Чому фінансові установи не виплачують повну винагороду українським вкладникам і які способи допоможуть людям підвищити свої доходи.
Покладайтеся на перевірене джерело – підпишіться на Telegraf у Google Новинах!
Чим активніше Національний банк України в кінці жовтня девальвував гривню та підвищував курс долара, тим більше страждали гривневі вкладники. Вони опинилися під тиском з двох сторін: з одного боку, національна валюта знецінюється, з іншого — ставки по гривневих депозитах залишаються вкрай низькими. Більшість банків не реагують на підвищення облікової ставки НБУ, часто відмовляючись піднімати відсоткові ставки для населення. У результаті, людям доводиться боротися з цією жадібністю, або ж переводити свої кошти на валютні рахунки, або навіть знімати гроші з банківських рахунків та вкладати їх у товари тривалого вжитку.
Як вкладники в гривні зазнали втрат через девальвацію.
Останні тижні виявилися напруженими для валютного ринку та українських вкладників, котрі переважно зберігають свої кошти в гривні (67% усіх депозитів). Національна валюта зазнала різкого падіння щодо долара, і ті, хто відкривав строкові депозитні рахунки, відчули на собі фінансові втрати. Це можна побачити не лише в готівковому обігу, а й за офіційним курсом НБУ, який на середину тижня, 28 жовтня, становив 45,6008 грн/$, що відображає зростання на 7,7% з початку 2026 року (в порівнянні з 42,3532 грн/$) та на 8,4% у відношенні до аналогічної дати 2025 року. Від початку повномасштабної війни гривня девальвувала в 1,6 рази, зменшившись з 29,2549 грн/$, які були зафіксовані 24 лютого 2022 року.
Ця інформація має велике значення для тих, хто відкривав гривневий депозит на термін у 12 місяців, тобто рік тому. Можна навести кілька простих прикладів з двох державних банків, які займають 53,4% усіх депозитів населення.
Наприклад, якщо у минулому році, в цей же день, вкладник вирішив інвестувати 100 тисяч гривень в Ощадбанк за програмою "Мій депозит" під чинну ставку 11,5% річних, то реальна дохідність склала лише 8,9% річних після сплати податків, що становить 8,9 тисяч гривень доходу. Це стало можливим завдяки сплаті 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору, що в сумі дає 23%. У випадку, якщо вкладник відкривав вклад "Стандарт" у ПриватБанку в 2025 році під ставку 10% річних, то реальна дохідність становила лише 7,7% річних, що відповідало 7,7 тисячам гривень доходу.
Ці безготівкові доходи становлять 8,9 тис. грн і 7,7 тис. грн відповідно. Банки автоматично зарахують ці суми на карткові рахунки, до яких були прив'язані депозити. Проте, якщо ви вирішите зняти готівку з цих коштів у банкоматі або купити долари за готівку, банк зазвичай стягне додатково 1% від суми за зняття коштів.
Таким чином, в умовах, що склалися, реальна ставка після сплати податків у двох найбільших банках, враховуючи додаткові комісії (6,7-7,9% річних), не зможе компенсувати нинішній рівень девальвації гривні стосовно долара, яка з 28 жовтня 2025 року досягла 8,4%. І це зовсім не так.
Основний підсумок: вкладники в гривнях не отримують прибутку, а навпаки, стикаються з фінансовими втратами через актуальний курс валюти, встановлений Національним банком.
Коли б на цей же час відкривались доларові депозити по тих саме програмах в двох держбанках, то втрати на девальвації були б нульові (банк віддав би вкладення в американській валюті), а номінальний (до оподаткування) безготівковий заробіток становив би 0,3% річних у Ощадбанку та 0,01% у Приваті. Це 0,23% і 0,008% після сплати 23% податків. На вкладені $2,4 тис. (еквівалент 100 тис. грн) після оподаткування вийшли мізерні заробітки в $5,5 і $0,2.
Отже, це практично не має жодної цінності. Однак, якби ви отримали на руки вихідні $2,4 тисячі і при цьому не зазнали б жодних втрат через коливання курсу, це було б легко підтвердити.
