Форум: Європейські норми, фінансування чи оновлення кадрів. Яка причина згадки прем'єра Корецького про реформу Державного бюро розслідувань під час його візиту до Брюсселя?
Автор: Ірина Цесар
У цьому тексті не буде йтися ані про операцію "Карфаген", що вже набридла мені, ані про виступ генерала СБУ Сергія Дуки, який сьогодні справив фурор у медіа своїми заявами на ТСК Верховної Ради України. Давайте дамо можливість цьому "протистоянню силовиків" трохи вгамуватися, щоб зникла медійна штовханина. Я не бажаю займати жодну зі сторон, адже, на мій погляд, обидві вони є досить руйнівними, особливо в умовах війни, коли наближається зима та відбуваються активні переговори.
Подорожі по Європі
Так що, хто шукає хайпу - це не сюди, можете сміливо гортати далі. А хто хоче дійсно розібратися в питанні - ласкаво просимо.
Що мене і дійсно зацікавило, то це те, що про "реформу" Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) в публічному просторі нещодавно заговорив сам прем'єр-міністр України Сергій Корецький.
Завжди поміркований і обережний Корецький, що надає великого значення фінансовим аспектам, раптом на форумі з розширення ЄС у Брюсселі висловив одну думку, яка привернула увагу українських медіа в контексті намірів представити законопроект щодо реформи Державного бюро розслідувань.
"Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже так ми і рухаємося"
Нічого більше не було озвучено! Все, що ми можемо зустріти в медіа, — це вигадки, бажання та трактування. Запам'ятайте цю важливу деталь і давайте детально, але в стислій формі, проаналізуємо цей випадок, розглянувши його з усіх боків.
Так, в суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, досить тривалий час уже лунає наратив, що Державне бюро розслідувань потрібно: "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" і т.д.
Дивність ситуації, перш за все, полягає в тому, що ніхто не каже в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді, їх майже немає. І я зараз не буду заглиблюватись в ті одиничні суто процесуальні ляпи по деякім кримінальним провадженням, вони є в усіх правоохоронних органах... Мене зацікавило інше, а які інституційні претензії до ДБР у активістів? І виявляється, що їх насправді мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро, чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення/перезавантаження "під себе" прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу...
Проте, давайте повернемося до того, як коментар прем'єр-міністра Сергія Корецького був сприйнятий в медіа, зокрема в українських ЗМІ, які здебільшого просто переписували один одного. Це може здатися дивним, але такою є реальність.
Наприклад, видання "Главком" (https://glavcom.ua/country/politics/reforma-dbr-koretskij-povidomiv-koli-urjad-planuje-podati-do-radi-zakonoprojekt-1156091.html), посилаючись на "Суспільне", розмістило матеріал з заголовком: "Реформа ДБР: Корецький розповів, коли уряд має намір внести законопроєкт до Верховної Ради".
Серед інших аспектів, особливу увагу слід звернути на наступні два абзаци:
Оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР) є складовою частиною узгодженого плану "Качки - Кос", спрямованого на підтримку процесу інтеграції України до Європейського Союзу та пришвидшення важливих реформ. Цей план був затверджений 11 грудня 2025 року в результаті неформальної зустрічі європейських міністрів, яка пройшла у Львові.
Подорожі по Європі
У документі йдеться про реалізацію незалежного та всебічного аналізу інституційної архітектури Державного бюро розслідувань, а також механізмів забезпечення добродійності і функцій наглядових органів. Це робиться з метою оцінки потреби і доцільності подальших реформ відповідно до провідних європейських практик, що врешті-решт призведе до розробки, прийняття та впровадження законодавства, яке враховуватиме всі необхідні рекомендації.
У людини, яка просто переглядає новини, може скластися враження, що ці тези були озвучені Сергієм Корецьким під час його перебування в Брюсселі, але насправді це не так. Проте саме ці питання мене найбільше зацікавили. Адже Державне бюро розслідувань, як і інші правоохоронні установи, дійсно потребують системних реформ, які включають оновлення повноважень, уникнення їх перетворення та зміцнення інституцій.
