Три роки реформ: як виглядає сучасна система оборонного забезпечення. Що нового було впроваджено?

Три роки тому ми стартували з ситуації, коли єдина система оборонного забезпечення практично не функціонувала. Закупівлі здійснювалися різними підрозділами Міністерства оборони, а відповідальність була розподілена. Багато процесів відбувалося в паперовому форматі, через месенджери та окремі таблиці. При цьому військові мали обмежений вплив на те, що держава купувала для їх потреб.

На початку ми вирішили трансформувати цю модель у сфері тилового забезпечення, заснувавши Державного оператора тилу. Ми розробили стандартизовані процедури, організували системну взаємодію з ринком, запровадили управління ризиками, дотримання норм та впровадили цифрові технології.

Рекламное сообщение

На початку 2025 року, коли наша команда вступила в Агенцію оборонних закупівель, перед нами постало нове завдання: адаптувати ці принципи до значно більш складного та масштабного ринку озброєння і військової техніки. Варто зазначити, що значна частина управлінських процесів все ще виконувалася вручну.

Наступним етапом стало об'єднання двох агентств. Те, що розпочиналося як реорганізація окремих секторів, мало перетворитися на цілісну систему забезпечення оборони — від проактивного аналізу потреб і взаємодії з ринком до укладання контрактів, доставки товарів та отримання зворотного зв'язку від військових.

Критерій ефективності цієї реформи є досить очевидним: це вміння держави перетворювати доступні ресурси на необхідні військові матеріали у визначений час, причому робити це в значних обсягах.

Саме за цим критерієм варто оцінювати, що змінилося за три роки.

Необходимость соблюдения правил для взаимодействия с людьми.

Протягом тривалого періоду доступ до інформації залишався однією з ключових "валют" на ринку оборони.

Розуміти, яка саме потреба виникла. Визначити, кому слід направити свою пропозицію. Своєчасно звернутися до особи, що приймає рішення.

Ця модель є невдалою як для держави, так і для підприємств. Держава стикається з меншою конкуренцією, що створює додаткові можливості для корупційних зловживань. Виробнику доводиться витрачати ресурси не лише на розвиток продукту та виробничих потужностей, але й на отримання доступу до системи, тобто до інформаційних ресурсів.

Основною зміною стало чітке та зрозуміле входження на ринок.

Рекламное сообщение

Ми запровадили єдину верифікацію постачальників -- стандартизовану перевірку компаній перед допуском до закупівель. Замість неформального доступу -- зрозумілі й однакові для всіх вимоги до входу в систему. Сьогодні в реєстрі -- 2292 компанії. Кількість постачальників нелетальної номенклатури зросла з 69 до 144. В ОВТ -- зі 179 у першому кварталі 2025 року до 268 сьогодні.

Наступна стадія – це змагання за отримання державного контракту.

У 2025 році ми запустили тендерні закупівлі озброєння та військової техніки за визначеними технічними характеристиками. За перший рік оголосили 70 процедур. У 2026 році -- 27. Цього року конкурентний підхід поширили і на БпЛА, включно з мідлстрайками.

Принцип полягає в наступному: армія визначає свої вимоги та ключові характеристики. Виробники, які можуть їх задовольнити, змагаються між собою за ціну.

В одній із закупівель 155-мм далекобійних артилерійських пострілів ми отримали шість переможців. Завдяки конкуренції за той самий ресурс змогли закупити на 16% більше боєприпасів.

Конкуренція має на меті забезпечити державі можливість максимально ефективно використовувати наявні ресурси.

Результат видно і по українському ОПК. Наприкінці 2024 року Агенція працювала зі 106 українськими виробниками озброєння та військової техніки. У червні 2026-го -- вже з 400. Частка українських виробників у закупівлях ОВТ зросла з 44% у 2024 році до 82% у 2025-му і 87% у 2026-му.

Сильна оборонна промисловість України не може бути створена шляхом розподілу державних замовлень лише між певними компаніями. Нові виробники повинні усвідомлювати, як інтегруватися в цю систему, пройти аналогічні перевірки, як інші учасники, запропонувати свій продукт, отримати контракт, підтвердити свою ефективність та масштабуватися.

Ознайомтесь також із темою: Невдалі угоди на постачання для збройних сил: як покарають постачальників і чи приносить це результати.

Універсального способу закупівель не існує

Рекламное сообщение

У державних закупівлях легко захопитися універсальними відповідями: все централізувати або все віддати підрозділам, усе закуповувати через тендер або все перевести на маркетплейс.

У реальному процесі закупівельний інструмент формується відповідно до специфіки продукту та ринку, на якому він присутній. У випадку, якщо Генеральний штаб встановлює необхідність у певній моделі з конкретних оперативних причин, система повинна мати можливість задовольнити цю потребу. Якщо існує запит на певний тип обладнання з визначеними технічними параметрами, а на ринку є конкуренція, виробники повинні змагатися у відповідності до цих характеристик та цінових пропозицій.

