Унікальний штучний інтелект для України: створювати власну модель чи використовувати готові рішення?
Mistral і DeepL сперечаються з фон дер Ляєн, чи має Європа створювати власні передові моделі ШІ. Що кажуть обидві сторони і де в цій суперечці українські "Сяйво" та MamayLM.
У Європі виникла дискусія, яка в Україні проходить у менш гучній формі, але з подібними ризиками: чи доцільно розробляти власні потужні моделі штучного інтелекту, чи краще зосередитися на створенні сервісів, що використовують американські та китайські технології. Від цього вибору безпосередньо залежить, хто матиме контроль над доступом до технології, що вже впроваджена в банківському секторі, державних службах та військових структурах.
Інспірацією для цього стало звернення президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у вересні, в якому вона зазначила, що європейцям не потрібно створювати інноваційні технології, щоб отримувати максимальні переваги від них. 22 жовтня видання Politico Europe повідомило про те, як засновники провідних європейських компаній у сфері штучного інтелекту виступили проти такої позиції.
Хто за власні моделі і чому
Артур Менш, генеральний директор французької компанії Mistral, яка нещодавно отримала оцінку понад 21 мільярд євро, висловив свою думку на цю тему досить рішуче. У своєму пості під заголовком "Будувати або здаватися" він застеріг, що відмова від інноваційних технологій може коштувати Європі її позицій на світовій арені. Під час ефіру він зазначив, що якщо континент продовжить лише використовувати чужі розробки без власних інновацій, то опиниться з "об'їдками" та зі значними проблемами в торговельному балансі.
Його підтримав Ярек Кутиловський, гендиректор німецької DeepL. Його аргумент -- гроші: частина витрат компаній на програмістів уже йде на оплату ШІ-моделей, і якщо моделі американські, ця вартість іде за океан.
Хто виступає проти і з яких причин?
З іншого боку, Макс Юнестранд, засновник шведського юридичного сервісу на базі штучного інтелекту Legora, висловив думку, що нинішні зусилля щодо створення конкурентної "фронтирної" лабораторії є "вкрай бажаним підходом". Він також запропонував зосередити зусилля на способах монетизації технологій, а не на тому, щоб просто слідувати за іншими.
Суть цього змагання полягає в тому, що найпотужніші моделі потребують значних обчислювальних ресурсів, а США та Китай наразі займають лідируючі позиції в цій галузі. Інвестиції в модель, яка все одно не зможе конкурувати, відволікають кошти від впровадження штучного інтелекту в тих сферах, де він вже здатний приносити користь.
Докази учасників процесу
А як справи в Україні: не тільки про Mistral.
Українська версія цієї суперечки вже має конкретні проєкти. Як розповіла "Новинарня", у червні 2026 року державна модель "Сяйво" перейшла до закритого бета-тестування; її планують використовувати в "Дії" та інших держсервісах. Про те, як модель отримала назву, ми писали у березні.
Одночасно функціонує платформа Lapathoniia, яка використовує моделі MamayLM і LapaLLM, що мають по 12 мільярдів параметрів. Тим часом, болгарський інститут INSAIT презентував оновлену версію MamayLM v2.0 з 12 і 27 мільярдами параметрів. Хоча розробники провідних закритих моделей не діляться інформацією про їхні розміри, відомо, що вони значно перевищують ці показники.
Експерти з України, з якими спілкувалося видання, опинилися в центрі європейського дискурсу. Олександр Краковецький, генеральний директор DevRain, зазначає, що повну технологічну автономію у сфері штучного інтелекту можуть забезпечити лише Сполучені Штати та Китай, в той час як інші країни повинні зосередитися на зменшенні своєї залежності. Богдан Діденко, співзасновник Lapathoniia, вказує на іншу проблему: хоча впровадження відкритої моделі в своїх країнах корисне для захисту даних, відсутність нових версій від великих компаній може призвести до того, що без власних навичок можна залишитися з застарілим програмним забезпеченням.
Для звичайного споживача це питання може здаватися абстрактним, але насправді воно стосується важливих аспектів, таких як місце зберігання запитів до державних органів, можливість отримання відповідей українською мовою без переходу на російську, а також ризик зникнення сервісу внаслідок рішень іншого уряду. Крім цього, важливо врахувати, які навички будуть потрібні, коли штучний інтелект стане складовою частиною державних послуг. Цю тему ми детально розглядали в матеріалі про професії майбутнього.
Результати роботи редакції.
Встановлено: Європейська комісія одночасно стверджує, що Європі не потрібно бути в авангарді, водночас виділяючи 30 мільярдів євро на фінансування обчислювальних центрів. Таким чином, остаточний вибір між двома напрямками в рамках ЄС поки що не ухвалено. Україна, на відміну від Mistral, не прагне конкурувати з лідерами, а навпаки, адаптує відкриті моделі.
Невідомо: коли "Сяйво" вийде з бета-тестування, скільки коштуватиме його підтримка і чи збережеться тренд на відкриті моделі, від якого залежить увесь "середній шлях".
Що слід врахувати читачеві: обидві сторони європейського конфлікту усвідомлюють, що залежність від Сполучених Штатів є проблемою, але їхня думка розходиться в питанні, чи здатні вони впоратися з цими викликами фінансово. Коли державні послуги почнуть використовувати штучний інтелект, важливо знати, де зберігаються ваші дані та хто несе відповідальність за можливі помилки в алгоритмах.