Разом із цим, можливо, хтось запитає, яке відношення має вже забута декларація "Качки - Кос"? Відповідь проста: вона є частиною кредитних траншів, які ми отримуємо від Європейського Союзу. Незалежно від того, подобається нам це чи ні, як зазначив Сергій Корецький, "це частина бенчмарків, тому ми рухаємося в цьому напрямку". Ми продовжуємо йти цим шляхом, незважаючи на обставини. Обіцянки потрібно виконувати. Щодо морального аспекту цього питання, я не хочу вдаватися в деталі. Лише зазначу, що мені не дуже до вподоби, коли під час війни наші "партнери" називають нас "щитами Європи" і надають кредити в обмін на реформи, які їм потрібні, і далеко не всі з них відповідають "найкращим європейським практикам"... Проте це вже зовсім інша тема. Коли країна потребує фінансової підтримки для виживання, ти не ставиш умови — приймаєш або відмовляєшся від умов інших. Це реалії нашого життя.
На сьогоднішній день бюджетний дефіцит для потреб Збройних сил становить приблизно 70 мільярдів доларів (джерело: https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1588988-v-ukrayini-gotuyutsya-stvoriti-derzhavne-byuro-rozsliduvan), про що заявив Президент України Володимир Зеленський. Цю суму необхідно покрити терміново. Таким чином, виникає зрозуміле питання: чому Сергій Корецький підняв тему "реформи ДБР" у Брюсселі? Це пов'язано з новим "бенчмарком" від Європейського Союзу, що в свою чергу відкриває шлях до отримання наступного кредиту, який буде залежати від виконання певних нормативних вимог.
Подорожі по Європі
Я цілком розумію логіку Сергія Корецького, досвідченого інвестменеджера, адже перед ним постає конкретне завдання, яке потребує вирішення. Мета виправдовує засоби, але в цій ситуації надзвичайно важливо "не наробити помилок", прагнучи отримати черговий кредит, оскільки це може суттєво підірвати основи національної безпеки. Завжди необхідно дотримуватись балансу, особливо в контексті нормативних рішень у сфері безпеки та оборони, і особливо під час війни. Це питання стосується не лише реформування Бюро, а й більш загальних аспектів.
У контексті війни реформування правоохоронних органів не слід розглядати лише через призму змін у кадровому складі, антикорупційних заходів або виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в структуру сектору безпеки має оцінюватися, перш за все, з точки зору його потенційного впливу на безперервність правоохоронної діяльності, оперативну здатність відповідних установ та стійкість державного управління. Це особливо актуально для організацій, які безпосередньо займаються боротьбою зі злочинами, що загрожують основам національної безпеки.
На першому плані повинні стояти оцінка ризиків, а також дотримання принципів пропорційності і субсидіарності. Це дозволить вносити зміни лише там, де це дійсно необхідно, і застосовувати рівно стільки зусиль, скільки потрібно. Особливо важливо це в умовах війни, коли будь-які зміни в правоохоронній системі повинні враховувати ризики, пов'язані з безперервністю її функціонування, ефективністю виконання обов'язків та стабільністю державного управління.
Справді, такий підхід є втіленням "кращих європейських практик", а не закликом передати управління правоохоронними органами під зовнішній контроль, адже навіть вибори та зміна політичних лідерів не призведуть до суттєвих змін. Фактичний контроль залишиться у руках іноземців, які займатимуть посади в "наглядових радах" та "конкурсних комісіях з переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, безсумнівно, не відповідає стандартам демократичних країн, а скоріше є проявом неоколоніалізму... Тепер повернімося до заяв, озвучених у медіа щодо декларації "Качки - Кос", що стосується Державного бюро розслідувань.
Нагадаю, "У документі йдеться про реалізацію незалежного та всебічного аналізу інституційної архітектури Державного бюро розслідувань, а також механізмів забезпечення добродійності і функцій наглядових органів. Це робиться з метою оцінки потреби і доцільності подальших реформ відповідно до провідних європейських практик, що врешті-решт призведе до розробки, прийняття та впровадження законодавства, яке враховуватиме всі необхідні рекомендації.
Зверніть увагу: у жодному з документів не згадується про необхідність змін у конкурсній процедурі призначення директора ДБР з залученням іноземних фахівців, які б мали переважне право голосу, а також про повне кадрове перезавантаження. Звідки ж з'являються ці суперечливі ідеї в публічному дискурсі? Мабуть, варто запитати у тих активістів, які орієнтуються на гранти, що їх поширюють. Проте, факт залишається фактом: жодних офіційних рекомендацій чи вимог з боку ЄС у такому вигляді не існує, незважаючи на те, як це намагаються подати деякі явно заангажовані ЗМІ.
