Паралельна банківська структура? Чому правоохоронні органи звернули увагу на незаконні валютні обмінники.
Після початку великої війни в Україні на ринку готівкової валюти виникла нова проблема: доларові банкноти старого та нового зразків почали продаватися за різними курсами. Ці курси значно відхилилися від офіційного, який Національний банк зафіксував 24 лютого 2022 року.
Найзначніші диспропорції на валютному ринку виникали через діяльність небанківських обмінників. В результаті, регулятор ухвалив рішення заборонити цим пунктам публікувати курси валют на інформаційних табло, аби уникнути підбурювання спекулятивного попиту на готівкові долари та євро.
Національний банк вживав заходів щодо найменш слухняних компаній, накладаючи на них штрафи та навіть позбавляючи ліцензій. Хоча, в результаті переходу до "керованого плавання" офіційного курсу, різниця між ним і готівковими валютними курсами зменшилася, парадокс наявності різної вартості "синіх" та "білих" доларів все ще спостерігається в деяких обмінниках.
Можливо, безстрашність деяких пунктів перед потенційними санкціями пов'язана з тим, що вони працюють нелегально. Отже, Нацбанк не може налякати їх найбільш жорстким покаранням - позбавленням ліцензії, адже її просто немає.
На початку жовтня Бюро економічної безпеки (БЕБ) разом з Офісом генерального прокурора (ОГП) провели обшуки в одній з мереж нелегальних обмінних пунктів, під час яких було вилучено рекордну суму готівки – 630 млн грн. Як повідомили джерела в правоохоронних органах, ці слідчі дії стосувалися компанії "КИТ Group".
Правоохоронці поки що не висунули офіційних звинувачень, тому не коментують діяльність мережі незаконних пунктів. Однак не під запис вони називають обороти таких структур "паралельною банківською системою". Що відомо про обшуки в "КИТ Group" та чим тіньова фінансова система загрожує економіці?
Полювання на "гігантів"
"Вилучено рекордні понад 630 мільйонів гривень готівки. Це стало наслідком обшуків у рамках розслідування великої мережі нелегальних обмінників. Бюро економічної безпеки у співпраці з Офісом генерального прокурора виявило цю мережу, яка діяла в тіні протягом багатьох років. Щорічно через неї проходили десятки мільярдів гривень", - зазначив керівник БЕБ Олександр Цивінський.
Правоохоронні органи здійснили приблизно 30 обшуків, під час яких було confiscовано комп'ютерну техніку, мобільні телефони, різноманітні документи та готівку. Серед вилучених фінансових коштів виявилися також російські рублі, які заборонено використовувати в Україні з початку великої війни.
Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, мережа обмінників, що діяла під брендом "КИТ Group", нібито займалася відмиванням грошей і сприяла ухиленню від сплати податків. Правоохоронці стверджують, що самі обмінні пункти також не виконували своїх податкових зобов'язань, оскільки кошти клієнтів не відображалися у їхній фінансовій та податковій звітності.
Більше того, ці пункти обміну функціонували без необхідних дозволів і ліцензій Національного банку. За кілька місяців до проведення спецоперації НБУ анулював ліцензію у компанії "ФК Ліберті Фінанс", що раніше володіла брендом "КИТ Group".
Цьому рішенню передувала перевірка Нацбанку у 2025 році. Увагу регулятора привернули рекламні матеріали "КИТ Group". У них йшлося про надання послуг, на які фірма не мала ліцензій, зокрема, на переказ коштів без відкриття рахунку.
Під час перевірки працівники НБУ переказали гроші з одного міста в інше, скориставшись допомогою бота в телеграмі та обмінних пунктів у двох містах. Як зауважують працівники НБУ, адреси відділень "КИТ Group", через які потрібно було вносити та отримувати гроші, збігалися з адресами "Ліберті фінансу".
"Підтримка клієнтів, які звертаються через онлайн-сервіси "КИТ Group" для отримання фінансових послуг з переказу коштів без необхідності відкриття рахунку в касах зареєстрованих пунктів обміну валют ТОВ "ФК "Ліберті фінанс", вказує на спільну діяльність у проведенні платіжних операцій між особами, які пропонують свої послуги через ці інтернет-сервіси та ТОВ "ФК "Ліберті фінанс". Це стосується, зокрема, здійснення операцій між користувачами", - зазначено у рішенні НБУ.
Таке уточнення важливе, оскільки власник "Ліберті фінансу" Антон Ткаченко в поясненнях Нацбанку фактично відхрестився від "КИТ Group". За його словами, працівники регулятора не довели, що анонімні телеграм-канали та інтернет-ресурси "КИТ Group", які використовувалися під час безліцензійного переказу коштів, якимось чином пов'язані з "Ліберті фінансом".
