Хто в Україні був засуджений за корупційні злочини? Підсумки діяльності Вищого антикорупційного суду за сім років.
Нещодавні розкриття Національного антикорупційного бюро щодо корупції на найвищих рівнях влади вражають своєю масштабністю. Це не лише свідчить про безсоромність причетних осіб та їхню відстороненість від реальних умов, що панують у країні під час війни, але й відображає діалоги між ними, які вже стали крилатими висловлюваннями.
Новим етапом у цій справі стали розслідування під назвою "Феміда" та "Форест Гамп". Ірина Мудра, колишня заступниця керівника Офісу президента, яка тепер є підозрюваною в НАБУ, коментує ситуацію щодо керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, висловлюючи занепокоєння: "Він намагатиметься залишитися на другий термін, і на 7 років укріпити свої позиції, а це призведе до великих проблем для всіх нас".
Про НАБУ своїми роздумами ділився не раз фігурант розслідувань цього бюро, колишній нардеп і забудовник Максим Микитась, який застерігав: "Якщо ти потрапляєш під увагу НАБУ, тут вже немає жодних варіантів".
Однак під час розгляду апеляцій на запобіжний захід Мудрій 2 вересня, ми стали свідками деяких інших обговорень стосовно певних суддів ВАКС.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Микола Глотов озвучив фрагменти бесід, які можуть вказувати на дружні зв’язки певних суддів із Мудрою, ймовірний вплив на вибори голови ВАКС, а також на "витік" справи Микитася, яка перебуває на розгляді антикорупційного суду.
Микитась і Мудра розглядали, з ким із членів суддівського корпусу доцільно провести бесіду щодо конкурсу на посаду голови суду, намагаючись визначити, кого можна переконати, а кого краще не чіпати. Наприклад, вони обговорювали можливість зустрічі Мудрої з суддею апеляційної інстанції ВАКС Олександром Семенниковим за чашкою кави. Крім того, Микитась рекомендував зв'язатися з "Круком", ймовірно, маючи на увазі суддю ВАКС Євгена Крука. Під час подальшого засідання Ірина Мудра підтвердила, що дійсно зустрічалася з Семенниковим, однак зазначила, що це не свідчить про її вплив на суддів ВАКС.
Ці новини з'явилися за три дні до святкування 7-річчя Вищого антикорупційного суду. Це викликає занепокоєння, хоча й не є несподіваним. Суд розпочав розгляд справ проти провідних політиків в Україні, і момент, коли Офіс Президента почне впливати на суддів, був лише питанням часу.
Незважаючи на це, у березні цього року на виборах голови Вищого антикорупційного суду перемогу здобув суддя Ігор Строгий, а його заступником призначили Дмитра Михайленка. За чутками, Микитась і Мудра були не в захваті від ідеї призначення Михайленка на цю посаду.
Жоден вплив Ірини Мудрої або Максима Микитася зрештою не доведений і не виглядає так, що їм вдалось чогось досягти. Інституція проходить своє випробування на міцність, і за ці 7 років суд є за що критикувати, але є і чим пишатись.
ВАКС проаналізував не один випадок корупції серед високопосадовців, і чимало з обвинувачених отримали вироки та опинилися за ґратами. Проте існує безліч випадків затягування розгляду справ, коли строки давності спливають, а також приймаються сумнівні рішення.
Сьогодні в Україні справжні тюремні вироки для суддів, колишніх і теперішніх народних депутатів, а також високопосадовців через корупцію стали новим стандартом реальності.
Протягом семи років діяльності ВАКС було винесено 431 вирок стосовно 601 особи, серед яких 33 вироки визнано виправдальними, а 398 - обвинувальними, з яких 211 були ухвалені на основі угод.
Серед осіб, які отримали вирок, виявилися судді, прокурори, керівники державних підприємств, члени уряду, а також як колишні, так і діючі народні депутати. Вперше в історії реальний термін позбавлення волі отримав діючий народний депутат (Анатолій Гунько).
