"Чорний" ринок: курс 47,50 грн за долар. Які прогнози на майбутнє?

Стрибок до 47,50 грн "синього" долара ("білий" котирувався на 50 коп. дешевше) в останній день жовтня -- класичний розгін на порожньому "чорному" ринку вихідних днів. Регулятор уже вийшов з "обідами для Ґуллівера" і гасить хвилю ліквідністю. Амплітуду збито, але є питання: чи вистачить валютного допінгу, щоб викупити достатньо часу до позначки 50 грн/дол.?

Фінансовий зоопарк

Згадувати про валюту під час піку курсового ажіотажу – це те ж саме, що намагатися знайти парашут, коли вже почалося вільне падіння. Ще в середині вересня в статті "Фінал депозитного курорту: час конвертувати гривню у валюту" рекомендувалося перечекати осінь і зиму, тримаючи кошти у валюті ZN.UA.

Середина жовтня стала моментом, коли ми радили не упустити шанс і зафіксувати вигідний курс, про що йшлося в статті "Чому долар по 45 незабаром залишиться лише в пам'яті".

Ті, хто не пристосувався до нових тенденцій, зустріли останній вікенд жовтня на руїнах старого порядку. Коли ринок раптом втратив контроль, традиційний спред між купівлею і продажем в кілька копійок зник. Ціна долара розпалася на частини, і на ринку знову з'явилася давно забута різноманітність валютних курсів.

* міжбанківський сектор представляє віртуальну реальність для вибраних.

* офіційний курс НБУ живе у власній бухгалтерській звітності;

* державні та системні банки (традиційна гвардія регулятора) вивішують привабливі цифри, але нерідко тримають порожні каси, видаючи дефіцитний світовий кеш лише тим, хто забирає власні депозитні заощадження;

Комерційні банки, що володіють реальними грошовими ресурсами, пропонують зовсім інші курси. Проте, вони не завищують ціни, тому купити валюту, як правило, можна лише витративши час у довгих чергах.

* роздрібні обмінні пункти малюють власний штормовий пейзаж;

* "трударі" "чорного" ринку закривають будь-які потреби без зайвих запитань, але за зовсім іншим тарифом.

На швидкісному змаганні

У жовтні Національний банк активізував свої дії на ринку, вивільнивши вражаючі 6 мільярдів доларів. За останній тиждень місяця ринок засвоїв 1,82 мільярда доларів — суму, яку зазвичай витрачали протягом цілого місяця.

Центр голоду простий і руйнівний — це нестача в торговельному балансі. У минулому році негативне сальдо становило 44 мільярди доларів, а цього року, ймовірно, перевищить 70 мільярдів доларів, з подальшими прогнози зростання до близько 80 мільярдів доларів наступного року.

На окрему увагу заслуговує структура цього дефіциту. За оцінками аналітиків, трохи менш як половина імпортного потоку йде зовсім не на зброю чи генератори для фронту, а напряму у ритейл.

Країна, що воює, продовжує спонсорувати "соціальним" курсом долара та євро люксові авто, діаманти й елітні смаколики, де пляшка віскі чи брусок витриманого сиру коштують, як кілька місячних пенсій.

Фантастична планка, яку подолав кеш-ринок цими днями, -- це прямий наслідок п'яти років валютного субсидування VIP-кошика під час війни.

Окрім базового імпорту, що не є пріоритетним і призводить до знецінення курсу та економіки, існують також каталізатори (елементарні прискорювачі, але не двигуни):

* зовнішній вплив: падіння курсу євро;

* поведінковий аспект: психологічне підняття емоційної атмосфери в групі;

* енергетична закупівля: паливо та запчастини;

* завершення бюджетного процесу: остаточний фінансовий підсумок грудня;

* різдвяний ритейл: валюта під полиці супермаркетів.

Пауза на міжбанку не змінює математики: палити по 5-6 млрд дол. щомісяця, коли замість карт-бланшу заходять суворо нормовані транші, -- це як оформити новий Porsche із салону на середньостатистичну українську зарплату й щиро чекати, що банк забуде про борги.

Безсклерозно.

Цей момент назавжди залишиться в пам'яті людей та бізнесу. Чорний вікенд жовтня вже зафіксований у звітах кризових менеджерів: підприємства чітко зафіксували цей різкий підйом і "страхувалися" — у святкових цінах для покупців вже закладено курс долара щонайменше по 55 гривень. А населення ніколи не відмовиться від кешу, здобутого на піку, лише заради бажання регулятора показати на табло стійкі 46 або ще більш нереалістичні 45 гривень за долар, і звітувати про "керовану гнучкість".

