Згоріла заставна, але кредит все ще актуальний. Чи зможуть банки підтримати бізнес після атак?

Кореспондентка LIGA.net, розділ "Фінанси"

Нові російські атаки знищили або пошкодили близько 90% сучасних товарних складів і місць зберігання в Україні. Чимала частина цього майна була заставою за банківськими кредитами. Тепер перед кредиторами постає питання: як оцінювати ризики, якщо позичальник втратив актив?

LIGA.net з'ясувала, як банки реагують на втрату застави, коли готові реструктуризувати борги та чи продовжують кредитувати підприємства, які постраждали від обстрілів.

Знищено заставу, але борг залишається. Російські обстріли руйнують не лише продукцію та виробничі потужності, а й активи, які бізнес передавав банкам у заставу для отримання кредитів. В таких умовах підприємство втрачає важливі активи, але продовжує нести відповідальність за свої борги. Банк, у свою чергу, повинен оцінити, наскільки достатнє забезпечення має позичальник, щоб зменшити ризики неповернення коштів. Проблема набирає обертів, зазначає Олександр Міцура, директор департаменту корпоративних ризиків Райффайзен Банку. Протягом третього кварталу 2026 року кількість випадків ураження складських і виробничих потужностей клієнтів банку зросла у 3,6 рази порівняно з попереднім кварталом. Втрата активів стає серйозним стресом для фінансових потоків компаній, однак якість кредитного портфеля залишається під контролем, підкреслює він. Пошкодження застави не автоматично веде до вимоги банку про дострокове повернення кредиту. У Райффайзен Банку зауважують, що при першочерговій оцінці враховується здатність підприємства продовжувати свою діяльність та генерувати доходи. Водночас втрата активів вимагає перегляду структури забезпечення та оцінки ризиків, пов'язаних із кредитом. Ця проблема особливо актуальна для аграрного сектору, додають у Райффайзен Банку. Значна частина матеріальних активів агрокомпаній, таких як елеватори, нерухомість та обладнання, служить заставою для отриманих кредитів. Один з великих агрохолдингів, що працює на сході та півночі України і володіє елеваторами в кількох регіонах, поділився анонімно, що зіткнувся з ризиком втрати заставного майна через російські обстріли. Всі "тверді" активи компанії, включаючи нерухомість, перебувають під заставою в банках. Представник компанії зазначив, що у випадку пошкодження заставного активу банк може вимагати додаткове забезпечення, навіть якщо підприємство сподівається на страхове відшкодування. "Для банку пошкодження заставного активу означає зниження якості забезпечення кредиту, що змушує його створювати додаткові резерви, які впливають на фінансові результати", – пояснює топменеджер. У таких ситуаціях кредитор може вимагати збільшення забезпечення, часткового погашення кредиту або заміни застави іншим майном. Це створює додатковий фінансовий тиск на підприємство, особливо в той час, коли йому необхідні кошти для відновлення діяльності. Після знищення складу чи виробничого об'єкта бізнесу потрібні кошти для відновлення. Якщо компанія вже має кредит, вона змушена одночасно обслуговувати старий борг і шукати фінансування на нові товари, обладнання чи виробничі потужності. Це досить поширена ситуація для кредитних портфелів, зазначають у Райффайзен Банку. Головна умова для нового фінансування – здатність компанії відновити свою діяльність. Якщо керівництво швидко знаходить нові складські приміщення, адаптує операційні процеси або має чіткий план безперервності бізнесу, кредитування відновлення має економічне обґрунтування, пояснює Міцура. Банк готовий допомогти в структуризації боргового навантаження та розглянути заявки на нове фінансування. Державний Ощадбанк також підтверджує можливість залучення нових кредитів підприємствами під час обслуговування старих. Водночас Сергій Черніков, заступник голови правління, відповідального за корпоративний бізнес, наголошує на тому, що без детальних розрахунків не можна вважати цей сценарій типовим для всього корпоративного портфеля. Залежно від конкретних обставин банки можуть запропонувати реструктуризацію, зміну графіка платежів або додаткове фінансування. Рішення залежить від фінансового стану компанії та реалістичності її планів відновлення. Регулятор також працює над створенням умов для підтримки бізнесу, що постраждав. У НБУ зазначають, що реструктуризація може включати пільгові умови погашення основного боргу та відсотків протягом періоду відновлення. Часто відновлення неможливе без залучення додаткового фінансування, що стосується як придбання обладнання, так і формування обігового капіталу. Проте, реструктуризація не гарантує автоматичного схвалення нового кредиту. Банк повинен оцінити, чи зможе компанія відновити свою діяльність і повертати кошти. Яскравим прикладом потреби у фінансуванні є ситуація з Rozetka. Після знищення розподільчого центру в Броварах у серпні компанія зазнала втрат на суму понад 1,1 млрд грн. Частина товарів належала продавцям маркетплейсу, які тепер мають відновити свої запаси. Rozetka запропонувала постраждалим 30% знижки на послуги платформи, але деякі підприємці вимагали грошової компенсації для закупівлі нового товару. Незважаючи на постійні обстріли, український бізнес продовжує залучати кредити. За даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі становила 11,5% - найнижчий рівень за останні 17 років. У корпоративному сегменті цей показник за січень-серпень знизився на 3,1 відсоткового пункту до 13,9%. Проте загальна статистика не відображає реальну ситуацію з кредитами підприємств, які втратили активи через обстріли, оскільки НБУ не веде окремого реєстру пошкоджених або знищених заставних активів. Незважаючи на це, кредитування продовжує зростати. За даними НБУ, чисті гривневі кредити бізнесу в серпні збільшилися на майже 33% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На кінець другого кварталу 2026 року обсяг кредитів на термін понад три роки зріс більш ніж на 48% у річному вимірі, а кредити на термін від одного до трьох років зросли на 22%. Бізнес не лише накопичує ліквідність, але й продовжує інвестувати та залучати фінансування, що підтверджують в Нацбанку. У серпні обсяги гривневих коштів компаній на рахунках зросли більш ніж на 22% у річному вимірі. У цей час банки фіксують різні моделі фінансової поведінки. У Райффайзен Банку зазначають, що деякі підприємства формують більші резерви, тоді як інші активніше використовують кредитні лінії та власні кошти для підтримки своєї діяльності. Деякі компанії переглядають свої інвестиційні плани або відкладають окремі проєкти, а інтерес до страхування воєнних ризиків також зростає.