Економічний огляд: мільярдні витрати на ППО, тиск на гривню та коливання цін на зерно.
Святковий тиждень приносить позитивні новини щодо підтримки наших оборонних можливостей з боку партнерів, проте викликає занепокоєння коливаннями цін на валютному та зерновому ринках.
ВЕЛИЧЕЗНИЙ ЗАХИСНИЙ ПАКЕТ З ЄВРОПИ
До святкування Дня Незалежності України у 2026 році міжнародні союзники розробили значні оборонні програми, зосередивши увагу на зміцненні системи протиповітряної оборони (ППО) та підготовці до зимового періоду.
Найзначніший консолідований внесок надійшов від Європейського Союзу, супроводжуючи нові двосторонні угоди. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про затвердження великого пакету військової підтримки на суму 6,1 мільярда євро саме у День Незалежності. В цей пакет увійшли:
* Системи протиповітряної оборони: Комплекси для захисту міст і важливих об'єктів від повітряних і ракетних загроз.
* Ракетні системи та засоби перехоплення: Швидкі поставки ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема у відповідь на термінову потребу України в ракетах для Patriot.
* Радіолокаційні системи: Прилади для виявлення та відстеження повітряних об'єктів.
* Вибухові засоби: Артилерійські боєприпаси та інші життєво необхідні засоби для ураження цілей.
Під час візитів іноземних керівників до Києва 23-24 серпня було досягнуто угоди щодо посилення матеріально-технічної підтримки. Основні напрямки співпраці були визначені наступним чином:
Норвегія: Прем'єр-міністр Йонас Гар Стере під час святкових заходів підтвердив стратегічний напрямок країни та оголосив про укладення тривалої декларації про партнерство. Крім того, Норвегія забезпечить значну військову та гуманітарну підтримку, загальний план на найближчі роки передбачає виділення приблизно 9 мільярдів доларів.
* Данія та Балтійські держави: Делегації з Данії, Естонії, Латвії та Литви, які зібралися в столиці, зосередили свою увагу на фінансуванні поставок ракет, які наразі є дефіцитом. Зокрема, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен звернулася до європейських країн і Сполучених Штатів з закликом терміново надати додаткові ракети Patriot з існуючих європейських запасів, підкресливши, що ліцензії на ці ракети належать США. Вона також зазначила, що Норвегія планує зберегти рівень допомоги Україні на приблизно $9 мільярдів до 2027 року.
* Велика Британія, Франція і Німеччина: Делегації цих країн зустрілися в Києві на засіданні "коаліції охочих", під час якого обговорили деталі координації постачання систем протиповітряної оборони для забезпечення безпеки в зимовий період.
ВАЖЛИВІ ВАЛЮТНІ ІНТЕРВЕНЦІЇ НБУ: ЯКІ ЇХНІ НАСЛІДКИ?
У святковий понеділок, 24 серпня, курс гривні продовжував своє падіння. Після вихідних спостерігався невеличкий ріст вартості основних іноземних валют стосовно гривні: долар піднявся на 4 копійки, а євро - на 11 копійок у порівнянні з п’ятничними показниками.
Офіційний обмінний курс на 24 серпня становив:
-1 USD - 44.65 UAH
-1 євро дорівнює 52,24 гривні.
Примітно, що Національний банк України (НБУ) напередодні збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на $93,4 млн, або на 8,5%, - до $1 млрд 194 млн.
Це сприяло деякому зміцненню офіційного курсу гривні до долара. І ближче до кінця тижня долар офіційно подешевшав, "відкотившись" до 44,57 грн та 52,00 грн відповідно.
Ілюстрація. Результати валютних втручань (згідно з інформацією НБУ, у мільйонах одиниць валюти)
Отже, ми спостерігаємо, що протягом шести тижнів поспіль регулятор змушений виводити на ринок значні обсяги валюти — понад один мільярд умовних одиниць. Це робиться для того, щоб задовольнити активний попит на міжбанківському ринку з боку корпоративних клієнтів.