А якщо йдеться про технології, які змінюються швидше за класичний закупівельний цикл і де критичним є досвід користувача, ефективним рішенням є забезпечити вибір безпосереднього користувача.

На цьому ж принципі засновано інтернет-магазин зброї DOT-Chain Defence.

Держава забезпечує ресурси, визначає регуляції та контролює постачальників. Підрозділ має можливість самостійно обирати безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, а також боєприпаси для БПЛА або інші доступні рішення відповідно до своїх бойових завдань.

Для виробника це трансформує концепцію змагання на ринку. Тепер головним завданням є переконати в якості свого товару, перш за все, кінцевого споживача – військовослужбовця.

Технологічними рішеннями. Високим стандартом. Конкурентоспроможною вартістю. Обслуговуванням клієнтів.

Через DOT-Chain Defence уже поставлено понад 1,2 млн засобів для 486 бойових підрозділів. У системі працюють 252 постачальники, доступні 970 унікальних виробів. Середній строк поставки -- близько дев'яти днів. Рекорд -- одна доба.

Маркетплейс став важливим каталізатором для зростання ринку. Коли військові систематично обирають певні продукти, виробники отримують справжній попит і шанс розширити свої виробничі потужності. У випадку деяких компаній, чия продукція користується стабільним попитом серед військових підрозділів, обсяги виробництва зросли до чотирьох разів.

Таким чином, виникає новий тип конкуренції — не за отримання державних контрактів, а за перевагу у виборі військовими. Виробнику необхідно постійно демонструвати ефективність свого продукту в умовах бойових дій, враховувати відгуки, покращувати технології, а також адаптувати цінову політику і обслуговування.

Рекламное сообщение

Таким чином, державне замовлення відіграє роль каталізатора для технологічного прогресу: ефективні рішення отримують шанс на розширення, а ресурси переміщуються в ту сферу, де спостерігається реальний попит з боку військових.

Показово, що за цією моделлю стежить і противник. Російські ресурси неодноразово писали про український досвід. А 1 серпня цього року росія вивела з пілотного режиму власний військовий маркетплейс "Рой.Маркет" і запустила його в повноцінному форматі з можливістю підключення сторонніх виробників.

На той момент DOT-Chain Defence уже понад рік працював для українського війська..

У технологічному конфлікті суперники ретельно аналізують стратегії один одного. І коли метод, який ти впровадив у себе, починають копіювати з іншого боку лінії фронту, це також свідчить про його вагомість.

Але вибір військового -- лише частина цієї моделі. Друга -- здатність держави системно чути, що відбувається після поставки.

DOT-Chain Defence розпочав свою діяльність з FPV. За ініціативою військових були інтегровані бомбери, НРК, боєприпаси та нові моделі техніки. Ми постійно збираємо відгуки через Армія+, QR-коди, сесії запитань і відповідей, фокус-групи, глибинні інтерв'ю та виїзди на місце.

Держава не повинна лише припускати, що потрібно військовим. Вона повинна мати дієвий механізм, що дозволяє отримувати цю інформацію.

DOT-Chain — це інноваційна екосистема підтримки.

DOT-Chain Defence -- найбільш видима частина цифровізації оборонного забезпечення. Але DOT-Chain не зводиться до маркетплейсу.

Ми створюємо екосистему, що об'єднує в єдиному цифровому середовищі Генеральний штаб, Міністерство оборони, Агенцію, військові підрозділи та постачальників – від виникнення потреби до здійснення поставок.

У летальному напрямі працює DOT-Chain Arsenal -- система централізованого управління забезпеченням безпілотними системами, боєприпасами та наземною технікою на етапі передачі готової продукції військовим. Вона дозволяє в режимі реального часу розподіляти наявний ресурс і контролювати його рух. Сьогодні понад 90% поставок зброї вже управляються в електронному середовищі.

Цифровізація охоплює й інші етапи забезпечення. Середній термін опрацювання централізованої потреби через DOT-Chain скоротився з кількох місяців до в середньому 6 днів.

Рекламное сообщение

У сфері тилового забезпечення одним із перших значущих цифрових проектів став DOT-Chain Food.

Після історії з "яйцями по 17" недостатньо було знайти іншу ціну на конкретний продукт. Треба було змінювати саму систему харчового забезпечення.

У 2024 році ми започаткували проект DOT-Chain Food, який дозволив нам перевести основні процеси в цифровий формат — від подачі заявок військовими частинами до обробки документації.

Система обробила понад 200 тисяч замовлень і 2,5 мільйона видаткових накладних, що в сумі становить 78,5 мільярда гривень. Процес харчового забезпечення став у чотири рази швидшим.

