 45 мільярдів доларів.
"Якщо надавати Україні допомогу невеликими порціями, щоб ми могли боротися й виживати, ми продовжуватимемо виживати й зберігатимемо певну динаміку. Однак нам потрібна справжня зміна політики... Інакше постане запитання: заради чого ви підтримували Україну з 2022 року, якщо тепер готові забути про нашу волю та рішучість боротися до кінця?" - запитав Марченко під час дискусії.
Заморожені ресурси: новий погляд на проблему
Новий імпульс дискусії про використання заморожених російських активів надали Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща. Наприкінці серпня вони звернулися до Єврокомісії із закликом запропонувати нові варіанти використання цих коштів.
На початку вересня 122 депутати Європейського парламенту з різних політичних фракцій звернулися до керівництва ЄС з проханням. Вони закликали Єврокомісію розробити нову ініціативу, здатну вирішити питання, які викликали заперечення, зокрема з боку Бельгії, яка вважала попередній проект занадто ризикованим.
Уряд Бельгії, очолюваний прем'єр-міністром Бартом де Вевером, висловлював занепокоєння щодо можливих фінансових та юридичних наслідків, зокрема ризику опинитися в ізоляції перед судовими позовами з боку Росії. Саме в цій країні знаходиться Euroclear — депозитарій, що містить більшість заморожених активів Росії в Європейському Союзі.
Одним із варіантів став механізм, який розробили фінансовий журналіст Г'юго Діксон та його колеги. Вони пропонують передати всі заморожені російські рахунки в ЄС разом із відповідними зобов'язаннями новому інструменту Євросоюзу. Це має звільнити Euroclear від зобов'язань повертати відповідні кошти російському Центробанку.
Другий елемент пропозиції полягає в тому, що Європейський Союз відшкодовуватиме фінансові втрати, які можуть виникнути у Euroclear, Бельгії та інших установ та країн внаслідок відповідних дій Росії. Як зазначає Діксон, новий механізм не лише передбачає передачу активів, але й зобов'язань перед російським Центральним банком, що означає, що Euroclear більше не матиме потреби в додаткових державних гарантіях країн ЄС для термінового повернення цих коштів.
Одночасно сама передача рахунків не буде свідчити про фактичне витрачання коштів на потреби України. Для цього потрібно ухвалити окреме рішення.
Одна з авторок звернення, французька депутатка Європарламенту Наталі Луазо, підкреслює, що підтримка України відповідає безпековим інтересам самого Європейського Союзу.
"Ми не лише морально підтримуємо Україну; наша підтримка також зумовлена нашими власними інтересами в сфері безпеки", - зазначила вона в ході обговорення в Центрі європейської політики.
Луазо підкреслила, що Євросоюз уже зробив важливий крок, заморозивши активи Росії. За її словами, тодішні побоювання щодо можливих катастрофічних юридичних і фінансових наслідків не підтвердилися. Проте євродепутатка вважає важливим взяти до уваги занепокоєння з боку Бельгії, підтримуючи запропонований механізм передачі рахунків.
"Ультраправі в Німеччині чи Франції заявляють, що ми більше не можемо дозволити собі підтримувати Україну, оскільки це надто дорого обходиться нашим платникам податків. Гаразд, аргумент почуто. Тоді змусимо Росію заплатити. І подивимося, що вони на це скажуть", - запропонувала Луазо.
Погляд із Бельгії
У вересні міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево підкреслив, що уряд країни залишається відданим своїй позиції стосовно використання заморожених активів Росії.
"Причини наших заперечень за цей період нікуди не зникли," - зазначив він, реагуючи на заклик кількох європейських країн поновити обговорення. Щодо нової пропозиції про передачу рахунків інструменту ЄС, бельгійський уряд наразі не зробив жодних публічних коментарів.
Водночас бельгійський професор фінансової інженерії Левенського католицького університету Вім Схаутенс вважає запропонований механізм ризикованим. На початку виступу він уточнив, що проводить аналіз ризиків із погляду фінансових ринків, а не висловлює особисту позицію щодо підтримки України.
З точки зору ризиків, ця ініціатива становить значну загрозу для євро. Оскільки євро вважається одним із ключових успіхів європейської інтеграції, це також може піддати небезпеці сам європейський проєкт, - попередив професор.
На його думку, міжнародні інвестори можуть розцінити передачу рахунків як фактичну конфіскацію, незалежно від юридичного оформлення. Схаутенс наголосив, що фінансові ринки оцінюватимуть насамперед економічні наслідки операції.
На думку професора з фінансів, навіть гібридна війна, яку Росія веде проти Європи, не усуває цих ризиків.
"Росія проводить проти нас гібридну війну. Проте, й інші країни також були звинувачені у кібератаках та інших формах гібридних дій щодо нас. Китай та держави Близького Сходу - це лише кілька прикладів... Вони можуть задуматися: якщо гібридна війна є виправданням для подібних дій, чи не потраплять резерви наших центральних банків під загрозу?" - зазначив він.
Схаутерс передбачає, що іноземні інвестори можуть почати вимагати додаткової премії за ризик, скорочувати вкладення в європейські активи та переглядати рішення щодо зберігання резервів у європейських фінансових установах.
У цьому контексті професор не очікує швидкого падіння курсу євро. Він застерігає про поступове зменшення довіри, яке може відбуватися непомітно та внаслідок певних інвестиційних рішень. На його думку, це становить особливу загрозу на фоні розширення альтернативних платіжних систем, які в даний час активно досліджують країни БРІКС.
