Для громадян Росії з'явилося нове вікно можливостей, і ми повинні терміново його закрити. Інтерв'ю зі Ступаком.
Країна-агресорка Росія почала активно застосовувати реактивні дрони й відчула, що для неї відкрилося вікно можливостей. Ворог також суттєво змінив підхід до вибору цілей для своїх атак на Україну. Якщо раніше переважна більшість цілей мала військове значення, то тепер половина ударів рашистів переслідує мету знищити усе, що пов'язано із постачанням продуктів харчування.
Фактично йдеться про намагання влаштувати голод в Україні та примусити українців виходити на голодні бунти. Проте, жодного голоду не буде, хоча асортимент товарів на полицях може скоротитися. Вікно можливостей треба якнайшвидше закрити. Це цілком можливо у перспективі двох місяців. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
- Радник президента Сергій Бескрестнов з позивним "Флеш" показав мапу з маршрутом руху російських реактивних "Шахедів" на Київ. Цікаво, що цей маршрут проходить впритул до кордону Білорусі. Пам'ятаєте, раніше ми з вами говорили саме про ретранслятори, які працювали на території Білорусі, про доцільність ударів по території Білорусі і про певні політичні нюанси, на які також варто зважати. Чи можна говорити, що участь Білорусі в цьому доконаний факт? На вашу думку, як зараз, в цій ситуації, має вчиняти Україна?
Я б не став поспішати з такими висновками, оскільки тут важливе слово експертів. Потрібно, щоб спеціалісти, такі як "Флеш" та представники ГУР, зібралися разом, провели аналіз і визначили, чи має Білорусь якесь відношення до цього питання, чи просто російська сторона використовує цей маршрут, оскільки він є найбільш коротким і зручним для них, але водночас створює труднощі для України в контексті можливості перехоплення. Лише після такого аналізу можна робити конкретні висновки.
Але дійсно реактивні дрони - це велика проблема для нас. Бачите, на якомусь етапі Україна пропустила, недооцінила цей момент з реактивними дронами. Коли вони вперше з'явилися, я бачив певне ставлення до них окремих людей, мовляв, вони там ще довго будуть тестувати. І ось ми підійшли до ситуації, коли у липні було випущено півтори тисячі дронів (за серпень 2500. - Ред.).
Останні цифри феноменальні. Це свідчить про те, що росіяни стовідсотково роблять акцент на реактивних дронах під час атак по Україні саме по тилових районах, натомість старі дрони, "мопеди", застосовують по прифронтових регіонах, по наших позиціях, наших військових. От таким чином вони їх будуть зараз розподіляти.
На завершення, Єлабуга, розташована в Татарстані та відома як особлива економічна зона, залишається критично важливим центром для виробництва дронів. Вони вже запроваджують другий рівень захисту, встановлюючи сітки (ці сітки натягуються над дахами або навкруги стін важливих об'єктів. Вони здатні або дистанційно активувати бойову частину безпілотника до його зіткнення з будівлею, або заплутати його, зменшуючи шкоду. - Ред.). Це свідчить про те, що вони усвідомлюють загрози з боку України і мають намір продовжувати як виробництво, так і атаки.
Останній аспект полягає в затягуванні часу. Мета полягає в тому, щоб атаки тривали без кінця. Не лише вночі, коли ми зазвичай адаптуємось, а з постійним, ледве помітним фоном — по 15 тривог щодня. Це робиться для того, щоб виснажити українську протиповітряну оборону та втомити людей.
- Дійсно, зараз відбувається щось неймовірне, кількість атак зашкалює. Але чи здатен ворог так довго втримувати таку інтенсивність?
- Тут не можна так оцінювати, мовляв, вони рано чи пізно знесилиться. Тут потрібно говорити про те, якою буде наша відповідь. Вони можуть і не знесилитися. Подивіться, раніше росіяни вийшли на показник - стабільно 5-6 тисяч звичайних дронів запускаються щомісяця. З реактивними дронами ми бачимо посилення.
Ми постійно бачимо повідомлення: десь там летять один-два дрони - на Канів, на Чернігів, на Сумщину. Один-два. Не йдеться про масовість. Один-два.
Вони мчать на великій швидкості. Це не просто дрон і не зовсім крилата ракета — це щось середнє. Швидше за звичайний дрон, але не таке швидке, як ракета. Засоби радіоелектронної боротьби безсилі проти них, тому вони наразі знищують усі наші об'єкти.
Вони хочуть до кінця зими залишити Україну без жодного складу, без жодного виробничого приміщення. З такими можливостями вони, я впевнений, поступово перейдуть на західні регіони України, в тому числі і на Закарпаття. Воно зараз вважається добре захищеним, але сто відсотків до нього вони так само дотягнутися.
