Чи варто очікувати на курс 50? Які прогнози щодо гривні до кінця 2026 року — Finance.ua
До завершення 2026 року вартість гривні буде визначатися кількома ключовими факторами. Серед них — стратегія Національного банку України, фінансові потреби державного бюджету, обсяги міжнародної допомоги, ситуація на валютному ринку, а також загальний стан економіки країни.
Водночас долар та євро можуть рухатися щодо гривні у різних напрямках під впливом зовнішніх факторів.
На курс долара суттєво впливають рішення, що приймаються американськими властями та Федеральною резервною системою, тоді як євро залежить від політики Європейського центрального банку, економічної ситуації в Єврозоні та співвідношення між євро і доларом на міжнародному валютному ринку FOREX.
Основним питанням до завершення року є, чи зможе Національний банк надати необхідну кількість валюти на міжбанківському валютному ринку, щоб задовольнити потреби імпортерів, підприємств і населення.
Якщо міжнародне фінансування надходитиме своєчасно, а НБУ збереже контроль над ринковими коливаннями, це підтримуватиме відносну стабільність гривні. Якщо ж зовнішні надходження затримаються, бюджетні потреби збільшаться або попит на валюту різко зросте, тиск на курс посилиться.
Реклама вашого бізнесу тут!
Дослідимо ключові чинники, які впливають на курс національної валюти, а також проаналізуємо їх значущість і рівень впливу.
Облікова ставка є ключовим інструментом Національного банку, який використовується для контролю інфляційних процесів та регулювання привабливості заощаджень у гривні. Хоча її вплив на валютний ринок не є безпосереднім, він все ж може мати значні наслідки.
У 2026 році НБУ зосередився на збереженні привабливості гривневих фінансових інструментів. У липні регулятор вирішив підвищити облікову ставку до 15,5% річних, обґрунтувавши своє рішення зростанням інфляційного тиску та потребою забезпечити стабільність валютного ринку. У вересні ставка знову була підвищена, цього разу до 16%, з тієї ж причини. А в жовтні регулятор збільшив ставку до 16,5%.
Висока процентна ставка сприяє популяризації гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Коли дохідність гривневих заощаджень стає привабливою, у населення та підприємств виникає більше спонук зберігати частину своїх фінансів у національній валюті, замість того щоб інвестувати в долари чи євро.
Стримування інфляції знижує тиск гривні. Якщо НБУ вдається обмежувати зростання цін та інфляційних очікувань, зменшується ймовірність того, що населення та компанії активно переводитимуть гроші в іноземну валюту для захисту купівельної спроможності.
Надмірно стрімке зниження процентної ставки може зменшити інтерес до активів у гривні. Якщо прибутковість гривневих інвестицій знижується швидше, ніж рівень інфляції, деякі інвестори можуть вирішити змінити свої заощадження на валютні активи.
Проте, підняття облікової ставки не є запорукою зміцнення гривні. Військові загрози, брак зовнішніх фінансових ресурсів або різке зростання імпортних поставок можуть переважити позитивний вплив від дорогих гривневих коштів.
Окрім цього, підвищена процентна ставка збільшує витрати на кредитування для бізнесу. У випадку, коли кредити стають занадто дорогими, компанії можуть вирішити відкласти свої інвестиції та плани щодо розширення. Таким чином, Національному банку потрібно знайти баланс між контролем інфляції, підтримкою заощаджень у гривні та вимогами економічної ситуації.
Другим важливим аспектом є фінансовий стан державного бюджету. У часи війни Україна стикається з великими витратами на оборонні потреби, забезпечення безпеки, соціальні виплати та підтримку державних установ. Відповідно до планів державного бюджету на 2026 рік, загальні витрати і кредитування оцінюються приблизно в 4,82 трлн грн, з яких близько 2,81 трлн грн буде спрямовано на оборону та забезпечення безпеки.
Для валютного ринку критично важливими є не лише загальні витрати, але й способи їх фінансування. Коли уряд забезпечує достатні податкові надходження і своєчасно залучає заплановані зовнішні ресурси, йому легше виконувати свої зобов'язання без додаткового навантаження на фінансову систему.
Коли з'являється брак фінансових ресурсів, уряд змушений шукати альтернативні джерела кредитування, коригувати свої витрати або укладати угоди про нові надходження з партнерами.
Зовнішнє фінансування відіграє ключову роль для України. Воно сприяє покриттю дефіциту бюджету, фінансуванню державних витрат та зниженню ймовірності того, що нестача ресурсів викличе додатковий тиск на валютний ринок.
У липні 2026 року Національний банк України розрахував, що можливий обсяг прямих бюджетних асигнувань від міжнародних партнерів за рік може скласти близько 54 мільярдів доларів.
Саме від своєчасного надходження міжнародної фінансової допомоги у повному розмірі зараз залежить не лише виконання держбюджету, а й стабільність національної валюти.
У разі, якщо Євросоюз, МВФ чи інші іноземні кредитори України затримають допомогу чи поставлять її у скороченому обсязі, Міністерству фінансів доведеться шукати інші способи наповнення бюджету. І найочевидніше -- дати команду НБУ "включити друкарський верстат", тобто зробити незабезпечену емісію, що миттєво призведе до знецінення гривні.
