"Дивно, що 300 мільярдів російських активів досі не було направлено на підтримку України," - зазначив Тімоті Еш.

Фінансові вимоги України зростають в умовах посилення російських нападів на підприємства та потреби в розвитку внутрішнього оборонного виробництва. Європейські країни закликають своїх партнерів збільшити підтримку Україні на фоні зниження фінансування з боку США. У листопаді Міжнародний валютний фонд планує оцінити нові фінансові потреби України та очікує від міжнародних донорів підтверджень щодо фінансування цієї допомоги. Про це повідомляє "Голос Америки".

Європа презентує ряд нових ініціатив для розширення фінансової підтримки Україні та закликає своїх партнерів посилити цю допомогу.

Питання посилення підтримки України стало одним з ключових аспектів обговорень між ЄС та Канадою під час саміту ЄС-Канада, що відбувся в Монреалі 29-30 жовтня. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У своєму пості на платформі Х вона закликала союзників "посилити тиск на агресора".

Європейська чиновниця також висловила пропозицію до Єврокомісії виділити 45 мільярдів євро, які залишилися в рамках кредиту на підтримку України USL (Ukraine Support Loan), для потреб оборони та бюджету України вже у 2027 році.

Наприкінці жовтня цього року Єврокомісія відкрила доступ України до 21,3 мільярда євро ще не використаних коштів програми SAFE, що надає субсидовані кредити на оборонні закупівлі.

На початку 2026 року Європейський Союз затвердив кредитну програму для України обсягом 90 мільярдів євро, яка буде діяти протягом наступних двох років.

Велика Британія відгукнулась на заклик ЄС і 28 жовтня оголосила, що надасть Україні додаткові 10 млрд фунтів на три роки.

Нова підтримка є "досить потужним кроком і надзвичайно своєчасним - саме в той момент, коли Росія має усвідомити та відчути, що Україна не залишиться на самоті з викликами, які Росія намагається розширити", - зазначив президент України Володимир Зеленський після бесіди з прем'єр-міністром Великої Британії Енді Бернамом про нові форми допомоги.

Канада 30 жовтня оголосила, що додасть 500 млн євро до європейського кредиту USL.

Після 2025 року, коли Сполучені Штати зменшили обсяги допомоги, основну частину зовнішньої підтримки Україні почала забезпечувати Європа. Урсула фон дер Ляєн зазначила: "Європа докладає чимало зусиль, проте реалії такі, що поки триває війна, фінансові потреби України тільки зростають. На даний момент Європейський Союз та його члени надають 80% зовнішньої допомоги Україні, і ми готові продовжувати виконувати провідну роль. Однак варто терміново залучити й інших партнерів".

Кошти прямо зараз

У листопаді Україну відвідає делегація Міжнародного валютного фонду (МВФ), про що на брифінгу 29 жовтня повідомила речниця фонду Джулія Козак. До кінця року Україна розраховує на додаткові 1,6 мільярда доларів у вигляді бюджетної підтримки від МВФ.

Хоча ця сума є невеликою, порівняно з потребою в 25 млрд доларів допомоги до кінця року, яку озвучив міністр фінансів України, програма фонду є важливим сигналом для донорів, підкреслюють оглядачі.

"Є партнери, які надають нам значно більше підтримки, - зазначила в коментарі для "Голосу Америки" Юлія Маркуц, очільниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки. - Проте Міжнародний валютний фонд виконує роль стабільного орієнтира, що демонструє нашим партнерам: Україна є прикладом надійності, країною, з якою можна успішно співпрацювати і якій можна довіряти. Тому наша залежність від програми з МВФ є досить суттєвою."

Під час візиту місії Міжнародного валютного фонду, за словами Козака, буде здійснено аналіз досягнень у реалізації програми фонду.

Хоча законопроєкти, потрібні для програми фонду, непросто проходили через Верховну Раду, їх було зрештою затверджено. Маркуц "обережно оптимістична", що Україна виконає програму, втілить необхідні реформи і забезпечить фінансування за програмою до кінця року.

"Останнім часом Верховна Рада стала більш активно працювати над законопроєктами, що входять до програми Міжнародного валютного фонду, - зазначає Маркуц. - Серед них є закони, що стосуються доставки посилок, а також інші важливі нормативні акти, які давно очікували, і які, зокрема, пов’язані з програмами МВФ."

Британський економіст Тімоті Еш зазначає: "Міжнародний валютний фонд прагне, щоб програма продовжувалася, але вона повинна бути надійною".

Під час бесіди з "Голосом Америки" він поділився надією на те, що український парламент ухвалить необхідні реформи: "Парламент з труднощами приймав основні реформи, запропоновані МВФ, але, на мою думку, цю перешкоду вже більш-менш подолано".

Які витрати можуть бути скорочені?

Якщо Україна втратить підтримку програми МВФ і не отримає фінансування від донорів, можливості для скорочення витрат стануть вкрай обмеженими, зазначає Маркуц. Дослідниця звертає увагу на ситуацію на початку третього кварталу цього року, коли через брак коштів ряд капітальних витрат не були профінансовані з бюджету.

"Це насправді дуже важка ситуація. Чому? Тому що ми розуміємо, що обстріли постійно відбуваються. Постійно є проблеми з критичною інфраструктурою, з енергетичною інфраструктурою, - додає вона. - Ми маємо забезпечувати людей, які проживають в цій країні, теплом, водою, світлом і так далі".