Цифрові технології забезпечили не лише оперативність, але й можливість отримання даних, що дозволяє трансформувати саму модель.

Наступний етап полягає у впровадженні нової моделі закупівлі продуктів харчування. Тепер продукти і логістичні послуги закуповуються окремо з залученням третіх сторін у сфері логістики (3PL), а контроль якості відбувається вже на момент доставки для військових. Це дозволяє чітко розділити витрати на продукти, логістику, а також оцінити якість і результати роботи кожного учасника процесу. Цей крок став можливим завдяки зібраним та проаналізованим даним, які раніше не були доступні до початку реформи.

Масштаб не знижує якість

У 2025 році фінансування ОВТ становило 633,3 млрд грн. Доведений ресурс 2026 року -- 1,717 трлн грн. За один рік -- зростання у 2,7 раза.

Проте просто укласти контракт недостатньо. Він повинен завершитися фактичним виконанням поставки.

За підсумками другого кварталу 2026 року виконано 97% замовлень на харчування для військових частин у нелетальному сегменті, 88% контрактованих поставок речового забезпечення на рік, а також 75% постачання пального.

Станом на зазначену дату, виконання запланованого річного постачання в напрямку летальних засобів становило 63% для FPV, 69% для боєприпасів, 96% для технічних засобів та 88% для безпілотних літальних апаратів. У DOT-Chain Defence цей показник сягнув 98%.

Обсяги постачання значно зросли. У 2024 році армія отримала 341,6 тисячі звичайних FPV, а в 2025 році ця кількість зросла до майже 2,2 мільйона. Поставки мультироторних безпілотників зросли з 98,7 тисячі до 121,2 тисячі. Варто зазначити, що в 2025 році було доставлено понад 2,47 мільйона FPV, що працюють на основі оптоволоконних технологій.

Зі збільшенням обсягів також повинні підвищуватися вимоги до виконання угод.

Рекламное сообщение

Саме тому ми запровадили SLA -- єдину вимірювану оцінку постачальника за трьома критеріями: повнота, вчасність і якість. Цей підхід ми спочатку запровадили в ДОТ на тиловому забезпеченні, а після приходу команди в АОЗ перенесли і на закупівлі озброєння та військової техніки.

Замість висловлення "цей постачальник виглядає, як хороший варіант", слід надати відповідь на основі конкретних даних.

Одна цифра не описує систему

Це чітко проявляється на прикладі заборгованості з боку дебіторів.

Велика частина контрактів у сфері оборони містить умови авансування виробничих процесів. З моменту отримання передоплати до фактичної поставки продукції ці фінансові ресурси вважаються дебіторською заборгованістю. Якщо термін постачання, зазначений у контракті, спливає, а зобов'язання не виконуються, ця сума стає простроченою дебіторською заборгованістю.

Причини прострочення можуть бути різними: від порушення постачальником строків виконання контракту до об'єктивних обставин, які впливають на виробництво, зокрема форс-мажорів. Під час повномасштабної війни це можуть бути й ураження виробничих потужностей. Саме тому її динаміку коректно аналізувати за результатами співставних звітних періодів -- поквартально та на кінець року, а не зіставляти окремі дати.

Вражаючий приклад — період між 2025 і 2026 роками. Станом на 31 грудня 2025 року, сума простроченої дебіторської заборгованості складала 18 мільярдів гривень, тоді як на 1 січня ця цифра зросла до 45,8 мільярдів гривень.

Протягом однієї ночі країна зазнала втрат на суму 27,8 млрд грн. Для багатьох угод 31 грудня стало критично важливим терміном для поставок. Після закінчення цього терміну всі невиконані зобов'язання потрапили до розряду простроченої дебіторської заборгованості.

Понад 20,1 млрд грн із цієї суми припадало на контракти двох великих українських оборонних підприємств, виробничі потужності яких були уражені влітку 2025 року. До червня 2026 року продукцію за цими контрактами поставили повністю.

Коли в останні дні січня 2025 року ми з нашою командою завітали до Агенції оборонних закупівель, зафіксована прострочена дебіторська заборгованість досягала 24,9 млрд грн. На початок другого кварталу 2026 року вона зменшилася до 14,6 млрд грн.

За цей час масштаб закупівель зріс кратно. У 2024 році фінансування ОВТ становило 303,2 млрд грн. Доведений ресурс 2026 року -- близько 1,7 трлн грн.

Отже, сьогодні ми взаємодіємо з закупівельними ресурсами, що перевищують показники 2024 року більш ніж в п'ять разів. Водночас, прострочена дебіторська заборгованість не зросла у відповідності до обсягу закупівель — навпаки, її загальний обсяг зменшився.