Сьогодні, отримавши безготівковий переказ від банку по гривневих вкладах у розмірі 108,9 тис. грн (включаючи вклад у 100 тис. грн та отриманий дохід), в Ощадбанку можна придбати лише $2,38 тис., якщо хтось погодиться продати за офіційним курсом НБУ (45,6008 грн/$). Проте, якщо врахувати реальний середній курс картки (45,96 грн/$), сума ще зменшиться до $2,37 тис. Це менше, ніж 2,4 тис., які були доступні минулого року після конвертації 100 тис. грн в долари.
Спостерігаємо за інвестицією, яка не виправдала сподівань у доларовому еквіваленті – вклали більше, а отримали менше (без прибутку). На жаль, час і кошти були витрачені даремно.
НБУ може підняти ставку, щоб вкладники не втекли
Звісно, це все пригнічує гривневих вкладників, і від розчарованих чекають перевкладення накопичень в інвалюту.
"На новій хвилі девальвації звісно буде перетік гривневих вкладів в інвалюту. Ось тому й думаю, що Нацбанк підвищуватиме свою облікову ставку -- щоб гривневі депозити не повитікати з усіх напрямків. Не виключаю таке підвищення облікової нині, 29 жовтня, принаймні на 0,5% річних -- до 16,5%", -- спрогнозував в коментарі "Телеграфу" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Дослідження свідчать, що 16,5% – це думка багатьох експертів. Вони також підкреслюють, що цього четверга Національний банк України не лише перегляне свою процентну ставку, але й озвучить нові макроекономічні прогнози. Практично ніхто не має сумнівів, що НБУ знизить прогноз щодо інфляції з нинішніх 10% на 2026 рік. Одні очікують, що новий прогноз буде на рівні близько 12%, в той час як інші припускають навіть вищі показники.
Утім мало хто вірить, що депозитні відсотки для людей у держбанках покриватимуть навіть офіційну інфляцію, про порівняння ж з реальним здорожчанням усього в магазинах і на ринках, взагалі ніхто навіть не згадує. Гривневі вкладення в таких умовах, за поточних ставок банків, -- відверто невигідні, особливо на тривалий період. На них не тільки не заробити, вони навіть не покриють поточне зростання цін на все чи девальвацію нацвалюти.
Необхідно звертати увагу не лише на нинішній рівень інфляції, а й на її майбутні прогнози. Кілька місяців тому я був скептично налаштований щодо можливості підвищення облікової ставки, але зростання темпів інфляції змушує задуматися про ймовірність підняття ставки до 16,5% вже цього тижня, -- зазначив у коментарі для "Телеграфу" фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків.
Досить тривалий період фінансові аналітики підкреслювали, що представники Національного банку не вірять у офіційні дані про інфляцію. Це підтверджується тим, що вони встановлюють облікову ставку (офіційну вартість гривневих ресурсів) на 60% вище за інфляційний показник. Наприклад, 16% облікової ставки при 10% офіційній інфляції.
Чого бракує в Європейському Союзі, до якого прагне Україна, так це того, що Європейський Центробанк встановив свою основну процентну ставку на рівні 2,5% річних. Ця ставка не покриває повністю нинішній рівень інфляції в регіоні, який складає 3,8%, лише частково компенсуючи його на 65,8%.
Хоча реалісти підкреслювали, що до Європейського Союзу та інших розвинутих економік нам ще далеко, вони дещо знизили свої очікування.
На мою думку, порівняння монетарної політики України зі Швейцарією або Японією не зовсім обґрунтоване. Україна справді є однією з країн з високими реальними ставками. Наприклад, у Бразилії процентна ставка становить 13,75% річних при інфляції в 4,58%, -- підкреслив Демків.
Чому фінансові установи економлять?
Та навіть якщо 29 жовтня 2026 року Нацбанк підніме свою облікову ставку з 16% до 16,5% річних, фінансисти не очікують революції на депозитному ринку для населення. Саме в цьому бачать головну проблему.