Реальні терміни увʼязнення отримують не лише фігуранти масштабних схем, а й посадовці та топменеджери держпідприємств. Серед них, наприклад: експосадовець Генпрокуратури Дмитро Сус (7 років за ґратами); екснардеп Руслан Сольвар (3 роки увʼязнення); ексдиректор Інституту НААН Орест Фурдичко (8 років тюрми).
До слова, ВАКС розглядає не лише кримінальні справи, а й кейси про цивільну конфіскацію. Це інструмент, завдяки якому держава може швидко конфісковувати нерухомість, машини та інше коштовне майно, походження якого чиновник не може довести.
Загалом ВАКС конфіскував необґрунтовані активи у 48 посадовців на загальну суму майже 230 млн грн.
Проте куди промовистішими будуть реальні кейси, а не проста статистика. Отже, ділимося найважливішими справами- кого в Україні вже посадили за корупцію.
1. Колишній очільник фіскальної служби Роман Насіров може опинитися за ґратами на строк до 6 років.
"Газова справа", в контексті якої Насіров отримав підозру, є одним з перших розслідувань та арештів, здійснених НАБУ. Цей випадок має велике значення для функціонування бюро та антикорупційної системи загалом, адже досягнення позитивного результату в ньому було вкрай важливим.
Справу Романа Насірова в антикорупційному суді почали розглядати з моменту його відкриття в жовтні 2019 року. Однак підозра від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) була висунута Насірову ще у 2017 році. На той час справу розглядали в Шевченківському районному суді Києва, де, як і слід було очікувати, за майже два роки процесу не вдалося досягти суттєвих результатів.
Насірова підозрювали у зловживанні службовим становищем. Він протягом двох років надавав незаконні розстрочення зі сплати податків фірмам, пов'язаним з екснардепом-втікачем Олександром Онищенком. Збитки державі склали понад 2 млрд грн.
Термін давності у справі спливав наприкінці квітня 2026 року. Тому після вироку першої інстанції 31 жовтня 2025 року існували всі ризики, що судді апеляції не встигнуть розглянути справу.
2 квітня 2026 року, після тривалого майже семирічного розгляду справи, Апеляційний суд Вищого антикорупційного суду ухвалив остаточний вирок стосовно колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Він отримав шість років ув'язнення та зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 11 мільйонів гривень.
Тож, попри великий обсяг матеріалів справи - понад 200 томів, - різного роду зловживання адвокатів Насірова та повторний перегляд справи у першій інстанції, Насірова все ж "встигли" відправити за ґрати.
2. Депутат від партії "Слуга народу" Анатолій Гунько може опинитися за решіткою на термін до 4 років.
У серпні 2023 року НАБУ та САП затримали народного депутата від фракції "Слуга народу" Анатолія Гунька разом зі спільниками на отриманні 85 тис. доларів хабаря. Гунько пообіцяв підприємцю віддати в користування 1700 гектарів державної землі. За це від бізнесмена вимагали 221 тис. доларів. Гроші мали піти на "владнання всіх питань" із поліцією, місцевою владою та Національною академією аграрних наук (НААН), якій належала земля.
Насправді Гунько обманював бізнесмена з наміром привласнити кошти. Сам депутат не спростовував свою шахрайську діяльність під час судового процесу, проте стверджував, що це є провокацією з боку представників правоохоронних органів.
У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Анатолія Гунька винним у підбурюванні до хабарництва та шахрайських діях, призначивши йому 7 років ув'язнення з конфіскацією майна. Однак, через майже рік, у лютому 2026 року, апеляційний суд переглянув цю справу. Дії народного депутата були перекваліфіковані на зловживання впливом, а термін покарання зменшено до 4 років позбавлення волі.
Депутата Верховної Ради Анатолія Гунька було затримано 9 лютого 2026 року одразу в судовій залі після оголошення рішення суду.
За кілька днів до вироку апеляції НАБУ та САП повідомили Гуньку про нову підозру. За версією слідства, нардеп організував незаконне привласнення та вивезення врожаю з державних підприємств у структурі НААН на близько 30 млн грн.
Іронічно, що Гунько у Верховній Раді очолював Тимчасову слідчу комісію з розслідування фактів корупції на підприємствах НААН. Не боровся з корупцією, а очолив її - все за заповідями Микитася.
