Кризова ситуація в Червоному морі може суттєво негативно вплинути на економіку Єгипту.
Конфлікти з Іраном і напади хуситських бойовиків на торгові судна в Червоному морі можуть призвести до вагомих економічних та геополітичних наслідків для Єгипту. Хоча Каїр намагається використовувати дипломатичні засоби, його можливості впливу залишаються досить обмеженими.
Суецький канал має довжину 193 кілометри. Завдяки цьому штучному морському шляху кораблям на шляху між Середземним і Червоним морем не потрібно обпливати всю Африку через мис Доброї надії - маршрут довжиною близько 10700 кілометрів. З моменту його відкриття 1869 року канал належить до найважливіших торговельних шляхів у світі.
Однак з того часу, як підтримувані Іраном хусити з Ємену почали атаки на міжнародні вантажні судна в Червоному морі, багато судновласників уникають цього маршруту. Наприкінці 2023 року напади хуситів на торговельні та військові кораблі у відповідь на конфлікт у Секторі Гази призвели до серйозної кризи. Наразі, на фоні війни між США та Ізраїлем проти Ірану, ситуація, здається, повторюється. У середу, 5 серпня, представник бойовиків заявив про "успішну" ракетну атаку на саудівський нафтовий танкер поблизу міста Янбу-ель-Бахр на узбережжі Саудівської Аравії. Це вже восьмий випадок, коли хусити націлюються на саудівські танкери з липня, коли вони оголосили про морську блокаду, спрямовану проти Саудівської Аравії.
Небезпека повного перекриття доступу до Індійського океану.
Хоч ці атаки прямо не зачіпають Суецький канал, який контролює Єгипет, аби пройти Червоне море і потрапити далі в Індійський океан, кораблям потрібно пройти через Баб-ель-Мандебську протоку. Узбережжя протоки з боку Аравійського півострова якраз і контролюють хусити. Тож багато хто побоюється, що їхні посилені атаки на кораблі призведуть до де-факто закриття цього водного шляху.
Для Єгипту це може стати причиною значних фінансових втрат, оскільки доходи від експлуатації Суецького каналу складають важливу частину бюджету країни. Згідно з інформацією агенції Reuters, президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі повідомив, що вже у 2024 році ці надходження зменшилися на сім мільярдів доларів. Відзначається, що щомісячні збитки можуть сягати до 800 мільйонів євро. Економічні наслідки цього явища поширюються далеко за межі судноплавства.
"В економічному плані Єгипет перебуває в дуже амбівалентному становищі", - каже в розмові з DW Штефан Лукас (Stefan Lukas), засновник і директор аналітичного центру Middle East Minds. На перший погляд, у фіскальному 2025/2026 році доходи від використання Суецького каналу знову зросли, адже Саудівська Аравія через війну в Ірані почала перекачувати більше нафти трубопроводами з Перської затоки і відправляти її далі Червоним морем. Але якщо хусити дійсно повністю перекриють Баб-ель-Мандебську протоку, все це може зійти нанівець. І все це - в той час, коли зростання цін на енергоносії та реформістський курс Міжнародного валютного фонду (МВФ) і без того боляче б'ють по фінансових можливостях Каїра.
Єгипет перебуває під значним економічним тиском.
Зростання цін на енергоносії стало причиною підвищення вартості імпорту та загострення інфляційних процесів. Проблеми з безпекою в Червоному морі, а також можливі затримки в проходженні через Баб-ель-Мандебську протоку ставлять під загрозу надходження від експлуатації Суецького каналу, зазначає Ганна Вос, експертка з Близького Сходу німецького Фонду Фрідріха Еберта. Вона також підкреслює, що будь-яка ескалація конфлікту в регіоні негативно вплине на туристичний сектор, зменшить приток інвестицій до країни та ослабить національну валюту – єгипетський фунт.
Наскільки серйозними наслідки ескалації є вже зараз, ілюструють інші цифри. За даними інформагенції Associated Press, доходи від користування Суецьким каналом знизилися з 10,25 мільярдів доларів у 2023 році до близько чотирьох мільярдів у 2024-му. Водночас кількість проходів суден за цей період впала з понад 26 тисяч до дещо більше 13 тисяч. Багато судновласників вирішують відправляти судна довгим шляхом навколо Африки.