Національний банк України підвищує облікову ставку з метою стимулювання банків до підвищення депозитних відсотків для населення. Проте, на практиці, фінансові установи майже не реагують на ці зміни, і лише в окремих випадках можна спостерігати підвищення ставок по короткострокових депозитах. Тим часом банки продовжують отримувати значні прибутки, інвестуючи кошти українців у депозитні сертифікати регулятора, про що "Телеграф" детально інформував.
Цього року Національний банк двічі підвищував свою облікову ставку — в липні та вересні, загалом на 1% річних, що тепер складає 16% річних. Внаслідок цього банки почали пропонувати ставки у розмірі 16% та 19,15% річних для перевкладення коштів вкладників у їхні депосертифікати, які діляться на добові та 30-денні. Фінансові установи залучають кошти населення, передаючи їх до НБУ, що приносить їм десятки мільярдів гривень. Проте, з самими вкладниками вони не спішать ділитися прибутками. Середня дохідність депозитів для фізичних осіб, що на початку року становила 13-14% річних, залишилася на тому ж рівні. Цю інформацію підтверджує звіт Національного банку за відповідним індексом (UIRD), що регулятор публікує щоденно.
Що підіймали облікову ставку, що не підіймали -- пересічним громадянам від того, як кажуть, і не свербить і не болить. Вони не отримують нічого. Всі плюшки дістаються тільки банкам.
"Депозитні ставки наразі не демонструють жодної реакції на зміни облікової ставки. Ліквідність у банках залишається на високому рівні. Вкладники продовжують активно вносити свої кошти на рахунки, тож банкам немає потреби піднімати ставки. Основним конкурентом банківських депозитів виступають внутрішні державні облігації (ОВДП), які пропонують більш вигідні умови; приріст за рік у них вже зрівнявся зі строковими депозитами. Однак, здається, банки вирішили, що не мають шансів конкурувати з ОВДП," – зазначив Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital, в коментарі для "Телеграфу".
В цілому можна виділити чотири основні фактори, які спричиняють низькі ставки депозитів для населення:
Фінансові установи перебувають у стані значного надлишку капіталу. У них є більше коштів, ніж необхідно для активного кредитування чи інвестування в цінні папери. Це явище відоме як надмірна ліквідність.
* Заслабке зростання кредитування, попри всі заяви регулятора з того приводу. Тобто немає стрімко зростаючого попиту на грошові ресурси з перспективою кредитного буму. Грошовий дефіцит у поточному горизонті кредитного планування й близько не маячить.
* Проблема з доходами: нинішні обсяги і якість кредитування, а також інвестиції в державні облігації не дають підстав для оптимізму щодо суттєвого зростання прибутків банків. Навпаки, існують всі ознаки підвищення збитків через активізацію атак противника на склади, виробничі та інші об'єкти корпоративних позичальників, що призводить до погіршення їх платоспроможності. Прибутки банків, які необхідні для утримання їхніх структур і виплати великих зарплат топменеджерам, виявляються недостатніми. Тому фінансисти намагаються зберегти навіть найменші резерви. Вони скаржаться на нестачу коштів, що ускладнює можливість ділитися прибутком з вкладниками, які також отримують прибутки від їхніх інвестицій в Національному банку.
* Занепокоєння щодо можливого зниження облікової ставки. Усі усвідомлюють, що Національний банк України навряд чи зможе тривалий час утримувати облікову ставку та ставки на своїх депозитних сертифікатах на високому рівні, оскільки це обмежує кредитування. Тому багато хто очікує їх зниження вже при першій нагоді. У такому разі суттєва прибутковість від депозитних сертифікатів регулятора перетвориться на незначний потік.
"Існує досить висока ймовірність, що через рік облікова ставка буде нижчою, ніж нинішня, тому фінансові установи не квапляться залучати депозити з високими ставками на тривалі терміни," -- поділився своїми думками Михайло Демків.
Банкіри часто висловлюють незадоволення високими податками на свої структури, що становлять 50%. Це має своє виправдання, адже їхні доходи від депосертифікатів Національного банку є надзвичайно великими. Проте їхні скарги не мають ваги, адже всі пам'ятають, як у 2025 році, коли податкова ставка була знижена до 25%, банки не поспішали підвищувати відсотки для вкладників. У фінансовому секторі не відбулося жодних істотних змін.
