Нескорений аграрний сектор. 550 мільярдів гривень на врожай, але фінансів не вистачає: чи здолає агробізнес нестачу обігових коштів в умовах кризи експорту?
Як уряд намагається врятувати АПК за допомогою державних програм
Аграрії України опинилися в умовах браку обігових коштів на фоні нової кризи в експорті. Внаслідок морської блокади альтернативні логістичні маршрути не здатні відшкодувати попередні обсяги перевезень. Лише в жовтні експорт зерна та бобових культур склав приблизно 1,26 мільйона тонн, що майже вдвічі менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Для виробників це означає не лише втрату темпів продажу, а й затримку надходження грошей від зібраного врожаю. При цьому господарствам потрібно розраховуватись за раніше залучені кредити, платити оренду, закуповувати насіння, добрива, паливо та засоби захисту рослин під посівну. Потреба агросектору в оборотному фінансуванні лише на осінній сезон 2026 становить близько 200 млрд грн.
У таких умовах державні програми стають важливими інструментами підтримки агровиробників. Проте можливість отримання фінансування все ще залежить від банківських установ, які ухвалюють остаточні рішення про виділення коштів. Вони аналізують платоспроможність позичальників, їх боргове навантаження, наявність ліквідних застав і прогнози щодо реалізації врожаю. Особливо важко доводиться підприємствам, які мають велику частину своїх ресурсів заблокованими в нереалізованій продукції, а також стикаються з затримками в надходженні експортної виручки.
У рамках ініціативи "Незламний аграрний" Mind досліджував, як держава підтримує аграріїв у вирішенні проблеми нестачі оборотного капіталу та чи мають фермери достатньо ресурсів для підготовки до посівної кампанії на урожай 2027 року.
Експортні регуляції, високі витрати на транспортування та фінансові розриви.
Аграрії стикаються не лише з проблемою зменшення експортних можливостей, але й зі сповільненням грошового обігу. Після фактичного призупинення роботи портів Великої Одеси, сухопутні маршрути не дозволяють вивозити врожай у колишніх обсягах. Згідно з даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), у період з серпня по жовтень 2026 року експорт основних сільгосппродуктів становив 6,5 млн тонн, що на 41% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
За прогнозами Національного банку України (НБУ), зниження агроекспорту призведе до втрат зовнішньоторговельного балансу на рівні $4,6 млрд протягом 2026 року. Водночас, згідно з інформацією Міністерства аграрної політики, загальні збитки для аграрного сектора через обмеження морського експорту можуть сягнути $7,5 млрд у маркетинговому році, що триватиме з 1 липня 2026 року по 30 червня 2027 року.
Вплив російських ударів на зовнішньоекономічний баланс України, млрд доларів.
Оскільки кошти заморожені в товарних запасах, аграрії фактично позбавляються доступу до оборотного капіталу, необхідного для фінансування поточних виробничих витрат та підготовки до наступного сезону.
Додатковий тиск на ринок викликаний зниженням закупівельних цін і високими витратами на логістику. За інформацією моніторингової системи FEWS NET, у жовтні ціна на українську пшеницю на рівні господарств становила близько 5,5-6 тисяч гривень за тонну, що суттєво нижче, ніж минулорічні 8-8,5 тисяч гривень. Це свідчить про те, що навіть реалізуючи зерно, фермери отримують менше доходу: ціни на закупівлю зменшилися, а витрати на транспортування через західний кордон зросли в 3-4 рази, складаючи близько $100 за тонну, у той час як експорт через порти Великої Одеси обходився всього в $25-30 (дані "Укрзалізниці").
При цьому виробничий цикл не може зупинятись. Господарствам потрібно погашати кредити, залучені для весняної посівної, оплачувати оренду землі, збирання врожаю, закуповувати пальне, сировину та інші витратні матеріали.
Згідно з оцінками Міністерства аграрної політики, аграрний сектор потребував близько 200 мільярдів гривень оборотних коштів у осінній сезон. Для проведення весняної посівної кампанії 2027 року знадобиться ще від 300 до 350 мільярдів гривень.
