Чому конкурси для медіа повинні замінити телемарафони?
Цього року держава запланувала витратити 738 мільйонів гривень з коштів платників податків на телемарафон. Ці фінанси могли б стати підтримкою для сотень незалежних медіа по всій Україні.
Фінансування обраних державою телеканалів у бюджетний спосіб викликало сумніви навіть у 2022 році, хоча тоді ще можна було дискутувати щодо цього рішення. Існували як підтримуючі, так і заперечувальні аргументи. Сьогодні ж стає зрозуміло, що телемарафон є лише витратами без доцільності.
Згідно з інформацією, наданою "Детектором медіа", лише 16% українських громадян вважають телемарафон цілковито надійним, 18% висловлюють позитивну думку, тоді як 35% мають негативні оцінки. Довіра до телемарафону продовжує знижуватися з кожним роком, паралельно з падінням стандартів якості.
Якщо наша мета не просто підтримати 4 олігархічні медіагрупи та відродити державну пропаганду, а підтримати демократію, є набагато кращі та вже перевірені в інших країнах механізми.
Якби були конкурсиУявимо, що ці 700-800 млн гривень отримують не 4-5 олігархічних телеканалів у непрозорий спосіб, а сотні незалежних редакцій на відкритих конкурсах.Наприклад, редакція Bbihus.Info, яка нещодавно викрила міжнародний наркокартель. Або гіперлокальні редакції, такі як Rayon.in.ua, які пишуть про життя в невеликих громадах. Прифронтові видання, такі як kordon.media, які працюють в умовах, де жодна бізнес-модель медіа не працює. Або LIGA.net, де виходить ця колонка, -- на проєкти фінансової грамотності або на інформаційну підтримку ветеранського бізнесу. Я би міг назвати ще з десяток медійних брендів, які приносять помітну користь країні та не мають підтримки з державного бюджету.Гроші б розподіляла незалежна конкурсна інституція - подібна до Українського культурного фонду.
Або ж самі люди – так, як функціонує механізм громадських бюджетів (бюджетів участі). Якою б значно більш ефективною могла б бути така ініціатива! Наразі більшість незалежних медіа виживають лише завдяки підтримці з-за кордону. Ця ситуація не є ані оптимальною, ані стабільною. Після припинення фінансування від USAID сотні видань опинилися на межі банкрутства. Бракує грантових коштів, а дослідження Media Development Foundation вказує на те, що далеко не в усіх регіонах країни є незалежні медіа, які могли б заповнити так звані "новинні пустелі". Державні конкурси могли б покращити цю ситуацію. Також варто зазначити, що існує безліч наукових досліджень, які підтверджують важливість незалежних локальних медіа в боротьбі з корупцією та неефективністю.
Журналіст у маленькій громаді може бути єдиною особою, яка системно здійснює контроль за діяльністю місцевої влади. Стаття 2024 року під назвою "No news is bad news" аналізує ситуацію з закриттям місцевих газет у США. Дослідники виявили, що зникнення таких видань статистично корелює з ростом випадків корупційних скандалів. Інше дослідження, проведене в 2020 році, під назвою "Financing Dies in Darkness?", вказує на те, що після закриття місцевих газет в США зростає вартість муніципальних запозичень і витрати на зарплати в органах місцевого самоврядування. В Бразилії, дослідження 2008 року "Exposing Corrupt Politicians" показало, що місцеві медіа краще інформують виборців, що, в свою чергу, зменшує ймовірність переобрання корумпованих політиків. Що стосується Європи, то в багатьох країнах незалежні медіа отримують підтримку від держави. Наприклад, Європейська комісія має програми для журналістів на загальну суму 13,8 мільйона євро.
Фінансування призначене для підтримки локальних медіа, незалежної та розслідувальної журналістики, а також для медіа-ініціатив, які висвітлюють важливі соціальні питання. У Швеції державна підтримка новинних видань є звичною практикою. У 2026 році 133 місцевих та регіональних медіа отримали загалом 789,3 мільйона шведських крон у вигляді державної допомоги. Основною метою цього заходу є забезпечення доступу населення до місцевої журналістики по всій країні. У Польщі громадяни мають можливість самостійно вирішувати, куди подіти 1,5% від свого податку на доходи. У минулому році цим правом скористалися 16,3 мільйона поляків, які направили майже 2,6 мільярда злотих на підтримку громадських організацій, у тому числі медіа. Таким чином, існують дієві механізми та приклади, які можна використовувати.
Проблема полягає лише в пріоритетах українських парламентарів.
