Зовнішньоекономічна діяльність та валютне регулювання у 2025 році: ключові аспекти для підприємств.

Про строки розрахунків, штрафи, особливості ЗЕД та практичні рекомендації для бізнесу

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) в умовах воєнного часу залишається одним із ключових напрямів для українського бізнесу. У 2025 році продовжує діяти низка валютних обмежень, які мають безпосередній вплив на операції імпорту, експорту, розрахунки з нерезидентами та репатріацію капіталу. Правила валютного контролю встановлюються Національним банком України (НБУ), однак податкові органи також відіграють важливу роль у контролі за дотриманням законодавства у сфері ЗЕД.

Ця норма охоплює як експорт, так і імпорт товарів і послуг. У випадку несвоєчасного виконання зобов'язань, підприємство підлягає відповідальності у вигляді фінансових санкцій.

Важливо! З 10 травня 2025 року українські підприємства можуть здійснювати окремі валютні операції (наприклад, купівлю валюти для інвестицій за кордон) у межах інвестиційного ліміту, який дорівнює сумі іноземних інвестицій, залучених до статутного капіталу з 12 травня 2025 року в іноземній валюті.

У разі порушення строків зарахування валютної виручки або поставки товарів суб'єкт ЗЕД сплачує штраф у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки чи вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше загальної суми операції. ДПС накладає штраф на підставі отриманої інформації від обслуговуючого банку шляхом формування податкового повідомлення-рішення.

У разі розірвання контракту або спору з контрагентом штрафи нараховуються, доки суб'єкт ЗЕД не надасть рішення суду або сертифікат про форс-мажор, виданий Торгово-промисловою палатою України (ТПП).

Банки щоденно моніторять виконання строків розрахунків за ЗЕД-операціями. У разі виявлення порушень банки повідомляють НБУ та передають інформацію до ДПС. При підозрі на порушення валютного законодавства чи відмивання коштів банки можуть зупиняти операції за рахунком.

Банки здійснюють моніторинг термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, спираючись на митні декларації (ВМД), контракти, SWIFT-повідомлення та рахунки-фактури.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають обов'язок надавати дані про свої операції за допомогою електронних платформ, зокрема:

У процесі проведення перевірок Державна податкова служба має право запитувати: угоди з нерезидентами; акти виконаних робіт або документи про приймання та передачу товарів; платіжні документи, митні декларації та банківські виписки.

У 2025 році фінансові установи посилять критерії для підтвердження бізнес-цілей транзакцій, а також вимоги KYC (Знай свого клієнта). Ця процедура є важливою складовою роботи банків та інших фінансових організацій, що дозволяє їм ідентифікувати і перевіряти своїх клієнтів. Основною метою KYC є запобігання відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та іншим протиправним діям.

Важливо, щоб усі документи відповідали умовам валютного законодавства та не містили розбіжностей, які можуть бути підставою для додаткових податкових перевірок.

Національний банк України поступово зменшує валютні обмеження, що є складовою частиною стратегії переходу до більш гнучкого валютного регулювання. У 2024-2025 роках, незважаючи на воєнний стан, НБУ ухвалив рішення про пом'якшення певних обмежень, зокрема щодо критичного імпорту та інвестиційних транзакцій.

Проте, досі існують обмеження на:

Обмеження можуть змінюватися, тому перевіряйте актуальні постанови на сайті НБУ.

У 2025 році підприємствам необхідно ретельно контролювати строки виконання фінансових зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями та дотримуватися норм валютного законодавства. Недотримання цих вимог може призвести до серйозних фінансових санкцій та блокування фінансових транзакцій. Важливо підтримувати постійний зв'язок з банківським обслуговуванням, вести детальний облік документації та використовувати електронні платформи для звітності. Незважаючи на труднощі, уважна підготовка та дотримання законодавчих вимог відкривають нові можливості для стійкого розвитку підприємства.