Навіть господарства з урожаєм та земельним банком можуть зіткнутися з нестачею вільних грошей: продукція є, але перетворити її на виручку швидко та на прийнятних умовах вкрай складно. Як повідомив в інтерв'ю Mind, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, "оцінка ризику скорочення посівних площ на 5-7 млн га - це був і залишається той песимістичний сценарій, який може реалізуватися в разі тривалого блокування морського експорту та подальшого дефіциту ліквідності в аграріїв. Адже, якщо фермер не може реалізувати вирощене зерно за адекватною ціною, у нього просто не буде обігових коштів на насіння, добрива, паливо та засіб захисту рослин для нового сезону".
Кредити дешевші, гарантії ширші, застава доступніша
Для покращення доступу аграріїв до обігових коштів уряд запровадив три ключові механізми: Кабінет Міністрів знизив процентні ставки за програмою "5-7-9%", розширив можливості отримання кредитів під державні гарантії, а Національний банк знизив вимоги до використання сільськогосподарської продукції як застави.
Спеціальні умови кредитування. На початку серпня уряд оновив правила програми "Доступні кредити 5-7-9%". Раніше аграрії могли використовувати не більше 20% від суми кредиту на оборотний капітал, але це обмеження тепер скасовано. Тепер підприємства можуть повністю спрямувати отримані кошти на нагальні виробничі потреби, такі як купівля насіння, добрив, пального, засобів захисту рослин, а також оплату оренди землі та проведення посівних і збиральних робіт.
Одночасно знизили процентну ставку за кредитами на фінансування оборотного капіталу з 15% до 10% на рік. Максимальний розмір такої позики може досягати 90 мільйонів гривень. Держава покриє різницю між пільговими та ринковими ставками. В цілому, уряд планує виділити агровиробникам до 80 мільярдів гривень.
Фінансування робочого капіталу фермерів в рамках програми "5-7-9%"
Джерело: Уряд України
Наприклад, якщо підприємство отримує кредит на суму 10 мільйонів гривень, раніше воно могло використати лише до 2 мільйонів гривень на оборотні кошти, тоді як тепер має можливість витрачати всю суму позики. Крім того, зниження процентної ставки з 15% до 10% призводить до зменшення річних витрат на відсотки з 1,5 мільйона до 1 мільйона гривень. Це означає, що позичальник, користуючись кредитними коштами протягом одного року, сплатить на 500 тисяч гривень менше відсотків.
Державні гарантії. Портфельні державні гарантії дозволяють підприємствам, які не мають достатньої застави, отримувати кредити. Цей механізм функціонує наступним чином: банк надає кредит, а держава бере на себе частину ризиків, пов'язаних з можливим неповерненням коштів. В залежності від встановлених умов, державне покриття може становити до 80% основної суми боргу за конкретним кредитом.
У серпні 2026 року для збільшення кредитування малого та середнього бізнесу, зокрема із сектора АПК, уряд розподілив гарантії між 19 банками на загальну суму до 20,8 млрд грн.
Додатково, уряд установив, що затримки з погашенням раніше отриманих кредитів, які виникли внаслідок затримок у державних виплатах по програмам підтримки, не повинні стати перешкодою для отримання нових кредитів з державною гарантією. Це, зокрема, стосується ситуацій, коли підприємства не змогли виконати свої зобов’язання перед банками через несвоєчасне погашення відсотків за програмою "5-7-9%".
У жовтні уряд додатково пом'якшив умови для сільгоспвиробників і окремих підприємств харчової переробки - молочної, борошномельної та круп'яної промисловості, виробників хліба та хлібобулочних виробів. Сьогодні при отриманні гарантії, збільшенні її обсягу або оформленні нового кредиту допускається, що за останні 120 днів підприємство може мати прострочену заборгованість загальною тривалістю до 60 календарних днів (за будь-якими кредитами, які були отримані раніше). Головна умова - на момент оформлення гарантії така заборгованість має бути повністю погашена. Послаблення діє на період воєнного стану, але не пізніше 1 вересня 2027 року.
Умови надання державних гарантій аграріям.
Джерело: Уряд України
Зміни в оцінці застави. Третій розділ, що стосується підтримки аграрного сектору, стосується перегляду норм обліку сільськогосподарської продукції, яка може виступати в ролі застави для кредитів. Зокрема, у серпні НБУ підвищив коефіцієнт ліквідності такої продукції з 0,4 до 0,75. Також було збільшено максимальний термін кредитного договору, за яким товарні запаси можуть використовуватися як забезпечення, з 12 до 18 місяців.
Банки також отримали право оцінювати заставне майно, спираючись на його реальні залишки на момент оцінки кредитного ризику, однак не перевищуючи суму, зазначену в угоді про заставу. Ці нововведення будуть діяти до 1 вересня 2027 року.
Фінансові установи відкриті для надання кредитів, проте роблять це обережно та вибірково.
Зацікавленість фермерів у фінансуванні залишається на високому рівні, зокрема серед малих та середніх господарств, які стикаються з труднощами у покритті виробничих витрат з власних ресурсів. Проте, незважаючи на значний попит, темпи кредитування не зросли, а, навпаки, демонструють тенденцію до зниження.
"З початку третього кварталу 2026 року спостерігається значне зростання попиту на кредити серед агроклієнтів. При цьому програма "5-7-9%" залишається більш привабливою в порівнянні з комерційними позиками, оскільки державна компенсація зменшує фінансовий тягар. Однак частка схвалення заявок після перегляду програми залишилася незмінною", - зазначила Олександра Прохорчук, директор департаменту середніх клієнтів Райффайзен Банку.
Згідно з даними аналітиків Асоціації українських банків (АУБ), які були надані Mind, перед серпневим переглядом програми "5-7-9%" середній тижневий обсяг кредитування аграрного сектора складав приблизно 3,13 млрд грн. Однак, протягом наступних семи з половиною тижнів цей показник знизився до 2,84 млрд грн.
У рамках програми "5-7-9%" видачі скоротилися з 1,39 млрд до 970 млн грн на тиждень. При цьому кредитування за іншими програмами та комерційними продуктами, навпаки, зросло - з 1,74 млрд грн до 1,87 млрд грн на тиждень.
Фінансування для аграрних компаній*
Джерело: Національний банк України
Агропромисловість, лісокористування та рибальство
**Загальна сума наданих кредитів на кінець вказаного місяця**
Отже, після зміни умов програми не спостерігалося значного зростання загального обсягу кредитування, а частина попиту перемістилася до інших банківських продуктів. При цьому фахівці АУБ підкреслюють, що на динаміку кредитування впливають численні чинники, такі як фінансове становище агробізнесу, структура попиту та проблеми з експортною логістикою. Тому, хоча порівняння середньотижневих показників і дає уявлення про загальну динаміку фінансування, воно не дозволяє точно визначити вплив кожного з цих елементів окремо.
Державні гарантії також сприяють банкам у розширенні їхньої клієнтської бази, зокрема за рахунок компаній, які стикаються з труднощами у забезпеченні ліквідної застави.
"Численні успішні агропідприємства зазнали втрат активів внаслідок війни або зберігають зерно на складах, але не мають можливості швидко реалізувати його. Гарантії надають нам можливість кредитувати ці життєздатні компанії, навіть якщо традиційних забезпечень недостатньо," - зазначає Олександра Прохорчук.
Однак це не свідчить про те, що банки готові покривати безперспективні заборгованості. Кредитори ретельно оцінюють ймовірні доходи, наявність угод на реалізацію, рівень боргового навантаження, ліквідність заставленого майна та стабільність бізнес-моделі.
Згідно з твердженням Яни М'ясоєдової, керівника управління продажів агробізнесу Банку Кредит Дніпро, найбільші труднощі виникають у господарств, які мають обмежені фінансові резерви, високий рівень боргових зобов'язань, нестабільність врожайності та великі обсяги нереалізованого зерна. Додатковим фактором ризику є залежність від одного покупця або кількох великих угод.
"Водночас, короткострокові логістичні проблеми не завжди є підставою для відмови, якщо бізнес продовжує залишатися стабільним та фінансово життєздатним," - зазначає Яна М'ясоєдова.
Зерно як забезпечення та кредитування за ринковими умовами.
