Тігіпко, Терехова та Кроливець: як сильні жінки навчають молодь фінансовій грамотності, включаючи заробіток, витрати та накопичення.
Марія Терехова: кишенькові гроші, заробіток і власний бюджет сина
Фінансові звички у дітей зазвичай не формуються через теоретичні обговорення про гроші; вони значно більше залежать від повсякденних практик у родині. Це може включати, як нараховуються кишенькові гроші, чи надається можливість заробляти самостійно, як приймаються рішення щодо витрат і чи включають дітей у процес управління ресурсами.
У різних сім'ях ці методи можуть суттєво варіюватися. У деяких випадках фінанси асоціюються з певними вчинками та досягненнями, тоді як в інших — вони пов'язані з усталеними принципами та звичками, які допомагають формувати почуття відповідальності з дитинства.
Як саме це працює на практиці - пояснюють LIGA.net засновниця і керуюча партнерка венчурного фонду TA Ventures, засновниця ангельського синдикату ICLUB Вікторія Тігіпко, CEO Fast Line Studio та співвласниця мережі туристичних агентств "Поїхали з нами" Марія Терехова йспівзасновниця та CEO мережі студій манікюру Bunny nails і Bunny Academy Антоніна Кроливець.
Вікторія Тігіпко говорить про фінансову грамотність не як про навичку, а як про базову умову виживання. Її досі дивує контраст: майже 70% молоді не мають елементарних фінансових знань, кожен третій дорослий живе від зарплати до зарплати, фінансові звички формуються ще до семи років - і водночас система освіти продовжує вчити дітей складати тести, а не орієнтуватися в реальному житті.
Для неї це питання має особистий характер, оскільки вона зіштовхнулася з ним на власному досвіді.
"У мене не було системи кишенькових грошей. Гроші потрібно було або просити, або ж знаходити. Я виросла на Слобідці і добре пам'ятаю, як ми збирали монети біля кіосків, перевіряли автомати з газованою водою та шукали копійки під прилавками - це був наш перший "cash flow". Цього вистачало на два морозива на тиждень, і це вже була маленька економіка", - ділиться вона спогадами.
Цей досвід показав, що знання про гроші формуються не через теорію, а через практику — через активний пошук, обчислення та прийняття рішень щодо витрат.
З 15 років вона повністю забезпечувала себе самостійно. І, як зізналася Вікторія Тігіпко, саме тоді прийшло розуміння, яке не дають жодні підручники: фінансову грамотність неможливо просто пояснити - її потрібно прожити.
Сьогодні цей принцип вона переносить у виховання дітей. На її думку, дітям не потрібні складні лекції чи теоретичні моделі - їм потрібен базовий, але реальний досвід. Простий "сетап": вміння швидко рахувати, базове розуміння фінансів, власний рахунок і картка, доступ до онлайн-банкінгу і можливість пробувати інвестувати.
Не лекції працюють, а власні гроші, власні рішення і власні помилки. Краще втратити $10 зараз, ніж не розуміти, як працюють гроші, коли йтиметься про тисячі.
У XXI столітті, як зазначає вона, вміння заробляти вже не є конкурентною перевагою, а лише доповнює загальний успіх. Основою стає інша навичка – управління фінансами. Адже якщо не навчитися цьому свідомо, ринок змусить вас це зробити, і зробить це набагато суворіше.
У сім'ї Антоніни Кроливець існує спільна фінансова система, що охоплює всіх її дітей. Діти починають знайомитися з грошима приблизно з п'яти років, коли з'являються перші фінансові можливості, а з шести років отримують можливість відкривати банківські картки в Monobank.
"Молодші часто тягнуться за старшими, тому правила єдині, щоб не було образ і непорозумінь", - пояснює Кроливець.
Фінансова освіта здійснюється різними способами: через бесіди, демонстрацію особистого прикладу, практичні заняття та прослуховування аудіокниг під час подорожей сім'єю.
Серед цих творів можна знайти відомі книги, що присвячені фінансовій освіті, такі як "Пес на ім'я Мані", "Багатий тато, бідний тато" та "Найбагатша людина у Вавилоні".
Ми плануємо ввести регулярні кишенькові гроші для всіх хлопців восени. На даний момент вони користуються коштами, які отримали в подарунок на свята, від "зубної феї", а також тими, що ми надаємо під час таборів і поїздок. Діти також експериментували з різними способами заробітку в школі: брали участь у ярмарках і проєктах, виконуючи ролі підприємців — витрачали та заробляли гроші на своїх стартапах, зокрема, в кафе для вчителів.
Кроливець підкреслює, що важливо не вводити регулярні виплати одразу, а дати дітям досвід управління нерегулярними грошовими потоками.
При цьому вона не включає дітей у дискусії щодо сімейного бюджету, оскільки між ними існує різниця у сприйнятті фінансових масштабів. Як зазначила вона, цей етап стане актуальним ближче до підліткового віку.
"На даний момент існує істотна різниця між їхніми уявленнями про доходи та витрати і реальною ситуацією", - зазначає вона.
Замість цього, діти активно спілкуються один з одним: вони позичають гроші, укладають угоди на спільні покупки, збирають кошти та об'єднуються для придбання подарунків.