Ткаченко продав право на торговельну марку "КИТ Group" невдовзі після перевірки Нацбанку, а право на ТМ "КИТ" - кількома місяцями раніше. У поясненнях регулятору він зазначав, що, мовляв, сторонні особи почали незаконно використовувати ці торговельні марки, через що він навіть звертався до поліції.
Проте такі пояснення не задовольнили регулятора, який визнав репутацію Ткаченка небездоганною, а потім відкликав ліцензію в "Ліберті фінансу". Утім, це рішення не зупинило роботу обмінних пунктів, які працювали під вивіскою "КИТ Group", аж до проведення спецоперації та обшуків правоохоронців.
Ба більше, журналіст ЕП став свідком того, як принаймні одне з відділень "китів" працювало після слідчих дій. Активними залишаються і соцмережі компанії.
"КИТ Group" останнім часом активно займався медійною діяльністю та просуванням своїх послуг, що є досить нетиповим для сектору небанківського валютного обміну. Компанія розробила аналітичні матеріали для редакцій економічних видань, які розсилала як інформаційні бюлетені. Варто зазначити, що деякі з цих матеріалів продовжували публікуватися навіть після відкликання ліцензії у "Ліберті фінанс".
На своїх веб-ресурсах, у телеграм-каналах та ботах "КИТ" презентує послуги обміну валют та грошових переказів. Згідно з інформацією, ці фінансові сервіси нібито надають партнери "КИТ Group", проте деталі про ці компанії та їх ліцензійний статус не зазначені. Крім того, адреси їхніх відділень співпадають з адресами відділень "Ліберті фінансу".
ЕП звернулася до "КИТ Group" по коментар. Передусім редакція намагалася з'ясувати, чи пов'язана компанія з "Ліберті фінансом", дізнатися назву юрособи, за якою стоїть "КИТ Group", та імʼя її кінцевого бенефіціарного власника.
Багато запитань залишилися без відповіді, проте вони зазначили, що не є фінансовою організацією, не володіють ліцензією на валютний обмін і лише "допомагають клієнтам порівнювати ринкові пропозиції та шукати постачальників відповідних послуг".
У повідомленнях правоохоронних органів щодо операцій в обмінниках та конфіскації 630 млн грн не згадується "КИТ Group". Проте, представники компанії не заперечують, що обшуки дійсно проводилися у їхніх офісах.
"Витягнуті фінансові ресурси є власністю партнерів фірми, а не самої "КИТ Group". Представники компанії стверджують, що ці кошти мають законне походження і повідомляють, що їхня юридична команда готує відповідні документи, які підтверджують право власності та джерела походження, для подачі у відповідності до встановлених законодавством процедур", - зазначено у заяві пресслужби.
Альтернативна банківська система
"КИТ Group" є лише однією з численних мереж нелегальних обмінних пунктів, які продовжують функціонувати на вулицях міст. Декотрі з цих пунктів намагаються прикритися під виглядом легальних установ, навіть виставляючи у своїх офісах "витяги з реєстру ліцензіатів". Однак часто ці документи виявляються або недійсними, або абсолютно підробленими.
Переконатися в легальності валютного обмінника можна через офіційний сайт Національного банку. Однак при виборі обмінного пункту більшість клієнтів не зосереджуються на цьому аспекті. Зазвичай їх більше цікавлять зручність місця розташування та вигідний курс, який пропонує заклад.
У Нацбанку не під запис пояснюють, що обмін валют без ліцензії - це лише вершина айсберга. Часто незаконні обмінні пункти підміняють собою традиційну фінансову інфраструктуру, обслуговуючи роботу тіньової економіки.
Свою позицію висловлюють представники правоохоронних органів у бесіді з ЕП. Вони зазначають, що обсяги діяльності нелегальних обмінних пунктів настільки великі, що ці структури фактично стали альтернативною банківською системою. Вони не лише виконують функції зі здійснення грошових переказів, а й сприяють легалізації коштів та їх виведенню за межі країни.
Тіньові пункти опинилися на перетині двох стовпів тіньової економіки: готівки та криптовалюти, передусім стейблкоїнів (криптовалюта, вартість якої прив'язана до фіатної валюти, зазвичай доларів, наприклад, USDT). Це робить їх незамінним елементом численних схем з ухилення від оподаткування та відмивання грошей.