Розглянемо питання, які цілі ворог ставить перед собою на даному етапі. Безумовно, психологічний аспект є тут ключовим, адже мова йде про моральний тиск на українське населення. Проте, чи можна говорити також про наявність чисто військових цілей у цій ситуації?
Коли ми обговорювали це питання пів року тому, я зазначав, що 90% цілей пов'язані з військовою діяльністю — виготовлення, зберігання і так далі, а лише 10% спрямовані на залякування населення. Проте, цього недостатньо, адже важливо досягати реальних результатів.
Однак, на даний момент вони вважають себе в вигідній позиції, і це очевидно. Для них відкрилося нове поле можливостей. Наші ракети ще не готові, балістичної системи у нас поки що немає, а "Фламінго" залишаються поодинокими випадками і активно перехоплюються російськими силами.
Була представлена широка гама українських дронів, і їх назви вражають уяву, але на практиці їхнє використання залишається обмеженим. В основному, застосовуються лише у форматах невеликого розміру.
На даний момент немає ракет Patriot, а Ілон Маск лише нещодавно зазначив, що "можливо, я дозволю вам використовувати Starlink на території Росії". У зв'язку з цим росіяни переконані, що ситуація залишилася на їхню користь. Я абсолютно впевнений, що вони скоригували свої плани. Якщо раніше 90% цілей були військовими, то тепер я б оцінив це співвідношення приблизно 50 на 50, а можливо, навіть з невеликим відхиленням на користь цивільних об'єктів.
На даний момент основною метою є знищення всього, що пов'язане з цивільною продукцією, включаючи харчові продукти, їх виробництво та зберігання. Ритейлери переживають важкі часи, активно шукаючи способи вирішення цієї проблеми.
Логіка Кремля проста - спровокувати голод. Повірте, вони розраховують саме так. Десь взимку вони підключать ще й удари по інфраструктурі, а це тепло, вода і все-все-все. Це помножиться на відсутність продуктів харчування. За задумом Кремля, це повинно спровокувати голодні бунти в Україні. Можливо, в Києві, можливо, в регіонах. І влада, Зеленський, під страхом голодних бунтів повинен піти на будь-які поступки Кремлю.
Особливо кумедно виглядає, коли заявляють, що Кремль нібито готовий до переговорів. Ні в якому разі. Для них це колосальна можливість, і вони неодмінно нею скористаються. Принаймні, до кінця лютого 2022 року.
- Але ж це просто відвертий геноцид - те, що зараз робить Росія. Ми бачимо, що керівництво нашої країни робить дуже багато для того, щоб спонукати наших західних партнерів до того, щоб вони швидше надавали нам допомогу у більшому обсязі. На вашу думку, чи вдасться швидко отримати більшу допомогу в цій непростій ситуації?
На мою думку, це навряд чи можливе. Дозвольте пояснити свою позицію. Ми повинні покладатися лише на власні сили. У Європі, по суті, немає ресурсів, здатних нам допомогти, окрім фінансів. Гроші залишаються одним з двох основних аспектів, які вони можуть нам запропонувати – фінансова підтримка та технологічні інновації. Яка ж реальна користь від цього? Питання в тому, як швидко ми зможемо адаптувати західні технології до наших умов. Будемо відверті – навіть якби нам зараз вручили рецепт кока-коли, ми не змогли б його відтворити миттєво. Для цього потрібно час, щоб зрозуміти всі нюанси. Те ж саме стосується і західних технологій. А от фінансові ресурси – це те, що на даний момент може стати для нас справжньою підтримкою.
На завершення, щоб залишити позитивне враження, зазначу, що, наскільки мені відомо, рітейлери активно працюють над тим, щоб забезпечити нас продуктами. Хоча, безумовно, ми не побачимо такого ж різноманіття, як раніше – скажімо, 20 різних видів сосисок і ковбас. Однак, кількість товарів може зменшитися, але голод нам не загрожує.
Наскільки я знаю, міністр оборони Хмара вже офіційно заявляв, що в нас є щонайменше чотири варіанти, як протидіяти російським реактивним дронам. Орієнтовно я припускаю, що десь до листопада місяця ми повинні з цією історією впоратися за умови наявності фінансування, за умови відсутності внутрішніх скандалів, проблем, за умов наявності технологій тощо.
Вікно спроможності для Росії не вічне, і нам треба його швидко закривати.
Це справді позитивний прогноз.
Так, все буде гаразд, але наступні пів року можуть виявитися важчими у порівнянні з тим, що було раніше. Проте це не стане катастрофою. Ми вже переживали подібні ситуації, і зараз знову доведеться з цим впоратися.