Головна ідея фінансового виховання в родині звучить однозначно: все має свою ціну.
"Кожен за щось розплачується - будь то фінанси, час або зусилля, - зазначає Кроливець."
Особливу увагу приділяють повсякденним звичкам: заощадженню ресурсів, роздільному збору сміття, а також усвідомленому споживанню води та електрики.
"Наприклад, вимикати воду під час чищення зубів чи намилювання, не змивати вночі в туалеті. Це прості звички відповідального використання води. Так само збираємо макулатуру, батарейки, скляні банки, лотки з-під яєць - для утилізації або повторного використання".
Діти також беруть участь у підтримці своїх старших родичів, де ключовими аспектами є не фінансова допомога, а саме час і активна участь.
За словами Кроливця, саме повсякденні звички створюють основне відчуття відповідальності за ресурси, як матеріальні, так і нематеріальні.
Підприємиця також зазначає, що з кожною наступною дитиною підхід глобально не змінювався - радше ставало зрозуміліше, що працює, а що ні. Фінанси з одного боку - простий ресурс, з іншого - світ сповнений спокус для нераціональних витрат.
"Початкові витрати та втрати, пов’язані з дітьми, давалися нам нелегко, адже ми, як батьки, відчували тривогу. Але з часом ми усвідомили, що для того, щоб набути досвіду, важливо не лише вміти управляти фінансами, а й пройти через втрати та навчитися відновлювати ресурси. Адже без цього неможливо здобути цінний досвід та відчути радість від успішних рішень," - підкреслює вона.
Марія Терехова формує фінансову освіту свого сина, акцентуючи увагу на важливості раннього розуміння цінності грошей. Їй 10 років, і вже має свої кишенькові гроші, а також досвід їх заробляння.
"Кишенькові гроші він отримує не просто так, а за конкретні речі: допомогу вдома, самостійне виконання домашніх завдань, хороші результати в навчанні", - пояснює вона.
Дитина може заробити частину своїх коштів, використовуючи різноманітні можливості, такі як участь в олімпіадах або ж виконуючи самостійні дії поза межами родини, наприклад, здаючи пляшки в Європі.
Гнучкість займає ключове місце в цій системі: умови час від часу змінюються, щоб дитина могла усвідомити, як зусилля пов'язані з отриманим доходом. Важливим аспектом також є зворотний зв'язок від няні, який може впливати на розмір кишенькових грошей.
Дитина вже формує власний бюджет і самостійно ухвалює рішення щодо витрат. Батьки свідомо не нав'язують вибір, але допомагають оцінювати альтернативи.
"Ми прагнемо не нав’язувати йому свої думки, але завжди готові надати інформацію про контекст та можливі альтернативи, щоб він міг порівняти різні варіанти покупок", - зазначає Терехова.
Окремий аспект навчання - це фінансова обізнаність, яку можна здобувати через щоденні обставини, мандрівки та ігрові формати.
Ми часто дискутуємо про фінанси: що вважається дорогим, а що - доступним, порівнюємо ціни в різних куточках світу та займаємося конвертацією валют. Оскільки подорожі стали частиною нашого життя, він почав самостійно ставити питання, наприклад, у яких країнах життя обходиться дорожче, а де - дешевше. Ці бесіди слугують відмінною основою для розвитку фінансового мислення.
У сім'ї також практикують ігрові формати, зокрема настільні ігри, подібні до "Монополії", які відтворюють основні фінансові процеси: придбання, інвестування, кредитування та управління фінансами.
"Після таких ігор він почав ставити значно більше запитань - і це дуже хороший знак", - зазначає вона.
Фінансова освіта включає обговорення бізнесу та економічних аспектів на початковому рівні — як формується прибуток, чому споживачі знову обирають певні послуги, та яким чином функціонують дивіденди.
Терехова особливо акцентує на тому, як її власне дитинство формує її методи виховання. У її сім'ї фінансові питання залишалися незрозумілою темою, і зараз вона навмисно прагне змінити це у вихованні свого сина.
"В даний момент я працюю над тим, щоб створити нову атмосферу, в якій дитина могла б без перешкод обговорювати фінансові питання," - ділиться вона.
Одночасно Марія Терехова акцентує на альтернативній логіці стимулювання, що характеризує нове покоління:
Моє покоління (мені 45 років) зіткнулося з однією важливою мотивацією – ми постійно відчували брак фінансів, тому багато зусиль докладали для їх заробітку, керуючись вимогами нестачі.
У наших дітях спостерігається інша динаміка. Вони зазвичай виростають у більш стабільному середовищі, де основні потреби вже задоволені. Тож їхня мотивація не полягає в прагненні "втекти від бідності", а скоріше в бажанні слідувати своїм інтересам і досягати своїх цілей.
З одного боку, це відкриває нові горизонти. З іншого - виникає новий виклик: як виховати внутрішню мотивацію, прагнення творити, заробляти та досягати успіху не з побоювання втратити, а з інтересу та усвідомленої відповідальності. І для мене це також є процесом навчання - не тільки для дитини, але й для мене особисто.