Суперечлива економічна структура Єгипту
Сучасний конфлікт з Іраном впливає на Єгипет більше в економічному аспекті, ніж у військовому, зазначають експерти Фонду Фрідріха Еберта. Вони підкреслюють, що, незважаючи на те, що єгипетська економіка почала відновлюватися після кризи наприкінці 2023 року, ряд негативних факторів, таких як відтік іноземних інвестицій, підвищення цін на енергоресурси, зменшення кількості туристів і падіння доходів від Суецького каналу, можуть завадити цим позитивним тенденціям. Крім того, на думку фахівців, уряд ще не вжив жодних суттєвих заходів для економічних реформ.
Аналітики Центру Середнього Сходу імені Карнегі (The Malcolm H. Kerr Carnegie Middle East Center) вказують на економічну модель Єгипту, пояснюючи, чому країна навряд чи здатна власними силами компенсувати втрати для економіки. Експерти зазначають, що уряд робить основну ставку на великі держані проєкти та активи, що перебувають під контролем військових. Натомість продуктивні інвестиції та зростання приватного сектору відіграють другорядну роль, кажуть в центрі. Наслідком цього, за словами експертів, є залежність економіки від закордонних кредитів та інвестицій. Тож нових джерел доходів, які могли б компенсувати зниження надходжень від Суецького каналу, поки що не видно, пояснюють аналітики.
Єгипет зацікавлений у швидкій деескалації
Ганна Фос з Фонду Фрідріха Еберта відзначає, що "Єгипет прагне до швидкої деескалації". За її словами, Каїр підтримує посередницькі ініціативи між Іраном, США та Ізраїлем, хоча робить це менш помітно, ніж Катар чи Оман. У той же час, уряд намагається зміцнити свої зв'язки зі США, Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами, водночас намагаючись уникнути відкритого конфлікту з Іраном.
Аналітичний центр Chatham House називає таку політику послідовним менеджментом ризиків. Там зазначають, що мета Єгипту не полягає в тому, аби вирішити регіональний конфлікт за владу, а якомога мінімізувати економічну шкоду для власної країни. А тому Каїр, мовляв, робить ставку на контакти з усіма сторонами конфлікту та намагається досягти безпеки судноплавства у Червоному морі.
"Режим Ас-Сісі знову грає на два фронти," - зазначає Штефан Лукас в інтерв'ю DW. За його словами, на міжнародній арені Єгипет демонструє підтримку Саудівської Аравії, засуджує загрози з боку хуситів та посилює охорону Суецького каналу. Водночас, за лаштунками, Каїр намагається налагодити дипломатичні відносини з Тегераном, не виступаючи відкрито проти Ірану. Експерт вважає, що це пов'язано з фінансовою залежністю Єгипту від країн Перської затоки, а також з побоюваннями, що Суецький канал може стати ціллю для атак.
Всі, кому не байдужа стабільність.
"Усі сусіди прагнуть до стабілізації регіональної ситуації, оскільки тривала криза може обернутися для них серйозними наслідками", - зазначає Ганна Фос у розмові з DW. Це і є основна проблема для Єгипту. Для Каїра питання зовнішньої політики вже давно стало більш складним. Будь-яке загострення в Червоному морі загрожує зменшенням надходжень валюти, що є критично важливими для країни. Водночас, зменшення напруги відкриває нові можливості для економічного відновлення Єгипту. Тому країна намагається зайняти роль посередника, виступаючи надійним партнером для держав Перської затоки та каналом для зв'язку з Тегераном.
Утім, особливо вплинути на розвиток конфлікту єгипетський уряд не може. "Вирішальним буде питання, чи залишиться блокада (Баб-ель-Мандебської протоки) символічною, або ж дійсно стане реальною", - каже Штефан Лукас. Питання довгострокової деескалації вирішуватиметься, зрештою, не в Каїрі, а у Вашингтоні, Тегарані, а також у самих хуситів.