Які обіцянки надають банки своїм вкладникам?
Середні депозитні ставки для фізичних осіб коливаються в межах 13-14% річних до оподаткування (після сплати податків це становить 10,01-10,78%). Водночас, на ринку можна знайти як пропозиції з нижчими, так і з вищими рівнями доходності.
Найнижчі процентні ставки пропонують дві групи банків: згадані раніше державні фінансові установи та банки з іноземними інвестиціями. Вони встановлюють ставки в діапазоні 6,5-13% річних на гривневі депозити до сплати податків (5-10,01% після сплати податків). Це означає, що за багатьма депозитними програмами відсотки нижчі за рівень офіційної інфляції. Вважається, що їхня популярність та репутація дозволяють їм залучати кошти без необхідності пропонувати високі ставки. Тож можна уникнути зайвих витрат і зберегти більше своїх доходів.
Вкладники можуть отримати найбільші доходи в менших банках, що належать українським власникам, де річна ставка може досягати 17-17,5% до оподаткування (після сплати податків це становитиме 13,09-13,48%). Ці фінансові установи не лише підтримують бізнес, але й активно займаються розвитком карткового кредитування для населення, де процентні ставки стартують з 45% річних і можуть перевищувати 100%. Це свідчить про їх вміння ефективно управляти дорогими фінансовими ресурсами.
До початку великої війни вкладники з обережністю ставилися до розгалуженої банківської системи, оскільки усвідомлювали ймовірність закриття менш стабільних фінансових установ. Проте після початку повномасштабного вторгнення була введена 100% державна гарантія для всіх депозитів в банках на період війни та ще на три місяці після її завершення. Це означає, що в разі закриття будь-якого банку, незалежно від причин, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб поверне вкладникам всю суму їхніх вкладів разом з нарахованими відсотками.
Отже, ризик при виборі банку фактично зведений до мінімуму — ви можете покладати свої кошти під високий відсоток навіть у фінансову установу, щодо якої маєте сумніви. У будь-якому випадку, ви отримаєте більше прибутку. Якщо ж банк збанкрутує, держава компенсує ваші втрати (разом із відсотками). Адже немає гарантії, що в західному чи державному банку ви зможете дочекатися обіцяного зростання доходів, навіть якщо Національний банк підвищить свою облікову ставку.
"У 2026 році ми провели однократний перегляд процентної ставки за вкладами в доларах США, зменшивши її на 0,25%. Зараз ми вивчаємо ринок та інші чинники для ухвалення подальших рішень", — повідомив у коментарі "Телеграфу" Володимир Москаленко, директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Ощадбанку, розповідаючи про зміну (після підвищення облікової) відсоткових ставок для населення.
ПриватБанк щиро радується нещодавньому підвищенню ставок. Проте, це підвищення лише дозволило банку досягти середнього рівня на ринку, тоді як до максимальних 17,5% річних йому ще дуже далеко.
У 2026 році банк прийняв рішення про коригування процентних ставок всього один раз. З 9 жовтня ставки за депозитами на термін від 6 до 9 місяців були підвищені до 13,5% річних. Це наразі є найвищим рівнем депозитних ставок для фізичних осіб, за винятком спеціальних програм для військовослужбовців та ветеранів. Огляд процентних ставок відбувається у відповідь на зміни ринкових умов залучення коштів або з метою специфічного впливу на обсяги та структуру пасивів банку, -- зазначили в пресслужбі ПриватБанку у відповіді на запит "Телеграфу".
А їх колеги наполягають, що облікова ставка Нацбанку -- не найголовніший фактор для зміни депозитних ставок для фізосіб.
"Рішення щодо перегляду депозитних ставок приймаються з урахуванням сукупності ринкових та економічних умов, тому зміна ставок за депозитами не обов'язково відбувається одночасно або пропорційно зміні облікової ставки НБУ. Рішення щодо параметрів депозитних продуктів приймаються на основі комплексного аналізу ситуації на фінансовому ринку, рівня конкуренції, динаміки інфляційних процесів та загальних макроекономічних тенденцій в країні", -- зазначила "Телеграфу" перший заступник голови правління А - Банку Наталія Крашеніннікова.
