Ціни можуть зрости, а також існує ймовірність затримки виплат заробітної плати: економіст прокоментував можливі наслідки призупинки діяльності підприємств.
Україна завершує 2026 рік із падінням економіки вперше з 2022 року.
Російські удари по українських підприємствах дедалі сильніше тиснуть на економіку: бізнеси зупиняються, а прогнози для ВВП України суттєво погіршуються.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус поділився з УНІАН інформацією про те, які сектори економіки найбільше страждають від атак, як закриття підприємств може вплинути на рівень безробіття та чи очікується підвищення цін.
Які сфери найбільше страждають від російських атак і масового призупинення роботи підприємств?
Насамперед ті, виробництво яких сконцентровано в одній або кількох точках. Коли це диверсифіковане виробництво, то удари по одному, двом чи трьом підприємствам, які входять в цю компанію, шкодять, але не руйнують бізнес усієї компанії. Але якщо все сконцентровано на невеликій території, то, безумовно, це ускладнює ситуацію.
Металургійні заводи зазвичай зосереджені в одній географічній локації, і це призводить до численних проблем. Колись ця галузь була основою економіки України. Як повідомляє Financial Times, Україна вже зазнала втрати 90% своїх металургійних потужностей через окупацію Маріуполя, а підприємства в Запоріжжі, Дніпрі та Кривому Розі вимушені закриватися через обстріли.
Виробничі процеси в різних секторах економіки зазнають різного впливу. Наприклад, у аграрній сфері наявність великих земельних ділянок дозволяє зменшити негативні наслідки для виробництва. Однак, незважаючи на це, тут також існують виклики, пов'язані з логістичними аспектами – виникають труднощі з експортом та реалізацією продукції.
Україна, безумовно, не зіткнеться з голодом, проте прагнеться не лише виробляти товари, а й отримувати з цього прибуток.
Якої мети прагне досягти ворог своїми ударами по бізнесу?
Ми стикаємося з конфліктом, який триває на виснаження. Росія прагне зруйнувати економічну основу України, щоб примусити нас підкоритися.
Колись була сказана така фраза, що коли Росія завдала удару по Миколаївській облдержадміністрації - це була демонстрація того, що Росія хоче не просто захопити Україну, а знищити її. Адже коли ви хочете захопити країну, то зацікавлені в тому, щоб якомога більше об'єктів, які в ній є, перейшли під ваш контроль. І адміністративних - таких як облдержадміністрації, до яких підведені комунікації, - і бізнесових, адже це основа економіки. А коли ви робите те, що робить Росія - знищуєте підприємства, - це значить, що ви не плануєте тут щось робити.
Вам хочеться, щоб існування України як держави було поставлено під сумнів. Тому, на жаль, все, що нам залишається, – це реагувати на дії Росії.
Які можуть бути тривалі наслідки зупинки виробництв для економічної ситуації? Багато установ, у тому числі Міжнародний валютний фонд, вже знизили свої прогнози щодо зростання ВВП України...
Якщо раніше обговорювали лише сповільнення економічного зростання, то тепер з'являються прогнози, що Україна може закінчити цей рік із економічним спадом вперше з 2022 року.
Фактично всі, чиї прогнози я читав, переглядають свої оцінки в бік погіршення. Ми фактично балансуємо біля нуля.
Бізнес найбільше стримує невизначеність щодо майбутнього. Чи варто продовжувати свою діяльність, чи краще готуватися до можливого катаклізму, який може знищити все, над чим ти старанно працював?
Ці безпекові ризики існували й раніше, але зараз тиск лише посилюється. Підприємці починають замислюватися, чи не краще закритися, замість того, щоб зазнавати збитків.
Як ця ситуація може вплинути на ціни, чи буде додатковий вплив на інфляцію?
На жаль, існує кілька факторів, які можуть призвести до підвищення цін. По-перше, проблеми з логістикою ведуть до зростання витрат на доставку. По-друге, тиск на національну валюту зростає, оскільки ми не здатні експортувати стільки товарів, як раніше.
Протягом дев'яти місяців приріст експорту склав лише 0,2%, у той час як імпорт зріс на 25%. Як наслідок, ми маємо негативне торговельне сальдо. Якщо за аналогічний період минулого року воно становило приблизно 30 мільярдів доларів, то зараз вже досягло 45 мільярдів доларів. Це свідчить про те, що імпорт перевищує експорт більш ніж удвічі, що негативно впливає на курс гривні, а це, у свою чергу, призводить до зростання цін на імпортовану продукцію.
Ось вам і пряма дорога до підвищення цін: курс гривні знижується, певні товари стають дефіцитом, а також підвищуються витрати на страхування ризиків. Всі ці фактори в кінцевому підсумку впливають на споживачів.
Загроза подальшого стабільного зростання цін лише посилюється. І, на жаль, за нинішніх безпекових ризиків нам дуже складно прогнозувати, як розвиватиметься ситуація.
Чи може виникнути нестача окремих продуктів?
Мова йде не про продукти харчування, оскільки Україна здатна самостійно забезпечувати себе цими товарами. Що стосується інших видів продукції, то їх більшість ми імпортуємо.
Важливо підкреслити два ключових аспекти. По-перше, варто очікувати зростання цін на цю продукцію внаслідок девальвації гривні. По-друге, значною мірою ситуація залежатиме від стабільності транспортних маршрутів постачання. Будь-які збої в цій системі можуть призвести до нестачі певних товарів на ринку, що, в свою чергу, може викликати дефіцит.
Як ця ситуація впливає на ринок праці? Чи слід прогнозувати збільшення числа безробітних, чи, навпаки, можна очікувати посилення нестачі спеціалістів?
