Прокуратура в ролі бізнесу: НАБУ виявило злочинну схему, пов'язану з "канцлером" та його "керівником".
НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура представили результати операції "Карфаген", в рамках якої розслідується діяльність високопосадовця Офісу генерального прокурора, відомого під псевдонімом "канцлер". Він перетворив захист шахрайських кол-центрів на прибутковий бізнес, використовуючи державні структури як засіб для збагачення свого оточення.
Слідчі утримуються від прямого згадування імен, використовуючи конспіративні прізвиська, але створюють детальну картину подій: від призначення на посаду без конкурсу до нерухомості в Буковелі та зарплат у "конвертах". Проте, за інформацією Української правди, йдеться про чиновника Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, який виконує роль "канцлера", в той час як "шефом" може бути сам Руслан Кравченко, голова ОГП, який, за свідченнями журналістів, зник з поля зору після початку спецоперації від НАБУ та САП.
Центри обслуговування клієнтів: бізнес під маскою.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Микола Карась наводить аргументи, чому це питання слід розглядати не лише як звичну справу про корупцію, а також як проблему, що має міжнародне значення.
За словами Карася, в Україні існують мережі кол-центрів, які маскуються під банки, правоохоронні органи або інвестиційні консультанти, намагаючись обманом заволодіти коштами як українців, так і громадян Європейського Союзу. Вони переводять гроші на підконтрольні рахунки та криптогаманці. Прокурор підкреслює, що боротьба з цими шахрайськими схемами є важливою складовою євроінтеграційної програми, і європейські партнери неодноразово підкреслювали транскордонний характер цієї проблеми. Проте, додає він, деякі співробітники правоохоронних органів у певних випадках покривали діяльність цих мереж.
Хто такий "канцлер" і його команда
зображення: кадр з відеозапису НАБУ
Детектив НАБУ Галина Костюк описує структуру групи: на чолі - "канцлер", разом з ним працюють "муза" (близька йому особа), "камрад" (водій) і "флеш" (помічник), а також інші учасники.
Згідно з версією розслідування, "канцлер" не діяв у ізоляції, а діяв в інтересах свого вищого наставника, якого детектив іменує просто "шефом" — особою, що надала йому справжню владу та відчуття безкарності.
Призначення без проведення конкурсу
Ключовий момент, на якому наголошує Карась, - липень 2025 року, коли Верховна Рада ухвалила закон, що фактично підпорядковував НАБУ і САП генеральному прокурору.
Суспільний опір та тиск з боку європейських партнерів призвели до блокування цього рішення. Проте одна норма залишилася незмінною: можливість призначати прокурорів без обов'язкового конкурсного відбору. За словами Карася, саме цей механізм у серпні 2025 року дозволив призначити "канцлера" на керівну позицію в Офісі генерального прокурора, що дало змогу створити схему хабарів за прикриття кол-центрів та легалізацію фінансових потоків.
Як функціонувала "кришова" система
зображення: кадр з відеозапису НАБУ
За словами Карася, близькість до "шефа" і фактично безмежні повноваження в межах ОГП надали "канцлеру" можливість контролювати один із найбільш прибуткових кримінальних бізнесів в країні.
Слідство фіксує розмову двох осіб у службовому авто "канцлера", з якої видно: він зустрічався з людьми, оголошеними в міжнародний і національний розшук за кіберзлочини, а учасники групи намагалися взяти під контроль кримінальні провадження проти кол-центрів, щоб пришвидшувати розгром "чужих" і захищати "своїх". В одному з епізодів "канцлер" уточнює у помічника "Флеша", чи є названий кол-центр "їхнім" - а наступного дня за цією адресою вже проходять обшуки Офісу генпрокурора.
За словами прокурора, основною метою цих акцій було не стільки фактичне закриття кол-центрів, скільки, як висловився сам "канцлер", створення певного резонансу.
Костюк зазначає важливу деталь: наприкінці липня 2026 року, коли українські ЗМІ обговорювали можливе закриття всіх шахрайських кол-центрів через міжнародні скандали, "канцлеру" було важливо лише показати публіці активність прокуратури — і нічого більше.
Фінанси через обмінні пункти.
Прокурор САП пояснює структуру виплат: "канцлер" отримував частину доходів від роботи кол-центрів, фінансових установ і обмінних пунктів, багато з яких діяли незаконно, через що й відбувалася передача неправомірної вигоди.