Збільшення коефіцієнта забезпечення (з 0,4 до 0,75) теоретично має сприяти полегшенню доступу аграріїв до отримання кредитів. Асоціація українських банків наводить цікавий приклад: якщо тонна зерна умовно оцінюється в 6-7 тисяч гривень, то раніше банки могли враховувати у розрахунках кредитного ризику лише 2,4-2,8 тисячі гривень його вартості.
"Отже, за незмінної вартості агропродукції розрахункова величина забезпечення збільшується на 87,5%. Це розширює можливості врахування застави під час визначення кредитного ризику, що особливо актуально за умов коливання внутрішніх цін на зерно", - йдеться у коментарі асоціації.
Але зміна правил НБУ не скасовує інших вимог банків. Тому навіть вища оцінка товарних запасів не завжди дозволяє отримати необхідне фінансування, якщо продукція має низьку якість, умови її зберігання неналежні, а здатність підприємства обслуговувати борг під великим питанням.
У той же час, за інформацією Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), незважаючи на послаблення регуляцій, фінансові установи не проявляють активності в прийнятті зерна як застави для кредитів. Це створює труднощі для аграріїв у залученні фінансування, яке могло б бути забезпечене товарними запасами.
Ще один можливий варіант для фермерів - кредити, які не підпадають під державні програми. Проте в цьому випадку шанси отримати фінансування значною мірою залежать від стабільності їхніх грошових потоків та рівня вартості банківських ресурсів.
Ставки за банківськими кредитами для бізнесу у 2026 році, % річних*
Джерело: Національний банк України
*Середньозважена ставка
"За нинішніх ставок обслуговувати повністю ринковий кредит аграрію із заблокованим експортом вкрай складно. Ми частіше комбінуємо інструменти: де можливо - залучаємо державні та партнерські програми, де потрібні швидкі гроші - пропонуємо короткі оборотні кредити та овердрафти на комерційних умовах", - розповідає Олександра Прохорчук.
Яна М'ясоєдова підкреслює, що в умовах ринку доступ до фінансування легший для компаній, які мають стабільний грошовий потік, надійні канали збуту продукції, ліквідні активи в якості застави, помірне боргове навантаження та позитивну кредитну репутацію. Наявність власного переробного бізнесу також слугує додатковою перевагою, оскільки він може забезпечити ще один шлях для отримання коштів на погашення кредиту.
Коштів недостатньо навіть для тих, хто має до них доступ.
Представники аграрного сектору вважають, що нинішня ключова проблема полягає не стільки у вартості й доступності кредитів, скільки в нестачі обігових коштів через труднощі з реалізацією врожаю. Як зазначає директор УКАБ Олег Хоменко, раніше доходи від продажу ранніх зернових дозволяли аграріям погашати кредити, взяті під час весняного посіву, а також фінансувати наступні агротехнічні роботи. Наразі цей процес виявився порушеним.
"Аграрій опинився в такій ситуації, коли немає коштів не те що для розрахунку за поточними кредитами, які були залучені раніше, - відсутні навіть обігові кошти", - говорить Хоменко.
За інформацією експерта, щомісячний обсяг експорту зернових з України зменшився з приблизно 5,5 млн тонн до 2,5 млн тонн. "Це означає, що валютні надходження в економіку, а також фінансові ресурси для агровиробників зменшилися вдвічі. Тому, на його думку, єдиним виходом залишається пошук додаткових оборотних коштів для покриття цих витрат", - зазначив він.
Хоменко підкреслив, що аграрні підприємства вже адаптуються до умов жорсткої економії, зменшуючи як капітальні, так і операційні витрати. Це робиться з метою забезпечення фінансової стабільності та накопичення ресурсів для весняної посівної кампанії 2027 року.
За словами Дениса Марчука, обмеження експорту врожаю призвело до надлишку пропозиції на внутрішньому ринку та зниження закупівельних цін. У результаті реалізація продукції не завжди дозволяє покрити витрати на її виробництво.
"Пропозиція перевищує попит, а альтернативні маршрути дозволяють вивезти лише приблизно половину можливого обсягу. Водночас, витрати на логістику значно знижують прибуток виробників. Як наслідок, за нашими розрахунками, вирощування пшениці наразі призводить до збитків у розмірі близько 30%, тоді як кукурудза генерує втрати в межах 20-30%", - зазначає Денис Марчук.