Також варто звернути увагу на те, що АОЗ вперше оголосила конкурс на придбання НРК відповідно до вимог Міністерства оборони. Які ж умови будуть для виробників?

Недостатньо чесних і порядних людей.

Антикорупційна система не може базуватися лише на припущенні, що достатньо призначити чесних людей. Запобіжні механізми повинні бути інтегровані в самі процеси і функціонувати незалежно від того, хто приймає рішення.

Саме з цієї причини ми створили багатошарову систему управління ризиками та комплаєнс-структуру, спираючись на стандарт ISO 37001:2016.

Аудит контрагентів. Антикорупційна експертиза угод. Аналіз ризиків. Внутрішній нагляд. В агентстві функціонує незалежна служба внутрішнього аудиту, що підпорядковується безпосередньо Наглядовій раді.

Протягом трьох років здійснено більше 4000 перевірок постачальників у тиловій сфері, понад 3700 перевірок у сфері озброєння та військової техніки, а також проведено 4927 антикорупційних експертиз договорів.

За три роки -- нуль підтверджених корупційних кейсів.

Ця архітектура є ключовою для встановлення довіри з боку міжнародних партнерів. Для партнера недостатньо лише почути запевнення про правильне використання його коштів. Він повинен мати змогу наочно переконатися в цьому.

Ми запровадили прозору англомовну звітність відповідно до вимог ЄС. Управління заявками та поставками, профінансованими партнерами, відбувається через DOT-Chain.

З початку 2025 року міжнародні фінансові вливання через Агенцію зросли в 16 разів завдяки європейським механізмам, платформі UNITED24 та двостороннім угодам. Це для мене є одним з найяскравіших свідчень довіри до нашої роботи.

Ми активно співпрацюємо з НАТО. Проект DOT-Chain отримує підтримку в рамках програми NATO CAP. Спільно з Великою Британією, Італією, Швецією, Данією, Норвегією та Фінляндією ми заснували CORPUS — платформу для взаємодії між агентствами, що забезпечують Україну, та країнами НАТО, яка сприяє обміну досвідом і узгодженню підходів.

Україна може багато чого навчитися у своїх партнерів, починаючи від стратегічного планування та закінчуючи ефективним управлінням ланцюгами постачання.

Але після кількох років великої війни у нас є досвід, якого немає у більшості західних систем: як закуповувати, коли потреба змінюється швидше за класичний цикл планування; як працювати з технологіями, що за кілька місяців проходять кілька ітерацій; як масштабувати ринок і одночасно забезпечувати безперервність поставок.

Отже, сьогодні ми маємо справу з двостороннім обміном.

У нас є багато чого, чому ми можемо навчитися, і ми також маємо чим поділитися.

Система має працювати далі

Оборонне забезпечення поступово перестає бути набором окремих рішень і стає системою взаємопов'язаних інструментів.

Її потрібно розвивати далі разом зі змінами війни, технологій і потреб війська. Розвивати DOT-Chain. Масштабувати конкурентні закупівлі. Удосконалювати планування. Розвивати єдину систему зворотного зв'язку від військових. Є напрацьовані рішення щодо експорту українського ОПК та реімбурсації в речовому забезпеченні, які потрібно далі впроваджувати.

Наступні команди впровадять нові рішення, деякі інструменти будуть вдосконалені, а інші — розширені. Це цілком природно.

Слід звернути увагу на ще один аспект: потрібно уникнути повернення до підходу, де результати залежать від особистого втручання, контакту з певними людьми чи можливостей системи діяти в екстрених ситуаціях.

Масштаб військового забезпечення України більше не може підтримувати таку модель.

1,717 трильйона гривень виділено на органи влади та території.

Агенція співпрацює з 400 українськими виробниками, серед яких є 144 постачальники товарів ненависної номенклатури.

2292 підтверджені компанії.

Понад 1,2 млн засобів, поставлених через DOT-Chain Defence.

Більше 90% постачань зброї вже здійснюються в електронному форматі.

Кожна з цих цифр відображає спільну вимогу до уряду: система повинна мати можливість функціонувати в умовах війни.

31 серпня завершується мій трирічний період роботи в оборонних закупівлях.

Реформа не повинна бути обмежена термінами, які залежать від каденції будь-якої особи.

Її значення полягає у контрасті.

Щоб військовий отримував необхідне не тому, що хтось вручну вирішив конкретну проблему, а тому, що держава здатна системно перетворювати потребу на результат.

Швидко. Конкурентоспроможно. Під наглядом. В широкому масштабі.

Саме це необхідно зберегти. І саме це потрібно продовжувати розвивати.

Читайте також: Європейська Комісія оголосила, що Україна отримуватиме 6,1 мільярда євро від ЄС, що дозволить їй придбати систему протиповітряної оборони та боєприпаси.