Чи їм там не варто бути? Які особи насправді представлені на українських гривнях?
Фінанси – це не лише матеріальні цінності у вигляді паперу або металу. Вони являють собою певний запис ідентичності нації, своєрідний щоденник її минулого, закарбований в образах та знаках. Українські гривні також не є винятком. Кожна банкнота містить у собі унікальну історію про особистість, яка зробила вагомий внесок у прогрес країни, розвиток науки, культури або ж у боротьбу за свободу.
Проте за кожним обличчям, викарбуваним на банкноті, стоїть не лише героїчний епос, але й драматичні колізії, політичні інтриги, складні моральні вибори. "Телеграф" пропонує розглянути, що не так з цими героями та чому їхнє сприйняття може бути неоднозначним.
Нещодавно введена в обіг монета номіналом одна гривня оздоблена зображенням князя Володимира Великого. Ця постать славиться тим, що хрестила Русь і відіграла важливу роль у становленні української державності. Його родовий знак — тризуб — став символом державного герба України, що свідчить про значущість князя в історичному контексті країни.
Проте правління Володимира Великого також асоціюється з централізацією влади та політичними інтригами. Деякі дослідники вважають, що він прагнув зміцнити свою владу шляхом підпорядкування інших князівств
На банкноті номіналом у дві гривні ви можете побачити князя Ярослава Мудрого. Період його правління відзначався введенням перших законодавчих актів (Руська Правда), зведенням Собору Святої Софії та активним розвитком освіти. Ярослав Мудрий став втіленням культурного та політичного піднесення Київської Русі.
Водночас його правління супроводжувалося боротьбою за владу між братами, що призвело до політичної нестабільності. Деякі історики вважають, що саме його дії сприяли розподілу Русі на окремі князівства, що врешті-решт ослабило державу і зробило її вразливою до зовнішніх загроз, таких як монгольська навала.
На п'ятигривневій банкноті зображено портрет Богдана Хмельницького. Як перший гетьман України, він став важливою фігурою в боротьбі за звільнення від польської влади. Проте його вчинки, зокрема Переяславська угода, сьогодні викликають неоднозначні оцінки в сучасному суспільстві.
Переяславська угода, укладена з Московією у 1654 році, викликала чимало заперечень через те, що призвела до фактичної втрати автономії України та її підпорядкування Москві. Сучасні дослідники часто вважають цю угоду серйозною помилкою, що мала руйнівні наслідки для української державності.
На банкноті номіналом десять гривень зображений гетьман Іван Мазепа, чия постать викликає суперечки. В Україні його багато хто сприймає як героя, адже він прагнув автономії для своєї країни під час Північної війни.
Однак його союз зі шведами та звинувачення у зраді Петрові I формують негативний імідж. Багато хто вважає, що саме Петро I порушив умови угоди з Мазепою, і тому звинувачення у зраді є несправедливими.
Банкнота вартістю двадцять гривень зображує портрет Івана Франка — видатної постаті української літератури та суспільного життя. Його літературна спадщина і вплив на формування української культури говорять самі за себе.
Він мав на меті поєднати світову культуру з українською літературною традицією, проте його методи іноді викликають враження елітарності. Франко регулярно виступав з критикою буржуазної літератури, але деякі з його ідей можуть здаватися занадто радикальними або відірваними від повсякденного життя звичайних людей. Його погляди на соціальну справедливість та потребу демократизації культурного простору можуть бути сприйняті як утопічні.
На п'ятдесятигривневій банкноті зображено Михайла Грушевського — видатного історика та політичного діяча, який очолював Центральну Раду під час визвольних змагань України. Його погляди на виникнення України з Русі мають вагомий вплив на формування сучасної української ідентичності. Проте, політична діяльність Грушевського викликає чимало суперечок, адже його соціалістичні ідеї в той час призвели до краху Української Народної Республіки та, зрештою, до окупації України Російською імперією.
Тарас Шевченко зображений на ста гривнях в двох різних вікових образах — молодому та зрілому. Він виступає як ікона української культури та символ боротьби за незалежність.
Проте поезія цього автора нерідко виглядає як надмірно емоційна чи політично заряджена, а деякі дослідники вважають, що він не завжди точно відображав дійсність свого періоду. Це викликає сумніви щодо його статусу "національного пророка".
На банкноті номіналом двісті гривень зображена Леся Українка — видатна поетеса та драматург, що символізує гендерну рівність у українському пантеоні національних героїв.
Її фігура також не позбавлена суперечностей. Роботи Лесі Українки часто інтерпретуються через призму фемінізму та націоналізму, але це може призводити до спрощення її творчості. На межі 19-20 століть поетеса була вражена ідеями соціал-демократів. Вона підкреслювала, що соціал-демократичний рух, який охопив всю Європу, є "занадто універсальним, щоб українська нація могла обійтись без нього".
На п'ятисотгривневій банкноті можна побачити образ філософа Григорія Сковороди, чия думка заперечує значущість матеріальних благ, що надає іронічного відтінку його зображенню на грошових знаках. У той же час, філософія Григорія Савича ґрунтується на відмові від матеріальних цінностей, слави та розкошів — всього того, що уособлюють гроші.
Ось і з'явилася нова тисячогривнева банкнота, на якій зображено портрет академіка Володимира Вернадського – видатного науковця та першого президента Української академії наук. Однак, навколо його особистості існують певні суперечності та виклики, які потребують уваги та обговорення.
Вернадський сам визначав себе як росіянина за культурою, навіть коли все його життя було пов'язане з Україною. Хоча він зробив багато для розвитку науки в Україні, його діяльність також зазнає критики за те, що він не завжди підтримував молодих українських науковців у їхніх прагненнях.
Як видно, кожна з цих історичних особистостей має свою багатогранну спадщину, що потребує уважного аналізу. Вони не лише втілюють значущі моменти в історії України, але й віддзеркалюють суперечливі елементи національної пам'яті та самоусвідомлення.
Раніше "Телеграф" повідомляв, що на 10-гривневій банкноті зображено не того гетьмана. Іншими словами, його помилково сплутали з його наступником – Пилипом Орликом.
