"Наслідуючи Nike, ми готові до дій!" Як Telegram, TikTok та штучний інтелект спровокували європейську молодь на вуличні безлади.
Уявіть собі п'ятнадцятирічного підлітка з околиць Мілана, який, переглядаючи TikTok, натрапляє на відео своїх однолітків, які з радістю мандрують метро з написами "Nike, ми йдемо!" та "Foot Locker, ми йдемо!". У суботу ввечері хлопцеві особливо нічого робити, тому він каже батькам, що вирушає до друзів, а сам, одягнувши чорний одяг, прямує в центр міста на захоплюючу пригоду. І вже через кілька годин він опиняється в поліцейській машині, усвідомлюючи, що ця "онлайн-гра" має цілком реальні наслідки, і тепер йому доведеться відповідати за свої вчинки перед законом у реальному житті. Це не просто сюжет для молодіжного серіалу; це одна з історій, які журналісти Corriere della Sera зібрали після заворушень у Мілані 17 і 18 жовтня.
Найцікавіше в цих історіях не самі погроми, а шлях до їх виникнення. Двадцятирічний студент Міланського політехнічного університету поділився, що на вихідних його, разом з іншими, додали до Telegram-чату з назвою на зразок "17 жовтня." Він не знає, хто це зробив, але й не проявляв особливого інтересу до цього питання. Спочатку учасників запрошували прийти на протест проти інфляції та незадовільних умов навчання. Проте згодом тон повідомлень змінився, і учасникам почали пояснювати, що їм потрібно просто зібратися на площі Дуомо, де "вони", тобто адміністратори чату, планують розбивати вітрини, а студенти матимуть можливість забрати кросівки Nike, толстовки та велосипеди з Decathlon.
За свідченнями, до чату потрапило близько тисячі людей, які з радістю побігли на "халяву". Але в неділю ввечері чат просто зник разом з усіма повідомленнями. Ще один вісімнадцятирічний хлопець згадує, що все це виглядало, як традиційна он-лайн гра на PlayStation, і саме в цьому слові захована вся технологія. Цифри суду у справах неповнолітніх Мілана добре пояснюють, чому ця технологія спрацювала. Під арешт потрапили 35 неповнолітніх, 31 з яких раніше ніколи не мав справ з поліцією. А всього до квестури доставили 271 молоду людину, з яких 220 були неповнолітніми.
На вулицю вийшли не професійні злочинці, а звичайні підлітки з різних районів, які до того моменту не мали жодного спілкування. Їх об'єднала не якась ідея чи матеріальна скрута, а анонімний чат у Телеграмі, що обіцяв легку наживу, відчуття безкарності та можливість потрапити в якомога більше відео.
Мілан не став першим містом, де реалізувалася така форма рекрутингу; скоріше, він наслідував вже існуючий сценарій. 17 жовтня у Франції спалахнула хвиля протестів проти високих цін, до яких приєднався молодий блогер на TikTok під ніком V2. Він закликав людей виступити проти підвищення цін на пальне, і його звернення отримало понад пів мільйона лайків, а відео з цією датою, за оцінками аналітиків Visibrain, зібрали 132 мільйони переглядів. Виглядає так, що саме цей заклик став каталізатором для рекордної кількості затримань через заворушення у Франції, які склали 2397 осіб за один день. У Парижі, Ліоні, Марселі, Ліллі та Бордо було пограбовано близько 1500 магазинів. Французька розвідка, згідно з інформацією Le Parisien, охарактеризувала TikTok як унікальний прискорювач подій, в той час як президент Макрон визнав недоліки у прогнозуванні та розвідці. Цікавим є той факт, що частина "трофеїв" вже через кілька днів з'явилася на платформі Vinted, де один із "щасливчиків" навіть похвалився, що "окупив свій день 17 жовтня". Італійський міністр внутрішніх справ Маттео Піантедозі зазначив, що заклики в Мілані часто спиралися на французький досвід.
Для контрасту варто подивитися на Грецію, де студенти з 13 жовтня ставлять намети на площі Синтагма перед парламентом через дороге житло й недофінансування шкіл, а до них приєднуються вчителі та лікарі. Причини там ті самі, що у Франції та Італії, гасла звучать на знак солідарності з французами, але протести залишаються переважно мирними, з концертами замість розбитих вітрин. Цей приклад нагадує просту річ, що соціальне невдоволення саме по собі не перетворюється на погром, і для такого перетворення потрібен ще й механізм, який виводить людей у потрібне місце з потрібним настроєм.
