Які доходи отримують науковці в Україні та як їх можна підвищити: думка Міністерства освіти і науки.

Середня зарплата українського науковця зарах становить близько 12-15 тисяч гривень, каже РБК-Україна Денис Курбатов.

Втім, за його словами, багато залежить від того, чи залучений науковий або науково-дослідницький проект у певні проекти від бізнесу або від держави і чи виконують вони державне замовлення, яке потрібно зараз.

"Існують різноманітні обставини, різні дослідницькі установи та лабораторії, які отримують значну кількість міжнародних грантів і співпрацюють з бізнесом. У таких місцях зарплати можуть бути значно вищими," - зазначає заступник міністра.

Він наводить приклад: сам заступник міністра колись обіймав посаду в Сумському державному університеті, де керував науково-дослідною секцією, завданням якої було забезпечення фінансування для наукових розробок. І траплялися місяці, коли зарплата наукового співробітника могла досягати навіть мільйона гривень.

"Звісно, це не щомісяця і, звісно, не у всіх, але були такі випадки в рамках виконання великих проектів на замовлення бізнесу. Це була інженерія, розробка насосного, компресорного обладнання тощо. Це айті, програмне забезпечення для оборонки, для експорту. Було багато міжнародних проектів типу "Горизонт Європа". Там теж нормальні зарплати і фінансування. Але середня зарплата - низька. І треба її точно збільшувати, чим ми й намагаємося займатися", - підкреслює він.

Наразі на порядку денному стоїть завдання перегляду моделі фінансування та надання більшої підтримки здатним установам.

"Бо, за світовим досвідом, саме потужні великі інституції дають більше можливостей вченим і залучають для них більше коштів", - каже заступник міністра.

Сьогодні наука переживає трансформацію, що охоплює різні аспекти. Найважливішим з них є переосмислення підходів до фінансування наукових організацій.

В Україні в даний момент триває процес атестації 500 наукових та науково-дослідних установ за 37 різноманітними критеріями. Аналізується вплив науки на економічну ситуацію, оборонну спроможність та загальний розвиток держави. Також розглядається, яка кількість молодих спеціалістів залучена до проектів, а також які наукові публікації створюють дослідники.

Висновком атестації установ повинна стати нова модель фінансування.

"Більш здатні заклади отримають розширені можливості. Наша мета — забезпечити, щоб ці фінанси дійшли до всіх підрозділів, лабораторій та кожного дослідника. Кошти будуть вкладені в обладнання та розвиток установи, адже існує чимало викликів — від комунальних питань до розбитих вікон від вибухів", - підкреслює Денис Курбатов.

Вже цього року МОН разом з Міністерством фінансів заклали бюджет додаткові 155 мільйонів гривень на фінансування першого етапу - запровадження формульного фінансування кращих НДІ аграрного і суспільного напрямів.

Крім них, атестацію зараз проходять такі напрями: природничий, технічний, біомедичний, гуманітарний і безпековий.