Бізнес у часи штучного інтелекту
Як штучний інтелект у 2026 році змінить сферу фінансових послуг та юридичного комплаєнсу: переваги та загрози для підприємств.
АІ вже давно не майбутнє, а теперішнє бізнесу. 2026-й -- це рік, коли штучний інтелект став невід'ємною частиною бізнес-інфраструктури. AI більше не лише допомагає -- він керує критично важливими процесами, особливо у фінансах та комплаєнсі.
Ще кілька років тому AI вважали помічником для задач "на другому плані". Сьогодні він виконує роботу, яка донедавна потребувала команд досвідчених аналітиків, юристів і бухгалтерів. Але найголовніше -- він робить це швидше, дешевше і точніше.
Топ-3 впливи штучного інтелекту у реальному житті
1. Штучний інтелект у фінансовій сфері.
Сьогодні штучний інтелект виступає не лише як інструмент, а й як повноцінний менеджер фінансових процесів.
У топ-фінтех-компаніях ЄС понад 60% фінансових процесів уже передано штучному інтелекту. Понад 70% помилок виявляються саме ним -- задовго до втручання людини.
Одним із провідних гравців у цій сфері є Stripe, яка реалізувала AI-систему Radar для виявлення шахрайських операцій. Ця технологія аналізує більше тисячі параметрів кожної транзакції і приймає рішення за менше ніж 100 мілісекунд, забезпечуючи точність блокування помилкових платежів всього на рівні 0,1%.
Згідно з інформацією від Stripe, завдяки технології AI Radar компанія змогла значно покращити рівень безпеки. Наприклад, клієнт LetsGetChecked відзначає п'ятикратне зростання ROI після інтеграції Radar. Ці інструменти допомагають FinTech-компаніям зменшувати витрати на back-office на 40-50%, зберігаючи при цьому точність.
2. Правовий контроль.
Комплаєнс є однією з найсильніше регульованих сфер у світі бізнесу. Безперервні зміни в стандартах AML, нові вимоги щодо прозорості бенефіціарів та ризики, пов'язані із санкціями, змушують компанії витрачати величезну кількість часу на перевірки, оновлення та адаптацію до нових умов.
Великі юридичні компанії в Лондоні та Дубаї активно впроваджують штучний інтелект для проведення незалежних перевірок в рамках юридичної дью ділідженс. Це дозволяє значно скоротити час перевірки у угодах злиттів і поглинань з трьох тижнів до всього лише трьох днів.
Юридична фірма Linklaters, яка є лідером у своїй галузі, спільно з WizDocs створила платформу ReportiQ для автоматизації процесу due diligence в угодах злиттів і поглинань. Ця система проводить аналіз документів, виявляє зв’язки з особами, що підпадають під санкції, а також виявляє офшорні структури, що дозволяє скоротити час на перевірку з трьох тижнів до всього лише трьох днів.
Окрім цього, компанія активно використовує свою AI-систему Opus 2 Cases для оптимізації судових процесів, що дозволяє більш ефективно організовувати кейси та стратегії. Linklaters також розвиває окрему практику в галузі штучного інтелекту, в яку входять фахівці з AI та регуляторних питань.
3. Висновки від McKinsey: дані, які неможливо залишити поза увагою
Штучний інтелект відкриває нові горизонти, але також ставить перед бізнесом нові запитання:
* Хто відповідає, якщо рішення AI призвело до порушення?
* Які кроки слід вжити для гарантування прозорості алгоритмів у контексті GDPR, DSA та Закону про цифрові ринки?
Чи готові регулюючі органи визнати рішення штучного інтелекту як юридично зобов'язуючі?
Це призводить до виникнення нової спеціальності — офіцерів з комплаєнсу в сфері штучного інтелекту. Це фахівці, які мають глибоке розуміння алгоритмічних процесів, вимог регуляторних органів та етичних аспектів прийняття рішень.
За даними McKinsey (опитування QuantumBlack AI, 2024-2025), 78 % компаній використовують AI хоча б в одній бізнес‑функції, зокрема у compliance. 13 % найняли AI‑офіцерів з комплаєнсу, а 6 % -- фахівців з етики AI.
Компанії з AI‑автоматизацією фінансів та комплаєнсу демонструють:
* підвищення операційної ефективності на 30-40 %
* при цьому у 3 рази менше штрафів від регуляторів.
McKinsey визначає це як "Перевага нового етапу" — коли штучний інтелект стає ключовим елементом стратегії дотримання вимог.
Штучний інтелект не знижує відповідальність підприємця — навпаки, він її ускладнює. Машини здатні працювати на високому рівні лише в тому випадку, якщо отримують коректні дані та чітко сформульовані завдання. Саме людина відповідає за те, яким чином і чому вона передає ухвалення рішень штучному інтелекту.