Антон Кучухідзе: Чому українці, що мають досвід у гральному бізнесі, обирають Кюрасао для його розвитку, а не свою країну?

Нідерландське видання Follow the Money опублікувало розслідування на основі витоку документів регулятора азартних ігор Кюрасао. Журналісти проаналізували 646 гральних компаній і встановили 767 їхніх кінцевих бенефіціарів. Найбільшою національною групою серед них виявилися громадяни України -- 98 осіб. Далі йдуть Велика Британія з 65 і Кіпр з 56. Тобто українці випередили країни, які десятиліттями вважаються центрами світового грального бізнесу.

Багато людей вже почали створювати ажіотаж навколо цієї теми, але я хочу розглянути її з іншого ракурсу. Ця цифра підтверджує найголовніше: українці вміють організовувати гральний бізнес. Вони здатні розвивати технологічні платформи, управляти складними міжнародними структурами, успішно проходити процес ліцензування в інших країнах і конкурувати з британськими та кіпрськими компаніями на їхній території.

Це стосується не тільки гральної індустрії. Українці – надзвичайно обдарована нація. Ми маємо високий рівень освіти, потужну математичну та інженерну підготовку, а також розвинену ІТ-сферу, яка навіть під час повномасштабної війни залишається одним із ключових секторів експорту. Сучасний гральний бізнес базується в основному на технологіях: платіжних системах, кібербезпеці, аналізі даних і засобах захисту гравців. Саме в цих сферах українці демонструють неймовірну компетентність, яку важко знайти деінде у світі.

Тоді виникає логічне питання: чому ці підприємці обирають Кюрасао для розвитку свого бізнесу, а не Україну? Відповідь проста — в нашій країні досі немає адекватних податкових умов. Реформа грального сектору розпочалася з легалізації, але не була доведена до кінця. Податковий законопроєкт 2713-д, що мав завершити реформу та запровадити зрозумілу міжнародну модель оподаткування, пройшов лише перше читання — і на цьому все зупинилося. Більше Верховна Рада до нього не поверталася.

Капітал не любить невизначеності. Інвестор, який дивиться на Україну, бачить незавершені правила гри. І робить вибір не на нашу користь. У результаті найкращі кадри та гроші працюють під чужими ліцензіями, платять податки до чужих бюджетів і створюють робочі місця не в нас.

Якби 2713-д ухвалили, ці українці могли б працювати вдома -- легально, під українською ліцензією, у прозорому правовому полі. Вони мають досвід і зв'язки з іноземними інвесторами, тож могли б залучати капітал в Україну. Розвиток легальної гральної індустрії означав би більше надходжень до бюджету -- тих грошей, яких держава сьогодні гостро потребує на фінансування армії, соціальних проєктів і підтримку громадян. До того ж сильний легальний ринок -- найкращий інструмент проти нелегального: коли досвідчені організатори азартних ігор працюють у правовому полі, тіньовим сайтам залишається дедалі менше простору.

Таланти не потрібно шукати за кордоном -- їх потрібно повернути додому. Для цього не потрібні пільги чи привілеї. Потрібні зрозумілі, стабільні та конкурентні правила. Завершення податкової частини реформи -- це рішення, від якого виграють і держава, і бізнес, і кожен громадянин України.

Антон Кучухідзе, керівник Українського грального ради, надав ексклюзивний коментар для "Українських Новин".

Якщо ви виявили орфографічну помилку, будь ласка, повідомте нам.