ISW: Україна отримала найсприятливіший шанс з 2022 року для того, щоб взяти ініціативу у свої руки.

Проте Сполучені Штати та Європа можуть упустити цю можливість.

Україна опинилася в найвигіднішій позиції з грудня 2022 року для того, щоб перехопити стратегічну ініціативу у війні. Проте існує небезпека втрати набраного темпу. США та Європа можуть упустити цю можливість, якщо дозволять Кремлю dictувати умови і змушувати їх лише реагувати на його дії. За оцінками аналітиків, літній наступ Росії зазнав невдачі, а осінній, ймовірно, також не принесе Москві очікуваних результатів, як зазначає в своєму спеціальному звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

ISW повідомляє, що Україна відновила оперативну ініціативу на більшості важливих напрямків фронту, а за стратегічну перевагу бореться з кінця 2025 року. Цього року темпи просування російських військ значно сповільнилися, досягаючи рівня, схожого на пішохідний: добовий чистий приріст території не перевищує навіть одного квадратного кілометра. Українські контрнаступи дозволили звільнити щонайменше 1 046 квадратних кілометрів. В результаті, чистий приріст території під контролем Росії з початку року становить лише близько 100 квадратних кілометрів.

Президент Росії Володимир Путін досі не виконав жодної з оголошених цілей. Він не зміг примусити Україну до капітуляції, не знищив її збройні сили і не наблизився до захоплення решти Донецької області, включаючи "укріплений пояс".

Далекобійні удари українських сил призвели до значного дефіциту пального в Росії та зменшили її нафтопереробні потужності принаймні на 30%. Тепер Москві доводиться ухвалювати рішення про те, які об'єкти захищати за допомогою систем протиповітряної оборони.

Аналітики підкреслюють, що досягнення України в 2026 році є наслідком свідомих зусиль. Країна істотно збільшила обсяги виробництва озброєнь та розширила масштаби ударів середньої і великої дальності, а також активно розвиває власні балістичні ракети. Якщо ця програма продовжить свій розвиток, під загрозою опиняться важливі російські оборонні підприємства та військові об'єкти інфраструктури.

Фінансова ситуація в Росії вже відчула тиск. Кремль розпочав закупівлю готового пального в Індії, що призводить до зростання витрат. Міністерство фінансів Росії також повідомило про плани збільшити обсяги валютних і золотих закупівель з 7 жовтня по 6 листопада через зниження експортних доходів від енергетичних ресурсів.

З 2022 року Росія щоосені й щозими посилює стратегічні бомбардування України, але досі не зламала її волі та здатності воювати. За оцінкою ISW, цьогорічна кампанія використовує слабке місце української оборони: нестачу засобів протидії реактивним дронам і балістичним ракетам.

Москва прагне зробити великі міста непридатними для життя, цілодобово атакуючи цивільну інфраструктуру, зокрема поштові розподільчі центри й мости. Росія також хоче посіяти недовіру до української влади та розколоти фронт і тил. Ще одна мета полягає в тому, щоб змусити ЗСУ вибирати між ударами по об'єктах, які забезпечують російські бомбардування, та потребами фронту. Крім того, Росія дедалі частіше атакує логістичні маршрути й транспортні сполучення, якими доправляють допомогу в Україну та вивозять вантажі з неї. Так Москва намагається відрізати Україну від європейської підтримки.

Зростання кількості російських нападів на країни НАТО, включаючи вторгнення дронів, ракетні удари, акти саботажу, підпали та вбивства, змушує альянс зосередити свої зусилля лише на реакції на дії Москви. Ці агресивні дії також ставлять європейську оборонну промисловість перед непростим вибором: підтримувати Україну чи готуватися до можливої ескалації з боку Росії. Така стратегія відповідає давній меті Володимира Путіна — дестабілізувати НАТО та знизити його ефективність.

Пропозицію Кремля щодо постачання дизельного пального на міжнародні ринки аналітики ISW трактують як частину когнітивної війни, тобто як спробу вплинути на рішення країн-партнерів України. За оцінками експертів, Москва готова відправляти незначні обсяги пального в обмін на пом’якшення санкцій. Це свідчить про те, що тиск на російський енергетичний сектор приносить результати.

На відміну від Сполучених Штатів та інших союзників України, Кремль усвідомлює свою критичну вразливість до ініціатив, темпу та тривалого тиску. Восени 2022 року Москва вже застосовувала ядерний шантаж під час українських контрнаступів на Харківщині та Херсонщині. Це вплинуло на рішення партнерів щодо постачання військової техніки, завадило Збройним Силам України завдати нових ударів по росіянам і призвело до затягування конфлікту.

Аналізуючи ситуацію, експерти рекомендують українським партнерам вжити проактивних заходів. Найперше, слід терміново активізувати впровадження засобів протидії реактивним безпілотникам. Ці дрони значно ускладнюють завдання, оскільки здатні ефективно вражати рухомі цілі, зокрема, на території противника.

Європейський Союз повинен терміново надати Україні кредит, щоб уникнути повторення повільного процесу постачання зброї, який раніше дав Росії можливість затягнути конфлікт. Фінансова підтримка з Європи має забезпечити українському командуванню можливість планувати одночасні та послідовні операції з перспективою на наступний рік і далі.

США та європейські країни повинні посилити санкції щодо російського енергетичного сектору та підтримати Україну у збільшенні дальності ударів по російській оборонній промисловості та енергетиці. На думку Інституту вивчення війни (ISW), Європі слід терміново розробити стратегії для протидії російським атакам на свою територію, зокрема щодо диверсійних акцій та безпілотних вторгнень. Москва йдеться на підвищені ризики, оскільки не вважає реакцію Європи та НАТО достатньо потужною для стримування своїх дій.

За даними Axios, президент США Дональд Трамп уклав угоду з Росією щодо дизелю після того, як Київ проігнорував близько шести закликів США припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Тим часом географія польотів реактивних "Шахедів" розширюється.

10 жовтня один із літаків вперше приземлився у Львові, де місцева протиповітряна оборона знищила його неподалік від міста. Варто зазначити, що вже 5 жовтня ISW повідомляв про початок кампанії Росії проти української енергетичної інфраструктури, яка розпочалася раніше, ніж зазвичай, з метою завдати максимальної шкоди до моменту, коли Україна зможе вжити ефективні заходи для протидії.

У статті на ZN.UA під назвою "Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні" директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко аналізує, які фактори формують ціну на дизельне паливо та в яких умовах енергетичне перемир'я може бути вигідним для України.