Дефіцит оборотних коштів стосується і експортерів, які закуповують зерно у виробників. Через більш дорогу і тривалу логістику гроші зависають на значно більший термін і не повертаються в обіг.
"Перед початком повномасштабної війни доставка зерна до покупця займала до семи днів і обіймалася приблизно в $20 за тонну. Нині ж цей процес може займати від 30 до 40 днів і коштувати від $80 до $100 за тонну. Це означає, що експортерам для збереження того ж обсягу товару необхідно вкласти до 20 разів більше оборотного капіталу. Таким чином, як тривалість логістичних процесів, так і їх вартість зросли в чотири-п'ять разів. Гроші залишаються заблокованими на довший термін, тому компанії мають менші можливості для закупівлі зерна і розрахунків із аграріями", - зазначає Володимир Славінський, директор з торгівлі компанії "Нібулон".
У таких умовах кредити стають одним із небагатьох способів профінансувати поточну діяльність. Проте, далеко не весь агробізнес має доступ до такого фінансування. Як повідомили у коментарі Mind в компанії Kernel, програма "5-7-9%" та державні гарантії орієнтовані на невеликих агровиробників, найбільш чутливих до нестачі обігових коштів.
"Для багатьох малих та середніх господарств - це важлива грошова опора з боку держави. Kernel, як і інші великі аграрні виробники, не користуються цими інструментами, проте ми підтримуємо їхнє розширення", - пояснили у компанії.
Володимир Славінський наголошує, що "державна програма "Доступні кредити 5-7-9%" в основному орієнтована на підтримку умовно невеликого агросектору. Проте, підтримка лише виробників сільськогосподарської продукції є недостатньою. Якщо фермер отримав фінансування та зібрав урожай, але трейдер або експортер не в змозі забезпечити обіговий капітал для закупівлі, зберігання та доставки продукції до споживачів, то проблема просто переноситься на наступний етап ланцюга постачання".
Згідно з його заявами, компанія "Нібулон" планує залучити близько 170 мільйонів доларів для торговельного фінансування у сезоні 2026/27. При цьому, вона отримує фінансову підтримку виключно від закордонних банків, які спеціалізуються на торговельному кредитуванні. Оскільки у 2026 році морський експорт залишався під забороною, "Нібулон" не змогла отримати жодного нового фінансування від українських фінансових установ.
Проте навіть ті компанії, які мають право на отримання державних пільгових кредитів, часто стикаються з недостатніми лімітами. Наприклад, у рамках програми "5-7-9%" встановлені різні суми для фінансування бізнес-розвитку (до 150 млн грн) та для поповнення оборотних коштів (до 90 млн грн). Однак на практиці ці ліміти можуть накладатися один на одного, що призводить до зменшення суми, яку аграрій може виділити на підтримку оборотного капіталу, оскільки раніше отримані кредити на розвиток знижують доступні ресурси.
"Чимало фермерів вже витратили 100-120 млн грн з раніше встановленого ліміту в 150 млн грн. Внаслідок цього, замість нових 90 млн грн на оборотні витрати, вони змогли отримати лише 10-20 млн грн, які залишилися, або ж зовсім нічого. Ми пропонуємо розділити ці ліміти, аби кредити на розвиток не обмежували можливості залучення коштів для поточної діяльності", - зазначає Денис Марчук.
За словами Сергія Лабазюка, власника компанії Vitagro, навіть обмеження у 90 млн грн може виявитися недостатнім для великих агропідприємств. Він зазначає, що для малих бізнесів із площею земельного банку приблизно 2 тис. гектарів така сума може бути прийнятною, однак для компаній з річним оборотом понад 600 млн грн цього вже недостатньо для забезпечення нормального фінансування їхньої діяльності та подальшого розвитку.
Варто відзначити, що програму "5-7-9%" можуть отримати ті виробники, чий річний дохід не перевищує 50 мільйонів євро, що еквівалентно приблизно 2,5 мільярдам гривень.
Чи буде достатньо коштів для вирощування врожаю у 2027 році?
Затримки в виплатах компенсацій відсоткових ставок банкам у рамках програми "5-7-9%" ускладнюють процес надання пільгових кредитів. Як повідомляє Національна установа розвитку (НУР), на кінець першого півріччя 2026 року заборгованість держави перед фінансовими установами зросла більш ніж на 20%, піднявшись з 7,2 млрд грн до 8,8 млрд грн. Для порівняння, на 1 липня 2025 року ця сума становила лише 1,4 млрд грн. У жовтні уряд виділив НУР 2,8 млрд грн, однак навіть цієї суми не вистачає, щоб вирішити питання із виплатою компенсацій за відсотки. Загальний обсяг коштів, закладений у державному бюджеті на 2026 рік для цих цілей, складає 22 млрд грн.
Якщо держава не здійснює відшкодування вчасно, банк має право вимагати від клієнта, щоб той самостійно покривав різницю між пільговою та ринковою ставками. Сергій Лабазюк підтверджує, що через брак коштів у бюджеті для компенсації різниці відсотків за виданими кредитами окремі банки вже стягують їх з аграріїв. "Однак думаю, що до кінця року ситуація вирівняється", - вважає Лабазюк.
Представники Асоціації українських банків підкреслюють, що своєчасне повернення відсотків є важливою умовою для подальшого розвитку кредитування. "Надійне фінансування державних програм та виконання зобов'язань щодо компенсацій перед банківськими установами сприяє стабільності механізмів пільгового кредитування, що, у свою чергу, дозволяє банкам більш ефективно планувати свою кредитну діяльність", – зазначається в коментарі АУБ.
Навіть якщо аграріям вдасться ліквідувати нестачу оборотних коштів до кінця 2026 року, перед галуззю постане не менш складне завдання - забезпечити фінансування для весняної посівної кампанії 2027 року. Як зазначає Олег Хоменко, державі слід передбачити збільшення фінансування програми "5-7-9%", якщо вже виділені кошти вичерпаються. "Основна мета полягає в тому, щоб уникнути банкрутства агропідприємств, аби вони могли успішно реалізувати весняні посіви", - додає Хоменко.
А ризик недофінансування досить високий. Як уточнює Денис Марчук, за загальної потреби у коштах на посівну навесні 2027-го до 350 млрд грн, міжнародні партнери (Світовий банк зокрема) пообіцяли виділити Україні $250 млн (близько 11 млрд грн) під програму "5-7-9%". Втім, цих коштів вистачить лише на часткове покриття витрат аграріїв.
"Тому, якщо не запрацює морський експорт і не з'явиться додаткове фінансування, у гіршому сценарії аграрії можуть не засіяти до 5 млн га. Для багатьох господарств наступний сезон буде вкрай складним, з ризиками збитків та навіть дефолтів", - попереджає Денис Марчук.
Для подальшого розвитку кредитування в аграрному секторі необхідні не тільки державні гарантії, але й ініціативи, які сприятимуть альтернативній логістиці, страхуванню від воєнних ризиків, а також підтримці внутрішньої переробки та збуту товарів. "Кредит не вирішує основну проблему дефіциту ліквідності, якщо продукцію неможливо своєчасно транспортувати, або ж витрати на транспортування значно зменшують прибуток", - зазначає Яна М'ясоєдова.
Отже, основною метою держави є не лише розширення можливостей для отримання кредитів, але й забезпечення справжнього фінансування діючих ініціатив, а не формального. Кредитування може стати важливим інструментом для аграріїв у важкі часи та допомогти їм підготуватися до нового сезону. Проте, якщо надходження експортних доходів продовжать затримуватись, логістичні витрати залишаться високими, а державні компенсації не будуть своєчасними, то фермери опиняться в ситуації, коли не зможуть забезпечити фінансування для посівної кампанії та підтримувати обсяги виробництва.
"На жаль, ми не змогли надати аграрному сектору необхідні фінансові ресурси для осені 2026 року. Це вже призвело до помітних наслідків: площі, відведені під озимі зернові, зменшилися майже на 9%. Це викликає занепокоєння напередодні весняної посівної кампанії 2027 року, оскільки без достатнього фінансування сільгоспвиробники не зможуть виконати всі необхідні польові роботи", - підкреслює Денис Марчук.