"Квиток в один кінець": чому нова реформа армії з контрактною службою не викликала значного інтересу серед військовослужбовців.

Запущені влітку контракти з фіксованими термінами служби та великими виплатами виявилися краплею в морі -- їх підписали менш як 9 тисяч бійців. Як з'ясувала "Українська правда", військові банально не вірять у реальну демобілізацію, а ветерани обурюються зрівнялівкою з новобранцями.

Запущені влітку контракти з фіксованими термінами служби та підвищеними виплатами не дали очікуваного ефекту: за даними "Української правди", їх підписали близько 8,6 тисячі людей, тоді як у війську масштаб новації досі сприймають із недовірою.

БЕЗ ТАБУ розповідає, чому військові не поспішають укладати нові угоди, що саме їх не влаштовує в реформі та чи справді вона змінює правила служби.

Чому військові не підтримали реформу?

Основна причина недовіри полягає в сумнівів щодо того, чи дійсно держава дозволить військовим повернутися додому після закінчення контракту. Обіцянки встановити конкретні терміни служби звучать з 2023 року, але кожного разу їх реалізація відкладається, що призводить до майже повної відсутності довіри до нових систем.

Один із солдатів, який підписав контракт, висловив думки багатьох своїх товаришів таким чином: "Сумніваюся, що після завершення контракту мені вдасться справді звільнитися та отримати відстрочку".

Навіть ті, хто вже підписав угоди, не завжди впевнені, що зможуть скористатися їхніми умовами без додаткових рішень влади. Для багатьох це виглядає не як реформа, а як ще одна спроба оформити невизначеність у новій оболонці.

Рівність, що викликає роздратування у фронту.

Особливе занепокоєння викликає те, що нові норми насправді однаково оцінюють військових з різним рівнем досвіду. Людина, яка служить з моменту початку повномасштабного вторгнення, і новий призовник можуть мати схожі умови, незважаючи на те, що їхній бойовий шлях і ризики суттєво відрізняються.

Для контрактників піхотно-штурмових підрозділів термін відстрочки після звільнення коливається від шести до шістнадцяти місяців, що залежить від військового статусу. Однак для деяких бійців ця компенсація все ще не здається адекватною з огляду на роки служби. Тому в армійських колах обговорюється потреба у справедливості, а не лише в нових регламентах.

Старший бойовий медик із бригади Десантно-штурмових військ розповідає, що його вибір підписати контракт стався більше з необхідності: "Я приєднався до армії, і тепер немає шляху назад. Вичерпався від невизначеності, тож вирішив ризикнути".

Військовослужбовець вважає, що це несправедливо, що ті, хто захищає країну з 2022 року, мають ті ж самі базові умови, що й нові контрактники. На його думку, державі слід було б надати більше переваг тим, хто безперервно служить з перших місяців великої війни.

Гроші нараховують, але питання залишаються відкритими.

Фінансова складова реформи функціонує без значних затримок. Командири підрозділів підтверджують, що військові вже отримують підвищені виплати, а для штурмовиків і піхотинців ці суми дійсно стали значно вищими.

Командир 475-го окремого штурмового полку "Code 9.2" Олександр Настенко, відомий під позивним "Флінт", зазначає, що в перший місяць існували деякі організаційні труднощі, проте тепер усе налагоджено: "Виплати здійснюються без затримок".

Водночас саме розподіл цих грошей став однією з найчутливіших тем у війську. Поки піхота й штурмовики отримали суттєве підвищення, оператори дронів, артилеристи та інші суміжні спеціалісти залишилися без такого ж рівня стимулів, хоча часто працюють поруч із передовою і несуть не менше навантаження.

У парламентському комітеті, відповідальному за національну безпеку, оборону та розвідку, вже обговорюється можливість прив'язати оплату праці не лише до займаної посади, а й до фактичного бойового досвіду. Суть пропозиції полягає в тому, що чим довше і в складніших умовах військовослужбовець виконує свої обов'язки, тим вищу винагороду він має отримувати.

Які подальші кроки чекають на реформу?

У Міністерстві оборони, під керівництвом Євгенія Хмари, проводиться оцінка відгуків військовослужбовців, що стане основою для розробки повноцінного законопроєкту, ґрунтуючись на експериментальній урядовій постанові. На основі цього аналізу відомство визначить, які нововведення залишити в силі, а які потребують коригування.

Згідно з інформацією, наданою джерелом з оборонного відомства, військовослужбовці, які вже уклали контракти, отримають усі належні їм переваги. Крім того, в міністерстві вивчають можливість впровадження нової моделі триваліших контрактів, що передбачають особливі умови для тих, хто має намір залишитися на службі на тривалий термін.

Найбільш складним аспектом є поетапне звільнення військовослужбовців, які служать з 2022 року. У комітеті Верховної Ради вважають, що демобілізацію слід почати з тих категорій військових, які провели сотні днів на найбільш небезпечних ділянках фронту. Проте, здійснити масове звільнення всіх одночасно не вдасться.

Причина, за словами співрозмовників, очевидна: темпи демобілізації напряму залежать від темпів мобілізації. А з цим в Україні вже не перший рік проблеми.

В результаті нова система виявилася більше перевіркою на довіру, ніж джерелом мотивації — як до урядових структур, так і до заяв про забезпечення справедливіших умов служби.

Раніше на сторінках БЕЗ ТАБУ обговорювалася тема демобілізації та укладення нових контрактів, яка вже неодноразово викликала суперечки серед військових, урядовців та депутатів. Ви можете ознайомитися з матеріалами на цю тему в нашій стрічці.