На мою думку, основна проблема полягатиме не так у високому рівні безробіття, а скоріше в дефіциті робочої сили: частина людей перебуває на фронті, а інші виїхали за межі країни. Компанії будуть активно шукати працівників серед тих, хто в даний момент без роботи, прагнучи їх навчити та залучити до своєї діяльності.
Звичайно, якість трудових ресурсів може погіршитися. Компаніям доведеться залучати не завжди кваліфікованих фахівців, а осіб, які можуть виконувати певні завдання. Адже пошук працівників доводиться вести в найрізноманітніших місцях. Це дійсно є серйозною проблемою.
Тому я не вважаю, що рівень безробіття буде значним, оскільки компанії продовжуватимуть шукати нових працівників.
Тобто закриття окремих підприємств не обов'язково призведе до зростання безробіття, оскільки їхні працівники зможуть перейти до компаній, які продовжують працювати?
Так. Головне, щоб в економіки зберігалися імпульси для розвитку і залишався попит на працівників. Адже якщо економіка зупинятиметься, люди, які будуть змушені звільнитися, уже не зможуть так легко знайти собі нову роботу через скорочення кількості доступних вакансій.
На сьогоднішній день на ринку праці спостерігається нестача робочої сили, що змушує компанії активно шукати нових співробітників. Однак, у зв'язку з подальшим закриттям підприємств, попит на трудові ресурси може зменшитися.
Які зміни чекають на заробітні плати в умовах ускладнення бізнес-клімату?
Виплата заробітної плати буде залежати від фінансового стану компаній та їхньої платоспроможності. Мене особливо турбує питання, щоб в Україні не сталася криза неплатежів, подібна до тієї, що нині спостерігається в Росії. Важливо, щоб через брак фінансування підприємства не опинилися в такій ситуації, коли не зможуть виконувати навіть зобов'язання з виплати зарплати.
У такому разі можливі певні затримки й обмеження. Це ризик, який існує. Не скажу, що він суттєвий, але така ситуація може виникнути через усі ці економічні розриви.
Існує ще один аспект – зміни на ринку праці, зумовлені безпековою ситуацією та труднощами з логістикою. Наприклад, після атак на мости люди, що проживають на лівому березі Дніпра, починають активно шукати роботу саме в цій зоні, адже виникає невизначеність щодо стабільності транспортування на правий берег. І навпаки, ситуація може бути аналогічною для мешканців правого берега.
Зміни в транспортному сполученні між берегами Дніпра можуть суттєво позначитися на ринку праці. Вважаю, що аналогічні ситуації можуть виникати й в інших областях України, якщо працівники залежать від мостів для дістатися до своїх робочих місць.
Як держава могла б допомогти підприємствам, що постраждали від обстрілів або змушені зупиняти виробництво? Які механізми підтримки зараз були б найбільш дієвими?
Коли в районі Києва розпочались напади на склади, компанії почали вимагати скасування позапланових інспекцій для бізнесу, що зазнав шкоди.
На мою думку, це відображає справжні занепокоєння бізнесу. Підприємці фактично висловлюють: "Ми здатні функціонувати навіть в цих складних умовах, але нас непокоїть діяльність контролюючих органів, які через часті перевірки заважають нам ефективно працювати. Нам доводиться постійно відповідати на їхні запити, замість того, щоб зосереджуватися на розвитку бізнесу".
Я усвідомлюю, що вираз "мораторій на перевірки" у багатьох може викликати певне невдоволення. Проте, на мою думку, це є необхідним кроком для забезпечення стабільної роботи бізнесу в нинішніх складних умовах, з надією на те, що в майбутньому обставини зміняться на краще.
Багато людей відзначали, що економічна ситуація в Києві у березні 2022 року, незважаючи на складні умови, була досить прийнятною. У той час, коли російські війська ще перебували під Києвом, питання перевірок бізнесу не стояло на порядку денному. Усі продовжували працювати, працівники отримували зарплати, а доступ до товарів залишався відкритим, адже підприємства не витрачали час на контрольні заходи. Проте, коли перевірки знову відновилися, обставини стали набагато гіршими.
На мою думку, слід розглянути можливість тимчасового обмеження перевірок бізнесу в умовах війни, щоб підтримати економічну активність. Після стабілізації ситуації ми зможемо знову повернутися до питання поповнення бюджету.
Чи може в умовах погіршення бізнес-діяльності відбутися значне зменшення податкових надходжень до державного бюджету? Які ризики це створює для забезпечення фінансування державних витрат?
Це також можливо. Чому ж уряд не прагне вводити мораторій на перевірки? Справа в тому, що під час таких заходів контролюючі органи виявляють суми, які підприємства повинні сплатити до державного бюджету, в результаті чого держава отримує ці фінансові ресурси. Якщо ж підприємства залишаться без перевірок, є ризик, що вони можуть щось приховувати, що, в свою чергу, може призвести до зниження надходжень до бюджету.
Проте кожен має власну точку зору на цю ситуацію. Дехто вважає, що найважливіше - це отримання державою фінансових надходжень в короткостроковій перспективі. Інші, натомість, переконані, що основним пріоритетом повинно бути забезпечення діяльності бізнесу. Адже якщо підприємства продовжать свою роботу, то ті кошти, які бюджет наразі не отримує, у майбутньому можуть бути компенсовані. Натомість, якщо бізнес зупиниться, перспектива їх повернення стане неможливою.
Існує ймовірність того, що бюджетні кошти не будуть отримані в повному обсязі. Проте важливо усвідомлювати, що основним пріоритетом повинно залишатися збереження підприємств, що забезпечують робочі місця. А всі інші питання, як кажуть, вирішимо потім.
Можливо, вас також зацікавлять новини: