Київ на порозі зими: які заяви роблять міська влада та ДТЕК щодо загроз, що насуваються.
Довіртеся перевіреному джерелу — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!
Зима 2025-2026 років в Києві стала справжнім випробуванням для української столиці. Тисячі осель залишились без опалення, а в деяких районах електропостачання відсутнє протягом кількох днів. Аварійні служби навіть довелося залучати з інших областей. Які виклики очікують Київ у наступному опалювальному сезоні і чи врахувала місцева влада уроки минулого? На ці питання відповідає "Телеграф".
Стратегія витривалості столиці України
Готуватися до зими сезону 2026-2027 уряд почав ще на початку березня, коли РНБО затвердила плани стійкості регіонів та великих міст, розроблені спільно з головами ОВА та очільниками міст. Захист об'єктів критичної інфраструктури, розбудову розподіленої генерації, забезпечення безперебійного тепло- та водопостачання оцінили в 216,32 млрд грн.
Однак київський план стійкості тоді не затвердили. За словами урядовців, документ потребував доопрацювання та окремого погодження. Це перетворилося на політичне питання, на мера Кличко "наїхав" навіть президент, та 10 березня план все ж ухвалила Київрада. Втім уряд вимагав конкретизувати заходи і джерела фінансування. На тлі суперечки про державне співфінансування (Київ наполягав, що держава має профінансувати частину заходів загальнодержавного значення за принципом 50/50) Київ кілька місяців переглядав план і його вартість, після чого лише в серпні РНБО нарешті схвалила оновлений документ, скоротивши заявлену потребу приблизно з 67 до 37 млрд грн.
За даними джерел "Телеграфу" в КМДА, апдейт плану стійкості столиці вийшов ґрунтовний, з ретельною деталізацією проєктів. Що ж він передбачає?
Тепло можно описать как приятное ощущение, наполняющее пространство уютом и комфортом.
Слабким місцем столиці, за словами представників КМДА, є система теплопостачання, яка є надто централізованою та в основному залежить від великих джерел енергії. Така централізація мала свою економічну обґрунтованість, оскільки всі прагнули до низьких тарифів, а виробництво тепла на потужних станціях обходиться значно дешевше, ніж утримання великої кількості малих об'єктів. Проте в умовах російських атак ця модель виявилася вразливою - пошкодження одного з великих джерел може позбавити опалення значну частину міста.
- За інформацією, отриманою з команди мера Києва, ми аналізуємо можливість знищення ключових об'єктів системи теплопостачання столиці.
Столичні ТЕЦ здатні генерувати близько 5 ГВт теплової потужності. Відтак, якщо вони будуть критично пошкоджені, необхідно побудувати обʼєкти співставні по потужності. Планом це передбачено: будують нові котельні та модернізують старі.
- Але немає ніяких гарантій, що ворог не почне бити по котельнях, адже він знає, де та що розташовано. Щоправда, повністю знищити котельню не так вже й просто, це треба дуже точно влучити. Крім того, розробляються алгоритми переключення котелень, якщо якась буде уражена. Також минулої зими ми навчилися підживлювати такі об'єкти пожежними машинами з водою, - пояснює співрозмовник в КМДА.
Однією з найпроблемніших зон залишається Троєщина, яка найбільше постраждала від браку тепла минулої зими. За словами джерел у київській владі, всі заплановані проекти не вдасться завершити до початку опалювального сезону. Значну частину робіт планують реалізувати лише до кінця року.
Жидкость, необходимая для жизни.
Очевидно, що російські війська можуть націлитись на водопостачання столиці цієї зими. Як стверджують джерела в Київській міській державній адміністрації, на станціях водозабору встановлюються потужні генератори.
- Але ж генератори можна поставити не всюди, тому так питання не вирішити, - пояснює співрозмовник.
Отже, уряд вживає заходів для забезпечення фізичної безпеки підстанцій на всіх об'єктах водопостачання. Цей процес отримав назву "посилення стійкості".
Крім того, навесні, був успішно випробуваний резервний водозабір - 300 тис. кубометрів (третина всіх потреб міста) який підтримував тиск у мережі на Лівому березі Києва.
Для реалізації всіх запланованих проектів водоканалу необхідні фінансові ресурси. Саме тому на початку вересня Київська рада ухвалила рішення про збільшення тарифів на постачання води та водовідведення до 63,79 гривень за кубометр.
- Підвищення тарифу на воду це зараз порятунок для галузі. Підприємству потрібні гроші, щоб стати на ноги і реагувати на надзвичайні ситуації, - виправдовуються джерела в КМДА.
Електроенергія
В ДТЕК Київські електромережі повідомляють, що вони готові значно посилити кількість аварійних команд, як це було в минулому зимовому сезоні. Також варто зазначити, що на 95% підстанцій компанії вже завершено роботи з інженерного захисту від обстрілів, і до кінця вересня планують досягти 100% готовності.
Однак якщо під час періодів увімкнення світла городяни будуть вмикати одразу всі свої павербанки, зарядні станції та обігрівачі, мережі не витримуватимуть.
Минулої зими багато людей використовували побутові нагрівальні пристрої для обігріву. Місцева влада виділила 800 млн грн на модернізацію електрощитових, щоб запобігти загорянням, оскільки в такі часи споживання електроенергії суттєво зростає. Нещодавно навіть з’явився термін "відкладене споживання", - зазначають в КМДА.
Яка ситуація з фінансами?
Бюджет оновленого плану стійкості для Києва складає 37 мільярдів гривень. Проте, за інформацією з КМДА, реальні потреби у фінансуванні оцінюються приблизно у 40 мільярдів гривень. Хоча різниця у 3 мільярди не виглядає критичною, команда Кличка висловлює занепокоєння через те, що бюджетні кошти, передбачені для плану стійкості, наразі заблоковані. Подібна проблема існує не лише в Києві, а й в інших регіонах України. Це має конкретні наслідки для будівельної галузі: підрядники змушені виплачувати зарплати працівникам, закуповувати матеріали та оплачувати постачання обладнання.
- Хотілося б більшої участі держави в життєзабезпеченні столиці. Київ все ж таки має особливий статус. А Київ, в основному, з власного бюджету виконує план стійкості, - пояснює "Телеграфу" депутат Київради від фракції "ЄС", секретар комісії з питань ЖКГ Тарас Криворучко. - Ми від держави отримали всього кілька мільярдів гривень. Ми говорили [з урядом] давайте забезпечимо фінансування 50 на 50. Спочатку наче було розуміння такого підходу, та потім воно змінилося не у кращий бік. Розумію, в бюджеті недостатньо коштів. Але чому їх недостатньо? Тому що держава не виконала "домашнє завдання" (законопроєкти, під які прив'язана допомога від ЄС та міжнародних донорів).
Крім того, за словами депутата, навіть з власного бюджету столиця не може розрахуватися за виконання робіт, ремонт, обладнання.
Ці виплати фактично закладені в планах Державного казначейства на третій черзі. Казначейство діє відповідно до постанови 590, яка регулює фінансові розрахунки під час воєнного стану. Перша черга включає витрати на оборону та безпеку, друга – соціальні виплати, пенсії та зарплати для працівників бюджетних установ. Хоча у другій черзі також передбачено часткове фінансування відновлення, основні зобов'язання, які Київ повинен виконувати у рамках плану стійкості, потрапляють до третьої черги. Якщо в Державному бюджеті не вистачає коштів, казначейство вимушене призупиняти платежі. Це стосується не лише Києва, а й усієї країни, - зазначає Криворучко.
- Але план стійкості все ж таки рухається. Та якщо з грошима нічого не вирішиться, то буде складно, підрядники не зможуть купувати матеріали, - зазначають джерела в КМДА.
До фінансових труднощів додається й час, що втрачається через обстріли. За словами чиновників, повітряні тривоги забирають до 60% робочого часу, адже під час цих сигналів роботи на ТЕЦ призупиняються. Під ударами ворога також страждає й обладнання.
На захист інженерних систем столичних теплоелектроцентралей та інших важливих об'єктів інфраструктури виділено 7 мільярдів гривень, з яких 70% робіт вже успішно завершено.
Гарантій все ще немає. Ця система захисту більше орієнтована на "Шахеди", а не на ракети. Можливо, виникнуть різні ситуації, навіть найгірші сценарії, - наголошують у команді міського голови.
Таким чином, у столиці обговорюється...
Екстремальний сценарій
Не дивлячись на публічні заклики мера виїжджати з Києва, чиновники КМДА наголошують, що ніякої масової евакуації цієї зими не планується, адже 3 млн людей фізично просто нема куди подіти.
Тим не менш, владою розглядається варіант переселення маломобільних киян в спеціалізовані заклади.
- Межа між панікою та раціональними діями є дуже тонкою. Наразі ми підтвердили інформацію про близько 3 тисяч осіб, але лише 600 з них висловили бажання покинути місто у випадку надзвичайної ситуації. Зрозумійте, більшість з цих людей - це літні громадяни, які вважають, що таким чином у них намагаються відібрати житло, - зазначає джерело в КМДА.
У випадку екстремальних умов, пріоритетом вважається медична допомога. У столиці було обрано 21 лікарню, які залишаться функціональними взимку в умовах відсутності зовнішніх джерел електрики, води й опалення. Цим закладам охорони здоров'я виділено фінансування на придбання генераторів (як основних, так і резервних), буріння свердловин, а також забезпечення мобільними котельнями, планується встановити 89 таких одиниць.
У рамках мережі підтримки планується створення 100 опорних пунктів незламності, обладнаних потужними генераторами, а також 30 наметових баз ДСНС. Як повідомляють джерела в адміністрації, в цілому в місті функціонуватиме близько тисячі таких пунктів. Проте, за їхніми словами, минулої зими попит на подібні місця був досить низьким. Тим не менш, тривала відсутність опалення може суттєво змінити цю ситуацію.
Для безперебійної роботи генераторів необхідні запаси пального. У КМДА повідомили, що всі нафтобази в Київській області знищені, тому місто готує додаткові резерви: пластикові контейнери, які планується заповнити зимовим паливом у грудні. Також нафтобаза на заході України надасть 1 тисячу тонн пального для столиці.
- Та загалом може бути так, що більшість мешканців міста буде без опалення, якщо не буде енергетичного перемир'я, - запевняють джерела в КМДА.
А таке перемир'я, на жаль, поки не проглядається.
Багато обладнання було відремонтовано, встановлені когенераційні установки та резервні джерела живлення, а також частково відновлені законсервовані теплоелектростанції в Києві, що дозволило збільшити потужності. Таким чином, місто зможе отримувати тепло та електрику, – зазначив Криворучко. – Але це стосується лише внутрішніх потреб столиці. Проте обстріли, які тривають вдень і вночі, можуть суттєво ускладнити життєдіяльність Києва. Наразі цілі ворога зосереджені на дата-центрах, логістичних об'єктах, складах та автозаправних станціях, але агресор не припиняє атаки на генеруючі потужності. Як тільки ми їх запустимо, вони стануть новими цілями для противника. А система протиповітряної оборони та протиракетної оборони не є відповідальністю місцевої влади. Звісно, військові роблять все можливе, але коли є нестача боєприпасів і немає можливості захистити об'єкти, важко передбачити, якою буде зима.