А все решта виглядає досить захоплююче. Пропоную розглянути це у вигляді тез:
Здійснення всебічного незалежного аналізу інституційної організації Державного бюро розслідувань, механізмів забезпечення прозорості та функцій контролю, щоб оцінити потребу і доцільність подальших реформ відповідно до провідних європейських практик. Це призведе до розробки, прийняття та реалізації законодавства, яке врахує важливі рекомендації.
Звісно, це важливий підхід. Спершу здійснюємо всебічний аналіз інституційних можливостей Державного бюро розслідувань, адже значна частина цього процесу вже була оцінена незалежним зовнішнім аудитом Рахункової палати України. Потім проводимо детальний аналіз ефективності, корупційних ризиків та навантаження, а також враховуємо дійсно успішні європейські моделі роботи єдиної слідчої правоохоронної установи.
Подорожі по Європі
Враховуючи вищевикладене, я роблю простий і зрозумілий висновок, що серед РЕКОМЕНДАЦІЙ наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі і якщо при розробці урядового законопроекту будуть враховані вищезазначені пріоритети, то таку реформу я однозначно буду підтримувати. Без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ. Щоб подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність Бюро, а не навпаки.
До речі, вивчаючи ретроспективу питання, потрапив на слова відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушко, який ще в серпні 2013 року зазначав (https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1588988-v-ukrayini-gotuyutsya-stvoriti-derzhavne-byuro-rozsliduvan ), що:
В даний момент тривають обговорення щодо того, які саме повноваження, окрім проведення розслідувань, цей орган (ДБР) може взяти на себе від прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та інших правоохоронних структур.
На сьогоднішній день жодні з запланованих повноважень, які повинні були бути передані від інших правоохоронних органів, таких як Міністерство внутрішніх справ та Служба безпеки України, до Державного бюро розслідувань, так і не були реалізовані. Щодо НАБУ, то тут взагалі немає про що говорити...
Отже, почнемо з основного. Ситуація полягає в тому, що питання не стільки в потребі реформувати ДБР, скільки в необхідності надати йому повний набір повноважень відповідно до рекомендацій наших західних партнерів, які, по суті, залишилися нереалізованими. Як можна об'єктивно оцінити ефективність роботи Єдиного слідчого органу в Україні, якщо основні повноваження, заплановані для ДБР, так і не були належно передані від інших установ?
Подорожі по Європі
По-друге, стосовно інституційної стійкості. На територіальному рівні Державне бюро розслідувань не має повного представництва навіть у всіх обласних центрах. Його структура є так званою "кустовою", і на даний момент в Україні функціонує лише 7 територіальних управлінь, не враховуючи центральний апарат.
Третій пункт. На сьогоднішній день приблизно 90% розслідувань, які проводять співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) під час війни, стосуються військових злочинів. Організаційна структура цієї установи не здатна впоратися з такою великою кількістю справ, якщо врахувати кількість слідчих. Наприклад, у порівнянні з Національним антикорупційним бюро (НАБУ), навантаження на слідчих ДБР, згідно з інформацією, становить в середньому в 5-10 разів більше.
Таким чином, можна стверджувати, що при формуванні Державного бюро розслідувань, орієнтуючись на передові європейські моделі, не були враховані два важливі аспекти: війна з Росією та небажання інших правоохоронних органів відмовитися від частини своїх повноважень, навіть якщо вони є нехарактерними та тимчасовими. Чи можна покладати провину за це на саме Бюро? Думаю, що ні, адже ці питання не до них. Створення такої правоохоронної структури є цілком виправданим і цілком відповідає сучасним тенденціям, що дозволяє їй легко інтегруватися в систему державних інституцій, які забезпечують стримування та противаги.
Попри наявні об'єктивні труднощі, такі як перевантаженість та недостатня інституційна спроможність (кадровий склад, матеріально-технічне забезпечення, фінансові ресурси), Державне бюро розслідувань демонструє найвищі показники серед правоохоронних структур за кількістю розслідувань кримінальних справ, пов'язаних із національною безпекою. З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії було відкрито понад 3 тисячі кримінальних проваджень! Серед них 2 тисячі 050 справ стосуються зрадництва, 837 — колабораційних дій, а 57 — пособництва агресору. 1 598 обвинувальних актів вже направлено до суду.