Щоб зрозуміти цей механізм, варто розвести дві різні історії, які часто зливаються в одну. Перша історія стосується прямого заклику. І тут головним інструментом стали закриті чати в Telegram через які пропонували вийти за легкою здобиччю. Водночас TikTok зробив усе це модним, веселим і вірусним. Друга історія стосується загальної рамки, тобто атмосфери, в якій заклик падає на підготовлений ґрунт. І тут свою роль відіграв генеративний штучний інтелект.
Французькі ЗМІ вже зафіксували, що проросійські мережі активно поширювали штучно створені зображення заворушень. Financial Times зазначає, що відео з феєрверками, яке набрало близько шести мільйонів переглядів на платформі X, помилково було представлене як французьке, хоча насправді його зняли в Тбілісі в 2024 році. Сучасні генеративні моделі здатні за лічені хвилини створювати реалістичні відео палаючих вулиць або тисячі правдоподібних коментарів різними мовами. Це може свідчити про те, що боти використовувалися для розповсюдження закликів до насильства, створюючи ілюзію масового руху. Хоча точний обсяг використання штучного інтелекту в цих подіях ще не підрахований, вже є окремі випадки, які вказують на те, що без технологій обійтися було б малоймовірно.
Тепер найважливіше питання про те, хто стоїть за цими чатами. Піантедозі заявив, що доказів зв'язку з Росією чи Францією немає, хоча водночас визнав, що "щось не сходиться" й розслідування триває. Міністр оборони Гвідо Крозетто говорив про гібридну війну, але слово "Росія" так і не вимовив. Віцепрем'єр Маттео Сальвіні відкинув російський слід з помітним роздратуванням, а прем'єрка Джорджа Мелоні чекає на "певні елементи".
На рівні ЄС, за даними Financial Times, регулятори перевіряють можливе втручання Росії, Ірану та Алжиру, а дослідник Sciences Po Давід Колон згадує російські мережі Storm-1516 і "Матрьошка". Проте той самий Колон вважає, що проросійські акаунти не запускали протестів і не визначали їхнього ходу, а лише підсилювали хаос, коли той уже почався. Варто пам'ятати, що поруч з іноземними гравцями могли діяти і внутрішні політики чи сили, яким вигідна дестабілізація перед виборами, адже у Франції у 2027 році обиратимуть президента, а в Греції парламент. Тож сьогодні ми можемо говорити про Росію, Китай, Іран чи місцевих гравців лише як про версії, бо доказів поки немає ні для однієї з них.
Чому цей слід так важко знайти, пояснити набагато простіше, ніж його відшукати. Адміністратори Telegram-чатів анонімні, номери телефонів для реєстрації купуються пачками, вхід іде через VPN, а сам чат можна видалити одним натисканням, що в Мілані й сталося вже наступного вечора. Офіційні запити до платформ тривають тижнями й місяцями. А Telegram ще донедавна взагалі вважав співпрацю з поліцією чимось на зразок поганого тону і став поступливішим лише після затримання Павла Дурова у Франції у 2024 році.
До того ж справжні люди, боти й ретранслятори так перемішуються, що організатор може стояти за трьома посередниками, які самі не знають, на кого працюють. Нарешті, наслідування робить свідомий задум майже не відмінним від стихії. Бо коли тисячі підлітків щиро копіюють французькі відео, знайти серед них того, хто першим запалив сірник, надзвичайно складно. Досвід Великої Британії тут показовий, адже історію Ділана Ерла, якого через Telegram завербувала група "Вагнер" для підпалу складу в Лондоні у 2024 році, вдалося повністю розкрити лише після місяців слідства й судового процесу. Так само Німеччина вже не перший рік говорить про "одноразових агентів", яких набирають через месенджери за невеликі гроші.
Для України в цій історії немає нічого нового, бо тут цю технологію вивчили на власному гіркому досвіді. За даними СБУ, від початку повномасштабної війни росіяни залучили до диверсійно-терористичної діяльності 351 неповнолітнього, і у 299 випадках ішлося про підпали. Схема до болю нагадує міланську, адже в проаналізованих публічних кейсах з 2023 по 2026 рік Telegram фігурує у 30 з 41 випадку вербування, а головним гачком у 32 випадках була обіцянка швидкого заробітку.
Національна поліція повідомила, що 82% розкритих терористичних актів в Україні були здійснені особами, які були завербовані через Telegram. Спочатку підліткам пропонують прості завдання, такі як зробити фотографію певного об'єкта або залишити пакунок у визначеному місці. Згодом це може призвести до підпалу релейних шаф або автомобілів військових, а врешті-решт – до використання вибухівки. Так сталося з семнадцятирічним Олексієм, який, шукаючи роботу в Telegram під час перебування в Польщі, став жертвою вербування і згодом залучив до справи свого друга, що залишив вибуховий пристрій біля поліцейського відділку в Харкові. 12 жовтня СБУ затримала дев’ятнадцятирічного студента з Києва в Рівному, який планував теракт проти автобуса з військовими і також знайшовся через канали, що пропонують "легкий підробіток". Основна відмінність між Україною та Італією полягає в ціні виконання завдань: у Мілані молодим людям пропонували розбити вітрину, тоді як в Україні їх залучають до знищення життів, використовуючи той самий месенджер та психологічні маніпуляції.
