Зберегти модернізм і надати йому новий імпульс: архітектори обговорюють майбутнє готелю "Салют" | UACRISIS.ORG
41 рік тому у Києві було здано в експлуатацію готель "Салют". На сьогоднішній день як заставне майно бувших власників Банку "Фінанси і кредит" перед Національним банком України, цей готель виставлено на торги, і тепер стає питання, в які руки він попаде, бо всі нові власники, мабуть, підуть різними шляхами. Автор проєкту готелю "Салют", заслужений архітектор України Володимир Шевченко спрогнозував, що може статися з готелем, якщо він попаде в руки людей, яким байдуже історія.
Ця локація має величезний потенціал, який може привернути увагу забудовників до ідеї знесення існуючого готелю з метою зведення на його місці ще однієї елітної житлової вежі. Хоча місце дійсно виглядає привабливо, реалізація такого проекту ускладнена через глибокий фундамент і саму основу будівлі, що розташована на схилі з ризиками. Це створює серйозні технічні та фінансові виклики. Окрім того, вважаю, що як суспільство, так і архітектурна спільнота можуть бути проти демонтажу цієї будівлі. Альтернативним варіантом могла б стати комплексна реконструкція без зміни призначення, проте і цей шлях має свої недоліки — знадобиться утеплення, відповідність сучасним нормам, а також оновлення протипожежних вимог, - зазначив архітектор.
На його переконання, найкращим рішенням буде перетворити цей об'єкт на готель, але не для широкої аудиторії, як спочатку передбачалося. Адже "Салют" задумувався як спеціалізований готель для працівників та гостей Держплану УССР.
Володимир Шевченко зазначив, що якщо Національний банк України обере цей напрямок, це стане правильним кроком. У НБУ є значні фінансові ресурси, кваліфіковані спеціалісти та компанії, які здатні виконати роботу на високому професійному рівні. Залучивши експертів, у тому числі авторів проектів, вони можуть реалізувати якісний підхід. Це дозволить перетворити напівзруйновану будівлю в успішний об'єкт, підвищивши її вартість. Після цього Нацбанк зможе або здати її в оренду, або продати, але вже як повноцінний готельний комплекс.
Голова Національної Спілки архітекторів України Олександр Чижевський зазначив, що на сьогодні виникає необхідність піклуватися про всі об'єкти культурної спадщини.
"Не можна стверджувати, як ми раніше вважали, що спадщина для нас обмежується лише Софійським собором, а Хрещатик, наприклад, не має такого статусу. Ні, ми маємо розширити наше розуміння спадщини, включаючи навіть ті об'єкти, які були збудовані в часи нашого життя і з нашою участю. Було б чудово, якби ці споруди отримували нове дихання відповідно до сучасних потреб ще за нашого життя та за нашої активної участі," - зазначив він.
Експертна дискусія, що зосередилася на реновації одного з найзнаковіших київських модерністських об'єктів – готелю "Салют", відбулася в рамках проєкту UREHERIT та виставки Holistic renovation of Modernism housing. Цю ініціативу реалізує Асоціація архітекторів Литви за підтримки програми Європейського Союзу "Креативна Європа".
Проєкт UREHERIT має на меті підтримати відновлення мистецького сектора, зокрема архітектури, через співпрацю українських архітекторів з європейськими колегами. Ми прагнемо створити рівноправний майданчик для обміну знаннями та досвідом, спільно досліджуючи нові адаптовані для України методи збереження та відновлення архітектурної та міської спадщини в стійкий і інклюзивний спосіб. Україна, як і будь-яка інша країна, потребує унікальних рішень, а не шаблонних підходів. Разом з нашими партнерами ми з самого початку визначили, що всі методи, рекомендації та пропозиції мають бути розроблені у тісній співпраці з українськими архітекторами, культурними експертами та місцевими громадами. Ми будемо працювати над адаптацією найкращих європейських практик до специфіки українського контексту, - зазначила ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня Ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте.
Проєкт "UREHERIT" здійснюється консорціумом, що складається з 11 організацій, серед яких Асоціація архітекторів Литви, Архітектори Швеції, Федеральна палата архітекторів і дипломованих інженерів Австрії, Інститут технології та архітектури Королівської данської академії, Спілка архітекторів Румунії, Національна рада архітекторів, планувальників, ландшафтних фахівців та природоохоронців Італії, Федеральна палата німецьких архітекторів, Естонська асоціація архітекторів, Національна спілка архітекторів України, Харківська школа архітектури, а також Урбаністична коаліція Ro3kvit в рамках асоційованого партнерства з Радою архітекторів Європи. Фінансування проєкту здійснюється за рахунок ресурсів Європейського Союзу.