Маркуц зазначає, що ініціативи на підтримку підприємництва, зокрема програма "5-7-9" та страхування від воєнних ризиків, є ключовими для стабільності та функціонування бізнесу.

"Держава, розуміючи складність ситуації для бізнесу, має підтримувати його в тому, щоб вони продовжували працювати, не закривалися, могли генерувати додану вартість, забезпечувати робочими місцями людей", - зауважує вона.

Отже, бюджетні видатки, які традиційно вважають "видатками розвитку", для України є необхідністю, зазначає Маркуц. "В даному випадку Україна не в розвиток вкладає. Вона вкладає для того, щоб продовжувати існувати, продовжувати забезпечувати населення відповідними послугами і відповідно рухатися далі протягом всієї війни", - зауважує керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.

Аналітик підрахував, що для Європи більш вигідно підтримувати Україну, ніж вступати у війну.

У листопаді, під час діяльності місії Фонду, аналітики організації не лише зосередяться на реалізації реформ в Україні, але й проведуть аналіз "наявності фінансових гарантій" від інших донорів, повідомила Джулія Козак на брифінгу.

Еш, старший аналітик BlueBay Asset Management, переконаний, що програма буде діяти.

"Є провал у фінансах, і це очевидно, - каже він. - Потрібні зобов'язання, щоб це закрити. МВФ та Європа активно це обговорюють, ведуться двосторонні перемовини з Великою Британією та Канадою й іншими".

Згідно з оцінками Еша, активна війна з Росією обійдеться Європі дорожче, ніж підтримка України. Він підрахував - на активну війну Європа витрачатиме додатково по 500 млрд доларів щороку.

"Як ми знаємо, Росія витрачає понад 200 млрд доларів на рік. Війна - це дорого. Захист України, захист європейської демократії та свободи - це дорого. В Європі розуміють, що війну треба фінансувати. І сума звучить великою - 100 мільярдів на рік від західних, в основному європейських, платників податків. Але реальність така: якщо Росія переможе Україну у цій війні, Росія матиме два найпотужніші і найефективніші війська в Європі - об'єднані, Росії та України. Тоді Європа матиме змогу швидко збільшити видатки на оборону, можливо, до рівня Холодної війни", - каже аналітик.

Згідно з його підрахунками, у випадку війни з Європою, якщо європейці витрачатимуть додаткові два відсоткові пункти ВВП - це по 500 мільярдів євро щороку. І такі видатки будуть тривати необмежений час.

"Саме тому, на думку експерта, Європі доцільніше підтримувати Україну до остаточної перемоги, аніж стикатися з набагато потужнішою загрозою на своїх кордонах."

Витрати на фінансування війни зростають, згідно з оцінками експертів.

На наступний рік Україні необхідно залучити 70 мільярдів євро від міжнародних донорів, при цьому 40 мільярдів євро залишаються без фінансування, відповідно до оцінок Міністерства фінансів України.

Ці потреби перевищують ті, що були озвучені Міжнародним валютним фондом раніше. Еш вважає, що під час візиту місії у листопаді фонд також перегляне свою оцінку фінансових потреб України, збільшивши її.

Головним чинником збільшення потреби є те, що Росія активізувала атаки на українські підприємства, що негативно позначається на економіці та впливає на збори податків, зазначають експерти.

"Війна набула нових рис - обидві сторони прагнуть знищити економічну базу супротивника. Україна завдає ударів по російським нафтопереробним заводам та датацентрам. Як зазначає Еш, Росія змістила свою увагу з Донбасу і намагається підірвати економічні активи України, атакуючи металургійну промисловість, порти, транспортну інфраструктуру, енергетичні об'єкти та склади."

Виступаючи на саміті ЄС раніше цього місяця, президент України Володимир Зеленський оголошував про потребу аж до 155 млрд євро на наступний рік. Збільшене фінансування дозволить наростити виробництво дронів і протистояти атакам Росії. Еш погоджується, для того, щоб Україна могла наступати, їй потрібно забезпечити більше коштів.

Довгострокове рішення

Вперше за всю історію фінансових дискусій, бюджетні потреби України займуть центральне місце в обговореннях європейського бюджету, які заплановані на наступні сім місяців, починаючи з листопада, повідомляють європейські чиновники.

Європа розуміє важливість фінансової підтримки обороноздатності України, впевнений Еш. "Росія представляє екзистенційну загрозу, і Європа зрозуміла, що за часів адміністрації Трампа не слід очікувати допомоги з боку США", - зазначає британський фахівець.

Раніше міжнародні фінансові інституції, такі як МВФ та ЄС, враховували в своїх прогнозах фінансових потреб України очікування, що конфлікт завершиться в 2026 році. Наразі ж донори коригують ці оцінки.

Експерт припускає, що європейці можуть організувати нову позику для Україні USL-2, або буде нова домовленість держав "Групи семи" надати Україні кошти з відсотків, що накопичились на знерухомлених російських активах.

Європейці самі переживають кризу, населення невдоволене рівнем життя і виходить на протести. Однак європейські платники податків не зможуть фінансувати Україну довго, каже Еш, і будуть змушені звернутись до використання заморожених на Заході активів російського центробанку.

"Близько 300 мільярдів доларів активів російського центробанку знаходяться в західних юрисдикціях. Дивно, що ці кошти досі не були спрямовані на підтримку України," - зазначає британський економіст Тімоті Еш.