Протягом періоду з січня по жовтень 2026 року співробітники Державного бюро розслідувань подали до суду 502 обвинувальні акти стосовно 701 особи, яка була звинувачена у корупційних злочинах. Серед обвинувачених є народний депутат, а також 350 співробітників правоохоронних органів та інших державних установ. Загалом до суду надійшло 8 370 обвинувальних актів щодо 8 803 осіб. Серед останніх можна відзначити 2 народних депутата України, 1 посадовця категорії "А", 33 суддів, 1 743 представника правоохоронних органів та інших.
Подорожі по Європі
Ці результати дійсно вражають, чи не так? І знову виникає логічне питання: що б сталося, якби запланована реформа зі створення Державного бюро розслідувань була реалізована в повному обсязі, з належним числом працівників, адекватними повноваженнями та регіональними відділеннями? Чи звучали б тоді так само активно заклики до його "перезавантаження"? Сумніваюся, що так.
Також, думаю, що важливо показати як українці сприймають роботу ДБР. У вересні проводилось опитування громадської думки для https://dbr.gov.ua/news/ponad-70-molodi-doviryayut-dbr-rezultati-novogo-sociologichnogo-opituvannya Консультативної місії ЄС в Україні . Так, для порівняння, у 2021 році ДБР довіряли лише 17% опитаних. У 2025 році цей показник зріс більш ніж утричі - до 52%, а цьогоріч досяг 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник становить 70%, а серед людей віком 30-39 років - 53%.
Подорожі по Європі
Ну і на останок, думаю слід згадати також про те, що саме в ДБР, вперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі - від прийняття на роботу, до поточних перевірок за необхідності.
Виглядає так, що всі ці фактори разом формують сучасний імідж Державного бюро розслідувань як прогресивної правоохоронної установи, що володіє величезним, але ще не повністю реалізованим потенціалом. Існує безліч як об'єктивних, так і суб'єктивних причин цього явища. Однак, на мою думку, найбільш вражаючим є не стільки висока продуктивність співробітників Бюро, скільки їхня відсутність у корупційних скандалах — від директора ДБР Олексія Сухачова, котрий, до речі, був обраний через відкритий конкурс, до рядових слідчих. У антикорупційних розслідуваннях НАБУ працівники ДБР не згадуються, а резонансна справа "Карфаген" та конфлікти серед силових структур обійшли Бюро стороною. Це, на мою думку, яскраво свідчить про ефективну внутрішню систему запобігання корупційним проявам, яка функціонує на високому організаційному рівні. На жаль, для українських правоохоронних органів це, скоріше, виняток, а не правило.
Проте, враховуючи все вищезазначене, я виступаю за цілеспрямоване реформування Державного бюро розслідувань! Це має відбуватися без усіх цих непорозумінь щодо "конкурсних комісій з переважним голосом іноземців", але за умов системного та комплексного незалежного аналізу чинної інституційної спроможності. Адже на даний момент ми вже можемо констатувати, що модель, запропонована нашими західними партнерами, яка передбачає створення окремої слідчої правоохоронної організації, однозначно показала свою ефективність. Водночас, вона зіткнулася з викликами війни та іншими внутрішньополітичними труднощами, які перешкоджають цій інституції в повній мірі реалізувати свій потенціал, і це, безумовно, є серйозною проблемою. Серед складнощів — вигорання співробітників через величезне навантаження та суспільний тиск, зокрема, пов'язаний із численними розслідуваннями військових злочинів. Це питання особливо гостре, особливо в умовах війни.
P.S. Цікаво, але вперше за всю нашу "правоохоронну" історію я спостерігаю, як інституція публічно висловлює бажання не концентрувати владу та повноваження у своїх руках, а навпаки, просить про їх поділ... Адже, дійсно, на сьогоднішній день створення повноцінної військової юстиції стає критично важливим: з одного боку, для ефективного розслідування численних воєнних злочинів, а з іншого – для розвантаження ДБР, щоб він міг зосередитися на своїх основних функціях.
Це виглядає цілком логічно. Сподіваюся, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності та ефективності Державного бюро розслідувань, прем'єр-міністр України Сергій Корецький зможе зробити виважені державницькі висновки. Врешті-решт, основним критерієм будь-якої реформи має бути не лише факт її реалізації, а й реальне підвищення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни.
Подорожі по Європі
Те, що приносить результати, потрібно підтримувати і розвивати саме в такий спосіб.
Олексій Буряченко, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень
https://weukraine.tv/blog/jevropejski-standarti-hroshi-chi-kadrove-perezavantazhennja-chomu-premjer-koretskij-v-brjusseli-zhadav-pro-reformu-dbr/?shem=aimgspe,i3ppac,