Протягом п'яти місяців поспіль валютні інтервенції демонструють стабільний і тривожний рівень у 5-6 мільярдів доларів. Варто зазначити, що традиційний сезон попиту на валюту ще тільки набирає обертів. Можливо, курс долара досягне позначки 50 гривень не цього року, але це може статися значно раніше, аніж очікують обережні експерти. Навіть провідні аналітики починають згадувати про курс 80 гривень за долар у своїх валютних оглядах — можливо, жартома, але все ж таки насторожуючи.

Найбільш ризикованими вважаються "довгі" гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які поки що здатні компенсувати поточний рівень інфляції. Проте, з огляду на можливу девальвацію долара в період з листопада 2025 року по жовтень 2026 року, прибутковість цих інструментів уже наближається до критичної межі.

Валютний курс підтримується не завдяки економічному розвитку, а через виснаження ресурсів. Коли валютні резерви стають єдиним захистом від нестачі внутрішніх реформ, система починає руйнуватися зсередини. Використовувати запаси лише для того, щоб уникнути впровадження непопулярних рішень і збереження звичних схем — це безкінечне коло, яке призводить до виснаження. Як тільки ресурси вичерпаються, ринок самостійно спровокує різке знецінення валюти.

Тимчасові паузи на валютному табло -- це не лікування хвороби, а лише знеболювальне. Регулятор намагається згладити кути там, де потрібна повна перебудова фіскальної та митної політики.

Зрештою, неминучі 50 грн/дол. -- це зовсім не катастрофа. Це дзеркало реального стану економіки, яке надто довго намагалися завісити шторами штучного долара. У підсумку весь цей відкладений рахунок за курсовий та економічний дисбаланс прилетить у фінальному чеку просто в кишеню кожного громадянина.

Прибутковість проти стрибка

Аргументи на користь підтримки "штучного" валютного курсу.

Ось як ми діємо: продовжуємо використовувати золотовалютні резерви в обсязі 5-6 млрд доларів щомісяця, посилюємо контроль та підтримуємо стабільність номінального курсу.

* Навіщо: фіскального запасу для компенсації інфляції немає. Спробуємо купити час і відтермінувати ринковий вибух. Це політично найбезпечніший шлях "на сьогодні".

* Ціна: швидке виснаження резервів, зростання торговельного мінуса за принципом "кімнати без стелі" і повний крах у момент, коли валютні запаси стануть критично низькими, а зовнішні транші пригальмують.

* Курс фінішу року -- 46,00-46,50 грн/дол., під ялинку наступного -- 48 грн/дол.

Підстави для радикальної девальвації (шокова терапія).

* Наші дії: ми відкриваємо ринок, дозволяючи курсу швидко досягти частково стабільного рівня (можливо, понад 50 грн) вже в цьому році, що сприятиме наповненню державного бюджету гривнею від митних надходжень та експортерів.

* Мета: припинити спалювання зворотних валютних резервів та знизити спекулятивні коливання через встановлення більш обґрунтованих цінових механізмів.

* Вартість: раптове зростання інфляції, перегляд усіх цін у торговельних точках, соціальні протести та потреба в терміновій індексації виплат, при цьому в бюджеті бракує реальних фінансових ресурсів.

* Кінцевий курс року становитиме 49,50-50 грн за долар, а до новорічних свят наступного року прогнозується 60 грн за долар.

Шлях прагматичного розрахунку (точкова хірургія).

* Чим займаємося: переосмислюємо підходи до інтервенцій, щоб враховувати не лише короткострокові, а й середньострокові перспективи. Повернення до курсу 45,50 грн/дол. після перевірки межі 47,50 грн/дол. є прикладом курсової ілюзії, що може призвести до значних витрат резервів і більш різкого коливання курсу в майбутньому.

* Антикорупційний ультиматум замість випуску нових грошей. Рішуче закриття імпортних схем і тіньових фінансових потоків на митниці одразу вплине на товарне сальдо.

* Захист депозитів та ОВДП через ставку: тримати прибутковість гривневих інструментів відчутно вищою за реальну інфляцію та девальвацію, щоб населення та бізнес не тікали у "рідний" долар за найменшого panic selling на ринку.

* Вартість: політично це вимагає прийняття непопулярних рішень та конфронтації з вигодонабувачами митних схем, проте це єдиний шлях, щоб розірвати ланцюг, який може призвести до неконтрольованого падіння національної валюти.

* Курс фінішу року -- 47,50-48,50 грн/дол., під ялинку наступного -- 51 грн/дол.

До "ювілею, який не викликає радості", тобто до моменту, коли ціна одного долара сягне 50 гривень, залишилось зовсім небагато. Розтягувати цей процес на кілька років, як передбачалося раніше, виявляється неможливим для виснаженої національної економіки. Тому повторення сценаріїв минулих років, на жаль, не варто очікувати.

В остаточному підсумку, рішення залишається за регулятором. Лише питання в тому, чи обере він контрольований компріс, чи надасть можливість ринку самому провести йому жорстку шокову терапію.