Новини світу фінансів

84% витрат на продукти: АТБ заробив 247 млрд грн, Сільпо – 106 млрд, а магазини поблизу закриваються.

Вивчення, проведене Deloitte Ukraine, виявило, що українці спрямовують 84% своїх місячних витрат на основні потреби, що вдвічі перевищує аналогічні показники в Європі. Тим часом, мережі АТБ та Сільпо демонструють значне зростання прибутків в мільярдних масштабах, тоді як численні регіональні супермаркети стикаються з фінансовими труднощами та ризиком банкрутства.

UkrainianWall розповідає: за даними дослідження Deloitte Ukraine, 84% місячного бюджету українських домогосподарств іде на товари та послуги першої необхідності. Для порівняння: у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%. На дозвілля українці витрачають лише 1% бюджету, тоді як у середньому по Європі -- 16-17%.

Статистичні дані свідчать про те, що для багатьох родин візит до супермаркету не є питанням вибору між гречаною кашею та вечерею у ресторані, а скоріше необхідністю, яку не можна зменшити. Це прекрасно усвідомлюють продуктові мережі, які, в свою чергу, отримують з цього вигоду.

АТБ та Сільпо: які прибутки отримали?

За результатами 2026 року, компанія АТБ займає 38% ринку серед провідних 10 ритейлерів країни, з доходом у 247,35 млрд грн. На другій позиції розташувалася мережа Сільпо з виручкою у 106 млрд грн. Обидва ці гравці забезпечують основний продуктовий доступ для більшості українських сімей. Для порівняння, мережа "Аврора" демонструє зростання на рівні 29,67% щорічно та активно впливає на середній сегмент ринку.

За інформацією РБК-Україна, загальний обсяг роздрібних продажів в Україні за період з січня по травень 2026 року досягнув рекордної позначки в 825 мільярдів гривень. Незважаючи на це, реальний приріст у 9,2% виглядає досить скромно на фоні інфляційних викликів. Після рекордного рівня у березні 2026 року, реальні показники продажів спостерігають спад протягом двох місяців, зменшуючись на 0,3% щомісяця. Фінансовий експерт Андрій Шевчишин коментує ситуацію: "Попит досягнув критичного рівня еластичності. Споживачі більше не готові, або не мають можливості підтримувати такі високі темпи витрат".

Чотири типи покупців: хто ви в цій класифікації

Дослідження компанії Gradus, представлене на 19-му Українському маркетинг-форумі, виявило значну поляризацію серед споживчої аудиторії. Серед опитаних, 21% виявилися накопичувачами: вони дбайливо ставляться до своїх фінансів, плануючи витрати заздалегідь і формуючи запаси. 27% стали раціональними оптимізаторами, які уважно контролюють свій бюджет, залишаючи звичний стиль життя без суттєвих змін. 23% є імпульсивними гедоністами, які надають перевагу життю в моменті та не відкладають задоволення на потім. І, нарешті, 29% споживачів зберігають звичний рівень витрат, незважаючи на зовнішні фактори.

На чому люди зазвичай зменшують витрати? Найчастіше це стосується побутової хімії, одягу, взуття, косметичних засобів та парфумерії. Найменше скорочують бюджет на товари для дітей, медикаменти та корми для домашніх улюбленців. У 2025 році покупки продуктів у магазинах зросли до 76% (порівняно з 72% у попередньому році) — фізичний ритейл продовжує залишатися популярним навіть у часи діджиталізації.

Банкрутства малих мереж: хто наступний

Поки провідні гравці ринку накопичують величезні капітали, малі та середні мережі опиняються в борговій кризі. У червні 2026 року розпочалась процедура банкрутства вінницької компанії "Альянс Рітейл Груп" (бренди Mashket, "Домашній маркет", Osnova): 67 нових магазинів, відкритих у 2024 році, призвели до зростання виручки на 70%, однак боргове навантаження, згідно з даними Opendatabot, досягло 408 млн грн. Раніше збанкрутувала львівська мережа "Свій маркет", що налічувала 36 магазинів.

Старший економіст Центру економічної стратегії Наталія Колесниченко пояснює, чому попит ще тримається: через дефіцит кадрів 69% підприємств підвищують зарплати фактично в усіх секторах. Додатково попит підживлюють інфляційні очікування на рівні 13% -- люди витрачають гроші зараз, щоб не втратити їх через знецінення.

Географія нової конкуренції: захід проти мегаполісів

Гроші в ритейлі змістилися з традиційних центрів на захід і в центр країни. Київ відстає від довоєнних показників товарообороту на 21%, Харків -- на 14,7%, Одеса -- на 9,8%. Лідери приросту -- Хмельниччина (+59,1% з 2023 по травень 2026 року), Рівненщина (+56,4%) та Чернівецька область (+55,3%). Туристичний потік і зарплатне зростання в менш постраждалих регіонах формують стабільніший попит, ніж виплати ВПО (2-4,5 тис. грн на людину), які дають лише незначну частку обороту.

Експерти передбачають серйозну консолідацію в галузі: до 2027 року ринок може зменшитися до 5-7 потужних регіональних та національних мереж. Під ризиком опиняться ритейлери, які мають від 10 до 50 магазинів і стикаються з високим рівнем боргового навантаження.

Як економити при покупках у супермаркеті

Звички українських споживачів в умовах змінюються на основі кількох основоположних принципів:

* Порівнюйте ціни через додатки: 34% покупців орієнтуються на відгуки інших користувачів, а 27% уже використовують інструменти штучного інтелекту для порівняння характеристик і пошуку акцій.

* Не пропустіть вигідні акції: великі торгові мережі, такі як АТБ та Сільпо, щотижня оновлюють свої знижки. Актуальну інформацію про ціни можна знайти в додатках та на офіційних сайтах.

* Купуйте сезонне: влітку овочі та фрукти від місцевих виробників у середньому на 20-40% дешевші за імпортні аналоги.

* Перевіряйте виробника: 62% українців свідомо уникають брендів, пов'язаних із ринком країни-агресора, -- перевіряйте штрих-код і країну виробника.

Споживчий ринок України продовжує демонструвати активність і навіть розвиток, проте вже наближається до свого природного максимуму. Мережі АТБ та Сільпо, ймовірно, збережуть свої позиції; в той же час, численні регіональні мережі, які мають високий рівень боргових зобов'язань, можуть опинитися під загрозою поглинання або закриття до 2027 року.

Раніше UkrainianWall повідомляв: ціни на яйця знизилися на 27,8%, тоді як хліб подорожчав на 6% до завершення літа. Державна служба статистики опублікувала нові дані про вартість продуктів харчування.

За останній тиждень ціна на полуницю зросла на 23%, досягнувши 180 гривень за кілограм.

Читайте також