Прах є всього лише частиною землі, а не атрибутом дому чи оберегом: церква визначила ключову умову для кремації.

Для багатьох українців традиційне поховання є звичним звичаєм — саме так прощалися з покійними наші предки. Однак у останні роки питання кремації все частіше стає темою обговорень у суспільстві. Деякі обирають цей спосіб через власні переконання, інші прагнуть зняти з близьких тягар догляду за могилою, а для деяких важливим фактором стає фінансова сторона поховання.

Журналісти видання VSN поспілкувалися з отцем Андрієм Гайдаєм, кліриком храму Святої Катерини жіночого монастиря Василія Великого, та дізналися, чи вважається кремація гріхом, що робити з прахом після спалення тіла та чи може така практика стати звичною для українців.

Чи є кремація під забороною у церкві?

Поширене переконання про абсолютну заборону кремації не відповідає дійсності. За словами священника, прямих догматичних чи канонічних заборон щодо спалення тіла в православ'ї немає. Церква не відмовляє людині лише через те, що вона або її родичі обрали кремацію, однак продовжує рекомендувати традиційне поховання.

"Церква все ж таки надає перевагу християнському похованню, ніж спалюванню", -- наголошує отець Андрій. Він пояснює: у християнському розумінні людина є нерозривною єдністю душі й тіла, і тіло не сприймається лише як тимчасова оболонка. Відповідно до християнського вчення, тіло також братиме участь у воскресінні мертвих.

Які можливості є для обробки праху після кремації?

Одне з найактуальніших питань — що робити з тілесними залишками після кремації. В останні роки все більше людей обирають методи розвіювання попелу над водою або в горах, зберігання урн у власних домівках або навіть створення пам'ятних ювелірних виробів з частинками попелу. Проте православна церква висловлює своє незадоволення такими практиками.

"Попіл слід залишити на землі. Він не повинен зберігатися вдома, в амулетах, або бути розвіяним над океаном чи в горах," -- підкреслює священник. Він вважає, що кожна людина повинна мати своє місце спочинку, куди рідні зможуть приходити, щоб помолитися та вшанувати пам'ять покійного.

Чи можна відспівувати після кремації

Багато хто вважає, що кремація тіла унеможливлює проведення церковного відспівування. Проте отець Андрій спростовує цей міф. Він зазначає, що кремація сама по собі не є причиною для відмови у відспівуванні. "Церква не може відмовити людині лише через те, що її тіло кремоване. Головним є те, якою була людина за життя, чи дотримувалася вона християнських цінностей, чи не заперечувала свідомо основи віри," - пояснює він.

Колумбарії як варіант компромісу

У великих містах України дедалі гостріше постає проблема нестачі місць для поховань. Кладовища поступово заповнюються, а пошук нових ділянок стає дедалі складнішим. Священник вважає, що одним із можливих рішень можуть стати колумбарії -- спеціальні споруди для розміщення урн із прахом.

"Можливо, мають бути придумані такі собі колумбарії, де будуть відповідні комірки для праху. Але цей механізм ще перебуває в повітрі", -- зазначає отець Андрій. Церква значно прихильніше ставиться до поховання урни в землі або розміщення її в колумбарії, ніж до практики зберігання праху вдома чи його розвіювання.

Гроші не головне

Деякі люди вважають кремацію більш економічним варіантом порівняно з традиційними похоронами, оскільки організація поховання пов’язана з великими витратами: ритуальні послуги, труна, транспорт та пам’ятник. Проте священник вважає, що фінансові міркування не повинні бути пріоритетними. "Не потрібно обов'язково влаштовувати дорогі похорони, купувати найдорожчу труну чи встановлювати розкішний пам'ятник. Християнська традиція акцентує увагу на гідному прощанні з людиною, а не на зовнішніх атрибутах розкоші," - підкреслює він.

Як повідомляє VSN, остаточні рішення щодо нових практик поховання можуть формуватися лише через діалог між церквою, державою та суспільством. Сьогодні церква не забороняє кремацію, однак продовжує наголошувати на важливості традиційного поховання, а вибір залишається за людиною та її родиною.

Раніше портал Знай інформував про медовий, яблучний та горіховий Спас: коли відзначають ці свята, які традиції їх супроводжують та які існують заборони.

Наш портал також повідомляв про почаївську ікону Божої Матері 23 липня: молитви, три заборони та звичаї Трохима Безсонника.

Докладніше про це читай у статті: три Спаси: коли відзначати — 1 або 14 серпня, точні дати та основні звичаї.