Володимир Москаленко описав, які чинники Ощадбанк бере до уваги при оцінці розміру процентних ставок:
* Грошово-кредитна політика Національного банку України: зміна облікової ставки та адаптація умов операцій з депозитними сертифікатами.
* Динаміка інфляційних процесів та прогнози щодо інфляції: важливість забезпечення позитивного реального доходу для збереження фінансових резервів інвесторів.
* Стан ліквідності банківської системи та самого банку: потреби в залученні ресурсів для забезпечення кредитної активності;
* Аналіз конкурентного середовища: узгодженість депозитних пропозицій з поточними ринковими тенденціями провідних учасників.
"У банківській практиці немає фіксованого цифрового порогу чи "автоматичного" кроку, адже облікова ставка є лише одним із чинників. Питання про перегляд ставок виноситься на порядок денний тоді, коли зміна монетарних умов НБУ стає стійким трендом, який суттєво змінює вартість ресурсів у системі, або коли коригування операційних ставок регулятора прямо змінює дохідність альтернативних інструментів ліквідності. Остаточне рішення ухвалюється з урахуванням сукупності макроекономічних умов та поточних потреб банку в ресурсах", -- підкреслив Москаленко.
Як українцям заробляти більше
У зв'язку з цим експерти не рекомендують тривалий час тримати свої кошти в одному або декількох банках з низькими депозитними процентами. У ситуації, коли діє 100% державна гарантія, доцільно розглянути можливість диверсифікації своїх заощаджень, розмістивши їх у різних фінансових установах, які пропонують більш вигідні умови.
З офіційної звітності НБУ видно, що поки що люди вибирають в основному величезні фінустанови й ті плавають у грошах. Їм подобається їх роль жмикрутів.
Тим, хто прагне підвищити свої доходи, сьогодні пропонують кілька важливих рекомендацій:
Вкладати кошти в менші банки, які пропонують ставки, що перевищують середні показники.
Інвестування в державні облігації може забезпечити дохідність на рівні 16,5-17,05% у гривні та 3,05-3,43% річних в доларах. Варто зазначити, що в даному випадку діє податкова пільга, що означає, що ви не будете сплачувати 23% податку з отриманих доходів. Усі ваші прибутки залишаться у вас.
Придбати долари або євро варто в періоди, коли їхня вартість знижується, а не в моменти максимального зростання. Рекомендується зберігати ці валюти до наступного підвищення курсу і реалізувати їх, коли ціни досягнуть пікових значень.
Інвестування в товари тривалого використання, які легше і вигідніше перепродати, може принести більше прибутку, ніж традиційні депозитні рахунки. За даними експертів, в умовах стабільного попиту маржа на енергетичні товари в роздрібному секторі коливається в межах 15-30%. Але під час пікових блекаутів та підвищеного попиту чистий прибуток на дефіцитні товари може зрости до 50-100% і навіть більше. Серед таких товарів можна знайти різноманітні електричні кабелі, плати та аксесуари (де прибутки можуть досягати 100-300%), автономні системи освітлення (60-120%), а також павербанки середнього та низького цінового сегмента (з прибутковістю від 30-50% до 80% під час кризових ситуацій).
Водночас, інвестуючи, важливо враховувати й певні недоліки. Наприклад, державні облігації мають триваліший термін інвестування, що може значно перевищувати звичні для багатьох вкладників 3-9 місяців, характерні для депозитів. Як правило, такі цінні папери потрібно придбати на період від 12 місяців до 2-3 років.
Другий аспект, який може викликати незадоволення у інвесторів ОВДП, — це відсутність можливості капіталізації та накопичення відсотків. Держава, через Міністерство фінансів, виплачуватиме вам купони (відсотки) щомісяця, але ці кошти можуть швидко витрачатися або розмиватися на рахунку, що не всім підходить. Для тих, хто прагне накопичити значну річну суму, щоб витратити її на конкретні цілі, доцільно мати окремий рахунок для отриманих відсотків. Проте з виплатами зазвичай не виникає проблем — Мінфін діє своєчасно, і всі процеси чітко налагоджені, як в аптечному бізнесі.