Як це функціонує? Підприємець, що сплачує ПДВ, реалізує товари за готівку. Документи на ці товари, що дають можливість отримати податковий кредит, він може передати іншим підприємствам, які також сплачують ПДВ, що дозволяє їм зменшити свої податкові зобов'язання. Проте, пересилати отриману готівку на значні відстані є незручно та ризиковано.
Тіньові обмінні пункти допомагають переказувати готівку в обхід банківської системи. Вони не запитують у власника коштів про джерела їх походження, навіть якщо йдеться про мільйони гривень. За допомогою таких пунктів тіньовий бізнес може конвертувати незаконну готівку в стейблкоїни, щоб вивести їх за кордон ("КИТ Group" теж пропонує такі послуги, як і послуги з легалізації коштів у ЄС).
Наскільки великим може бути обсяг тіньових операцій через незаконні обмінні пункти - невідомо. Напередодні МВФ опублікував дослідження, яке містить частину відповіді на це запитання. Фонд намагався оцінити обсяги стейблкоїнів, якими володіють мешканці різних країн. Це приблизні оцінки, адже блокчейн не дозволяє точно встановити, резиденту якої країни належить криптовалюта.
Згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду, у 2025 році українці володітимуть 8,6 мільярда доларів у стейблкоїнах. Це один із найвищих показників у світі в співвідношенні до валового внутрішнього продукту, що становить 4,1%. Лише венесуельці мають вищий показник — 5,6%, оскільки в їхній країні спостерігається гіперінфляція.
У 2025 році обсяги операцій зі стейблкоїнами в Україні досягли 58% від валового внутрішнього продукту, що перевищує 100 мільярдів доларів, за оцінками фонду. Ці транзакції не регулюються державою, що може призводити не лише до зниження податкових надходжень, а й до можливого фінансування незаконної діяльності, обходячи процедури фінансового контролю.
Незважаючи на існуючі ризики, криптообмінники продовжують функціонувати навіть у самому серці Києва, залишаючись непоміченими правоохоронними органами. Комісія за їхні послуги коливається від 15 до понад 50 доларів. Таким чином, ці пункти є зручним варіантом для конвертації великих сум готівки. Чи виникають там питання щодо походження коштів – це залишаємо без відповіді.
Як заповнити прогалини
БЕБ стверджує, що операція щодо "КИТ Group" є лише першим кроком, і висловлює припущення, що незаконні заклади можуть функціонувати завдяки підтримці з боку інших правоохоронних органів.
Як держава допустила виникнення "паралельного фінансового ринку" без оподаткування та фінансового моніторингу просто під своїм носом? В БЕБ вважають, що це сталося через необдумані кроки в напрямку дерегуляції, які фактично усунули відповідальність за фіктивну підприємницьку діяльність і діяльність без ліцензії.
Колись існувала стаття, яка передбачала покарання за це. У 2009 році до неї додали відповідальність за надання фінансових послуг без ліцензії, але у 2011 році це положення було скасоване. Аргументували це тим, що кримінальні переслідування заважають розвитку бізнесу. Частково я розумію цю логіку. Засуджувати за діяльність без реєстрації дійсно є зручним способом тиску на підприємців. Повернення до такої практики не є доцільним.
Проте ми позбулися засобу, який життєво необхідний у сфері фінансів. Коли особа займається незаконними фінансовими операціями, здебільшого це пов'язано з чужими коштами та відмиванням грошей. Тепер, щоб розпочати розслідування, нам потрібно доводити наявність інших правопорушень," - зазначає Цивінський.
Він наводить приклади країн, де за безліцензійну фінансову діяльність передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, у Німеччині за надання банківських або платіжних послуг без ліцензії позбавляють волі терміном до пʼяти років, у Польщі - до року, у Франції - до трьох років. "За нелегальні фінансові послуги там передбачена реальна кримінальна відповідальність, подекуди навіть за звичайний обмін валют без реєстрації", - додає Цивінський.
Незаконні обмінники продовжують успішно функціонувати в умовах відсутності чітких правил на ринку криптовалют. Законопроєкт, покликаний встановити механізм оподаткування подібних транзакцій та запровадити державний контроль у цій сфері, вже кілька років перебуває на стадії "активного обговорення" у фінансовому комітеті Верховної Ради.
Прийняття цього рішення стало важливим етапом у співпраці між Україною та Європейським Союзом, а також однією з умов для вступу до цього блоку. Чи спонукатиме це депутатів прийняти відповідний закон? Або ж деяким із них може бути вигідніше залишити все, як є, в умовах тіньової фінансової системи, де походження великих сум готівки не підлягає розслідуванню?
