Запит на іноземну валюту серед громадян різко зріс. Які причини цього явища?

Експерти розповідають, чи вигідно класти долари і євро на депозит.

У вересні українці купили готівкової іноземної валюти на 93,2 мільярда гривень, а продали на 60,2 мільярда гривень, повідомляє НБУ. Це означає, що купівля перевищила продаж на 33 мільярди гривень. За дев'ять місяців цього року різниця сягнула вже 225,6 мільярда гривень, що на 16,9% більше, ніж торік. Цікава й регіональна статистика. Понад чверть усієї готівкової валюти у вересні придбали в Києві. Найбільше зростання купівлі зафіксовано на Запоріжжі (+44%), Харківщині (+34,9%) та Дніпропетровщині (+23,1%).

Чому українці все більше звертаються до покупки доларів і євро?

Зростання обсягів чистих закупівель готівкової валюти може свідчити про кілька важливих тенденцій, -- зазначає Данило Монін, фахівець з економічних програм Українського інституту майбутнього. -- По-перше, це може вказувати на прагнення захистити свої заощадження від знецінення. Багато людей надають перевагу зберігати частину фінансів в доларах чи євро, щоб мінімізувати ризики. Також впливають побоювання, пов'язані з війною та нестабільністю. Загроза нових атак, перебоїв з електропостачанням, погіршення економічного становища чи невизначеність щодо майбутніх доходів спонукають населення зберігати свої заощадження у формі, яку вони вважають більш надійною і легко доступною. Крім того, частина громадян купує валюту для подорожей, оплати житлових витрат, навчання, медичних послуг або для допомоги родичам, які живуть за кордоном.

— Серед покупців валюти можна зустріти й малих підприємців, — зазначає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Деякі з них займаються імпортом товарів в Україну, а інші прагнуть уберегти свій капітал від інфляції.

Щодо інших громадян, то у 2026 році спостерігається загальне зростання доходів у порівнянні з 2025 роком. Хоча більшість українців продовжують жити в умовах бідності, і їхній рівень життя не покращується, все ж є й такі, чиї доходи в цьому році виросли. До цієї категорії належать, наприклад, підприємці, працівники з високими зарплатами, керівники компаній, а також деякі військовослужбовці та їхні родини. Вони активно нарощують свої заощадження. Оскільки в жовтні гривня зазнала девальвації, попит на іноземну валюту також зріс.

Які, на вашу думку, причини високого попиту на валюту саме в Києві, Запоріжжі, Харківській та Дніпропетровській областях?

О. Хмелевський:

У великих мегаполісах рівень доходів населення зазвичай вищий, що сприяє зростанню попиту на іноземну валюту. Крім того, в регіонах, таких як Харківщина, Дніпропетровщина, Запоріжжя та Київ, розміщено численні військові підрозділи. Військовослужбовці, які отримують значні заробітки, також частково витрачають свої кошти на купівлю доларів або євро.

Чи свідчить представлена статистика про те, що українці більше не довіряють своїй національній валюті?

Д. Монін:

Іноді питання зводиться лише до бажання мати фінансовий резерв на випадок непередбачених ситуацій. Згідно з даними Національного банку України, у 2025 році чиста купівля іноземної валюти населенням зменшилася на 38% в порівнянні з 2024 роком. Це свідчить про те, що попит на долари та євро може суттєво коливатися в залежності від ситуації, і не варто сприймати це як стабільну тенденцію втрати довіри до гривні.

Яким чином, звичайно, українці використовують куплену валюту – зберігають її, витрачають на нагальні потреби чи розміщують на депозит?

О. Хмелевський:

-- Цьогоріч 27,8% придбаної валюти фізособи розмістили на банківські депозити (1,4 мільярда доларів). Приблизно стільки ж переказали за кордон. Близько 9% було вкладено у валютні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та військові облігації. Решта валюти могла бути вивезена за кордон у готівковій формі або перебуває в Україні поза банківською системою.

Зберігати валюту на депозитах в українських фінансових установах виявляється невигідним. Провідні банки пропонують менш ніж 1% річних за депозитами, з яких ще вираховують 23% податку на доходи та військовий збір. Набагато вигідніше інвестувати валюту в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) або військові облігації. В таких інвестиціях можна отримати прибуток до 4% у доларах та до 3,5% у євро, причому ці доходи не підлягають оподаткуванню.