3. Суддя, що отримував хабарі, Микола Чаус. Йому загрожує ув'язнення терміном 8 років і 6 місяців.
Історія з хабарем, пов'язана з колишнім суддею Дніпровського районного суду Києва Миколою Чаусом, стала справжньою шпигунською саги, за якою уважно стежила вся нація.
У 2016 році НАБУ викрило суддю Чауса на одержанні 150 тис. доларів хабаря за ухвалення потрібного вироку. Суддя розглядав справу пенсіонерки Світлани Сасевич про незаконне зберігання та реалізацію димедролу.
Спочатку суспільство вразив спосіб зберігання хабаря - в банках. Гроші Чаус розклав у дві банки: одну закопав на своїй ділянці, а іншу - сховав у машині.
Наступною резонансною подією у цій справі стала втеча судді Чауса до Молдови. Поки Верховна Рада розглядала питання про надання дозволу на його арешт (до вересня 2016 року такий процес проходив через суддівську недоторканість, а тепер рішення приймає Вища рада правосуддя), суддя таємно залишив Україну і перетнув кордон з Молдовою, де подав заяву на політичний притулок.
Протягом майже п'яти років суддя перебував у розшуку, а в квітні 2021 року з'явилися повідомлення про його нібито викрадення невідомими особами в Кишиневі. Сам Чаус згодом заявив, що до його захоплення та утримання могли бути причетні українські спецслужби.
Повернення Чауса в Україну стало справжньою сенсацією. У липні 2021 року він раптово з'явився в селі Мазурівка, що на Вінниччині. У цей момент співробітники Служби безпеки України затримали його, однак відмовилися передати підозрюваного детективам НАБУ.
Врешті-решт, екссуддю затримали, і розгляд справи про корупцію знову розпочався. У червні 2023 року, після майже двох років, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав суддю винним у спробі отримання хабаря в розмірі 100 тисяч доларів, тоді як отримані 150 тисяч доларів були визнані провокацією. Суд першої інстанції ухвалив вирок, призначивши Чаусу 10 років позбавлення волі з конфіскацією його майна.
Після цього рішення ми писали, що оцінка ВАКСу дій викривача як провокації неоднозначна. Апеляційна палата ВАКС згодом не погодилася із рішенням першої інстанції щодо провокації.
Отже, 3 квітня 2025 року суд ухвалив новий вирок для судді Чауса, призначивши йому покарання у вигляді 8,5 років позбавлення волі.
4. Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв. Може отримати ув'язнення на термін до 5 років.
Список вироків, що призвели до ув’язнення обвинуваченого, можна продовжувати без кінця. Однак в останні роки спостерігається зростання кількості вироків, які ухвалюються на основі угод про визнання провини.
Незважаючи на поширене переконання, що ця угода надає можливість обвинуваченим просто уникнути покарання, насправді вона є дієвим інструментом, що вдосконалює судовий процес і сприяє розслідуванню, зокрема, дозволяючи притягувати до відповідальності більш значних злочинців.
Яскравим свідченням роботи цього механізму є справа з колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, якого визнали винним у отриманні хабаря в розмірі 1,8 мільйона доларів.
Сумарний обсяг хабарів досяг 2,7 мільйона доларів. 15 травня 2023 року Князєва затримали за отримання 450 тисяч доларів, а вже на наступний день йому було пред'явлено підозру.
За майже 3 млн доларів судді Верховного Суду мали ухвалити потрібне рішення в інтересах компанії "Ferrexpo AG" олігарха Костянтина Жеваго. Князєв діяв спільно з адвокатом Олегом Горецьким і нотаріусом Кирилом Горбуровим.
8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду зі слідством. Згідно з цією угодою, Князєв був засуджений до п'яти років ув'язнення, а також у нього були конфісковані 1,4 мільйона доларів, квартира і будинок.
Адвокат Горецький також отримав підозру від НАБУ та САП. Він був пособником у передачі хабаря Князєву. Горецький ще у 2023 році вирішив співпрацювати із НАБУ та САП. За умовами угоди, яку ВАКС визнав ще у жовтні 2023 року, Горецький також отримав 5 років умовно.