У вересні 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що для фінансування потреб армії Україні 2026 року потрібно ще 27 млрд доларів. Такі величезні цифри вкотре наочно демонструють залежність України від зовнішнього фінансування.
Курс гривні визначається не лише урядовими рішеннями та діями Національного банку, а також обсягами валютних надходжень від експорту і витратами на імпорт. Чим більше країна отримує від продажу своїх товарів за кордоном, тим більше іноземної валюти може бути на внутрішньому ринку. Водночас, зростання потреби в імпортних продуктах і послугах призводить до збільшення попиту на валюту.
Наприкінці 2026 року для України особливо пріоритетними є наступні сфери:
Ушкодження енергосистеми та дефіцит електроенергії підвищують витрати бізнесу, скорочують випуск продукції та можуть збільшувати імпорт пального та електроенергії. Поліпшення ситуації діє у протилежному напрямку.
Отже, навіть за наявності значної міжнародної підтримки, уразливість експорту та збільшення імпортних вимог можуть продовжувати створювати напругу на гривню.
Національний банк України (НБУ) має ключове значення у створенні умов для функціонування валютного ринку. У рамках оголошеного режиму гнучкого курсоутворення, валютний курс формується на основі попиту та пропозиції. Проте, регулятор може здійснювати валютні інтервенції, щоб пом'якшити різкі коливання та вирівняти структурний дефіцит валюти.
Це вказує на те, що курс не завжди має слідувати кожному коливанню попиту чи міжнародних цін. Його реакція визначається співвідношенням валютних потоків, стратегією Національного банку України та станом валютних резервів.
Міжнародні резерви відіграють ключову роль, оскільки забезпечують регулятора ресурсами для проведення валютних інтервенцій. Проте, наявність значного обсягу резервів сама по собі не є запорукою стабільності валютного курсу. Важливими чинниками є адекватність резервів для майбутніх потреб держави, стабільність зовнішнього фінансування та тривалість можливого валютного дефіциту.
Гравці на ринку пильно відстежують обсяги інтервенцій Національного банку України, коливання резервів, ухвалені рішення про валютні обмеження, а також зміни в різниці між офіційним та готівковим курсами.
Якщо попит на валюту зросте швидше, ніж її пропозиція, Національному банку України знадобиться активніше застосовувати свої інструменти. У випадку, якщо пропозиція збільшиться завдяки експортерам та надходженням з-за кордону, тиск на валютні інтервенції може зменшитися. Таким чином, від дій НБУ значною мірою залежить, яким буде курс долара до завершення цього року.
Окрім внутрішніх українських аспектів, слід також звернути увагу на зовнішні чинники, які формують курси на міжнародному рівні. Особливо важливо підкреслити такі:
Точний курс долара та євро на кінець року передбачити складно: дуже багато залежить від міжнародного фінансування, військової ситуації та рішень світових центробанків. Аналітики розглядають на останні два місяці три основні сценарії розвитку подій і, як наслідок, курсу гривні.
Міжнародна фінансова підтримка надходить згідно з установленим графіком, бюджет виконується без суттєвих незапланованих розривів, а Національний банк України має достатні резерви для пом'якшення коливань. Експорт забезпечує стабільний обсяг валюти, а попит з боку населення та бізнесу не демонструє різких стрибків. У такій ситуації гривня може залишатися в межах стабільності, хоча в окремі періоди високого попиту на валюту можливі коливання.
На основі теперішніх спостережень, ймовірність реалізації цього варіанту є вкрай низькою.
Бюджетні потреби збільшуються, імпорт зростає швидше за експортні надходження, а населення та бізнес активніше купують валюту. Разом із цим міжнародна допомога продовжує надходити, але не повністю усуває дисбаланс на ринку. У такій ситуації ймовірно поступове підвищення курсу долара та євро до гривні. Темпи руху залежатимуть від реакції НБУ, валютних інтервенцій та динаміки пропозиції валюти.
Найбільш вірогідний варіант.
Спостерігаються значні затримки у міжнародному фінансуванні, ситуація з безпекою стає дедалі гіршою, експорт скорочується, а витрати на імпорт різко збільшуються.
В той же час зростають сподівання щодо інфляції та прагнення громадян придбавати іноземні валюти. У такій ситуації вплив на гривню може виявитися значно більш потужним.
НБУ буде змушений активніше залучати доступні механізми стабілізації, однак їхня ефективність буде прямо пропорційною до складності ситуації. Ймовірність цього варіанту трохи нижча, ніж у сценарії № 2. Основний висновок, який можна зробити: стабільність гривні (а отже, і курс долара) в значній мірі залежатиме від того, наскільки прогнозовано Україна зможе фінансувати свій бюджет і забезпечити валютний ринок необхідною кількістю іноземної валюти.
Що стосується євро, його курс буде в значній мірі визначатися обставинами в Єврозоні, а Національний банк, як і раніше, ймовірно, впроваджуватиме стратегію стабілізації коливань вартості євровалюти.
Наразі ми спостерігаємо перехід від сценарію № 2 до сценарію № 3: гривня різко слабшає, а курс долара в Україні майже щодня встановлює новий історичний рекорд. І тільки від Національного банку залежить, на якому рівні буде зроблено зупинку, і який наступний рівень захищатимуть.
В разі, якщо ситуація з отриманням міжнародної допомоги покращиться, є можливість повернутися до другого сценарію або навіть тимчасово перейти до першого.
