Андрій Сколоздра, Олександр Мащак, Андрій Качмарик та Назарій Коршилівський. 10 листопада у Львові відбудеться прощання із захисниками України.

Цю інформацію оприлюднила прес-служба Львівської міської ради, повідомляє DailyLviv.com.

У вівторок, 10 листопада, Львів вшануватиме пам'ять військовослужбовців Андрія Сколоздри, Олександра Мащака, Андрія Качмарика та Назарія Коршилівського, які загинули, захищаючи нашу країну від російських агресорів. Міська влада закликає мешканців та гостей Львова приєднатися до церемонії прощання та утриматися від розважальних подій і святкувань у цей скорботний час.

Останнє прощання з Андрієм Сколоздрою відбудеться о 09:30 в храмі Різдва Пресвятої Богородиці, розташованому в Сокільниках.

Чин похорону Андрія Сколоздри, Олександра Мащака, Андрія Качмарика та Назарія Коршилівського відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:40, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Сколоздру, Олександра Мащака та Андрія Качмарика віддадуть останню шану на Личаківському кладовищі, у секції почесних поховань №87 (вулиця Пасічна). Назарія Коршилівського поховають на Ряснянському кладовищі, на території військового сектора.

Біографічні довідки захисників

Андрій Сколоздра (14 грудня 1982 – 10 вересня 2024) був уродженцем Львова.

Навчався у середній загальноосвітній школі №67 міста Львова. Згодом здобув професію техніка-технолога у відокремленому структурному підрозділі "Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України".

Мав досвід роботи в електрозварювальному секторі на приватних компаніях.

Згідно з розповідями близьких, Андрій вирізнявся чесністю, добротою та відвертістю. Він завжди був готовий прийти на допомогу іншим. Найбільше він цінував свою родину, проводячи час із доньками та мріючи про спільні плани з дружиною. Його захоплення включали сімейні подорожі, відпочинок на свіжому повітрі, прогулянки в горах, риболовлю та інтерес до автомобілів.

На початку повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Луганському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Отримав почесні нагороди від командира 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України, зокрема нагрудний знак "Честь і Батьківщина" та знак "Ветеран війни".

У Андрія Сколоздри залишилася дружина, дві доньки, мати, брат із родиною, а також друзі та численна рідня.

Фото 2: 10 листопада Львів попрощається із чотирма захисниками України

Олександр Мащак (03.10.1986 -- 30.10.2026). Львівʼянин.

Я відвідував середню загальноосвітню школу №67 у Львові, а пізніше продовжив освіту в середній загальноосвітній школі №98 цього ж міста.

Займався діяльністю в галузі будівництва на підприємствах приватного сектора.

Зі слів рідних, Олександр був щирою, доброю, самостійною та відповідальною людиною. Був турботливим батьком, працьовитим чоловіком, який понад усе цінував родину. Любив риболовлю, умів і любив майструвати, мав хист до ремонтної справи та був справжнім професіоналом у своїй роботі.

У 2023 році він став на захист своєї країни від російської агресії. Брав участь у забезпеченні територіальної цілісності та суверенітету України на Південно-Слобожанському та Донецькому фронтах, входячи до складу 44-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою командира 44-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України — медаллю "За незламність та відданість Україні" та знаком "Ветеран війни".

У Олександра Мащака є мати, дружина, син, брат, дядько, тітка, двоюрідні сестри, племінники, похресник та інші родичі.

Андрій Качмарик (19 серпня 1984 — 31 жовтня 2026) — мешканець Львова.

Навчався у середній загальноосвітній школі №72 міста Львова. Згодом здобув професію автослюсаря у державному навчальному закладі "Львівське вище професійне політехнічне училище".

Проходив строкову військову службу.

Займався діяльністю в галузі будівництва на підприємствах приватного сектора.

Зі слів рідних, Андрій був добрим, товариським і працьовитим чоловіком, вправним майстром, завжди готовим допомогти іншим. Цінував спілкування та час із близькими. Любив рибалити, збирати гриби, майструвати й працювати біля дому.

У 2024 році я вступив на захист своєї країни від агресії російських загарбників. Боровся за територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку в складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя. Пізніше продовжив службу на Донецькому напрямку у 24-й окремій механізованій бригаді, названій на честь короля Данила, а згодом – на Дніпропетровському напрямку у складі 141-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Отримав нагрудний знак "Ветеран бойових дій".

В Андрія Качмарика в пам'яті живуть мати, двоє синів, сестра зі своєю родиною та близькі.

Назар Коршилівський (20 квітня 1988 – 6 листопада 2026) з Львова.

Навчався у ліцеї №15 Львівської міської ради. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю "Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок".

Мав досвід роботи майстром у Львівському вищому професійному училищі №20, а також зварювальником у регіональному відділенні "Львівська залізниця" компанії "Укрзалізниця". Окрім цього, працював у будівельному секторі, займався перевезенням пасажирів і ремонтом автомобілів на приватних підприємствах.

За словами близьких, Назарій вирізнявся розумом, добрим серцем, вихованістю та високим рівнем інтелектуального розвитку. Його допитливість, широкий кругозір і прагнення до самовдосконалення робили його особливим. Назарій був освіченим, мав безліч різноманітних захоплень і інтересів. Спорт, космос, кулінарія – ці теми його захоплювали, а також він проявляв інтерес до релігії, читав Біблію та поглиблював свої знання в цій області. Йому подобалося вивчати нові речі, він багато читав, вчився і постійно розширював свої горизонти.

Від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 5-го Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

У Назарія Коршилівського є сестра, племінник, а також близькі друзі та родичі.