В даний момент я в деякій мірі виконую роль антагоніста. Однак довіра до валюти та фінансової системи формується протягом багатьох років. Ми вже досягли значного рівня довіри до євро, і якщо вона буде підірвана, відновити її буде надзвичайно важко.
Чи вказує це на те, що ми не повинні надавати підтримку Україні? Ні, я зовсім не це маю на увазі. Я лише підкреслюю, що нам слід уважно обирати методи такої допомоги, щоб уникнути суттєвих негативних наслідків для Європи, - зазначив бельгійський професор.
Війна на відстані?
Міністр фінансів України Сергій Марченко, відповідаючи на запитання бельгійського професора, визнав обґрунтованість його думок стосовно потенційної реакції фінансових ринків. Він також підкреслив, що аналізувати ці ризики легше, коли перебуваєш в безпечному місці, подалі від зони конфлікту.
Марченко підкреслив, що для тих, хто проживає в Бельгії, війна в Україні може видаватися віддаленою подією. Проте, на його думку, європейцям слід зважати не лише на фінансові загрози, але й на потенційні геополітичні наслідки.
"На жаль, ми живемо в світі, де справедливість часто відсутня... Можна багато говорити про всі ті міжнародні норми та правила ООН, які були встановлені після Першої і Другої світових війн. Проте реальність така, що світ не функціонує так, як би нам хотілося. Ви абсолютно праві стосовно ринків: вони реагують у своїй манері. Але з геополітичної точки зору ця війна є грубим актом агресії, що має на меті знищення цілої нації", - підкреслив Марченко.
На його думку, закінчення конфлікту для України означає збереження її суверенітету та територіальної цілісності, що дозволить українцям продовжувати жити на рідній землі. Разом з тим, міністр звернувся до європейських партнерів, закликаючи їх розглянути альтернативний розвиток подій.
"Росія має можливість ініціювати нову військову операцію проти інших країн Європи. Або, можливо, вона вирішить захопити Україну, використовуючи її як базу для наступу на інші держави... Які ваші дії в разі виникнення такої небезпеки?" – запитав він.
Марченко підкреслив, що сучасна війна швидко трансформується, зокрема завдяки впровадженню безпілотних літальних апаратів та технологій штучного інтелекту. На його думку, армії Європи ще не готові до ведення бойових дій в новому форматі.
Український урядовець підкреслив, що потенційні загрози для фінансових ринків не можуть зрівнятися з тими викликами, які щоденно переживають українці.
"Я щасливий, що ринки можуть сприймати ці рішучі кроки щодо заморожених російських активів як виклик. Проте для нас ця загроза вже стала реальністю в нашій державі," - підкреслив він.
Одночасно Марченко зазначив, що він не обмежується лише питанням передачі російських активів. Мова йде про потребу в рішеннях, які матимуть серйозний вплив на Росію, аби змусити її зупинити війну.
"Ми ще не спостерігали подібної реакції. Натомість існує ймовірність тиску на Україну, щоб примусити її відмовитися від частини своїх земель", - зазначив міністр.
Г'юго Діксон також заперечив аргументи бельгійського професора.
Діксон роз'яснив, що його ідея полягає в тимчасовій передачі заморожених російських активів разом із відповідними зобов'язаннями до нового механізму ЄС. Правова основа для цього, на його думку, може бути закладена в Договорі про функціонування ЄС, що дозволяє Раді ЄС, за ініціативою Єврокомісії, вводити надзвичайні економічні заходи в умовах криз, спрямованих на підтримку солідарності між державами-членами. Це положення вже використовувалося під час енергетичної кризи, викликаної російською агресією щодо України.
Передача активів триватиме доти, поки Росія не завершить військові дії, не виплатить репарації та не перестане загрожувати економічній безпеці Європейського Союзу. За словами Діксона, це не слід вважати конфіскацією коштів Euroclear, оскільки депозитарій, разом із грошима, також надасть Євросоюзу зобов'язання повернути їх російському Центробанку. Для подальшого використання цих коштів на потреби України буде потрібно окреме рішення.
Діксон також не погодився з оцінкою загрози для європейської валюти. На його думку, якщо Україна не отримає достатнього фінансування та програє війну, Росія зможе відновити свої військові сили. Саме це, додає, становитиме серйозну загрозу для євро.
Чи вистачає фінансів з Росії?
Утім, навіть якщо Євросоюзу вдасться знайти прийнятний механізм використання заморожених російських активів, це не вирішить усіх довгострокових фінансових проблем України. На цьому під час дискусії наголосив керівник Центру європейської політики Фабіан Цулег.
"Навіть якщо нам вдасться конфіскувати російські активи або повністю їх вилучити, це, в кращому випадку, є лише тимчасовим заходом. Вважаю, що ми повинні бути відвертими з цього приводу," - зазначив він.
За словами Цулега, використання цих активів може створити ілюзію, що Європі достатньо знайти гроші з іншого джерела, щоб вирішити фінансові проблеми України.
Замість цього, фахівець рекомендує створити стабільний механізм, який у підсумку включатиме спільні європейські позики.
На думку Цулега, російські активи можуть стати важливим елементом у відновленні України після війни, слугуючи засобом зменшення ризиків для іноземних інвесторів. Експерт зазначив, що для досягнення цього, ймовірно, не буде необхідності безпосередньо використовувати ці активи.
На думку фахівця, впровадження постійного механізму фінансування дало б можливість ЄС забезпечити стабільні фінансові вливання в Україну, уникнувши щорічних політично чутливих дискусій. Це особливо важливо з огляду на потенційні зміни в урядах європейських держав та їх позицію щодо підтримки України.