Основним чинником попиту є активний діловий сезон: збори урожаю, посилення імпорту та експорту, а також підготовка до навчального року та осінньо-зимового періоду. У світлі труднощів, які ворог намагається створити для національної інфраструктури та логістичних процесів, існуючий попит, за словами валютних аналітиків, продовжуватиме чинити тиск на курсові позиції гривні.
Таким чином, протягом найближчих тижнів курс долара і євро буде поступово зростати, хоча можливі деякі коливання. Варто зазначити, що в проекті державного бюджету на 2026 рік уряд передбачив середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 грн за $1.
Цінове зростання для українського зерна.
Тим часом українські аграрії стикаються з втратами доходів. Внаслідок російських атак та порушення логістичних ланцюгів, згідно з інформацією Міністерства аграрної політики, Україна здатна експортувати лише 30% від своїх виробничих можливостей. Запаси зерна в країні зростають, а кількість доступних сховищ зменшується.
"Якщо проблеми з логістикою не вирішаться, до листопада сховища для зерна можуть виявитися переповненими," – зазначив у бесіді з hromadske міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Ціни на зерно на внутрішньому ринку продовжують знижуватися практично щодня. На початку серпня ціни залишалися на досить високому рівні через сподівання на експорт, але до кінця місяця спостерігалося їхнє падіння на 11-15% залежно від конкретної культури.
Ілюстрація. Аналіз середніх цін закупівлі на основні агрокультури (грн/тонна)
Згідно з інформацією, наданою Spike Brokers, АПК-Інформ, GrainTrade та AgroPortal
Зрозуміло, таблиця відображає середньостатистичний зріз ринку по Україні. Фактична ціна у конкретному регіоні може відрізнятися (наприклад, у прифронтових областях ціни завжди суттєво нижчі через високу вартість та ризики логістики, а ближче до портів Одеси чи Дунаю - вищі).
У зонах, що знаходяться поблизу лінії фронту (наприклад, у Дніпропетровській області), фуражну пшеницю купують за ціною 4-5 тисяч гривень за тонну (близько 100 доларів). У той же час, в європейських портах вартість цього продукту залишається в межах 220-260 доларів за тонну.
Внаслідок цього українське зерно помітно втрачає свою конкурентоспроможність на міжнародних ринках. Фахівці Українського клубу аграрного бізнесу відзначають, що навіть при максимальному використанні автомобільних, залізничних та річкових шляхів через Польщу, Румунію, Молдову, Словаччину та Угорщину, які здатні обробити близько 27 мільйонів тонн агропродовольчої продукції, зміна логістичних маршрутів призведе до додаткових витрат для українських виробників, що перевищують €1,1 мільярда. Це означає, що середня вартість транспортування зросте приблизно на €41 за тонну.
Для зернових та олійних культур додаткові витрати €40/т означають, по суті, економічну не доцільність їх експорту. Адже українська продукція в такому випадку не може скласти конкуренцію на традиційних ринках третіх країн порівняно з продукцією інших експортерів, зокрема й країни-агресора.
Аналітики оцінили, що в 2026/27 маркетинговому році експортні надходження можуть зменшитися приблизно на €7 млрд.
На думку фахівців УКАБ, одним із шляхів подолання кризи може стати механізм flanking measures — підтримка транспортування української аграрної продукції через території держав-членів ЄС. Це передбачає фінансування транспортних послуг від українських кордонів до європейських морських портів та інших експортних центрів, через які продукція надходить на традиційні ринки третіх країн. Насправді, цей механізм не є просто програмою фінансової підтримки для України, а радше інвестицією в транспортно-логістичну інфраструктуру ЄС. Компенсація витрат на логістику в розмірі понад €1,1 млрд фактично призведе до створення аналогічного обсягу замовлень для європейського сектора транспорту та логістики, включаючи залізничних перевізників, портових операторів, термінали для перевантаження та експедиторів тощо.
Certainly! Please provide the text that you would like me to make unique.
Зображення: Укрінформ, Збройні сили України, Кирило Чуботін, Мар'янна Котик.