Однак український досвід демонструє й інші важливі аспекти, які варто врахувати європейцям. Коли в навчальних закладах та медіа відкрито обговорюють такі схеми, підлітки починають їх розпізнавати. За інформацією поліції, вже 260 дітей самостійно звернулися до правоохоронців, що дозволило запобігти терактам. Крім того, чат-бот СБУ "Спали ФСБшника" отримав більше п'яти тисяч повідомлень про спроби вербування. Це свідчить про те, що ефективні заходи протидії існують і не потребують ні цензури, ні блокування інтернету, а лише відкритого діалогу про механізми цієї загрози.
Навіть без згадки про замовника можна впевнено стверджувати, що у жовтні 2026 року Telegram і TikTok стали справжньою основою мобілізації. За лічені години вони здатні зібрати на вулицях тисячі підлітків, які раніше не мали контакту один з одним і не переслідували жодної спільної мети, окрім бажання придбати нові кросівки. Це вже не лише питання контролю за контентом або захисту молоді від небезпечних відео, а й серйозний виклик для національної безпеки. Адже той, хто сьогодні організовує натовп для розграбування вітрин Nike, завтра може використати ту ж саму схему для значно серйозніших дій. Країни, які довго вважали гібридні загрози лише проблемами далеких кордонів, раптом виявили їх у серці своїх міст. І без встановлення чітких правил для платформ, ця ситуація неминуче повториться.
З точки зору кібербезпеки, історії як з Мілана, так і з України є яскравими прикладами соціальної інженерії, але їх метою є не паролі, а люди. Тут атака націлена не на сервери, а на довіру, цікавість та прагнення до легкого заробітку. Ланцюг атак завжди складається з тих самих етапів: від анонімних каналів і простих завдань до платежів у криптовалюті, поступового ускладнення завдань і, врешті-решт, шантажу, коли жертва вже вчинила певні дії і боїться зізнатися. Українські правоохоронці навіть фіксують випадки, коли російські куратори видають себе за представників СБУ, щоб налякати жертв. Генеративний штучний інтелект робить цей процес дешевшим і більш масштабним, адже один оператор з мовною моделлю може одночасно вести десятки розмов на бездоганній італійській, французькій чи українській, а згенероване відео або голос робить "куратора" значно переконливішим. Іронічно, що групові чати в Telegram за замовчуванням не мають наскрізного шифрування, що означає, що дані про організаторів зберігаються на серверах компанії, і доступ до них все ще залежить від доброзичливості самої платформи.
Що робити в цій ситуації? Відповідь є досить конкретною. Батькам слід почати з простого технічного заходу: у налаштуваннях конфіденційності Telegram можна дозволити додавати себе до груп лише тим, хто є в їхніх контактах. Це допоможе уникнути ситуацій, коли анонімні користувачі можуть без відома батьків додати дитину в групу з тисячами учасників, як це сталося в Мілані. Також рекомендується приховати номер телефону від сторонніх осіб і періодично разом перевіряти, на які канали підписана дитина. Однак найважливішою частиною є відкрита розмова, після якої підліток зрозуміє, що пропозиція легкого заробітку від незнайомця, оплата в криптовалюті, прохання сфотографувати щось або запевнення, що "відповідати будуть інші", є не пригодою, а сигналом небезпеки.
Корисно також привчити дітей перевіряти вірусні відео через зворотний пошук зображень і дивитися, хто і коли опублікував їх уперше, бо саме так розвалився фейк з тбіліськими феєрверками. Державам же час перестати сприймати такі випадки як звичайне хуліганство і будувати системи швидкого реагування, які відстежують відкриті заклики в соцмережах у реальному часі, вимагати від платформ відповідати на запити поліції протягом годин, а не місяців, і вводити медіаграмотність у школах так само серйозно, як колись вводили правила дорожнього руху.
Колись батьки боялися, що дитина потрапить у погану вуличну компанію, і могли хоча б подивитися, з ким вона ходить після школи. Тепер вулична компанія приходить сама, прямо в кишеню, у вигляді невідомого чату, веселого відео й обіцянки, що відповідати будуть інші. І поки політики сперечаються аноніми розхитують європейську стійкість впливаючи на наших дітей через анонімні телеграм чати.