Проте, не менш значущою в угодах про визнання провини є секція, що стосується надання свідчень. Як Горецький, так і Князєв були зобов'язані надати свої свідчення.
Після укладення угоди з Всеволодом Князєвим Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про підозру ще чотирьом суддям Верховного Суду. Без свідчень Князєва, ймовірно, цього б не відбулося. Крім того, після угоди з Горецьким антикорупційні органи висунули підозру олігарху Костянтину Жеваго.
Отже, ми спостерігали не лише арешт високопрофесійного корупціонера, а й суттєві переваги угод про визнання провини. Це забезпечує суду можливість уникнути витрат часу і ресурсів на тривалі слухання справ, а правоохоронним органам - здобувати свідчення для розкриття інших злочинних діянь.
Лише протягом 2025-2026 років завдяки угодам про визнання винуватості правоохоронцям вдалося викрити близько 297 осіб.
Чому не всіх вдається посадити, а розгляд справ затягується?
Попри реальні результати - в багатьох гучних справах вироків від ВАКС доводиться чекати роками.
Наприклад, суспільство досі не стало свідком вироків у справах колишнього нардепа Миколи Мартиненка, нардепа Олександра Юрченка, суддів ОАСК, а також у численних справах екснардепа Максима Микитася.
Одна з недавніх справ, що стосується хабара меру Дніпра Борису Філатову, до речі, вже наближається до завершення. Однак з квітня відбулося лише два судових засідання.
Чому у цих справах немає остаточних рішень? Основними факторами є як недосконалість законодавства, що дає змогу затягувати процеси, так і бездіяльність деяких суддів ВАКС.
Таким чином, Верховна Рада протягом майже дев'яти років не скасувала "правки Лозового", що надають можливість закривати справи про корупцію, навіть якщо прокурор подав справу до суду всього лише на один день пізніше закінчення строку досудового розслідування. В даний час під загрозою закриття знаходяться 86 кримінальних проваджень.
Ще однією важливою нерозвʼязаною проблемою є зловживання з боку адвокатів і підозрюваних. Наприклад, адвокати або обвинувачені нерідко ігнорують виклики до суду, що призводить до необхідності відкладати слухання. Крім того, під час розгляду справи обвинувачені можуть змінювати своїх адвокатів на нових, що також уповільнює процес, адже новий захисник потребує часу для ознайомлення з матеріалами справи. Більше того, часто подаються безпідставні клопотання про відвід суддів, які повторюються з однакових причин.
Серед інших проблем - сплив строків давності у справах. Тобто, судді часом не встигають розглянути справу за той строк, який визначив їм закон. Таким чином, суд змушений закривати справи щодо підозрюваних у корупції, а останні - просто уникають відповідальності.
Таким чином, велика кількість підозрюваних вже змогла уникнути покарання у справі Роттердам+, що оцінюється в 40 млрд грн.
Іншим прикладом є справа народного депутата Сергія Кузьміних, який підозрюється в отриманні хабаря в розмірі 558 тисяч гривень. Строки давності в цій справі сплинуть у січні 2026 року, але на даний момент суд досі не вийшов за межі етапу вивчення доказів. Затримка в розгляді справи викликана діями адвокатів підозрюваного та його власними вчинками. Зокрема, як адвокати, так і сам Кузьміних часто не з’являються на судових засіданнях.
Деякі з цих проблем могли б бути частково вирішені завдяки законопроєктам №15333 та №15354. Однак Верховна Рада не проявляє активності в їх розгляді, особливо враховуючи, що Вищий антикорупційний суд розглядає справи стосовно більше ніж 30 депутатів.
Не варто виключати й можливий тиск на суддів ВАКС зі сторони найвищих щаблів влади. Адже після нещодавніх гучних спецоперацій НАБУ і САП на розгляд ВАКС потрапляють кейси, прямо повʼязані з Офісом президента.
Це спеціальні операції під назвами "Мідас", "Династія", "Форест Гамп" і "Феміда".
Саме тому суспільству критично важливо зберігати пильність і уважно стежити за кожним судовим кроком.
Роман Вербовський, правознавець Центру боротьби з корупцією.