Під час бесіди з близькою особою "канцлер", як зазначив прокурор, відкрито заявив, що найважливішим аспектом у цій ситуації є фінансовий результат.
Нерухомість у родини та міфи про фінанси з Росії.
зображення: кадр з відеозапису НАБУ
Детективи НАБУ проводять реконструкцію майнової схеми: рухоме та нерухоме майно, що належить "канцлеру", оформлювалося на родичів і знайомих. Активне накопичення коштів почалося ще в 2021 році, коли він працював у департаменті кіберполіції Національної поліції. У період 2023-2024 років займав посаду заступника голови Одеської обласної державної адміністрації, а з серпня 2025 року став заступником начальника департаменту в Офісі Генерального прокурора.
Родичів оформлювали як фізичних осіб-підприємців, аби створити ілюзію легального самостійного доходу. З часом до цієї схеми легалізації були залучені також і родичі "музи". Для батьків дружини вигадали окрему легенду — нібито фінанси вони привезли з Росії, де тривалий час мешкали.
Бізнес-мережа поширилася за межі України: під час одного з інтерв'ю "канцлер" зазначив, що оформив компанію на довірену особу в Сполучених Штатах. Серед активів, які розслідування виявило, є також апартаменти в престижному комплексі Буковеля.
Призначення кадрів по всій території країни.
Згідно з інформацією, наданою НАБУ, вплив "канцлера" не обмежувався лише кол-центрами. Він активно сприяв призначенню своїх довірених осіб на ключові посади в обласних прокуратурах, і деякі з них виявилися родичами або близькими знайомими самого "канцлера". Як зазначає слідство, така практика була звичною темою обговорень між ним та його оточенням. Детектив НАБУ Костюк підкреслює, що на певному етапі до кадрових рішень в Офісі генерального прокурора почали залучатися навіть члени сім'ї "канцлера", що, на думку слідства, призвело до абсурдної ситуації.
Впливати "канцлер" намагався й на інші державні структури. Слідство звертає увагу, що його "шеф" у минулому очолював Податкову службу України, і опосередкований вплив на це відомство зберігся навіть після звільнення шефа - зокрема через самого "канцлера" та призначеного за його сприяння заступника голови служби.
Повноваження, яких не було за посадою
Офіційно "канцлер" у ОГП виконував обов’язки лише у сфері міжнародного співробітництва.
Дослідження насправді свідчить про те, що його вплив охоплював значно більшу територію: він мав можливість звернутися з приватним запитом до керівника поліцейського підрозділу в Одеській області, аби той "вплинув" на боржника, а також використовувати свої зв'язки в прокуратурі для вирішення питань на користь своїх знайомих.
За версією НАБУ, авторитет "канцлера" дозволяв йому впливати навіть на розмір "конвертної" зарплати одного із заступників голови ДПС - людини, чиє призначення сам "канцлер" і пролобіював. У одній з розмов співрозмовник "канцлера", начальник ІТ-департаменту ОГП, зазначає, що й сам отримує доплату в конверті - 5 тисяч доларів від своєї керівниці.
Конспірологічні дії та службові поїздки під виглядом маскування.
зображення: кадр з відеозапису НАБУ
Прокурор САП зазначає: усвідомлюючи неправомірність своїх вчинків, "канцлер" вдавався до заходів конспірації, щоб приховати свої реальні фінансові статки. Розкішний відпочинок за кордоном він приховував під виглядом службових відряджень - за даними слідства, сам "канцлер" просив забронювати для себе комфортний номер у готелі, а для звітності вимагав також підібрати формально "бюджетний" варіант.
* Додамо, що в після публікації цих матеріалів, в Офісі генерального прокурора заявили, що щодо працівника відомства, який фігурує у розслідуванні НАБУ про можливе "кришування" шахрайських кол-центрів, вирішується питання про його звільнення. В ОГП наголосили, що використання посади чи службових можливостей для прикриття злочинної діяльності є неприпустимим, а всі обставини мають бути встановлені слідством. Водночас в ОГП поставили під сумнів законність та обсяг проведених НАБУ обшуків у службових приміщеннях керівництва прокуратури. У відомстві заявили, що детективи отримали доступ, зокрема, до матеріалів інших кримінальних проваджень, у тому числі щодо можливої діяльності працівників НАБУ та САП, і наголосили на необхідності перевірити, чи відповідали ці дії судовим дозволам.
