25 російських атак на склади призвели до збитків у розмірі 20 мільйонів доларів і втрат 490 000 квадратних метрів. Логістичні процеси зазнають трансформацій.

З початку 2026 року Росія здійснила не менш ніж 25 атак на складську інфраструктуру України. Під обстрілами опинилися логістичні центри таких компаній, як Roshen, АТБ, "Нова пошта" та багатьох інших. Які наслідки це матиме для ринку нерухомості та як вплине на постачання товарів — читайте в нашому матеріалі.

Як зазначає Ukrainian Wall, Росія систематично руйнує логістичну інфраструктуру України. Це вже не поодинокі інциденти, а цілеспрямована стратегія. Згідно з інформацією РБК-Україна, з початку 2026 року зафіксовано щонайменше 25 випадків пошкодження або повного знищення складських об'єктів через російські атаки. Масштаб цих втрат вимагає від бізнесу кардинальної перебудови логістичних процесів, а ринок нерухомості змушений адаптуватися до нових умов війни.

Найбільші резонансні втрати на початку року: логістичний центр Roshen у Яготині зазнав збитків понад 20 мільйонів доларів; розподільчий центр АТБ класу А, що займає площу 37 500 квадратних метрів у Дніпрі; компанія "Клевер Сторс" у Луцьку втратила близько 75% своєї складської інфраструктури. З квітня удари стали систематичними: "Нова пошта" втратила щонайменше вісім об'єктів за три місяці в таких містах, як Луцьк, Одеса, Харків, Запоріжжя, Київ, Дніпро та Суми.

Протягом повномасштабного збройного конфлікту (2022-2025 рр.) загальні втрати складських приміщень у Києві досягли приблизно 490 000 квадратних метрів, що становить 22% від загальної кількості складських площ у столиці. У 2026 році в Київському регіоні було зафіксовано пошкодження понад 10 000 квадратних метрів приміщень. Варто зазначити, що реальні втрати можуть бути більшими, оскільки деякі власники не наважуються публікувати інформацію з побоювання нових атак.

Як компанії трансформують свої логістичні процеси

Основною зміною стало відмовлення від величезних централізованих логістичних центрів на користь мережі регіональних складів. Як зазначив комерційний директор компанії Alterra Group Геннадій Гриненко, великі логістичні компанії нині використовують один хаб для кількох регіонів, водночас створюючи або придбаваючи менші склади в містах, таких як Київ, Львів і Дніпро. Такий підхід допомагає зменшити ризики, пов’язані з одночасною втратою всіх товарних запасів.

Львів перетворився на головний імпортний хаб країни. Якщо раніше більшість товарів заходила через порти, то тепер імпорт іде суходолом через Європу -- і осідає саме на заході України. "Львів -- це такий крос-док, місце перерозподілу імпорту на всю Україну. Це нова логістична функція міста", -- зазначає Гриненко. Рівень вакантності складів у Львівській області -- близько 4,5%, тоді як у Києві -- лише 2-3%.

Капітал у зруйнованих територіях: можливості для інвестицій та прибутковість.

Попри постійні обстріли, складська нерухомість залишається привабливим активом. За даними девелоперів, середня дохідність проєктів становить 8-11% річних у доларах. Для порівняння: гривневі ОВДП номінально дають 15-16%, але з урахуванням курсового ризику реальна доларова дохідність нестабільна. Складська нерухомість із валютною орендою та довгостроковими договорами (в середньому на 5 років) виграє в надійності.

Одночасно витрати на будівництво стрімко зростають: лише за перші чотири місяці 2026 року ціни на будівельно-монтажні роботи в секторі нежитлових приміщень підскочили на 16,5%. Внаслідок цього девелопери все частіше вдаються до концепції build-to-suit, коли приміщення створюються під конкретного орендаря ще до завершення самого будівництва. Універсальність поступається місцем швидшій окупності інвестицій.

Нові ігрові принципи: конфіденційність, незалежність, захист ризиків.

Війна суттєво вплинула на інформаційну прозорість ринку. Якщо раніше логістичні комплекси активно використовувалися як інструмент просування, то зараз їхні власники стали приховувати місцезнаходження об'єктів — їх неможливо знайти ані на Google Maps, ані в рекламних матеріалах. У договорах оренди з'явилися нові деталі, що стосуються "воєнних" умов, включаючи форс-мажорні обставини, розподіл ризиків і питання страхування. Тепер стандартом є обов'язкова евакуація персоналу в укриття під час повітряних тривог.

Незважаючи на всі труднощі, ринок поступово відновлюється. У 2025 році, після проведення реконструкції, було введено в експлуатацію понад 11 000 квадратних метрів складських площ, а у 2026 році девелопери планують повернути ще приблизно 97 000 квадратних метрів. Загальний обсяг складських приміщень у Київському регіоні в квітні 2026 року досяг 1,6 мільйона квадратних метрів, що на 2% перевищує показники початку року.

Раніше видання Ukrainian Wall повідомляло: 70 населених пунктів залишилися без електрики після атак, причому найскладніша ситуація спостерігається на Сумщині, згідно з даними Міненерго.