В Росії бюджетний дефіцит досягає нових рекордів: Путін віддав команду на "корекцію" економічної ситуації.

Витрати на військові дії в Україні призвели до серйозних труднощів для російської економіки. З червня минулого року Центральний банк Росії неодноразово знижував процентні ставки, зокрема з 15% до 14,5% 24 квітня, сподіваючись стимулювати економічне зростання. Однак такі кроки можуть призвести до ще більшої інфляції, яка вже є високою через витрати на війну. Останніми тижнями Москва отримала певні переваги від зростання цін на нафту, яке викликане конфліктами на Близькому Сході. Проте, економіка країни опинилася на межі кризи через високі процентні ставки та західні санкції, які обмежують доходи від експорту енергоресурсів. Після кількох років зростання, підкріпленого війною, економіка Росії скоротилася на 1,8% у перші два місяці року в порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, повідомляє New York Times.

Минулого тижня путін наказав своїм вищим економічним чиновникам вжити заходів для покращення ситуації. Виступаючи в кремлі, він заявив, що хоче "почути сьогодні детальні звіти про поточну економічну ситуацію та про те, чому траєкторія макроекономічних показників наразі не виправдовує очікувань".

Його висловлювання відображають зростаючу тривогу в Кремлі стосовно економічної ситуації. У грудні президент Путін охарактеризував сповільнення економіки як "цінність, яку доводиться платити за підтримання якісних показників економіки та макроекономічної стабільності".

Росія отримала певне полегшення завдяки несподіваним фінансовим надходженням від конфлікту в Ірані. Як зазначено у звіті Міжнародного енергетичного агентства, доходи від російської нафти в березні майже удвічі зросли в порівнянні з лютим.

Згідно з даними Argus Media, агентства, яке використовується російським урядом для оцінки цін на нафту, середня вартість російської сирої нафти в квітні зросла більш ніж на 30%. Крім того, Москва також отримала вигоду від підвищення цін на інші сировинні товари, такі як газ, добрива та алюміній. З огляду на зростання цін на сировину, Міжнародний валютний фонд на минулому тижні збільшив свій прогноз щодо економічного зростання Росії з 0,8% до 1,1%.

Хоча російська влада планувала зменшити витрати цього року перед війною в Ірані, нещодавно Міністерство фінансів Росії повідомило про намір відновити придбання іноземних валют та золота з метою поповнення резервів країни.

Проте ця затримка не вирішує основні структурні проблеми, з якими стикається російська економіка. Внаслідок війни в Україні Москва не здатна обмежити свої бюджетні витрати. Ця важка ситуація сприяє зростанню інфляції, яка наразі досягає 5,9 відсотка, що вимагає підтримання високих процентних ставок. Крім того, хоча Росія отримує вигоду від підвищення цін на енергоресурси, нафтова криза також може призвести до подальшого збільшення інфляційних тисків.

Сигнали про наближення кризи стають дедалі помітнішими. Згідно з інформацією, опублікованою центральним банком минулого тижня, більшість підприємств у Росії не мають наміру збільшувати чисельність своїх працівників до кінця року. Наприкінці минулого року кількість осіб, які працюють неповний робочий день або перебувають у режимі очікування, досягла рекордного рівня з часів пандемії, зазначив регулятор.

Експерти з Росії зазначили, що, попри наявність реального економічного спаду, країна ще не знаходиться на межі колапсу. Якщо несподівані доходи від нафти триватимуть, це дозволить Росії суттєво зменшити свій бюджетний дефіцит, зменшивши таким чином фінансовий тиск.

У той же час, фінансові ресурси Кремля працюють на користь України: Європейський Союз надіслав Києву 1,4 мільярда євро, отриманих від заморожених активів Центрального банку Росії. До того ж, ЄС ухвалив рішення про виділення Україні 90 мільярдів євро для підтримки.